Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Велику владу приймати – великий належить розум мати.
Платон - Муж розумний і мудрий хай не відступить од влади. Беззаконство є розумного віддалити, а беззаконного наблизити. Нерозумні ті, що злою владою володіють. Люто є і гірко, як злі добрими володіють, а нерозумні – розумними.
Платон - Влада нерозумна – причиною зла буває.
Демосфен - Притча говорить: дітям ножа не давай; я ж речу: ні дітям багатства, ні мужам-невігласам силу і владу не можна давати.
Плутарх - Князі і судді не повинні піддаватись умовлянням про виправдання чи осудження.
Еврипід
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- В один дух прибіг.
— Духом прибіг.
- Там такий, що все на кивах і на міґах.
- Бридкий, як паплюга.
- Оце урод — побий його сила Божа!
- "Глянь та подивись"! (один каже, хвалить) – "Плюнь та відступись)"! (відказує другий).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Переливається, як Терешко сироваткою.
- Перший келишок, як по льоду, другий, як по меду, а третій не питай, лише давай.
- Пестить, як голубку.
- Пече, як місячний промінь.
- П'є горілку, як воду.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Доброта — це те, що може почути глухий і побачити сліпий.
Марк ТВЕН - Доброчинність жінок часто буває від скнарості їхніх коханців.
Квінт ГОРАЦІЙ Флакк - Довіряй чоловіку, обожнюй чоловіка і запиши якнайбільше майна на своє ім’я.
Джоан Ріверз - Догма є не що інше, як пряма заборона мислити.
Людвіг ФЕЙЄРБАХ - Доля дарує нам бажане тоді, коли ми вже навчилися без нього обходитися.
Кароль Іжиковський
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Вершки слави знімаються чужими руками.
Галина КАМЕНСЬКИХ - Вже не треба за все платити, тепер за все треба просто переплачувати.
Олександр ПЕРЛЮК - Ви за яких злодіїв: гарних чи поганих?
Олександр ПЕРЛЮК - Вибір лиха має бути альтернативним.
Віктор КОНЯХІН - Вибори — це не кіно, це серіал.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Нема в світі кращої одежини, як наша проста свита.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи з хутора", 1861 - Україна — то народ,
А народи не вмирають,
А живуть із рода в род.
Василь МОВА
"Не пустуй, моя голубко", 1876 - Той наймит — наш народ, що поту ллє потоки.
Над нивою чужою.
Іван ФРАНКО
"Наймит", 1876 - Як я люблю безрадісно тебе,
Народе мій, убожеством прибитий,
Знеможений і темністю сповитий,
Що вже забув і поважать себе,
Потративши свої колишні сили...
Як я люблю твої сумні могили,
Україно! Як я люблю тебе!
Михайло СТАРИЦЬКИЙ
"До України", 1878 - Народе без пуття, без честі і поваги,
Без правди у завітах предків диких,
Ти, що постав з безумної одваги
Гірких п'яниць та розбишак великих!
Пантелеймон КУЛІШ
"До рідного народу", 1882
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
