Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Насолода тлінна, честь безсмертна.
Менандр - Наш страх — це джерело хоробрості для наших ворогів.
Мани - Наша доля залежить від наших звичаїв.
Корнелій НЕПОТ - Наших недоліків ми не бачимо, а чужі помічаємо одразу.
Федр - Не бійтеся вбиваючих тіло, душі ж не здатних убити; а бійтеся більше тих, хто може і душу і тіло погубити в геєні.
Євангеліє від Матфея
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- До Дмитра дiвка хитра, а пiсля Михайла хоч за попихайла.
- До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі ніс витре.
- До доброї криниці стежка утоптана.
- До дуги й удила не достає тільки воза та кобили.
- До завірюхи треба кожуха.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дурна, як овечка — не скаже ні словечка.
- Дурне, аж очі йому рогом лізуть.
- Дурне, як сало без хліба.
- Дурний, аж крутиться.
- Дурний, аж світиться.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ми не маємо права споживати щастя, не виробляючи його.
Шоу - Ми не можемо прийняти світ таким, як він є. Щоранку ми повинні прокидатися з обуренням від несправедливості.
Хьюго Клаус - Ми не створені для щастя, є речі важливіші, ніж щастя.
Андрій Тарковський - Ми не хочемо церков, тому що вони навчають нас сперечатися про бога.
Індіанська мудрість - Ми отримуємо від життя не те, що хочемо, а те, що очікуємо.
Джон Кехо
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Справжній учений – не той, хто здатний займатись своєю наукою, а той, хто зовсім нездатний займатись абичим іншим.
Володимир ДЕРЖАВИН - Вміння сполучати приємне з корисним слушно сприймається, як душевна ницість і нахил до подвійної бухгалтерії в усьому.
Володимир ДЕРЖАВИН - Цікава річ, як міцно зачіпає нас усне висловлювання таких опіній, які в писемному або друкованному вигляді викликали б саму лише посмішку та благодушну іронію.
Володимир ДЕРЖАВИН - Кому нема чого робити з власним знанням – викладає; хто не знаходять ужиття для власних ідеалів – виховує; хто не сподівається успіху в особистих справах – вдається до суспільних; хто свідомий власної нікчемності – живе заради своїх дітей.
Володимир ДЕРЖАВИН - Щоб мати тривалий успіх у першій-ліпшій галузі, конче треба вмілого користування з власних свідомо культивованих недоліків.
Володимир ДЕРЖАВИН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Пеститься місячний промінь,
Лиже холодний сніг;
Чорною плямою комин
На білий килим ліг.
Микола ВОРОНИЙ
"Зоряне небо", 1907 - А вже красне сонечко
Припекло, припекло,
Яснощире золото
Розлило, розлило.
Олександр ОЛЕСЬ
"А вже красне сонечко...", 1910 - Арфами, арфами —
золотими, голосними обізвалися гаї
Самодзвонними:
йде весна
Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена.
Павло ТИЧИНА
"Арфами,, арфами...", 1914 - Квітчастий луг і дощик золотий.
А вдалині, мов акварелі, —
Примружились гаї, замислились оселі
Ах, серце, пий!
Повітря — мов прив'ялий трунок.
Це рання осінь шле поцілунок
Такий чудовий та сумний.
Павло ТИЧИНА
"Квітчастий луг...", 1915 - Ой не крийся, природо, не крийся,
Що ти в тузі за літом, у тузі.
Павло ТИЧИНА
"Ой не крийся, природо..."
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
