Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Праця дурня стомлює його.
Біблія. Екклезіаст; 10,15. - Призначення людини – в розумній діяльності.
Аристотель - Прихованих небезпек треба остерігатися найбільше.
Публілій Сір - П'яний робить багато такого, від чого, протверезівши, червоніє.
Сенека - Раб той, хто не вміє володіти собою.
Епіктет
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Гуляли б, та хліба не брали, а ви б дали, та у вас дітки малі.
- Дав пан Омелькові пояса, коли той без штанів залишився.
- Дайте води напитися, бо так їсти хочеться, що й переночувати ніде.
- Де люди, там і гріх.
- Держав дві корови, тепер — дві ворони.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гуркоче, як грім.
- Густа, як ліс.
- Густа, як патока.
- Густа, як шкіра.
- Густа, як щетина.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Цивілізація — це не задоволення потреб, а їхнє множення.
Владислав Гжещик - Цивілізація не досягне своєї досконалості доти, поки останній камінь останньої церкви не впаде на голову останнього священика.
Еміль ЗОЛЯ - Цивілізація: ескімоси одержують теплі квартири і мають працювати, щоб купити холодильник.
М. Лауб - Цинік — людина, що вголос говорить те, що ми думаємо.
П’єр Данінос - Цинік — людина, яка у десятирічному віці зрозуміла, що ніякого Санта-Клауса немає, й досі не може з цим змиритися.
Дж. Г. Коззенс
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- З ідолами краще боротися, поки вони не скам’яніли.
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - З себе виходять тільки плазуни.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - За атомною енергетикою – майбутнє. Щодо людства – важко сказати.
Віктор КОНЯХІН - За все треба платити: вони країну роздерибанили, а народ тепер за це платить.
Олександр ПЕРЛЮК - За доброї платні й про краще майбутнє добре мріється.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Неси ж мене. коню, по чистому полю,
Як вихор, що тутка гуляє,
А чень, утечу я від лютого болю,
Що серце моє розриває.
Іван ФРАНКО
"Безмежнеє поле в сніжному завою...". 1896 - О ні!
Являйся, зіронько, мені!
Хоч в сні!
В житті мені весь вік тужити —
Не жити.
Іван ФРАНКО
"Чого являєшся мені...", 1896 - Обгорта мене туга, болить голова,
Стіни й стеля гнітять, мов темниця...
Де ж ви, де, мої щирі, одважні слова?
Де поділась моя чарівниця,
Молода моя муза, і горда, й смутна,
Жалібниця-порадниця тиха?
Леся УКРАЇНКА
"З пропащих років", 1897 - Вниз котиться мій віз. Пов'яли квіти,
Літа на душу накладають пута.
Іван ФРАНКО
"Поет мовить", 1898 - Повстала туга, сном важким приспана,
Повстала велетом і досягла до хмар,
Жаль запалав, прибоєм океана
Загомонів його страшний пожар.
Леся УКРАЇНКА
"...Порвалася нескінчена розмова", 1898
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
