Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чи є щось необхiднiше людинi, як дихати. I на те повсюди є повiтря...
- О глибина премудрої благоти, що сотворила потрiбне неважким, а важке непотрiбним.
Григорій СКОВОРОДА - Одна слава – тiнь, другу приймають божi дiти в Авраамовiй пристанi. Суєтна слава, потяг до набуткiв, отруйна пристрасть – це i в пекельнi лихоманки i дочки– хидницi на опалення нечестивого серця. Але iстинна слава, шукання iстинного набутку, свята пристрасть – це нареченi високого духу, якi осолоджують у своїх обiймах чисту душу.
Григорій СКОВОРОДА - Серце, запалене пристрастю до золота, яке любить мудрувати про самi лише гаманцi, мiки, валiзи, – це верблюд, що любить пити каламутну воду i який за в'юками не може пролiзти через тiснi дверi в країну вiчностi.
Григорій СКОВОРОДА - Зрозумiй одне тiлъки яблучне зерно, i досить тобi. Коли в нiм сховалося дерево з коренем, гiлками, листям та плодами, то можна в ньому вiднайти незчисленнi мiльйони садiв, осмiлюся сказати, i незчисленнi світи.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- «Багатому й чорт гроші носить».
Так вони ж компаньйони!
Іван ВАСИЛЕЦЬ - «Церкву покрив, а дзвіницю обдер».
Стиль багатьох сучасних благодійників.
Іван ВАСИЛЕЦЬ - «Держав дві корови, тепер дві ворони».
Це й не дивно: молоко ж знову дешевше від мінералки.
Іван ВАСИЛЕЦЬ - «Нічого не знаю — моя хата скраю».
Хоча крайні хати першими горять.
Дмитро СВІНЦІЦЬКИЙ - «Бий своїх, щоб чужі боялися».
Тільки ніхто нас не боїться, хоч весь час поміж собою чубимося.
Дмитро СВІНЦІЦЬКИЙ «Багаті поділяться з бідними». Обіцянками, особливо щедро в період виборчих перег
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Любить, як вовк порося.
- Любить, як кіт сметану.
- Любить, як мати дитину.
- Любить, як пес дідька.
- Любить, як порох в очі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Той, хто вміє бути підлабузником, вміє бути і наклепником.
НАПОЛЕОН І - Той, хто добре знає минуле, ніколи не втратить надію на сучасне.
Т. Маколей - Той, хто забирає несправедливо щось у іншого, більше шкодить собі, ніж тому, в кого забрав.
Гус - Той, хто здатен все знести, може наважитись на все.
Люк де ВОВЕНАРГ - Той, хто навіч вас боїться, поза очі буде ненавидіти.
Фуллер
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не забруднюйте довкілля курінням фіміаму.
Юрій РИБНИКОВ - Слуги народу – хазяї життя.
Юрій РИБНИКОВ - Що натхненніше співають солов’ї, то більше роботи лелекам.
Юрій РИБНИКОВ - Діти – наше майбутнє: вони продовжують наш рід і вкорочують нам віку.
Юрій РИБНИКОВ - Вища освіта жінки – любов.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Та гей, бики! Чого ж ви стали?
Чи поле страшно заросло?
Чи лемеша іржа поїла?
Чи затупилось чересло?
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Гей, бики!", 1859 - Нехай гнеться лоза,
А ти, дубе, кріпись,
Ти рости та рости,
Не хились, не кривись...
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Нехай гнеться лоза...", 1859 - До тебе, люба річенько,
Ще вернеться весна;
А молодість не вернеться,
Не вернеться вона!
Леонід ГЛІБОВ
"Журба", 1859 - Оживуть степи, озера,мІ не верствовії,
А вольнії, широкії
Скрізь шляхи святії
Простеляться; і не найдуть
Шляхів тих владики,
А раби тими шляхами
Без ґвалту і крику
Позіходяться докупи,
Раді та веселі.
І пустиню опанують
Веселії села.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Ісаія. Глава 35", 1859 - Мій Боже милий, як то мало
Святих людей на світі стало.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Подражаніє 11 псалму", 1859
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Бодай вас Бог любив, а мене – молодиці!
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити.
Так давайте за це і вип'ємо!
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
