Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Пологами страждали гори — народилося ж жалюгідне мишеня.
Горацій - Помилятися можна по-різному, вірно чинити – лише одним шляхом, тому перше легко, а друге важко; легко промахнутися, важко поцілити.
Арістотель - По-перше, не роби нічого без причини і мети. По-друге, не роби нічого, що б не схилялося на користь суспільству.
Марк АВРЕЛІЙ - Початок є більш, ніж половина всього.
Арістотель - Правління є виправлення. Хто ж посміє не виправитися, коли виправитесь ви самі?
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Безправної і безсмертної землі нема.
- Смерть не горе, а страшне велике море.
- Смерті не треба шукати — сама прийде.
- Смерті не буває без причини.
- Не буде нас по нас.
– Після нас не буде нас. – ... будуть люди та не ми. – Помреться, все минеться.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Багато павутиння - на довгу суху осінь.
- Отава добра - погана озимина.
- Полин має товсте коріння - наступний рік буде врожайний.
- Антонівка добре вродила - наступного року хліб уродить.
- Ой у лісі, в лісі,
В лісі на дубочку Ой схилив, схилив Голуб головочку, Та з гори в долиночку, Схилив головочку Згори в долиночку... Народна пісня
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Характер людини ніколи не розкривається так яскраво, як тоді, коли вона намагається описати характер іншої людини.
Ріхтер - Характер людини по-справжньому можна пізнати, коли вона стане твоїм начальником.
Еріх Марія РЕМАРК - Характер полягає в енергійному прагненні до досягнення мети, яку кожен сам собі визначає.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - Характер набагато більше зближує людей, ніж розум.
Е. РЕНАН - Характер формується боротьбою, а людина створюється перешкодами.
Шелгунов
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чому про вірність пишуть поеми, а про невірність — епіграми?
Юрій РИБНИКОВ - З розвитком телебачення люди навчилися культур¬ніше гаяти час.
Юрій РИБНИКОВ - Свої невдалі вірші друкував під рубрикою: "Пародії".
Юрій РИБНИКОВ - Її розумовий вантаж складався з кількох жіночих ро¬манів.
Юрій РИБНИКОВ - На круглу дату потрібна кругла сума.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Та й хіба ж для мишей бідних
Конституції нема? Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Лис іде, як мокра курка,
Вовк Неситий ззаду штурка, А Медвідь веде за шнур. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - А вважай на ту падлюку,
Щоб не вдрав яку він штуку, Бо то, брате, хитрий звір! Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Вуйку, ми ж одного роду!
З вами я в огонь і в воду! Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Все за мід я дать готовий,
Над усе я мід люблю! Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|