Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- І святі грішать.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Кожна річ, що писанням утверджена, не буде у забуття та невідання йти.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Kончина смертна з’являє, яке життя було.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Ліпше вмерти в чистоті, аніж вмерти у скверні.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Мзда неправді допомагає.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Думка думку гонить.
– Журиться, що нічого не має. - І думок не стане.
- Голова від клопоту тріщить.
- Так багато діла, що аж голова тріщить.
- Аж очі випадають! (так голова болить – від сліз чи смутку).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Ти мені набрид, як гірка редька.
- Тиняється, як злодій по ярмарку.
- Тиха, як вода в криниці.
- Тиха, як місяць.
- Тиха, як телиця.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Риба стає винною, коли проковтне гачок: чужа власність.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Рупор не повинен дивуватися, що його обпльовують ті, хто в нього говорить.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Самозбереження — імпульс до самогубства.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Сатира ніколи не переможе в конкурсі. Її об’єкти сидять у журі.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Світ зовсім не божевільний, хоча й не пристосований для нормальних людей.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чим думають наші державні діячі – це державна таємниця.
Олександр ПЕРЛЮК - Нам дуже потрібні правдолюби, інакше не буде з кого насміхатися.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо це свобода слова, то я мовчу.
Олександр ПЕРЛЮК - Від жінки ніхто не застрахований.
Олександр ПЕРЛЮК - Це раніше всі мовчали, а сьогодні вже ніхто й говорити нічого не хоче.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Нехай як буде, так і буде.
Чи то плисти, чи то брести. Хоч доведеться розп'ястись! А я таки мережать буду Тихенько білії листи. Тарас ШЕВЧЕНКО "Лічу в неволі дні і ночі... ", 1850 - Єсть нерушимий закон правди в душі у всякого поета; не здолає поет самохіть підняться вгору душею: підіймає його дух його плем'я.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи", 1857 - Щоб слово пламенем взялось,
Щоб людям серце розтопило. І на Украйні понеслось, І на Україні святилось Те слово, божеє кадило, Кадило істини. Амінь. Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти", 1857 - Возвеличу,
Малих отих рабів німих! Я на сторожі коло їх Поставлю слово. Тарас ШЕВЧЕНКО "Подражаніє 11 псалму", 1859 - Література є душею народного життя, є самосвідомістю народності. Без літератури народність є тільки пасивною появою, і для того чим багатша,
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|