Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Багатьох повинен боятися той, кого багато бояться.
Публілій Сір - Бажання уникнути помилки — шлях потрапити в iншу халепу.
Горацiй. - Бажаючого доля веде, небажаючого — тягне.
Сенека. - Безглуздо складати плани на все життя, не будучи володарем навіть завтрашнього дня.
Сенека. - Бог в нас самих.
Платон.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Губрій. Губошльоп.
- Гуртове – чортове.
- Гуртом і батька добре бити.
- Давно бачилась с...ка з віхтем.
- Дай Бог, щоб ти стільки з’їв, як я випила за життя.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- У мене стільки грошей, як у цигана свиней.
- У неї розуму, як у кози хвоста.
- У нього натура, як у тура.
- У нього совісті, як у шолудивого волосся.
- У нього стільки правди, як у кози хвоста.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Людина відбивається в своїх вчинках.
Ф. Шимер - Людина є всесвіт.
Максим Горький - Людина не для того створена, щоб терпіти поразки… Людину можна знищити, але її неможливо перемогти.
Ернст Гемінґвей - Людиною стати — це мистецтво.
Новаліс - Ми — це не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних.
Василь Симоненко
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Геній – це людина, яка знає про свій винятковий талант і, незважаючи на це, працює далі.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Голова, як вулик: думки рояться… А меду – нема.
Віктор ВОВК - Головна причина нещасть нашої нації — брак націоналізму серед ширшого загалу її.
Микола Міхновський. - Горілка — ворог людини, але чого у цього ворога стільки друзів?
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ - Гостру думку варто подавати тупим кінцем уперед.
Данило РУДИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я вже не можу словом. Тишина,
Мов реквієм, відлунює у скроні, І мертвим птахом падає в долоні Моє замерзле слово. Тишина. Мойсей Фішбейн "Зречення митця", 1984 - Зевес тоді кружав сивуху
І оселедцем заїдав... Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда". 1798 - Мені тринадцятий минало.
Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло, Чи так мені чого було? Мені так любо, любо стало, Неначе в Бога... Тарас ШЕВЧЕНКО "М. N."("Мені тринадцятий минало"), 1847 - Чого ж я плачу? Мабуть, шкода,
Що без пригоди, мов негода, Минула молодость моя. Тарас ШЕВЧЕНКО "Огні горять, музика грає...", 1850 - І досі сниться: під горою,
Меж вербами та над водою, Біленька хаточка. Тарас ШЕВЧЕНКО "І досі сниться: під горою...", 1850
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|