Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Малі знання, що діють, варті набагато більше, ніж великі знання, що перебувають у бездіяльності.
Джебран Хаміль Джебран - Ми — джерело веселощів — і скорботи рудник.
Ми вмістилище скверни — і чисте джерело. Людина — мов у дзеркалі світ — багатолика. Вона незначна — і вона ж безмірно велика. Омар Хайям - Ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо задля того, щоб жити.
СОКРАТ - Ми не знаємо, чи продовжиться життя до ранку.
Так спішіть же ви сіяти зерна добра! І любов у тлінному світі до друзів бережіть Кожен світ більше золота і срібла. Омар Хайям - Ми не стільки жадаємо допомоги друзів, як впевненості, що ми її одержимо.
ДЕМОКРІТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не доходячи минаючи.
- У ржі, на межі, на кривій березі.
- Сюдою-тудою поза околицею.
- Де Рим, де Крим!
– ... а де попова груша! - На трапку ("Де ніж"? — "На трапку"! — Як хто не знає цього трапка і запитає: "На якому трапку"? — "Де трапиться"!)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Шия, хоч обіддя гни.
- Шкварчить, як вишкварки на сковороді.
- Шкідливий, як кошеня.
- Шкідливий, як тхір.
- Шумить, як гай.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Дев’ятнадцяте століття було століттям видавничого крісла; двадцяте – століття психоаналітичної кушетки.
Маршалл Маклюен - Добродії, мені щось сказати. Є які-небудь запитання?
Філ Уотсон - Досвідчений редактор не дочитує до кінця навіть афоризм.
Костянтин Меліхан - Достовірної інформації про загибель або смерть Шаміля Басаєва командування угруповання не поширює.
Геннадій Альохін - Доти, поки мою фотографію дають на обкладинці журналу, мене не турбує, що про мене пишуть на 96-й сторінці.
Мік Джаггер
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Обман зору інколи залежить не від очей, а від розуму.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Обсяг споживчого кошика повинен бути якраз таким, щоб народ, вимираючи, не зрозумів, що це відбувається із голоду.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Оголошено про створення партії європейського типу. Цікаво, хто ж той тип?
Валентина ШУЛЬГА - Один позичає гроші, щоб людину виручити, інший – щоб її приручити.
Юрій БЕРЕЗА - Одним — мільйони, іншим — розуміння того, що щастя не в грошах.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Досвітні огні, переможні, урочі,
Прорізали темряву ночі, Ще сонячні промені сплять, — досвітні огні вже горять. То світять їх люди робочі. Леся УКРАЇНКА "Досвітні огні", 1892 - Який я декадент? Я син народа,
Що вгору йде, хоч був запертий в льох. Мій поклик: праця, щастя і свобода, Я є мужик, пролог, не епілог. Іван ФРАНКО "Декадент", 1896 - О, не один нащадок Прометея
Блискучу іскру з неба здобував, І безліч рук до неї простягалось, Мов до зорі, що вказує дорогу. Леся УКРАЇНКА "Fiat nox!", 1896 - Щастя хочеш ти зазнати?
Щастя дурно не дається: Тільки той його придбає, Хто за його в бої б'ється. Борис ГРІНЧЕНКО "Зернятка", 1898 - Ні! Я жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає. Леся УКРАЇНКА "Лісова пісня", 1911
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ходили хлопець з дівчиною. Одного чудового дня хлопець запропонував дiвчині вийти за нього заміж. Вона погодилась, але тiльки з однiєю умовою: раз на рiк вона покидатиме його.
Хлопець подумав і погодився. Вони стали чоловіком і жінкою. Один раз на рік жiнка йшла з дому на один день. Чоловiка охопила цiкавiсть. Вiн став слідкувати за жінкою і побачив, як вона приходить в лiс, перетворюється в змiю i починає шипіти. Так давайте вип’ємо за те, щоб жiнки шипіли тільки раз на рік і тiльки в лісі! - Вип’ємо за жінок і коханок! За те, щоб вони нiколи не зустрілись.
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки! - Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі! - Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|