Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не досить, щоб сяяло свiтло денного сонця, коли свiтло голови твоєї затьмарене.
Григорій СКОВОРОДА - Сповiрившись на море, ти перестаєш належати сам собi.
Григорій СКОВОРОДА - Похибки друзiв ми повиннi вмiти виправляти або зносити, коли вони не серйознi.
Григорій СКОВОРОДА - Я знайшов гавань, прощайте, надії i щастя, досить ви грали мною, тепер грайте iншими.
Григорій СКОВОРОДА - Немає нiчого небезпечнiшого, нiж пiдступний ворог, але немає нiчого отруйнiшого вiд удаваного друга.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Прийдеш Юрку, до порахунку (осінь).
- Боїшся, а лихо робиш.
- Опирається, як кіт на леді.
- Як правду сказавши — будуть бити звязавши.
- Трутив, як сліпого з моста.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сів, як рак на мілкому.
- Сів, як чиряк на боці.
- Сірий, як вовк.
- Сірий, як заєць.
- Січе, як ціпом.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Широке море, велике море,
Що й кінця не видати,
Та в моїм серці ще більше горе:
Я навік її втратив.
Іван Франко
"Зелений явір, зелений явір. - Не дивися на місяць весною, –
Ясний місяць наглядач цікавий,
Ясний місяць підслухач лукавий,
Бачив він тебе часто зі мною
І слова твої слухав колись.
Ти се радий забуть? Не дивись,
Не дивися на місяць весною.
Леся Українка
"Романс", 1897 - Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса,
Небезпечне оружжя – жіноча краса.
Іван Франко
"Притча про красу", 1898 - Нещаслива любов перетворює не раз людську вдачу до дна.
Ольга Кобилянська
"Valse melancholique", 1898 - Дівчино-серденько! Ти, мов рожевий цвіт
Напрочуд кожному пишаєшся красою.
Хто раз тебе уздрить, забуде цілий світ
І мимохіть услід полине за тобою.
Та знай: краса твоя непевна, як туман
Минуть літа – і що ж? Погаснуть очі-зор:
Змарніє личенько, зігнеться пишний стан
І зникне навіть тінь краси…
Memento mori!
Микола Вороний
"Memento mori", 1899
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ненависть заперечує половинчастість – причину всіх нещасть.
Роман КОВАЛЬ - Лучче кривду чинити, ніж кривду терпіти.
Роман КОВАЛЬ - Яка трагедія росіян – з окупантів перетворитися на національну меншину!
Роман КОВАЛЬ - Світ, на який дивишся через вимиті вікна, прекрасний.
Роман КОВАЛЬ - Якщо життя – це боротьба, отже, й музика: боротьби ж без сурм не буває.
Роман КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Це той П е р в и й, що розпинав
Нашу Україну,
А В т о р а я доконала
Вдову сиротину.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон"("У всякого своя доля..."), 1844 - За що ж боролись ми з ляхами?
За що ж ми різались з ордами?
За що скородили списами
Московські ребра?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чигирине, Чигирине...", 1844 - Бо в день радості над вами
Розпадеться кара.
І повіє огонь новий
З Холодного Яру.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Холодний Яр", 1845 - Чи я знала, ще сповита,
Що тая цариця -
Лютий ворог України,
Голодна вовчиця!..
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Великий льох", 1845 - Все розберіть... та й спитайте
Тойді себе: що ми?..
Чиї сини? яких батьків?
Ким? за що закуті?..
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
