Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Заводити власних друзів дружина не повинна. Вистачить з неї і друзів чоловіка.
Плутарх - Заводити власних друзів дружина не повинна. Вистачить з неї і друзів чоловіка.
Плутарх - Заговори, щоб я тебе побачив.
СОКРАТ - Задача життя не в тім, щоб бути на боці більшості, а в тім, щоб жити згідно з внутрішнім, усвідомленим тобою законом.
Марк АВРЕЛІЙ - Задовольняються не покаранням злочинiв, а попередженням злочинiв.
Перiандр
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ворона вороні ока не видовбає.
- В сім’ї не без виродка.
- Всякому овочу свій час.
- В тихому болоті чорти водяться.
- В умілого й долото рибу ловить.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гріє, як сонце.
- Громада, як отара овець.
- Губа, як на коловороті гуляє.
- Губи надув, як капиці.
- Губи, як лопати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Жінка не завагається пожертвувати честю, щоб врятувати репутацію.
Клод Кребійон - Жінка не повинна приховувати свою красу до тієї межі, аби втратити людський вигляд.
Пола Негрі - Жінка не хоче, щоб говорили про її амурні справи, але хоче, щоб усі знали, що вона кохана.
Андре МОРУА - Жінка ніколи не вважає дуже розумним чоловіка, що у неї закоханий.
Поль Леотод - Жінка перемагає як реклама: повторюючи одне й те ж саме.
Яніна ІПОХОРСЬКА
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Світ тісний не в тому розумінні, що легко зустрітися, а в тому – що легко зіткнутися.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Світочі, не темніть!
Василь КРАСНЮК - Скільки українців, за давньою традицією, шукали таланту у розбудові чужих держав?!
Іван Драч - Слабка сатира – це наклеп на дійсність.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Слава не лише Україні! Слава тим, хто не зневірився у її майбутньому.
Володимир Яворівський
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я — невгасимий Огонь Прекрасний,
Одвічний Дух. Вітай же нас ти з сонцем, голубами. Я дужий народ! — з сонцем, голубами. Павло ТИЧИНА "Золотий гомін", 1918 - Народе-страднику, навчи і нас в вигнанні
Любити свій Єрусалим... Олександр ОЛЕСЬ "Народе-страднику, навчи і нас в вигнанні...", 1919 - Національне відродження робить чудеса, і нація прискореним темпом підходить до свого золотого віку.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Україна чи Малоросія?", 1926 - Мій народе!
Темний і босий! Хай святиться твоє ім'я! Євген Плужник "Галілей". 1926 - Сама "ніжність", пошанівок до свого, — не тільки не дасть перемоги ідеї, але не пірве свого народу.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|