Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Пияцтво є добровільна вправа в шаленості.
ПІФАГОР - Пізнай самого себе.
Ювенал - Пізнання починається з подиву.
Арістотель - Після того, як я вмру, я зволів би, щоб люди запитували, чому мені немає пам’ятника, ніж чому він є.
Катон Старший - Піфагорійці радили вранці кидати погляд на небо, щоб згадати про те, що завжди йде до мети, залишаючись вірним своєму шляхові й засобу дій, і про порядок, чистоту і відображення. Бо світила не знають покровів.
Марк АВРЕЛІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- На вечірню уже гонять, та нас не загонять.
- Нехай дзвонять — їх на панщину не гонять.
- Куди ходім, то ходім — аби не до церкви.
- Коли не прийду до церкви, то все паски святять, або колядують.
- Бог Богом, а люди людьми.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Голий, як палець.
- Голий, як пень.
- Голий, як пляшка.
- Голий, як турецький святий.
- Голова без розуму, як ліхтар без світла.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Те, що хтось не любить тебе так, як тобі хочеться, не означає, що він не любить тебе всією душею.
Габріель Гарсіа МАРKЕС - Театр створює ілюзію близького знайомства з незнайомою людиною; звідси великі пристрасті, які збуджують акторки.
Жерар де Нерваль - Театральний герой вірить, що кожна жінка — леді, а театральний лиходій думає, що кожна леді — жінка.
Джордж Джин НЕЙТАН - Тебе розлюбили? Радуйся: виходить, любили.
Людмила Дуднікова - Телебачення — опіум для народу; опіум для розумників — Інтернет.
Артем Троїцький
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Коли пахан мовить антипаханські речі, паханята продовжують «своє робити».
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Країна дурнів не така вже й дурна: коней міняє на переправі, щоб життя швидше ставало кращим.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Країні нелегко, якщо патріоти люблять тільки свою землю.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Краще журавель у небі, ніж синиця в руках — природі вигідніше.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Краще мрії Манілова, ніж діяння городничого.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Щастє-щастє! Та що не минає? А вік, як маків цвіт.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886 - І ласки панські, й панські жарти —
Мужик все виніс на спині.
Іван ФРАНКО
"Панські жарти", 1887 - Так усе колись минеться,
Все, що вдіє людський дух,
Неодмінним зістається
Лиш невпинний, вічний рух.
Володимир САМІЙЛЕНКО
"Дві планети". 1888 - Святеє діло мати рідне:
Веселу хату, свій куток...
Іван МАНЖУРА
"Уривок", 1889 - Замовчіте ж ви, пишнії, ситі,
Гордовитії, власні землі,
Бо єсть Божая правда на світі,
Та розсуде і вас, і її!
Іван МАНЖУРА
"Нечесна", 1889
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
