Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Немає бiльшоi муки, як хворiти думками, мучитись серцем, мерзнути душею вiд холодного скрежету і відчаю. О, коли б ми цього морозу хоча б вполовину боялись!
Григорій СКОВОРОДА - ...коли хто веселий, той і в хворобi здоровий. Не всякий, тілом здоровий, весело живе. Тож видно, що одна річ здоров’я й інша річ – веселість душi.
Григорій СКОВОРОДА - О, якби у мене був духовний меч! Я б знищив у тобi скупість, убив розкiш і дух нетверезості, вразив би честолюбство, розтрощив би марнолюбство...
- З плодiв та i того, який кiнець, суди всяку справу.
Григорій СКОВОРОДА - ...соколи i орлами вгору, в простiр чистого неба нехай пiдносяться, залишивши трясовину для низького невiгластва.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Щоб я до заходу сонця дітей не бачив (Циган так божився).
- Щоб я вмер, коли я неправду кажу! (Але ж вмремо колись всі).
- Не гріши на Бога — чорт діти забрав!
- "Моя Матка між двома хлібами вмерла". — Чого ж це так?"
— "Бо одного не дочекала, а другий вже минувся".
- Тату, сала! Мамо, люльки! (Циганча, чуючи, що смерть приходить).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Свічка блимає, наче очі виймає.
- Своя хата, як покришка.
- Се не так швидко, як на мертвого сорочку шити.
- Се так, неначе панщину робити.
- Село, неначе писанка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якщо ви відчуваєте себе щасливим, не аналізуйте своє щастя. Це було би теж саме що роздробити метелика, щоб краще побачити його.
Мантегацца - Якщо дружина тобі зрадила, не питай, в який це раз, бо це може вразити тебе по справжньому.
Юзеф Булатович - Якщо хочеш писати про жінку, вмочи перо у веселку і струси пил з крил метелика.
Дені Дідро - Якщо щось і варто робити, то лише те, що прийнято вважати неможливим.
Оскар Уайльд - Ненасильство – це зброя більшості. Меншість використовує насильство для захисту.
Жан Распай, “Табір святих”
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Найближче до народу ті, що сидять на його шиї.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Найбрехливіша передача — «Світське життя». Хіба люди можуть так жити?
Василь ТИТЕЧКО - Найкраще снодійне — відсутність будь-яких неприємностей.
Іван ТОКАРЧУК - Найкращі друзі були в Іуди.
Флоріан БОДНАР - Найліпший спосіб збрехати — сказати правду так, щоб ніхто не повірив.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- О краю мій, найкращий між краями,
Зруйнований та знищений катами!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Тебе... тебе забути нам?", 1895 - Ми навіть власної не маєм хати,
Усе одкрите в нас тюремним ключарам:
Не нам, обідраним невільникам, казати
Речення гордеє: "Мій дом — мій храм!"
Леся УКРАЇНКА
"Товаришці на спомин", 1896 - Хто кохає край свій рідний
Для високої ідеї;
Я ж кохаю не для неї,
А для того, що він бідний.
Микола ВОРОНИЙ
"Паралелі", 1896 - Гей, розіллялось ти, руськеє горе,
Геть по Європі і геть поза море!
Іван ФРАНКО
"Гей, розіллялось ти, руськеє горе...", 1898 - Ти, брате, любиш Русь,
Як дім, воли, корови, —
Я ж не люблю її
З надмірної любови.
Іван ФРАНКО
"Сідоглавому", 1898
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
