Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Глечик наповнюється від падіння крапель. Дурень наповнюється злом, навіть потроху накопичуючи його.
Будда - Глибокий зміст у невисловлених словах.
Менандр - Гнітить фортуна несміливих, — хоробрий їй страшний.
Луцiй Анней СЕНЕКА - Говори з людьми відповідно до їх розуму.
М. Сааді - Горе легке — говірливе, важке – безмовне.
СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- тупим.
- Не пуши, головки не суши.
- Воркотня, та не щодня.
- Своя воля добра, та не пожиточна.(На дітей).
- Дай кому волю, а сам підеш в неволю.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Біжить, як тінь.
- Біжить, як швець з чобітьми на базар.
- Біжить, як швець з чобітьми на місто.
- Біла, як береза.
- Біла, як молоко.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ток-шоу — це спілкування, доведене до абсурду.
NN - Тому, хто має геніальність, талант, освіту і т. ін. , знадобилося б також і нахабство. Тому, хто має нахабство, такі дрібниці вже не потрібні.
Станіслав Єжи Лец. - Тому, хто пише, краще недомовити, ніж сказати зайве. Принаймні жодного базікання.
Альбер Камю. - Тому, хто танцює під чужу дудку, доводиться співати не своїм голосом.
Володимир Ломаний. - Тон важливіший за текст.
Едуард Кох.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Таж і в бурю не всі човни гинуть...
Іван ФРАНКО - Там, де виховують рятуватись, не перемагають.
Олександр Довженко - Там, де заламується в нації її агресивний характер, заламується рівночасно й запал до оборони своїх прав.
Дмитро Донцов - Творчість — то тільки гримаса індивідуального болю.
Василь Стус - Тексти — це дзеркала. Кожен читає себе, а не автора.
Дмитро Корчинський
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- О ні!
Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити — Не жити. Іван ФРАНКО "Чого являєшся мені...", 1896 - Обгорта мене туга, болить голова,
Стіни й стеля гнітять, мов темниця... Де ж ви, де, мої щирі, одважні слова? Де поділась моя чарівниця, Молода моя муза, і горда, й смутна, Жалібниця-порадниця тиха? Леся УКРАЇНКА "З пропащих років", 1897 - Вниз котиться мій віз. Пов'яли квіти,
Літа на душу накладають пута. Іван ФРАНКО "Поет мовить", 1898 - Повстала туга, сном важким приспана,
Повстала велетом і досягла до хмар, Жаль запалав, прибоєм океана Загомонів його страшний пожар. Леся УКРАЇНКА "...Порвалася нескінчена розмова", 1898 - Темна ніч, вітрець тихесенький
Зашумів в моїм вікні; Дощик капає дрібнесенький, В серце падає мені. Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Темна ніч...", 1900
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|