Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Той кращий пророк, хто пророкує гарне.
ЕВРІПІД - Той хто прагне слави, має уникати бенкетів, млості і жінок.
Вергілій - Той, хто знаходить задоволення в самоті, або дикий звір, або бог.
Арістотель - Той, хто не вміє мовчати, не вміє і говорити.
Луцiй Анней СЕНЕКА - Той, хто перемагає інших – сильний, той, хто перемагає самого себе – могутній.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Гроза не вельми розбирає, у чий дім вдарити.
- Грошей багато не буває.
- Гроші як голуби — де обживуться, там і ведуться.
- Грошовитого й дурня шанують.
- Губа не дура, язик не лопата, знає що гірко, а що солодко.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Росте, як бур'ян.
- Росте, як верба.
- Росте, як вода.
- Росте, як із води.
- Росте, як каченя на воді.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Те, що ми називаємо злом, є всього лише неминучістю в нашому нескінченному розвитку.
Франц Кафка - Те, що ми називаємо лібідо, було засуджено церквою як первородний гріх, а те, що ми звемо підсвідомістю, було для середньовіччя підбурюванням диявола.
Уолтер Гібсон - Теоретик, який при кожній нагоді створює нові теорії, порівняно безпечний. Але той, хто починає з помилкової гіпотези і потім все підганяє під неї, — справжня чума для людського розуму.
Честертон - Ти ніколи не вирішиш проблему, якщо думатимеш так само, як ті, хто її створив.
Альберт ЕЙНШТЕЙН - Ти побачиш, як був побудований будинок, тоді, коли він буде горіти.
Ромео Кастеллуччі
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Склероз має й позитивний бік. При ньому можна сміливо позичати гроші.
Василь ТИТЕЧКО - Слова «тяжко», «важко» і «складно» — аж ніяк не синоніми. ВАЖКО відмовитись від пропозиції випити. СКЛАДНО розрахувати свою оптимальну дозу. А ТЯЖКО — це вже вранці.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Службова характеристика: «Здатний зробити все, щоб нічого не робити».
Анатолій МАКСИМЕЦЬ - Сни бачать усі, але не всі у цей час сплять.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Сон у руку, а вліпили у вухо.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І ізнов душа буяє,
І ізнов у серці літо, І ізнов там сонце сяє І цвітуть надії-квіти. Василь МОВА "До Олени Пчілки", 1886 - Вийду я в поле. Може ще вбита
Мрія воскресне! Йду над ручай. Тихо дрімає сірий лан жита, Річка так тихо шепче, спить гай. Василь Щурат "Вийду я в поле...", 1898 - Ніч. Замовкли денні речі...
Надокруг німа стіна... Тільки іноді з-під печі Чути голос цвіркуна. Михайло СТАРИЦЬКИЙ "Ніч", 1902 - Душа моя на мить,
На мить одну розквітла І стала знову, як труна. Олександр ОЛЕСЬ "Душа моя...", 1906 - Укрийте мене, укрийте:
Я — ніч, стара, Нездужаю. Одвіку в снах Мій чорний шлях. Павло ТИЧИНА "Пастелі", 1917
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|