Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як лiки не завжди приємнi, так i істина буває сувора.
Григорій СКОВОРОДА - Все минає, але любов після всього зостається.
Григорій СКОВОРОДА - Кому душа болить, тому весь свiт плаче.
Григорій СКОВОРОДА - Тодi лише пізнається цiннiсть часу, коли вiн утрачений.
Григорій СКОВОРОДА - Хто дочекаеться кiнця у вiчноплинному джерелi!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Дай тобі Боже спішно та охотнс робити; щоб твої думки були повні, ях криниця водою; щоб твоя річка була тиха і багата, як нива колосом; пошли тобі Мати Божа, на все гаразд!
- Дай Боже, щоб і моїм дітям так!
- Дай Боже дітками радуватися.
- Дай тобі Боже і з роси, і з води!
- Дай Боже, разом двоє: щастя і здоров'я.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- - Хоч тісно, та затишно, - заспокоював Робочого Коня Хомут.
Леонід ЗАБАРА. - Звідки кротові знати, що правда очі коле.
Леонід ЗАБАРА. - Сміливо позичав у Сірка очі: знав, що повертати не доведеться.
Леонід ЗАБАРА. - Вітер узимку повіяв з півночі - на великий холод.
- Ворона сидить уранці на верховітті і каркає - на завірюху.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Для розвитку літературних смаків є школа. А "мильна опера" — для того, щоб продавати мило.
Нейл Макелрой. - Для старого Рокфеллера видавали спеціальну газету, заповнену вигаданими новинами. Деякі країни спроможні видавати такі газети не тільки для мільярдерів, але й для всього населення.
Станіслав Єжи Лец. - Для стверджувальної відповіді достатньо лише одного слова — "так". Усі інші слова вигадали, щоб сказати "ні".
Дон-Амінадо. - Для творчості корисні тупики.
Ігор Губерман. - Для того, хто стоїть на голові, прірвою стає небо.
Андрій Коваль.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Своєї долі не вгадаєш.
Панас МИРНИЙ - Який не є хазяїн, а все кращий від наймита.
Панас МИРНИЙ - Були вільні, поки волі не було.
Панас МИРНИЙ - Де знайшов шану, там загубив спокій.
Панас МИРНИЙ - Немає єдності – чорт має й волі!
Панас МИРНИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Рідна мова на чужині
Ще милішою стає. Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Рідний край", 1898 - Лише ми одні піддержуємо красу в житті, ми, артисти, вибрана горстка суспільності...
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898 - Поезіє! сопутнице моя!
Ти — теплий, животворний промінь сонця, Ти — тихий місяць, що в тюрмі сія З закуреного темного віконця. Агатангел Кримський "Поезіє! сопутнице моя!", 1898-1901 - Несказане, невимовне
Кобза промовляє І святими почуттями Серце надихає. Пантелеймон КУЛІШ "Маруся Богуславка", 1899 - Ні! я суб'єктивний,
Я — з егоїстичних: Все чуттів шукаю Тонко естетичних. Агатангел Кримський "Світові скорботи", 1901
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|