Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Багато говорити і багато сказати не є те саме.
Софокл - Добра людина — та, котра пам'ятає свої гріхи і забуває свої добрі справи; зла людина — та, котра пам'ятає свої добрі справи і забуває свої гріхи.
Талмуд - Я не зустрічав ще нікого, хто любив би чесноту так само сильно, як чуттєві втіхи.
Конфуцій - Хто завинить перед Небом, тому молитися буде нікому.
Конфуцій - Для того, щоб ми були щасливими, нашому щастю завжди повинно чогось не вистачати.
К. А. Гельвецій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Якби йому довгий хвіст, то сам собі боки поодбивав би.
- Якби кицька не скакала, то би ніжку не зламала.
- Якби кури не заклювали, то ще живий був би.
- Якби мені той розум наперед, що на послі.
- Якби на кропиву не мороз, вона б всіх людей поколе.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Меле, як порожній млин.
- Менджує, як циган кіньми.
- Мені так між ворогами, як тій криниці між дорогами.
- Ми з тобою, як риба з водою.
- Миліша душка, як подушка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Коли із світу йде сонце, все стає похмурим, так само й бесіда, позбавлена зухвальства, вся не на користь.
Плутарх. - Коли йдеться про чужий вірш, найкращий спосіб перевірити його якість — це переписати від руки. Фізичний процес писання автоматично вказує на хиби, бо рука постійно шукає привід зупинитися.
Вістей Х'ю Оден. - Коли книга зіштовхується з головою — й при цьому лунає глухий порожній звук, хіба завжди винна книга?
Георг Ліхтенберґ. - Коли люди певного ґатунку з тобою погоджуються, починаєш сумніватися в тому, чи маєш ти рацію.
Френк Габбарт. - Коли людина довго мовчить, стає ніяково: раптом вона думає?
Віктор Шендерович.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Бізнес — це окуляри, крізь які не видно нічого, окрім грошей.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Більшість людей такі, якими вигідно бути.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Блудна вівця завжди знайде свого барана.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Бог прощає, а люди не завжди...
Жанна ЮЗВА-ЯСЬКІВ - Боротися зі злочинністю нема кому, всі задіяні в показових навчаннях зі знешкодження «терористів».
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Говори, говори, моя мила:
Твоя мова — співучий струмок. Павло ТИЧИНА "Десь на дні мого серця...", 1914 - А справжня муза неомузена
там десь на фронті в ніч суху лежить запльована, залузана на українському шляху. Павло ТИЧИНА "Плуг", 1920 - За всіх скажу, за всіх переболію,
я кожен час на звіт іду, на суд. Павло ТИЧИНА "За всіх скажу...", 1922 - Немов той Дант у пеклі,
стою серед бандитів і злочинців, серед пузатих, ситих і продажних, серед дрібних, помстливих, тупоумних, на купі гною жовчного, що всмоктує, затягує на дно: співай, поете, з нами в тон! Стою — мов скеля, непорушний. Павло ТИЧИНА "Відповідь землякам", 1922 - Співай, ненько, тихесенько,
як давно співала, коли мене маленькою до сну колисала!.. Уляна КРАВЧЕНКО "Співай, ненько, тихесенько...", 1925
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|