Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Душа мудрого приліпиться до Бога. Не смерть душі губить, а зле життя.
Філістіон - Де заздрість і звада, там безчинство й усіляка зла річ. Слави краса від заздрощів, як од хвороби, перемінюється. Заздрість – струп на істині.
Апостол - Аби не було в людях заздрощів, то всі б рівними були.
Агатон - Ліпше самохіть у печалі бути, ніж підневільне радіти.
Агатон - Невільне – не без печалі і страху, як і вільне – не без веселощів і благочестя.
Теагон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Втік не втік, а побігти можна.
- Гарна майстерниця: покраяла на штани — вийшла рукавиця.
- Голий розбою не боїться.
- Горе тому козакові, коли нема сіна лошакові.
- Горілка — це благодать: її не потрібно жувать, а тільки ковтать.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Говорить, мов у гарячці.
- Говорить, наче клоччя жує.
- Говорить, наче лемеша йому до піднебіння причеплено.
- Говорить, наче пташка щебече.
- Говорить, наче соловей співає.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Усе, що не має прямого стосунку до оповідання, все треба нещадно викидати. Якщо ви говорите в першому розділі, що на стіні висить рушниця, у другому чи в третьому розділі вона має неодмінно вистрелити.
Антон Чехов. - Усе, що не робиться, ніколи не зробиться!
NN - Усе, що описове, те необов'язкове.
Микола Глазков. - Усе-таки є ще у світі речі, на які можна покластися. Скажімо, ще жодного разу не було рекламного кліпу з поганим кінцем.
Роберт Орбен. - Усі геніальні думки іронічно посміхаються.
Андрій Коваль.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Сердяться слабкі душі, сильні – ненавидять або прощають.
Григір ТЮТЮННИК - Чоловіки! Ви проклинаєте жінку і боготворите матір. Чи немає в цьому суперечності?
Григір ТЮТЮННИК - Не суди по генералу про життя солдатів.
Григір ТЮТЮННИК - Шукати гармонії всезагальної – шукати на денному небі зірки.
Григір ТЮТЮННИК - Вам не вистачає ріки, а мені й краплі достатньо.
Григір ТЮТЮННИК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ми навіть власної не маєм хати,
Усе одкрите в нас тюремним ключарам:
Не нам, обідраним невільникам, казати
Речення гордеє: "Мій дом — мій храм!"
Леся УКРАЇНКА
"Товаришці на спомин", 1896 - Хто кохає край свій рідний
Для високої ідеї;
Я ж кохаю не для неї,
А для того, що він бідний.
Микола ВОРОНИЙ
"Паралелі", 1896 - Гей, розіллялось ти, руськеє горе,
Геть по Європі і геть поза море!
Іван ФРАНКО
"Гей, розіллялось ти, руськеє горе...", 1898 - Ти, брате, любиш Русь,
Як дім, воли, корови, —
Я ж не люблю її
З надмірної любови.
Іван ФРАНКО
"Сідоглавому", 1898 - А в серці тільки ти,
Єдиний мій, коханий рідний краю!
Леся УКРАЇНКА
"Іфігенія в Тавриді", 1898
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
