Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Тільки тоді приймай в руки владу, коли навчишся коритися.
Солон - Тож живіть мудро — прагніть до задоволення.
Епікур. - Той, хто живе повсюди, не живе ніде.
Марціал. - Той, хто користується своїм правом, не порушує нiчийого права.
Правило римського права. - Той, хто розв'язує терор над іншими, сам перебуває у постійному страху.
Клавдій Клавдіан.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Сирно і масляно — корова отелилася.
- Сирого не їм, печеного не хочу, вареного не можу.
- Сирого не їм, печеного не хочу, вареного терпіти не можу.
- Сироті докипить і в животі.
- Ситий голодному не товариш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пристало, як свині наритники.
- Причепився, як реп'ях.
- Прищулився, як заєць.
- Проворний, як ведмідь за горобцем.
- Проворний, як вітер у полі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ми, ті, хто говорить, знаємо те, що висловлюємо, анітрохи не краще за тих, хто нас слухає.
Моріс Мерло-Понті. - Ми хотіли як краще, а вийшло як завжди.
Віктор Черномирдін. - Ми читаємо, щоб сказати, що ми це читали.
Чарльз Лем. - Ми шукаємо правду, але знайти її хотіли б там, де нам подобається.
Марія Ебнер-Ешенбах. - Ми шукаємо тієї простоти, до якої треба підноситися, а не тієї, до якої опускаються.
Самуїл Маршак.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Скільки б ми не стояли на краю безодні - крила не виростуть.
Флоріан БОДНАР - Скільки брудних справ починаються з чистого аркуша!
Володимир ШАМША - Скільки важить дутий авторитет?
Юрій РИБНИКОВ - Скільки вже було демократій, а демократії ще так і не було.
Олександр ПЕРЛЮК - Скільки доріг треба пройти, аби порахувати всі наші шлагбауми? А жезли?
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Думка про людськість поставлена була вище над думкою про націю та віру, з їх осібними звичаями, урядами та інтересами, і стала таким суддею посеред суперечок проміж націями й вірами та основою до волі кожної нації й віри в тих границях, поки нація чи віра не неволить других.
Михайло ДРАГОМАНОВ
"Чудацькі думки про українську національну справу", 1891 - В нашій справі, коли ми поставимо думку, що національність є перше, головне діло, то ми або поженемося за марою, або станемо слугами того, що всилюється спинити поступ людський, і поставимо на риск, коли не згубу, й саму нашу національність. Коли ж ми станемо при думці, що головне діло — поступ людини й громади, поступ політичний, соціальний і культурний, а національність є тільки ґрунт, форма та спосіб, тоді ми певні, що послужимо добробутові й просвіті нашого народу, а вкупі з тим і його національності.
Михайло ДРАГОМАНОВ
"Чудацькі думки про українську національну справу", 1891 - А тим часом дбаймо про свою словесну автономію, творімо свою автономічну будучину, знаймо добре, що ми в себе дома, серед своєї рідної сім'ї, у своїй рідній хаті, що нам ніхто її не дасть, ніхто не відійме, ніхто ж і не обогріє та й не освітить її так, як ми самі.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1892 - Інтелігенція вся в нас змоскалена. Вчиться вона по-московському, читає по-московському, завсіди говорить сама і завсіди чує круг себе мову тільки московську; рідну ж мову в мужичих устах вважає за "хахлацький жаргон".
Борис ГРІНЧЕНКО
"Листи з України Наддніпрянської", 1892 — 1893 - Треба зрозуміти, що кинути роботу для рідного краю і піти на роботу до його гнобителів — не єсть тільки звичайною відміною в передсвідченнях, а єсть справжньою цілковитою зрадою.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Листи з України Наддніпрянської", 1892 — 1893
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
