Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги вказують нам і навчають нас, як іти шляхом покаяння, і мудрість, і стриманність здобуваємо із слів книжних. Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу – це джерела мудрості. Книга – бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємось, вони - узда для тіла і душі. Мудрість – велика.
«Повість минулих літ» - Коли старанно пошукаєш у книгах мудрості, то матимеш велику користь для душі. Бо той, хто часто читає книги, той з Богом бесідує, або зі святими мужами.
«Повість минулих літ» - Якщо будете жити в любові між собою, і Бог буде з вами, і підгорне від вас ворогів ваших, і будете мирно жити. Та коли в ненависті будете жити, в сварках і міжусобицях, то самі загинете, і землю батьків, і дідів своїх погубите, яку здобули трудом великим.
«Повість минулих літ» - Все в любові відбувається. Заради любові й гріхи розсипаються.
«Повість минулих літ» - Согрішили – і покарані, як согрішили – так і страждаємо.
«Повість минулих літ»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Широка господиня — аж із постелі ноги висять.
- Як робити, то руки не доходять, а як гроші ділити, то ось ми.
- А наша невістка що не дай, то стріска.
- Без одного цигана ярмарок буде.
- Без олії не зомлію, а кулешу й саму тешу.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Возиш гній - Богові не молись.
- Воли орють, а скакуни овес їдять.
- Ворота тримаються на стовпах, а дім - на подружжі.
- В полі пашня, як лава.
- Всіх справ - на один день, а турбот - на місяці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Абсолютно неможливо написати твір, який би задовольнив усіх читачів.
Мігель Сервантес. - Абсурд створював текст без підтексту, мистецтво, захищене від інтерпретації.
Олександр Геніс. - Абсурдопереклад.
Андрій Вансович. - Автор звикає врешті-решт до своєї публіки, ніби вона є розумною істотою.
Генріх Гейне. - Автор може вчинити самогубство, цілячись у смаки публіки.
Станіслав Єжи Лец.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Відповідатимеш сьогодні за те, що вчора ти мовчав!
Микола ПОЛОТАЙ - Поменше ганьте ноги, як голова збивається з дороги!
Микола ПОЛОТАЙ - Настрій, річ певна, змінюється від того, чи ти йдеш ведмежим слідом, чи ведмідь – твоїм.
Микола ПОЛОТАЙ - Як воїну дав вождь меча, то побіди.
Феофан ПРОКОПОВИЧ - Сама слава кличе кожного з вас передати своє ім’я нащадкам.
Феофан ПРОКОПОВИЧ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ще не вмерла Україна, і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Павло ЧУБИНСЬКИЙ "Ще не вмерла Україна", 1863 - Та утіште серце моє,
Здавна наболіле, За Вкраїну нещасливу Кров'ю обкипіле... Василь МОВА "Під стріхою убогою...", 1870 - Спить Вкраїна,
І настане колись час — Її збудить знов до жизні Народовців чесний глас. Василь МОВА "Не пустуй, моя голубко...",1876 - Не пора, не пора, не пора
Москалеві й ляхові служить! Довершилась України кривда стара, — Нам пора для України жить. Іван ФРАНКО "Не пора", 1880 - І чужі ми чужениці
В рідній Україні, Як пташина без гніздечка На німій руїні. Пантелеймон КУЛІШ "Ключ розуміння", 1882
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|