Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- I хто впаде на цей камiнь - розiб'ється, а на кого вiн сам упаде - то розчавить його.
Євангеліє від св. Матвія - Пiзнається бо дерево з плоду його.
Євангеліє від св. Матвія - Роде змiїний! Як ви можете мовити добре, бувши злi? Бо чим серце наповнене, те говорять уста.
Євангеліє від св. Матвія - ...Вони, дивлячися, не бачать, i слухаючи, не чують i не розумiють. Пророка нема без пошани - хiба тiльки в вiтчизнi своiй та в домi своїм!
Євангеліє від св. Матвія - Послухайте та розумiйте. Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить iз уст, те людину сквернить... Бо з серця виходять лихi думки, душогубства, лерелюби, розпуста, крадiж, неправдивi засвiдчення, богозневага.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Твоє діло мірошницьке: підкрути та й сядь.
- Твоє хоч дорожче, та своє миліше.
- Твоя злість тебе ж з'їсть.
- Те ж гайно, та й порідшало.
- Те, що не помічає господар, помічають гості.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вилилась вода, як дівоча ласка.
- Вилилась у матір, як з воску.
- Вилупив очі, як баран.
- Виляє, як собака.
- Вимащений, як порося.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якщо тобі перестали заздрити, значить, талант втрачено.
Чеслав Виткевич. - Якщо у вас виникла одна думка за рік, значить, рік не пропав марно.
Анрі де Монтерлан. - Якщо у вас не працює інтуїція, то у вас ніщо не працює.
Володимир Брюґґен. - Якщо у фразі є слово "сідниці", публіка, наскільки б вона не була вишуканою, почує тільки це слово.
Жуль Ренар. - Якщо, увімкнувши телевізор, ви бачите фільм з добрими акторами, захопливою дією й дотепним діалогом, це найпевніше реклама.
П'яте спостереження Кондрашової.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Дивився на людей звіром — і знаходив багато споріднених душ.
Юрій РИБНИКОВ - Ким бути? Людиною — завжди всюди і в усьому.
Юрій РИБНИКОВ - Чим більше боргів, тим легше їх не віддати.
Юрій РИБНИКОВ - "Голубий вогник" спалює весь вільний час.
Юрій РИБНИКОВ - Варто людині вийти на балкон — і вона вже на всіх дивиться зверхньо.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тече вода в синє море
Та не витікає;
Шука козак свою долю,
А долі немає.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Думка" ("Тече вода в синє море..."), 1838 - Єсть на світі доля,
А хто її знає?
Єсть на світі воля,
А хто її має?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Катерина", 1838 - У всякого своя доля
І свій шлях широкий:
Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком —
За край світа зазирає,
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844 - Доле, де ти! Доле, де ти?
Нема ніякої!
Коли доброї жаль, Боже,
То дай злої! злої!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Минають дні, минають ночі...", 1845 - Ой одна я, одна,
Як билиночка в полі,
Та не дав мені Бог
Ані щастя, ні долі.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Ой одна я, одна...", 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
