Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...хороша любов є та, яка є iстинною, міцною і вічною.
Григорій СКОВОРОДА - ...я буду з тобою в пам’яті, в думці, в мовчазнiй бесiді: до такого ступеня любов сильнiша самої смерті!
Григорій СКОВОРОДА - ...людська душа і друг, безсумнівно, цiннiш а все інше.
Григорій СКОВОРОДА - Любов виникає з любові, коли хочу, щоб мене любили, я сам першим люблю.
Григорій СКОВОРОДА - Всiх подарункiв дружніх миліше сам друг тому, хто взаємно є друг.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Борода велика, а розуму мало.
- Борода виросла, та ума не винесла.
- Живіт товстий, а лоб пустий.
- І вродилась, і виросла, а розуму не винесла.
- Борода як в старого, а розуму нема і за малого.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Розпустить морду, як халяву.
- Розскубують, мов ґави солому.
- Розуміється, як глуха на танцях.
- Розуміється, як свиня на апельсинах.
- Розуміється, як теля на пирогах.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Її посмішкою можна було б освітити невелике місто.
NN - Їй подобалися тільки непитущі, а вона подобалася тільки п’яним.
Костянтин Меліхан - Їй усе ще тридцять п’ять років з тих самих пір, як їй виповнилося сорок.
Оскар УАЙЛЬД - Йди своєю дорогою, і нехай люди говорять що завгодно.
Данте Алігьєрі - Його думка — чиста насолода. Нікого не запліднює.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Покажіть мені беззаперечних авторитетів, щоб я знав, кому опонувати.
Андрій КОВАЛЬ - Найнебезпечніший тип: ідеаліст-максималіст.
Андрій КОВАЛЬ - Звільни свою Правду від фальшивого пафосу і зрозумієш її глибше.
Андрій КОВАЛЬ - Хто добрий зі злими, – зловживає добром.
Андрій КОВАЛЬ - Гарний смак компенсує брак розуму, але розум не компенсує браку гарного смаку.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Аксіоматичний характер ідеалу (який він завдячує своїй "емотивності") згори виключає всякий розумовий аналіз, робить ідеал нетикальним, оточує його міцним муром "фанатизму", якого не розвалити найтяжчим гарматам переконувань, глуму або провокації.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926 - Безсила є та ідея, яка обмежується лиш "альтруїзмом" до себе, а позбавлена "скаженої злоби" проти чужого світу.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926 - Лиш плекання нової волі врятує нас!
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926 - Нації творяться перемогами або нещастями, психологічно спільними для всіх членів одного національного колективу.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - Майстер корабля.
Юрій Яновський Назва роману, 1927
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|