Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Порядність — це здатність чинити свідомо і справедливо там, де не передбачена дія закону.
Аристотель - Не сумуй, що люди не знають тебе, але сумуй, що ти не знаєш людей.
Конфуцій - Даремне навчання без думки, небезпечна думка без навчання.
Конфуцій - Не достойний бути вченим той, хто думає про сите і спокійне життя.
Конфуцій - В давнину вчилися, щоб удосконалити себе, зараз вчаться, щоб сподобатися іншим.
Конфуцій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Нивко, нивко! верни мою силку.
- А то хватай куме в міх. (як прийде літо, а до сіна граблів нема).
- Дай Боже, на сіно гній, на скот лій, а хазяїну на здоров'я (приговорюють, як сіно привезуть для скоту).
– На скотину лій, а на сіно гній.
– На скотину лойок, а на нивку гнойок, а на мою спинку, верни Боже силку.
- Ляцька борода (трава, що косячи, не захоплюють косою — "грива").
- Вівсяниця, просяниця — все то товарові користь.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Розжалобився, як вовк над поросям: від'їв ніжки та й плаче.
- Розживемось, як сорока на лозі, а тінь на воді.
- Роззявив губу, як жаба на гусінь.
- Роззявив рот, як вершу.
- Розібрало, як вовка опеньки.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Наше лихо не в тому, що поезія життя стала прозою, а в тому, що вона стала рекламним слоганом.
Луїс Кроненбергер. - Наше самолюбство більше страждає, коли засуджують наші смаки, ніж коли засуджують наші погляди.
Франсуа де Лярошфуко. - Наше століття таке, що воно пишається машинами, які вміють думати, й побоюється людей, які намагаються виявити такі ж самі здібності.
Генрі Артур Джонс. - Наші найкращі слова — інтонації.
Марина Цвєтаєва. - Наші старі книги дивують нас удвічі більше: ми не змогли б написати їх ще разі не хотіли б.
Жан Ростан.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чи варто облаштовувати собі каюту на кораблі, який потопає?
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Чи вважати політику викручування рук боротьбою самбо?
Віктор ІГНАТЕНКО - Чи вважати те, що говорять в свинячий голос, конфіденційною інформацією?
Віктор ІГНАТЕНКО - Чи вважати тих, хто бере хабарі тільки капустою, козлами?
Віктор ІГНАТЕНКО - Чи можна взути того, хто живе на широку ногу? Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- В нашому Радянському Союзі тепер хіба лише якісь історико-літературні іхтіозаври можуть заперечувати самостійність української літератури та культури в її історичному минулому, в її теперішньому і в її прийдешньому розвиткові.
Микола Скрипник
"Статті", 1929 - Пугу! Чи не видно, бува, наших з Великого Лугу?
Микола КУЛІШ
"Минa Мазайло", 1929 - Б. К. А що таке паляниця?
М. Український білий хліб.
Б. К. А я й досі на знала.
М. Отож і горе, що їсте, а не знаєте.
Микола КУЛІШ
"Мина Мазайло", 1929 - Дивлюсь — не Харковъ, а Харків! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?
Микола КУЛІШ
"Мина Мазайло", 1929 - ...О жовті черепи — прикмети межові
На скорбних перехрестях війн...
Прикмети вірного маршруту —
Ці жовті черепи зіницями на схід.
Микола БАЖАН
"Слово о полку", 1929
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
