Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Жити, не розраховуючи на тисячі років. Нависає неминучість. Поки живий, поки можна — стань добрим.
Марк АВРЕЛІЙ - Життя довге, якщо воно повне… Будемо вимірювати його вчинками, а не часом.
СЕНЕКА Луцій Анней Молодший - Життя людини подібне залізу. Якщо його пускати в діло, воно стирається; якщо не вживати, його з’їдає іржа.
Катон Старший - Життя нічого не дарує без тяжких трудів і хвилювань.
ГОРАЦІЙ - Життя прекрасне, якщо навчишся жити.
Менандр
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Поки щастя плужить, поти приятель служить.
- Де щасть відпало, там і приятелів мало.
- При добрій годині, є куми й побратими.
— ... а при лихій — чужі, куми й побратими.
— При добрій годині всі побратими, а при лихій нема і родини.
- Як добра година, то знайдеться родина; а в злій годині нічого по родині.
- Поки мішки чують, поти шанують.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пишається, як попівна в гостях.
- Пишається, як порося на орчику.
- Пишається, як свиня в берлозі.
- Пише, як курка лапою.
- Пише, як мак сіє.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Є люди, які беруть у руки ціпок, коли в них кульгають докази.
Валентин Доміль - Є люди, які набагато чемніше відмовляються, ніж інші вміють давати.
Жан де Лабрюйєр - Єдина людина вашого рівня – це ви самі.
Валерій Афонченко - Єдино справжня розкіш – розкіш людського спілкування.
Антуан де Сент–Екзюпері - Жити щасливо і жити згідно з природою – одне і теж.
СЕНЕКА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Сучасне суспільство: Мікроскоп на службі у пана Молотка.
Анатолій ЗАКРЕВСЬКИЙ - Сучасний Юлій Цезар: одночасно думає одне, говорить друге, робить третє...
Борис РЕВЧУН - Тарантачка — протаранена машина.
Віктор ІГНАТЕНКО - Те, що виходить боком, спочатку приходить у голову.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Те-е-е-екс, були часи, коли ми ковбасу їли. Тепер — ковбасні вироби їсти доводиться.
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Так ось який ти, світе зелен-золот,
Давно відомий з вицвілої казки...
Серця людей — неначе лід і холод,
Злоба. Ненависть. Вічно жах поразки.
Олекса Веретенченко
"Так ось який ти, світе зелен-золот...", 1951 - Тугу нашу. Господи, благослови, що з нею, наче з костуром своїм жебрак, минаємо стовпи придорожні, у невідоме ведені Твоєю волею. І ти у камінь тугу цю перетопи, хай благословенний буде камінь цей, як зброя наша, що іще остання залишилася нам. Нехай безборонними не будемо. Щоб встояв кожний в зустрічі рішальній. Господи, благословляй!
Богдан Нижанківський
"Молитва", 1953 - І тепер Христос із хреста над нами звішує довічную свою главу.
Тодось Осьмачка
"Ніч і день". 1954 - Любити далеку царівну куди легше, ніж ближнього.
Микола Шлемкевич
"Загублена українська людина", 1954 - Якщо ти дійсно служиш правді, а не злу, —
Чому ж у щирості вбачаєш крамолу?
Василь СИМОНЕНКО
"Пильному", 1962
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
