Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо проти тебе всі, значить ти найсильніший.
Гай Юлій ЦЕЗАР - Якщо своє життя ти погоджуватимеш з природою, то ніколи не будеш бідним, а якщо – лише з людським умінням, то ніколи не будеш багатим.
Епікур - Якщо ти в здоровому глузді, не мрій, що вірною тобі буде та, що в обійми твої впала з такою швидкістю.
ОВІДІЙ - Якщо ти не вихований і мовчиш, то вихований, якщо ж вихований і мовчиш, то прекрасно вихований.
Tеофраст - Якщо у вас є можливість виявити милосердя, не пропускайте вперед навіть вчителя.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як бая прогнали, вільніше дихати стали. (азерб.)
- Камінь, який кинув народ, важко підняти. (азерб.)
- Коли йдеш із народом, і чорний день — свято. (азерб.)
- Хто гаситиме свічку, яку запалив народ, бороду обсмалить. (азерб.)
- Кого народ підніс, того ніхто не скине. (азерб.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Напився, як теля.
- Напився, як швець.
- Написав, мов курка лапою.
- Наробив, як кіт наплакав.
- Наробився, як кобила.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Вякій дурості свій час.
Віктор Жемчужников - Гнучкість розуму може замінити красу.
Фредерік Стендаль - Давати пораду дурневі — Що дзеркало — сліпому.
В. Мюллер - Дехто думає, що варто лише обізвати всіх дурнями, аби його вважали розумним.
Василь КЛЮЧЕВСЬКИЙ - Деякі люди ховають свій розум набагато ретельніше, ніж свою дурість.
Джонатан Свіфт
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- З найбільшою радістю зраджують “найближчі”.
Андрій КОВАЛЬ - Якщо борець за свободу стає деспотом, – то найкривавішим.
Андрій КОВАЛЬ - Правда завжди перемагає брехню: у цьому якраз і полягає найголовніша брехня.
Андрій КОВАЛЬ - Не посилай прокляття на вітер: вони повернуться до тебе.
Андрій КОВАЛЬ - Істина не потребує захисту, захисту потребують ті, що її сповідують.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А я мушу незморено-просто -
Смолоскипом Тобі Одній
Я — кривавих шляхів апостол —
В голубі невечірні дні.
Євген МАЛАНЮК
"Мушу випити...", 1954 - Та недаром, недаром весь степ кістками засіян
І на кожнім хресті придорожнім розіп'ято біль.
Припонтійським степам породи степового Месію,
Мадонно Диких Піль!
Євген МАЛАНЮК
"Між нарцисами...", 1954 - Так, ми тебе збираєм, бо ти розбилась,
як вітер між шпильками блудних сосон.
І все-таки ти — вітер. Ти торкаєш
солоні груди моря — і воно хвилює;
ти падаєш прозорим подихом на мутну сіль -
і оживають її таємні м'язи -
і на струнких долонях приносиш свіжий місяць.
Женя Васильківська
"Батьківщина", 1959 - Де ти, де ти, циганська приблудо,
Де ти, ніжна моя Батьківщино?..
Михайло ОСАДЧИЙ
"Де ти, де ти, циганська приблудо...", 1960 - Ми стрінулись з тобою на Дніпрі,
Там губи я торкнув твої, Вітчизно,
Там вивірив по тобі пульс любові,
Годинник людства — з стрілками життя
На цифрах смерті — звірив із твоїм...
Ні, Батьківщино! Не лише стражданням
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
