Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не відкривайся дружині і не ділися з нею ніякими таємницями: у подружнім житті дружина — твій супротивник, що завжди при зброї й увесь час вигадує, як би тебе підкорити.
ЕЗОП - Не говори без світла.
Піфагорійская школа - Не достойний бути вченим той, хто думає про сите і спокійне життя.
КОНФУЦІЙ - Не задовольняйся поверхневим поглядом. Від тебе не повинні вислизнути ні своєрідність кожної речі, ні її достоїнство.
Марк АВРЕЛІЙ - Не засмучуйся тим, що люди тебе не знають, а засмучуйся тим, що ти не знаєш людей.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Назад тільки раки лазять.
- Назвався грибом — лізь у кіш.
- Назвався грибом — лізь у кошик.
- Наздогад буряків. Щоб дали капусти.
- Називай хоч горщиком, тільки в піч не став.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Цвіте, як калина.
- Цвіте, як квітка.
- Цвіте, як маківка.
- Цвіте, як рожа.
- Цей парубок, як з клоччя батіг.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Він не втратив жодної можливості втратити можливість.
Джордж Бернард Шоу. - Він не приписував собі чужих думок. Він приписував свої думки іншим.
Еміль Кроткий. - Він не чув, що йому кажуть, бо слухав те, що збирався сказати сам.
Анрі де Реньє. - Він охоче бере найважчий тягар і не ремствуючи скидає його на чужі плечі.
Джером К. Джером. - Він пише на верхній межі свого голосу. Він такий голосний, що ніхто його не чує.
Оскар Уайльд.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо начальник ніби впав з дуба, то це ознака того, що він устав не з тієї ноги. Віктор ІГНАТЕНКО
- Якщо у вас немає ворогів, значить, ви у своєму житті ні за що не боролися. Іван МЕЛЬНИК
- Якщо у вас співає душа, значить, вона десь хильнула. Василь ТИТЕЧКО
- Оптимісти сподіваються, що багато до чого вони просто не доживуть.
Олександр ПЕРЛЮК - У справжнього чоловіка на першому плані жінка і лише потім — жінки.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Та вже що буде, те і буде,
А буде те, що Бог нам дасть; Не ангели — такії ж люди, Колись нам треба всім пропасть. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда". 1798 - Панів за те там мордували
І жарили зо всіх боків, Що людям льготи не давали І ставили їх за скотів. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - З людьми на світі так буває:
Коли кого міх налякає, То послі торба спать не дасть. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Мужича правда єсть колюча,
А панська на всі боки гнуча... Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда". 1798 - Там буде жить та поживати,
Покіль не буде цілувати Ноги чиєїсь постола. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда". 1798
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|