Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Князі і судді не повинні піддаватись умовлянням про виправдання чи осудження.
Еврипід - Коли його спитали, який цар ліпший, відповів: "Який військо дарами набуває, ворогів вдячністю замирює, а слуг своєю кроткістю й любов'ю".
Олександр - Як не є шляхетніший за всих сущих під ним, хай не володарює.
Кір - Єство людське: завжди володарює над слабшими за себе, а від сильних хорониться.
Фукідід - Князю гідно три речі пам'ятати: перше – що людьми править, друге – що закон йому від Бога доручений, третє – влада ця тимчасова і зотліє.
Агафон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Живемо добре, горя в людей не позичаємо.
- Руки робочі до роботи охочі.
- Поки вчився ціпом молотити, то батькові по лобі не раз дісталося.
- Зять тещу вихваляв, як млинці її вминав.
- Не за те кобила мила, що сива, а за те, що поле гарним зробила.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Упертий, як баран.
- Упертий, як осел.
- Упертий, як свиня.
- Упертий, як цап.
- Урожай, як золото.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Те, що не спричиняє суперечок, не викликає й інтересу.
Вільям Гезлітт. - Те, що папуга говорить, ще не робить його схожим на людину; нехай він спробує навчитися брехати.
Роберт Лембке. - Те, що письменник хоче сказати, він має не говорити, а писати.
Ернест Гемінґвей. - Те, що розуміють погано, часто намагаються пояснити за допомогою слів, яких не розуміють.
Гюстав Флобер. - Те, що складає твір, не є той, хто ставить на ньому своє ім'я. Те, що складає твір, не має імені.
Поль Валері.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Хто кохав, той знає, що кохання немає.
Олександр ПЕРЛЮК - Хто не ділиться з ближнім, той обкрадає сам себе.
Олександр ПЕРЛЮК - Хто не жінка, той не п'є шапманського.
Олександр ПЕРЛЮК - Хто не став власником, той став власністю.
Олександр ПЕРЛЮК - Хто не став олігархом, той став ніким.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Квітчастий луг і дощик золотий.
А вдалині, мов акварелі, — Примружились гаї, замислились оселі Ах, серце, пий! Повітря — мов прив'ялий трунок. Це рання осінь шле поцілунок Такий чудовий та сумний. Павло ТИЧИНА "Квітчастий луг...", 1915 - Ой не крийся, природо, не крийся,
Що ти в тузі за літом, у тузі. Павло ТИЧИНА "Ой не крийся, природо..." - Гаї шумлять —
Я слухаю. Хмарки біжать — Милуюся. Милуюся — дивуюся, Чого душі моїй так весело. Павло ТИЧИНА "Гаї шумлять...", 1918 - Я чую пісню, мов крізь сон
Далекий Черемош гуркоче; Мені вчувається щоночі Той шелест листя, шум сосон. Дмитро Загул "Я чую пісню", 1919 - Ти давню праосінь нагадуєш мені:
Берегових грабів грезет і злотоглави, Повітря з синього і золотого скла І благодатний дар останнього тепла... Микола Зеров "Праосінь", 1924
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|