Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- У людини є три шляхи, щоб робити розумнi вчинки: перший, найблагороднiший – роздуми, другий, найпростiший – копiювання, третiй, самий гiркий – досвiд.
Конфуцiй - У своїх лихах люди прихильні звинувачувати долю, богів і все, що завгодно, але тільки не себе.
Платон. - Усьому свій час...
Біблія: Екклезіаст. - Утискаючи інших, мудрий робиться дурнем.
Біблія: Екклезіаст. - Учись навіть у ворогів.
Овідій.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Через вороги тяжко до пекла дістатись.
- На ворога і собака бреше.
- Важкий ворог, як у себе дома та у своїм роді.
- Як ти тішишся, вороги смутяться!
– Як ти смутишся, то вороги тішаться.
- Поти не будеш ворога мати, поки його зовсім хлібом не нагодуєш.
– Не напоївши, не нагодувавши, ворога не наживеш.
– Не накорми, не напій — ворога не побачиш.
– Не нагодуй його хлібом, не буде тобі ворог.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зелений, як у сосни гілки.
- Земля м'яка, як пух.
- Зерно, як бурштин.
- Зима зла, як змій.
- Зимове сонце, як мачуха: світить, та не гріє.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Різниця між капіталом і працею: якщо ти позичаєш комусь гроші — це капітал; якщо ти намагаєшся одержати їх назад — це праця.
NN - Різниця між порнографією й еротикою — у висвітленні.
Глорія Леонард - Різниця між розумною людиною і дурнем у тім, що дурень повторює чужі дурості, а розумний придумує свої.
NN - Різниця між сюрреалістами і мною полягає в тім, що сюрреаліст — це я.
С. Далі - Різниця між чоловіками настільки мала, що можна залишити собі першого.
Адела Сент-Джонс
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Наявність мобільника в людини ще не свідчить про те, що з нею можна зв’язуватися.
Юрій БЕРЕЗА - Не всі козаки, що терпіли, отаманами стали. Та з надією їм легше жилося.
Віктор ВОВК - Не заздри тим, котрі творять беззаконня.
Володимир Мономах - Не кожен хазяїн гідний собачої відданості.
Микола ПОЛОТАЙ - Не кожен, від кого пахне ладаном, святий.
Євген ДУДАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я не одинокий, я не сиротина,-
Єсть у мене діти, та де їх подіти?
Заховать з собою? — гріх, душа жива!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Буде з мене, поки живу,
І мертвого слова,
Щоб виливать журбу, сльози.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Теплий кожух, тілько шкода —
Не на мене шитий,
А розумне ваше слово
Брехнею підбите.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Єсть ще і такі паничі, що соромились свою благородну фамілію (Кирпанучкошиєнков) і надруковать в мужицькій книжці.
Далебі, правда!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки" ("Панове субскрибенти!"), 1841 - Може, верну знову
Мою правду безталанну,
Моє тихе слово.
Може, викую я з його
До старого плуга
Новий леміш і чересло.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чигирине, Чигирине...", 1844
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
