Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не кiнець те, пiсля чого ще щось має бути. Пiсля справжнього кiнця нiчого бути не може.
Григорій СКОВОРОДА - У низьких та похмурих зовнішностях, як у ветхiй одежi, часом ховається премудрiсть, якої не знало людське серце, i то така, що її жодна коштовнiсть недостойна.
Григорій СКОВОРОДА - Бачити гаманця i не знати, шо в ньому,– це значить, бачивши, не бачити. Очевидно, треба скрiзь дивитися подвiйно: одне брати в душу, а друге у розум.
Григорій СКОВОРОДА - I мудрий часто спотикається.
Григорій СКОВОРОДА - Чи є щось необхiднiше людинi, як дихати. I на те повсюди є повiтря...
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Скорий поспіх — людям посміх.
- Хто спішить, той людей смішить.
— ... а хто тихо ходить, той на ум наводить.
- Не питають, чи хутко, але питають чи добре.
- Не відразу Київ збудований.
- За один раз не зітнеш дерева.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Допався, як циган до меду.
- Допавсь, як ужака до молока.
- Допомогло, наче сім баб пошептало.
- Допоможе, як мертвому припарка.
- Досада шкребе, як кішка лапою.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Спілість міста бере.
А. Іванов - Спогади — це чарівне вбрання, яке від вживання не зношується.
- Спокуса — найсуворіший екзаменатор моральності.
Казімеж Хила - Спокуса — це парфуми, що вдихаєш доти, поки не захочеш мати весь флакон.
Жан Поль Бельмондо - Спокусником називають чоловіка, якому жінка не може і не хоче противитися.
Северин Барбаг
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Естетика ніколи не могла замінити етику, а краса – віру.
Павло МОВЧАН - Література, як і релігія, – це один із шляхів пошуків істини.
Павло МОВЧАН - Культ пращурів – це культ життя.
Павло МОВЧАН - Раб не має права на себе.
Павло МОВЧАН - Перед Словом усі рівні.
Павло МОВЧАН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Повстала туга, сном важким приспана,
Повстала велетом і досягла до хмар,
Жаль запалав, прибоєм океана
Загомонів його страшний пожар.
Леся УКРАЇНКА
"...Порвалася нескінчена розмова", 1898 - Темна ніч, вітрець тихесенький
Зашумів в моїм вікні;
Дощик капає дрібнесенький,
В серце падає мені.
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Темна ніч...", 1900 - Хотіла б я уплисти за водою,
немов Офелія, уквітчана, безумна.
Леся УКРАЇНКА
"Ритми", 1900 - Не спиться... Знов чорнії думи
Обсіли, мов галич, мене...
Михайло СТАРИЦЬКИЙ
"Не спиться", 1902 - Розжалобилася душа
У смутках непомірних,
Що збулась радості життя
І що опущена сама
Йде по полях безмірних.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Finalе", 1902
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
