Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Пізнай самого себе.
Ювенал - Пізнання починається з подиву.
Арістотель - Після того, як я вмру, я зволів би, щоб люди запитували, чому мені немає пам’ятника, ніж чому він є.
Катон Старший - Піфагорійці радили вранці кидати погляд на небо, щоб згадати про те, що завжди йде до мети, залишаючись вірним своєму шляхові й засобу дій, і про порядок, чистоту і відображення. Бо світила не знають покровів.
Марк АВРЕЛІЙ - Платити добром за зло — безглуздість. Чим же тоді платити за добро? КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Гаразду знести не може, а біду терпить.
- Піди і до Кракова, всюди біда однакова; піди і за Карпати, то треба бідувати.
- Не йде на ум ні їда, ні вода, коли перед очима біда.
- Смерть за плечима, а біді весілля.
- Голові клопіт, а біді весілля.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дрижить, як гуцул над дітьми.
- Дрижить, як узимку хорт.
- Дрібний, як мак.
- Дряпучий, як кіт.
- Дуб, мов богатир, стоїть, не ворухнеться.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- ЗАКОН ЗАТІНКУ:
Частина скандалу завжди залишається в затінку, і це завжди його найкраща частина.
- ЗАКОН ЗАЧИНУ:
Якщо ви не зацікавите читача першою ж фразою, решта для нього втрачена.
- ЗАКОН ЗБЕРЕЖЕННЯ:
Якщо десь щось комусь забороняють, значить, це саме десь комусь дозволяють.
Степан Балакін. - ЗАКОН ЗІГГІ:
Робіть щодня трохи більше, ніж від вас очікують усі ті, хто навколо вас, і дуже скоро кожен з них буде очікувати від вас ще більшого.
- ЗАКОН ІРЕН:
Нема доброго способу творити погані справи.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Мiж окозамилуванням i окозамиленням деяка рiзниця.
Ростислав ДОЦЕНКО - Має таку посаду, що де не посади – потрапляє під амністію.
Флоріан БОДНАР - Маємо те, що маємо, зате не будемо мати того, що вони мають.
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ - Маємо те, що маємо.
Леонід Кравчук - Майже цитата: "Імперiя — це погано, але що вона об'єднала нас — це добре".
Ростислав ДОЦЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Зелененький барвіночку, стелися низенько,
А ти, милий, чорнобривий, присунься близенько.
Зелененький барвіночку, стелися ще нижче,
А ти, милий, чорнобривий, присунься ще ближче.
Народна пісня - Ой не ходи, багачику, горою за мною,
Бо ти багач, а я бідна — не пара з тобою.
Танкова пісня - Вертай коня, козаченьку,
Вже не знайдеш домівоньку.
Ні домівки, ні родини,
Ані вірної дружини.
Історична пісня - Енея так вона любила,
Що аж сама себе спалила,
Послала душу к чорту в ад.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Лучче умерти, як з немилим жити.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1813
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
