Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Казав, що убозтво – самонавчальна філософія, бо вона словом спрямовує, а ділом спонукає.
Ксенофонт - Коли й багатьма землями володієш за життя, а вмер – трьома ліктями володітимеш.
Філістіон - Муж, що викриває, ліпший за облесника.
Філістіон - Багато хто звичку має не князям годити, а їх маєтностям.
Клімій - Жахливо – бідувати, та ще гірше – багатство злом здобувати.
Клімій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Собаці хвоста не завяжеш.
– Та ти сегодня собаці хвоста не завязав.
- І за холодну воду не візьметься.
- Сидить сиднем — щоб ти каменем сів!
– Сівбись там каменем.
- Сидить даремне день за днем.
- Як до діла так і сіла.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зносити, як батьківщину.
- Зоставсь, як горох при дорозі.
- Зоставсь, як на цідилці (попався в брехні).
- Зоставсь, як у полі вітер.
- Зробив два білих, а третій, як сніг.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Королева – це жінка, що керує державою, коли немає короля, і керує державою, коли король… є.
Юліан Тувім - Зрадлива жінка та, яка вже не любить; легковажна та, яка вже любить іншого; пустотлива та, яка не знає, чи любить вона і кого любить; байдужа та, яка нікого не любить.
Жан Лабрюйєp - Кожна година, присвячена ненависті, — вічність, відібрана у любові.
Л. Берне - Той, хто роздмухує вогонь у суперечках, які його не стосуються, не має права скаржитися, якщо іскри летять йому прямо в обличчя.
Б. Франклін - Існує лише два смертних гріха: злість та егоїзм.
Хамерлінг
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Він устиг увійти в історію, але незабаром з тріском вилетів звідти.
Валентин ШУЛЬГА - Не варто обганяти час на бездоріжжі – закидає грязюкою.
Валентин ШУЛЬГА - Не поспішайте звільнятися від тягаря минулого – завтра воно стане раритетом.
Валентин ШУЛЬГА - Не товпіться: майбутнього може на всіх не вистачити.
Валентин ШУЛЬГА - З прицілом у майбутнє – пальцем у небо.
Валентин ШУЛЬГА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Чую, що смерть, потайна й ненажерная,
В вічні обійми мене обхопила!
Василь МОВА
"Думи засланця", 1877 - І щастя всіх прийде по наших аж кістках.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - В затишному раю я води Лети п'ю,
Та тихострунную настроюю мою.
Пантелеймон КУЛІШ
"Рай". 1893 - Одно люблю лиш — забуття,
Спокій, безпам'ятну могилу.
Іван ФРАНКО
"В алеї нічкою літною...", 1896 - Світ зчорнів, і небо чорне,
Зелень чорна, чорне все...
Жду, поки мене загорне
Та, що вічний сон несе.
Олександр Козловський
"Чорна думка", 1897
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
