Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли його спитали, який цар ліпший, відповів: "Який військо дарами набуває, ворогів вдячністю замирює, а слуг своєю кроткістю й любов'ю".
Олександр - Як не є шляхетніший за всих сущих під ним, хай не володарює.
Кір - Єство людське: завжди володарює над слабшими за себе, а від сильних хорониться.
Фукідід - Князю гідно три речі пам'ятати: перше – що людьми править, друге – що закон йому від Бога доручений, третє – влада ця тимчасова і зотліє.
Агафон - Епамінд з Фів зустрів багато воїв без доброго воєводи й вигукнув: "Великий звір, а голови не має".
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Е, так мені буде холодно (торгується).
- Дешеве мясо пси їдять.
- Дешевим конем не їздити.
- Дешева рибка, погана юшка.
– З дешевої рибки і юшка дешева. - Дешеву юшку на двір виливають, а дорогу поїдають.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Бадьориться, як та чапля.
- Балака, як горохом об стінку б'є.
- Балакучий, як баба.
- Барложиться, як свиня в соломі.
- Бач, тілом обросло, як кабан вгодований.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Найсвятіша, найсправедливіша думка, пробиваючи собі шлях серед недосконалого людства, виходить з нього в лахміттях та крові.
А. Ламартін - Найсильніша туга – це туга за Батьківщиною.
Корчак - Найсильніший той, хто бореться поодинці.
Г. Ібсен - Найсмiшнiше бажання — це прагнення подобатися всiм.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - Найсправедливіші закони не спасуть від беззаконня, коли до влади приходять мерзотники.
Е. Севрус
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ми найбільше любимо тих, хто дає себе ошукати.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Ми тоді приховуємо свої помилки, коли вони повторюються.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Мистецтво не хоче належати народу — тільки попса цього бажає.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Митець — збирач мита.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Мій ультиматум народному депутату В. Черняку. Якщо він негайно не придбає «Мерседес» і дачу, поставлю намет і трактор перед Верховною Радою.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ідіте на Вкраїну,
Заходьте в кожну хату - Ачей, вам там покажуть Хоч тінь його розп'яту. Павло ТИЧИНА "Скорбна мати", 1918 - Воздвигне Вкраїна свойого Мойсея, -
не може ж так буть! Павло ТИЧИНА "І Бєлий, і Блок...", 1919 - Темна наша батьківщина. Розбіглась по жовтих кварталах чорнозему й зойкає росою на обніжках своїх золотих ланів. Блукає вона за вітряками й ніяк не найде веселого шляху.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Солонський яр", 1923 - Ах,
нікого так я не люблю, як вітра вітровіння, його шляхи, його боління і землю, землю свою. Павло ТИЧИНА "Вітер з України", 1923 - Оскільки українська нація кілька століть шукала свого визволення, остільки ми розцінюємо це як непереможне її бажання виявити й вичерпати своє національне (не націоналістичне) офарблення.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Думки проти течії", 1925
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|