Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Життя прекрасне, якщо навчишся жити.
Менандр - Жінка або любить, або ненавидить: третього в неї немає.
Публій Сір - Жінку прикрашає мовчання.
Гомер - З дружиною при чужих не песться і не сварися: перше — знак дурості, друге — сказу.
Клеовул - З ким поведешся, від того й наберешся.
Луцiй Анней СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Пішов Назар на базар корову купити, а жінка стоїть у хліві з відром, щоб її доїти.
- Поки було в мішку жито, то гуляли знаменито.
- Поробити до поту, то й поїсти в охоту.
- Поставили цапа город стерегти.
- Поставили цапа город стерегти.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Проворний, як муха в окропі.
- Прозорий, як вода.
- Пройшли года, як вода.
- Пройшли літа із світу, як листя із дерева.
- Пройшли мої літа, як вітри круг світу.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Найглухіший той, хто не хоче чути.
Аленкар - Найнепереможніша людина – це та, якій не страшно бути дурною.
Василь Ключевський - Найперший обов'язок людини – не бути легкодухим!
Роллан. - Найчастіше людям не так важливо знати собі ціну, як уміти її приховувати.
NN - Народ – серце країни; варто тільки доторкнутись до нього, щоб виявити скарби безкорисливості, покірності, мужності.
А. Ламартін
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Озонові діри? Та вони дрібниця у порівнянні з нашими кишенями!..
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ - Ростуть ціни? Падає рівень життя? Нічого дивного, панове! Одне вгору, друге вниз — природна рівновага.
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ - Хто посмів вилити на наше світле майбутнє чорне сьогодення?
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ - Чи можуть словесні грязі бути корисні для здоров’я нації?
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ - ...Якщо кожен українець виявлятиме свою «ввічливість» до російськомовних, хто ж тоді говоритиме українською?
Анна Каленська
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Край світу проруб. Тиша довсібіч.
Усесвіт твій німує і німіє, і сонце, в душу світячи, не гріє: в змертвілих лицях — відумерла ніч. Василь СТУС "Стань і вдивляйся...", 1977 - Я вже не можу словом. Тишина,
Мов реквієм, відлунює у скроні, І мертвим птахом падає в долоні Моє замерзле слово. Тишина. Мойсей Фішбейн "Зречення митця", 1984 - Зевес тоді кружав сивуху
І оселедцем заїдав... Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда". 1798 - Мені тринадцятий минало.
Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло, Чи так мені чого було? Мені так любо, любо стало, Неначе в Бога... Тарас ШЕВЧЕНКО "М. N."("Мені тринадцятий минало"), 1847 - Чого ж я плачу? Мабуть, шкода,
Що без пригоди, мов негода, Минула молодость моя. Тарас ШЕВЧЕНКО "Огні горять, музика грає...", 1850
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|