Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...Що Бог спарував, людина нехай не розлучує.
Євангеліє від св. Матвія - Люби свого ближнього, як самого себе.
Євангеліє від св. Матвія - Верблюдовi легше пройти через голчине вушко, нiж багатому в Боже Царство ввiйти.
Євангеліє від св. Матвія - I багато хто з перших останнiми стануть, а останнi - першими.
Євангеліє від св. Матвія - Багато покликаних, та вибраних мало.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Москалеві годи, як трясці, а все бісом дивиться. (Миколаїв).
- Москалики-соколики поз'їдали наші волики, а як вернуться здорові, то поїдять і корови. (Лівобережна Україна).
- Москаль з бісом порадились, та й на лихо понадились.(Бердичів).
- Москаль здавна вже панує, бо, бач, завше людей дурить.
- Москаль ликом в'язаний, у ликах ходить та й усіх у ликах водить"; "Не випадає москаля дядьком звати. (Пирятин).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бовкнув, як дурень у воду.
- Бовкнув, як жаба в болото.
- Бовть, як камінь у воду.
- Бовть, як цап у воду.
- Боїться, мов вовк вогню.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- З релігією виходить те ж саме, що з азартною грою: почавши дурнем, скінчиш шахраєм.
Франсуа ВОЛЬТЕР - З тими, хто не мав би права з ними сидіти, жінки часто лежать.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - З того, що лікар знає назву хвороби, не слід робити висновок, що він знає, що це за хвороба.
- З усіх органів чуттєвості у жінки найкраще розвинутий слух.
Жанна Голоногова - З усіх пристрастей до влади, до слави, до наркотиків, до жінки пристрасть до жінки все-таки — найслабша.
Ніна Берберова
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- На жаль, заборонений плід, якого ми всі так прагнемо, часто виявляється несмачний і гнилий.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - На Канарах і я б відпочила, та не знаю, де подіти вила.
Леонід БАННІК - На одну зарплату не те що жити, навіть поховати неможливо.
Віктор ІГНАТЕНКО - Набагато була б більшою чоловіча аудиторія, якби замість телепередачі «Міняю жінку» була «Міняю тещу».
Василь ТИТЕЧКО - Навіть голий король часом стає законодавцем моди.
Микола ПАСЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Народ, покинутий на злидні,
Народ, плазуючий у млі,
Повинен стратить риси рідні,
Безслідно стертися з землі!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Поетам-українцям", 1894 - Дві великі творчі сили в житті кожного народу — народність і територія стрінулися саме на порозі історичного життя нашого народу й утворили пер-
- шу підставу дальшого розвою його.
Михайло Грушевський
"Історія Украіни-Руси", 1898 - Можу ярмом її звати,
Можу її проклинать,
Але й прокляту народність
Не перестану кохать.
Агатангел Кримський
"Вчора балакав...", 1898 - Ми визнаємо, що наш народ теж перебуває у становищі зрабованої нації.
Микола МІХНОВСЬКИЙ
"Самостійна Україна", 1900
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
