Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване.
Григорій СКОВОРОДА - У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим.
Григорій СКОВОРОДА - Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори.
Григорій СКОВОРОДА - О, коли б ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках!
Григорій СКОВОРОДА - Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- До чужої їжі солі не клади.
- Добра мова далеко йде, погана — ще далі.
- Добра моя свекруха — як із гірчиці макуха.
- Добре свого батька чужими пирогами годувати.
- Добро не лихо, ходить по світі тихо.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Загубився, як голка в сіні.
- Задається, що й поганою тріскою носа не дістанеш.
- Задивився, наче кіт на каганець.
- Задихався, наче воза тягнув.
- Задумався, як собака на човні.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Слава — сонце мертвих.
Оноре де Бальзак. - Слава — товар невигідний. Коштує дорого, зберігається погано.
Оноре де Бальзак. - Слава — тяжке випробовування для тих, хто її позбавлений.
Михайло Генін. - Слава — це безперервне зусилля.
Жуль Ренар. - Слава — це зайвий шматок цукру в склянці чаю.
Михайло Баришников.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Випадковості – це теж закономірність.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Залишив слід в історії? Наслідив!
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - В поезії немає генералів. Тож звідки в ній стільки рядових?
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Інколи замкнене коло – це трикутник.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - “Точність – ввічливість королів”. Спробуй до них запізнитись!
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ти мій рід, ти дитина моя,
Ти вся честь моя й слава, В тобі дух мій, будуще моє, І краса, і держава! Іван ФРАНКО "Мойсей", 1905 - Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі, Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом, Покотиш Чорним морем гомін волі І глянеш, як хазяїн домовитий, По своїй хаті і по своїм полі. Іван ФРАНКО "Мойсей",1905 - О Ізраїлю! Якби ти знав,
Чого в серці тім повно! Якби знав, як люблю я тебе! Як люблю невимовно. Іван ФРАНКО "Мойсей", 1905 - Я стовп, поставлений на роздорожжу
На прастарих України полях, Взад і вперед показую я шлях, А сам ні кроку поступить не можу. Іван ФРАНКО "Д. Б.", 1906 - Може, долею ясною
Зацвіте й мій край. Олександр ОЛЕСЬ "Сніг в гаю...",1906
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Бодай вас Бог любив, а мене – молодиці!
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити. Так давайте за це і вип'ємо! - Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|