Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Позбавляти честі іншого — значить позбавлятися своєї.
Публілій Сір. - Поки ти говориш зовсім не те, що думаєш, слухаєш зовсім не те, в що віриш, і робиш зовсім не те, до чого схильний – то весь цей час і живеш зовсім не ти.
Сян-цзи - Поступати по праву, а не діяти силою.
Лівій Тіт. - Початок є половина всього.
Піфагор. - Правління є виправлення. Хто ж посміє не виправитися, коли виправитесь ви самі?
Конфуцій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не в тім річ, що в хаті піч: то біда, як нема!
- Не в тім хороша, що чорноброва, а в тім що діло робить.
- Не то воші, що в кальоші, а то що в онучі.
– ... тай бий ідучи.
- Не той кінь, що в болото увезе, а той, що з болота вивезе.
- Не то біда, що не пється вода, а то біда, – що пється вода.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ревнощі, як іржа, гублять серце.
- Рівний, як струна.
- Рідка, як вода.
- Рідка, як кваша.
- Ріже, як коса.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Я цілуватиму вустонька гожі,
щоб загорілись,
щоб зашарілись,
наче ті квітоньки з дикої рожі!
Леся Українка
"Лісова пісня", 1911 - Ви знаєте, як липа шелестить
У місячні весняні ночі? –
Кохана спить, кохана спить,
Піди збуди, цілуй їй очі,
Кохана спить…
Ви чули ж бо: так липа шелестить.
Павло Тичина
"Ви знаєте, як липа шелестить… ", 1911 - І сонце сходило в безодні…
Ти не прийшла в вечірній час.
Олександр Олесь
"Ти не прийшла", 1913 - Десь на дні мого серця
Заплела дивну казку любов.
Павло Тичина
"Десь на дні мого серця…", 1914 - Не дивися так привітно,
Яблуневоцвітно.
Стигнуть зорі, як пшениця:
Буду я журиться.
Павло Тичина
"Не дивися так привітно…", 1918
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Совість, як зарплата: то вона є, то її нема.
Василь ТИТЕЧКО - Совістю торгують ті, у кого її нема..
Флоріан БОДНАР - Сором – хилитися і долі коритися.
Леся Українка - Спершу гра та перегра, а там уже не виграшi бо й горло перегризене.
Ростислав ДОЦЕНКО - Споживчий кошик... із дірявим дном.
Василь КРАСНЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тече вода в синє море
Та не витікає;
Шука козак свою долю,
А долі немає.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Думка" ("Тече вода в синє море..."), 1838 - Єсть на світі доля,
А хто її знає?
Єсть на світі воля,
А хто її має?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Катерина", 1838 - У всякого своя доля
І свій шлях широкий:
Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком —
За край світа зазирає,
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844 - Доле, де ти! Доле, де ти?
Нема ніякої!
Коли доброї жаль, Боже,
То дай злої! злої!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Минають дні, минають ночі...", 1845 - Ой одна я, одна,
Як билиночка в полі,
Та не дав мені Бог
Ані щастя, ні долі.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Ой одна я, одна...", 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити.
Так давайте за це і вип'ємо!
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
