Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як природний образ прикрасиш норовом добрим, то вдвічі благодать його осяє.
Менандр - Усю твар приведе Бог на суд.
Соломон - Шукайте царство Боже і славу Його, і те все докладеться вам.
Євангеліє - За славою мудрі прямують.
Соломон - Не тут мука жахлива, а вічна мука страхітлива.
Діонісій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Панської роботи не переробиш.
- Пожалів вовк кобилу — зоставив хвіст і гриву!
- Поки хвалько нахвалиться — будько набудеться.
- Правда — край порога, а неправда — біля стола.
- Працюй, як коняка, а їж, як Рябко.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Голова, як довбня.
- Голова, як казан, а розуму ні ложки.
- Голова, як маківка, а розуму, як накапано.
- Голова, як макітра, а розуму не накладено.
- Голова, як пляшка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Твердість – це застосування мужності розуму, вона передбачає освічену рішучість.
ВОЛЬТЕР - Твердість переконань — частіше інерція думки, ніж послідовність мислення.
Василь КЛЮЧЕВСЬКИЙ - Те, що є в людині, безсумнівно, важливіше за те, що є у людини.
Артур ШОПЕНГАУЕР - Те, що здається дуже старим, завдяки безлічі змін, стає знайомим і близьким, щойно ми починаємо розглядати його в перспективі часу.
Дж. Ф. Купер - Те, що люди звикли називати долею, є, по суті, нічим іншим, як сукупністю вчинених ними дурниць.
Артур ШОПЕНГАУЕР
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Хто увірвав ласий шматок, той не втратив смаку до життя.
Юрій РИБНИКОВ - Щоб не дорікнули в шкурних інтересах, обіцяйте бла¬га народу.
Юрій РИБНИКОВ - Чи не тому ми мріємо про майбутнє, що незадоволені сьогоденням ?
Юрій РИБНИКОВ - Наша історія легендарна: легенди ми приймаємо за дійсність.
Юрій РИБНИКОВ - Ідоли байдужі: їм все одно, хто їм б’є поклони, і на політичній арені чесність найчастіше зазнає по¬разки.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Мужича правда єсть колюча,
А панська на всі боки гнуча... Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда". 1798 - Там буде жить та поживати,
Покіль не буде цілувати Ноги чиєїсь постола. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда". 1798 - З ледачим все біда: хоч верть-круть, хоч круть-верть,
Він найде все тобі хоч в черепочку смерть. Петро ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ "Пан та Собака", 1818 - Всякий, хто вище, то нижчого гне;
Дужий безсильного давить і жме. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Наталка Полтавка", 1819 - Ой ви, письменнії! Вгору деретеся, а під носом нічого не бачите!
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Наталка Полтавка", 1819
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|