Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Красти власність – низько, привласнювати – ганебно.
Филимон - Шануй батька свого й матір свою і люби ближнього свого, як себе.
Євангеліє - Батьки посеред божественного єства і людського перебувають, торкаються обох. Людського роду, бо створені і знов зотліють, а божественного, бо народили і небуттєве до буття привели.
І як Бог до тварі, так і батьки до чада, бо мов Бог несущим існування подарував, також ці силі його - Належить синові рабом бути отцю своєму і більше, ніж справжньому рабу: бо єством син уже раб отцю, а раб – за законом.
Аристотель - Бадьорий дух, а плоть немічна.
Аристотель
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Загранична і паскуда велична.
- Закліпав, наче миша у висівках.
- Заліз у чужу копицю, та ще й шелестить.
- Заправляй молодого бика до плуга, бо старого не заправиш.
- Захотів молока від бика.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Таке добре, як моя лиха доля.
- Таке лихо надворі, що не видно й світу.
- Такий бідний, як мак начетверо.
- Такий він мені рідний, як десята вода на киселі.
- Такий молодий, що скоро шершні їсти будуть.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Журналістика — це організоване лихослів’я.
Оскар УАЙЛЬД - З віком я зрозумів: мало знати істину, потрібно ще мати луджене горло, терпіння, яке ніколи не лопається, та міцну, як нейлоновий зашморг, нервову систему.
Ю. Поляків - З двох співавторів кожен впевнений, що на його частку випала вся праця і лише півгонорару.
Агата Крісті - З євнухами можна довго розмовляти — розповідала одна дама з гарему.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - З ким собі постелеш, з тим і виспишся.
Магдалена Самозванець
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Злидні, вам що — мало демократії?
Олександр ПЕРЛЮК - Злиднів ціни не лякають.
Олександр ПЕРЛЮК - Зменшення народонаселення потрібно було б починати з керівництва.
Олександр ПЕРЛЮК - Знайшли з кого питати — з відповідальних працівників.
Олександр ПЕРЛЮК - Знайшов спонсора — поет!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Дзвін шабель, пісні, походи,
Воля соколина, Тихі зорі, ясні води — Моя Україна. Володимир СОСЮРА "Україна", 1939 - І стоїть Україна перед нашим духовним зором у вогні, як неопалима купина.
Олександр ДОВЖЕНКО "Україна в огні", 1943 - І над полями вітряки...
Знов невідкличність і руїна... О, казнь незримої руки! О, четвертована Вкраїно. Юрій КЛЕН "Україна", 1943 - А я мушу незморено-просто -
Смолоскипом Тобі Одній Я — кривавих шляхів апостол — В голубі невечірні дні. Євген МАЛАНЮК "Мушу випити...", 1954 - Та недаром, недаром весь степ кістками засіян
І на кожнім хресті придорожнім розіп'ято біль. Припонтійським степам породи степового Месію, Мадонно Диких Піль! Євген МАЛАНЮК "Між нарцисами...", 1954
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|