Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Одне менi тiльки близьке, вигукну я: о школо, о книги!
Григорій СКОВОРОДА - З видимого пiзнавай невидиме.
Григорій СКОВОРОДА - Щасливий, хто мав змогу знайти щасне життя. Але ще щасливiший той, хто вмiє ним користуватися.
Григорій СКОВОРОДА - Не досить, щоб сяяло свiтло денного сонця, коли свiтло голови твоєї затьмарене.
Григорій СКОВОРОДА - Сповiрившись на море, ти перестаєш належати сам собi.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Тішиться, як дурень цвяшком.
- То не друг, що медом маже, а той друг, що правду каже.
- То не хліб, що у чужій торбі.
- Тобі ще кисіль їсти, а ти уже квашею замурзався.
- Тобою так запоможешся, як кулаком на воду обіпрешся.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Червона, як ягода.
- Червоний, мов жар.
- Червоний, як півень.
- Червоний, як рак.
- Червоний, як суниці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Людина молода, коли вона ще не боїться робити глупості.
Петро КАПІЦА - Людина народжується не для сумного існування в бездіяльності, а для праці над великою і грандіозною справою.
Леон Баттіста Альберті - Людина народжується, щоб жити в судорогах занепокоєння і летаргії нудьги.
Ф. ВОЛЬТЕР - Людина не бідна, якщо вона ще здатна сміятися.
Альфред ХІЧКОК - Людина не досконала, але вона якась частка досконалого.
ХРІСІПП
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Покохали — то терпіть!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Політик — як анекдот: швидко обростає бородою.
Флоріан БОДНАР - Політики, полегшуючи життя людей, не полегшуйте їхніх гаманців!
Борис РЕВЧУН - Політику на хліб не намажеш, зате політиканів розмазати по стіні можна.
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ - Популярний вид спорту серед депутатів — перебіжки.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- У містечку Богуславку Каньовського пана,
Там гуляла Бондарівна, як пишная пава. Історична пісня - Ой колись ми панували, а тепер не будем –
Того щастя, теї слави повік не забудем. Історична пісня - Позволь, батьку-отамане, нам на башті стати:
Як не стидно а цариці та Січ руйнувати! Не позволиш з шабельками, позволь з кулаками: Хай не гине наша слава поміж козаками! Історична пісня - Розвивайся, а ти, сухий дубе, завтра мороз буде.
Убирайся, молодий козаче, завтра поход буде. Історична пісня - Зажурилась Україна, що ніде прожити,
Витоптала орда кіньми маленькії діти. Ой малії витоптала, старії побила, Молодую челядоньку у полон забрала. Історична пісня
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|