Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
Григорій СКОВОРОДА - Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох–трьох ворогів.
Григорій СКОВОРОДА - Більше думай і тоді вирішуй.
Григорій СКОВОРОДА - Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.
Григорій СКОВОРОДА - Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати — це наполовину завершити.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Який буде четвер, видно ще в середу. (турецьке)
- До села, яке вже видніється, проводиря не треба. (турецьке)
- Розумний не каже того, що знає; дурень не знає того, що каже. (турецьке)
- Перш ніж увійти, дізнайся, як вийти. (турецьке)
- Хто сідає на два стільці, той опиниться на підлозі. (турецьке)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Збігаються, як на солонище.
- Збігло літо, як вода.
- Звивається, як ведмідь у танці.
- Звивається, як в'юн посолений.
- Звивається, як гадюка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Нещасна та країна, яка потребує героїв.
Бертольд Брехт - Ніхто не може бути абсолютно вільний, поки все не вільні.
Герберт Спенсер - Ніхто ніколи не мав інших прав, окрім тих, які завоював і зумів зберегти за собою.
Вільє де Ліль-Адан - Нічим так не захоплюються в політиці, як короткою пам’яттю.
Джон Кенет Галбрайт - Одна із самих звичайних і ведучих до найбільших лих спокус є спокуса словами: «Всі так роблять».
Лев Толстой
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Письменник стає великим, коли на ньому починають добре заробляти.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Проблема позитивного героя легко вирішується, якщо твір автобіографічний.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Мистецтво має сенс, якщо воно правдивіше за дійсність.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Слабка сатира – це наклеп на дійсність.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Якщо заповідей і законів не дотримуються, значить, вони гуманні.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Все буде відомо — даремно ховаєш нужденність
Бажань похітливих, думок без сумління і страху.
Все станеться явним — даремно втікаєш від себе
У видумку мрій, сорокатий каптан для безумців.
Юрій ЛИПА
"Простовіч", 1938 - Спалитися в безупиннім
Життю, що в іскрах пливе,
В неопалимій купині,
Що родить вічно нове.
Юрій ЛИПА
"Три брати", 1938 - Ось лиця всіх до Тебе, Боже,
Звертаються в молитві й ждуть;
Ти вивів нас на роздорожжя,
Щоб ми пізнали праву путь.
Юрій ЛИПА
"Вірую", 1938 - Коли прийшла пора і ти дозрів
У муках днів, у боротьбі з собою,
Як образ берегів в імлі, на морі, —
В одній хвилині з'явиться тобі
Твоє призначення і зміст.
Юрій ЛИПА
"Призначення", 1938 - Ми у руці тримаєм тільки зерна;
гаїв не бачимо, що з них зростуть
і зашумлять зеленим верховіттям.
Юрій КЛЕН
"Попіл імперій", 1946
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
