Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Буття є рух, або пов'язане з рухом. Плутарх
- В давнину вчилися, щоб удосконалити себе, зараз вчаться, щоб сподобатися іншим.
КОНФУЦІЙ - Важко у великих справах відразу всім догодити.
Солоній - Варто читати багато, але не багато чого.
Таціт - Варто читати багато, але не багато чого.
Таціт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Погано п’ється, тільки у чарці не зостається.
- Поки було в мішку жито, то гуляла знамените.
- Поки не суддя, доки й не п’яниця.
- Приймак-гультяй не хоче робити, бере люльку у кишеню, йде до корчми пити.
- Прийшов нестаток, випив остаток.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гладкий, як кабан.
- Гладкий, як опецьок.
- Гладкий, як слимак.
- Глибоко — жабі по око.
- Глухий, як пень осиковий.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Продай свій розум і купи подив.
Джалаладдін Румі - Проза займає місце в літературі тільки завдяки поезії, яка міститься в ній.
Акутагава - Простота — необхідна умова прекрасного.
Лев Толстой - Противник, що шукає ваші помилки, набагато корисніший, ніж друг, який хоче їх приховати.
Леонардо да Вінчі - Професійний читач зустрічається так само рідко, як професійний письменник.
Р. Шакір-Алієв
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Жінка завжди приносить щастя: спершу ти щасливий із нею, а потім, коли розлучаєтесь, — уже без неї...
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ - Жінка, як і виборець, усім байкам щиро вірить.
Василь МОМОТЮК - Жінки хизуються перед дзеркалом, а чоловіки — перед жінками.
Віктор ІГНАТЕНКО - Жінки через те і казкові, що кожен чоловік, мов дитина, вірить у казку.
Віктор ІГНАТЕНКО - З колишньої слави костюма не пошиєш.
Дмитро ПОПОВИЧ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Верни до мене, пам'яте моя,
Нехай на серце ляже ваготою моя земля з рахманною журбою. Хай сходить співом серце солов'я в гаю нічному. Василь СТУС "Верни до мене, пам'яте моя...", 1977 - За обрієм обрій, за далями далі, -
допоки напруглий не вигасне день, — погребли тополі в глибокій печалі своїх калинових, вишневих пісень, бо вже ослонився безокрай чужинний, і гнеться в жалобі кривавий розмай. Прощай, Україно, моя Україно, чужа Україно, навіки прощай! Василь СТУС "Остання пісня", 1977 - А я живу в Божій волі —
Не дав мені Господь долі. Народна пісня - Ой не повіває буйний вітер
та із чистого поля, — Ой не жди, не жди того козаченька, видно, така доля. Лірично-побутова пісня - Ой ішов козак з Дону, да, з Дону додому,
Да й сів над водою, проклинає долю: "Доле ж моя, доле, чом ти не такая, Ой чом не такая, як доля чужая?" Бурлацька пісня
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|