Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Влада надає словам відбитку правди.
Соломон - Краще свої гріхи викривати, ніж чужі.
Демокріт - Ворог, який істину каже, ліпший від лицемірного друга.
Демокріт - Коли в думі він говорив не солодке, а корисне, і Дімад сказав: "Уб'є народ тебе, коли розлютиться!" – відповідав він: "А тебе уб'ють, як не розлютяться".
Фокіон - Ненависті гідне та огуди неробство, що робить людину гіршою за бджолу, адже одвіку створена і в рай введена була людина поліпшувати і зберігати його. Оце й відомо, що в людини своє призначення, бо єство надане їй, щоби про справу турбуватись, а неробство поза єством суть.
Фокіон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Погано вража баба скаче, та ще й довго!
- Погано тим вівцям, де вовк у пастухах.
- Погано тому, хто добра не робить нікому.
- Поганому виду нема стиду.
- Поганому животу й пироги вадять.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гнеться, як лозина.
- Гнучка, як берізка.
- Гнучка, як билинка.
- Гнучка, як лоза.
- Гнучка, як тополя.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Чоловік — це добре відредагований мужчина.
Костянтин МЕЛІХАН - Чоловік — це те, що залишилося від коханця після видалення нервів.
Хелен Роуленд - Чоловік буває злим у двох випадках — коли він голодний і коли принижений, жінка — якщо нещаслива в любові.
- Чоловік з великими достоїнствами і розумом, ніколи не буває потворний.
Жан де ЛАБРЮЙЄР - Чоловік займається балаканиною, якщо чи випив утомився від самітності. Жінка меле язиком просто для практики.
Макс Брандт
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ви чуєте ці кулі, це народ промовляє.
Юрій ЛИПА - Засади, взяті від чужинців і не достосовані до української психології й традиції, стають не засадами, а засудами.
Юрій ЛИПА - Для українців найголовніший меридіан світу – це той, що проходить через Україну.
Юрій ЛИПА - Кожен народ складається із щоденних виявів активності і мовчазності.
Юрій ЛИПА - Нема ніяких так званих об’єктивних перешкод до вивищення і утвердження нового великого народу, який мав поразку.
Юрій ЛИПА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Як спалахне серце кволе
Палом страчених надій, Я прийду до тебе, доле, На страшне криваве поле, На останній смертний бій. Григорій ЧУПРИНКА "Перемога", 1911 - Дорого зустрічей і тиха путь прощань,
Людська дорого, — просто стелься, Відбивши на холодних рельсах Огні ночей і дотики світань! Микола БАЖАН "Дорога", 1927 - І серце в путь мене веде,
І я не йти — не можу... Микола БАЖАН "Розмова сердець", 1928 - І знов обвугленими сірниками
на сірих мурах сірі дні значу, і без кінця топчу тюремний камінь, і туги напиваюсь досхочу. Михайло ДРАЙ-ХМАРА "І знов обвугленими сірниками...", 1937 - А я між небом зоряним, одягнений в кожух,
і між землею сам надворі, мов здавлений у палітурках двох, лежу, ніде не читаних історій. Тодось Осьмачка "В Альпах", 1953
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|