Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- До волі веде лише одне: зневага до того що не залежить від нас.
Епіктет. - Добре бути суворим, краще бути добрим, а ще краще бути справедливим.
Вислів давнини - Добрий товар легко знаходить покупця.
Плавт. - Добрі справи здійснюються небагатьма й зрідка, проте лиходійства - і часто, і багатьма. Так що, мабуть, краще б безсмертні Боги зовсім не дали б нам ніякого розуму, ніж такий згубний розум.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН, давньоримський оратор і філософ(106-43 р. до н. е.) - Друга думка завжди розумніша за першу.
Евріпід.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Плачся Богу, а слези — вода.
- Не вмієш пакати, а вмієш плакати.
- Плачем лиха не виплачеш.
- Тоді будеш вить, як почнуть бить.
- Не жаль плакати, коли є за чим.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Приївсь, як сухий ячмінь беззубій кобилі.
- Прийде покрова, зареве дівка, як корова.
- Приймаці, як собаці.
- Прийшов, як вогню вхопив.
- Прийшов, як сліпий до хмелю.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Людина ніколи не повинна тупцювати на місці.
М.П. Парцей - Людина перестала бути рабом людини і стала рабом речі...
Енгельс - Людина по своїй природі – тварина чиста й витончена.
СЕНЕКА Луций Анней (Молодший) - Людина по своїй природі є істотою суспільною.
АРИСТОТЕЛЬ - Людина повинна бути розумною, простою, справедливою, сміливою і доброю.Паустовський.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Живучи в світі, що створюєш, не бачиш світу, що довкола.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Найсолодший хліб посолений нашим потом.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Слава, як і простір, довкола нас: і поруч, і губиться десь у нескінченності.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Мудрі вислови тим доступніші, чим більша в них частка дурості.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Прописна істина, викладена дотепно, справляє враження нової.
Володимир КАНІВЕЦЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Чорнять мозок і ґвалтують шлунки —
Хліб глевкий, аж людський капле піт,
Гадь повзе тут між людських стосунків.
Тільки спільності, що погляди на дріт.
Михайло ОСАДЧИЙ
"Чорнять мозок...", 1970 - Сидіти за ґратами нікому не легко. Але не поважати себе — ще важче. І тому будемо битися!
Валентин МОРОЗ
"Замість останнього слова", 1970 - Дуже важливо заткнути рот тому, хто перший крикнув: "Король голий!", — поки не підхопили інші. Але ж король дійсно голий. Це — істина.
Валентин МОРОЗ
"Серед снігів", 1970 - Одержимість — це не художність. І не науковість. І навіть не публіцистичність.
- Одержимість — це зовсім окрема субстанція, необхідний поряд з іншими компонент для повноцінного духовного життя.
Валентин МОРОЗ
"Серед снігів", 1970
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
