Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не сподівайся на запального друга, навіть якщо сам по собі він добра людина.
Абу-ль-Фарадж - Не сумуй, що люди не знають тебе, але сумуй, що ти не знаєш людей.
КОНФУЦІЙ - Небуття — ніщо, буття — мука.
Аполлоній Тіанський - Невігластво робить людей сміливими, а роздуми — нерішучими.
Фукідід - Невідоме лихо завжди вселяє більше страху.
Публій Сір
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Море мукою засіяв.
- Моя хата небом крита, землею підбита, вітром загороджена.
- Моя хата скраю — я нічого не знаю.
- Мудрий не все скаже, що знає, а дурень не все знає, що каже.
- Мудрий пан по шкоді: коні вкрали, то він стайню закрив.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Я чую пісню, мов крізь сон
Далекий Черемош гуркоче; Мені вчувається щоночі Той шелест листя, шум сосон. Дмитро Загул "Я чую пісню", 1919 - Ти давню праосінь нагадуєш мені:
Берегових грабів грезет і злотоглави, Повітря з синього і золотого скла І благодатний дар останнього тепла... Микола Зеров "Праосінь", 1924 - Запахла осінь в'ялим тютюном,
Та яблуками, та тонким туманом, І свіжі айстри над піском рум'яним Зоріють за одчиненим вікном. Максим Рильський "Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925 - Як князь ранений - день схиливсь на захід,
Одкинув свій червоний щит. Рубіни крові бризнули на дахи, І червінню спокійний став блищить. Юрій Дараган "Вечір", 1925 - Тиша. Легіт ледве віє;
птах мовчить, діброва спить, квітка в розкошах німіє, навіть річка не журчить. Уляна Кравченко "Рrima vera", 1925
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Той, хто занадто легко зізнається в помилках, рідко здатний виправитися.
Марія фон Ебнер-Ешенбах - Якщо ви не вчитеся на своїх помилках, немає рації їх робити.
Лоренс ПІТЕР - Якщо дві помилки не принесли результату — випробуй третю.
Лоренс ПІТЕР - Велику перевагу одержує той, хто досить рано зробив помилки, на яких можна вчитися.
Уінстон Черчіль - Помилки трапляються і вдень, але з’ясовуються пізно ввечері в невимушеній обстановці...
Хома Топорищев
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Обмеженiсть меж не знає.
Ростислав ДОЦЕНКО - Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю! Тарас ШЕВЧЕНКО - Обурення можновладця: «Я вам дав слово? Якого вам ще біса?!»
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Об'ява: «Мiняю бюрократичний апарат на самогонний».
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Один голос — це ще не одноголоснiсть.
Ростислав ДОЦЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Кожний з нас нехай працює,
Бо настала вже пора! Гей! Возьмімся всі до діла, Щоб пропала доля зла! Сидір ВОРОБКЕВИЧ "Уже пора", 1885 - Там, між людьми, що повиті сльозами,
Там знайду місце і долю єдину: Долю робітника без одпочину... Борис ГРІНЧЕНКО "У лісі", 1885 - Я не поет і не історик, ні!
Я — піонер з сокирою важкою: Терен колючий в рідній стороні Вирубую трудящою рукою. Пантелеймон КУЛІШ "Піонер", 1893 - Доки мені Бог сил дасть і доки буду жити, буду робити... Наша доля працювати, тому що й відпочинок наш потім без кінця.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Встала рано, затужила:
гірка моя доля! Взялась би я до роботи, та не маю поля. Уляна КРАВЧЕНКО "Встала рано, затужила...", 1925
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки! - Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі! - Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки. – Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка. – Зате я випив. То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими. - – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|