Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Здаватись дурнем мудрому не страшно.
Есхіл. - Земля наша велика і багата, але порядку в ній немає.
Посли слов'янських племен — варягам у 862 р. - Зла людина схожа на вугілля, якщо не обпікає, то вимазує тебе.
Анахарсіс. - Зло засіло в душі нашій, а вона не в змозі бігти від самої себе.
Квінт Горацій Флакк, римський поет (65 р. до н. е. — 8 р. до н. е. ) - І старість повна насолод, якщо тільки вміти нею скористатися.
Сенека.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Перевівся на руді миші.
- Перед розумом і сила поступається.
- Перед сороками просо сіє.
- Передумкою зіпсованого не виправиш.
- Перезріле яблуко ще висить, а червиве давно впало.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гарна, як весна.
- Гарна, як зіронька на небі.
- Гарна, як калина.
- Гарна, як квітка гаївка.
- Гарна, як квітка навесні.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Хитрість — розум дрібного розуму.
Петро В'яземський. - Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?
Григорій Сковорода. - Хлібно-видовищні передачі.
Андрій Книшов. - Холодний стиль — це мертва думка під виглядом багатослівності.
Феофан Прокопович. - Хотіли свободи слова? Затуляйте вуха! .
Олександр Перлюк.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Попередження кілерам: у придворних літераторів і журналістів стріляти заборонено!
Микола СЛЬОЗКО - Бюро ведмежих послуг працює без вихідних.
Микола СЛЬОЗКО - І який мужчина не мріє обезсмертити своє ім’я стрибками в гречку?
Микола СЛЬОЗКО - Оголошення.
Бажаю вийти заміж за відставного адмірала, який збирається віддати кінці. - Треба ввести в Україні багатошлюбність, бо одна дружина нездатна прогодувати чоловіка.
Микола СЛЬОЗКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не нам на прю з Тобою стати!
Не нам діла Твої судить!
Нам тілько плакать, плакать, плакать
І хліб насущний замісить
Кровавим потом і сльозами.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Кавказ", 1845 - В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - Обніміте ж, брати мої,
Найменшого брата, —
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - Не дуріте самі себе,
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - Бо хто матір забуває,
Того Бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
