Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Подолання важкого починається з легкого, здійснення великого починається з малого.
Лао-ЦЗИ - Подяка — ознака шляхетності душі.
Езоп - Поезія — це наче живопис.
ГОРАЦІЙ - Поки є можливість, живіть весело!
СЕНЕКА - Поки ти говориш зовсім не те, що думаєш, слухаєш зовсім не те, в що віриш, і робиш зовсім не те, до чого схильний — то весь цей час і живеш зовсім не ти.
Сян-цзи
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Старого лиса тяжко зловити.
- Хто спарився на окропі, той і на холодну воду дмухає.
- Опарився на молоці, тоді й на воду дмухає.
- Попікся на молоці, то й на сироватку будеш дути.
- Налякав міх, що й торби боїться.
— Кого міх налякав, тому і торба не дасть спати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Кремезний, як ріжок.
- Крешуть, мов блискавиця.
- Кривиться, мов середа на п'ятницю.
- Крихкий, наче скло.
- Кричить, мов на пупа.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Власність — це злодійство.
П’єр ПРУДОН - Вмерти найкраще між 15 жовтня і 15 грудня; у серпні публіку не зібрати.
Едмонд Ротшільд - Вмирає любов від втоми, а ховає її забуття.
Жан де ЛАБРЮЙЄР - Вміння мужньо переборювати самого себе — ось що завжди здавалося мені одним з найбільших досягнень, якими може пишатися розумна людина.
П’єр БОМАРШЕ - Вміти висловити, наскільки любиш, значить мало любити.
Ф. Петрарка
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Пройшов регіональний конкурс книговидавців. У номінації «Кладезь мудрості» лаври переможця дістались Рябку-Бузувірському за книгу «Маразм». У номінації «Маразм» перемогла книга Ванеси Запродайло «Кладезь мудрості».
Олександр ПЕРЛЮК - Раніше дефіцитом були: ковбаса, кришталь, килими; сьогодні: правда, совість, людяність.
Олександр ПЕРЛЮК - Раніше ми були хоч гвинтиками, а сьогодні взагалі ніщо.
Олександр ПЕРЛЮК - Ринок — це коли є все, крім совісті.
Олександр ПЕРЛЮК - Ріки шампанського впадають в океан кохання.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ми сподівались, ждали, ждали,
Ждемо й тепер... Весни нема,
А перед нами і за нами
Холодна, темная зима!
Олександр КОНИСЬКИЙ
"Сподівання", 1876 - Дивувалась зима,
Чом так слабне вона,
Де той легіт бересь,
Що теплом пронима?
Іван ФРАНКО
"Дивувалась зима...", 1880 - Земле, моя всеплодющая мати,
Сили, що в твоїй живе глибині,
Краплю, щоб в бою сильніше стояти,
Дай і мені!
Іван ФРАНКО
"Земле, моя всеплодющая мати...", 1882 - Не забудь, не забудь
Юних днів, днів весни,
Путь життя, темну путь
Проясняють вони.
Іван ФРАНКО
"Не забудь, не забудь...", 1882 - Висне небо синє,
Синє, та не те!
Світе, та не гріє
Сонце золоте.
Яків ЩОГОЛІВ
"Осінь",1883
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
