Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чи може людина, слiпа у себе вдома, стати зрячою на базарi?
Григорій СКОВОРОДА - Пiзнаєш iстину – ввiйде тодi в кров твою сонце.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба може говорити про бiле той, котрому невiдоме, що таке чорне?
Григорій СКОВОРОДА - Свiтло вiдслонює нам те, про що ми в темрявi лише здогадувалися.
Григорій СКОВОРОДА - Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Що один то один, а що два то два: два завше не один, (так казав Жид надівши собі ярмулку на коліно —побачив пеньок біля дороги і думав, що розбійник...).
- Він смілий: на лежачу березу, на сам верх виліз.
— Сміливий є: крізь засувку гузя-гузя (цькує).
- Куди ідеш Жидку?
— На війну!
А чого так пізно?
— Може ще хоч одного убю!
— А як тебе хто убє?
— А що я кому бідний винен!
- Де ви мого батька піймали?
— У коморі!
— Е, у коморі! ви його у степ пустіть, та й піймаєте!
— Цигане, твого сина в коморі піймали!
— Е в коморі!... якби то в полі та на добрім коні — то б то йому було стидно!
- Тату, я зловив Татарина!
— То веди його сюда!
— Не ведеться бо! — То держи його!
— Не держиться бо! — То пусти його!
— Не пускається бо!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Благородна, як свиня городня.
- Блакитний, як небо.
- Ближча сорочка тілу, як рідна тітка.
- Блима очима, як кіт на глині.
- Блиснув зубами білими, як молоко.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Цинік — людина, яка у десятирічному віці зрозуміла, що ніякого Санта-Клауса немає, й досі не може з цим змиритися.
Дж. Г. Коззенс - Цікавість — перша сходинка до зради.
Магдалена Самозванець - Цілую ручки лише Венері Мілосській.
Аркадій Давидович - Ціна: останній крик жіночої моди.
Е. Банфілл - Цнотливість — найнеприродніше з усіх сексуальних збочень.
Олдос Хакслі
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- і майбутні покоління народу в одне велике, історично живе ціле.
Костянтин УШИНСЬКИЙ - Коли зникає народна мова, – народу немає більше!
Костянтин УШИНСЬКИЙ - Поки жива мова народна в устах народу, до того часу живий і народ.
Костянтин УШИНСЬКИЙ - Відберіть у народу все – і він усе зможе повернути, але відберіть мову, і він ніколи більше уже не створить її.
Костянтин УШИНСЬКИЙ - Вимерла мова в устах народу – вимер і народ.
Костянтин УШИНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я знав тебе маленькою, різвою
І буде вже тому з півсотні літ.
Ми бачили багацько див з тобою,
Ми бачили і взнали добре світ,
Боролись ми не раз, не два з судьбою,
І в боротьбі осипався наш цвіт.
Од світу ми прегордого відбились,
Та в старощах ще краще полюбились.
Пантелеймон КУЛІШ
"Чолом доземний моїй же таки знаній", 1893 - Нічка тиха і темна була,
Я стояла, мій друже, з тобою;
Я дивилась на тебе з журбою,
Нічка тиха і темна була...
Леся УКРАЇНКА
"Нічка тиха і темна була...", 1893 - Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в'яне, засиха, —
Хоч в сні на вид твій оживає,
Хоч в жалощах живіше грає,
По-людськи вільно віддиха,
І того дива золотого
Зазнає щастя молодого,
БАЖАНого, страшного того
Гріха!
Іван ФРАНКО
"Чого являєшся мені...", 1896 - Краса жінки не повинна бути лише на те, викликувати любов...
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Царівна", 1896 - Розвійтеся з вітром, листочки зів'ялі,
Розвійтесь, як тихе зітхання!
Незгоєні рани, невтишені жалі,
Завмерлеє в серці кохання.
Іван ФРАНКО
"Зів'яле листя" ("Епілог"), 1896
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- – Ну, розум, прощавай! Зустрiнемось завтра!
- За славу предків!
- Ми тут зібралися для того, щоб випити!
Так вип'ємо ж за те що ми тут зібралися!
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
