Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Платити добром за зло — безглуздість. Чим же тоді платити за добро? КОНФУЦІЙ
- Платон мій друг, та істина дорожча.
Арістотель - Поблажливе ставлення до дурості властиве кожній розумній людині.
Абу-ль-Фарадж - Побороти дурні звички легше сьогодні, ніж завтра.
КОНФУЦІЙ - Податки – нерви держави.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка.
- З неба зорі хвата, а під носом не бачить.
- З нехочу кум у кума порося ззів.
- З Нечесної справи добра не діждатись.
- З ним і останній розум загубиш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Упертий, як цап.
- Урожай, як золото.
- Ускочив, як жаба у жар.
- Усміхається, як дитина.
- Усолодився, як черв'як у хріні.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якщо ти купуєш те, що тобі не потрібно, то скоро будеш продавати те, що тобі необхідно.
Бенджамін Франклін - Якщо тисяча людей говорять одне і теж, то це або глас божий, або грандіозна дурість.
Кароль Іжіковскій (1873-1944), польський письменник і критик - Якщо хорошу промову повторити три рази — навіть у собак з’явиться відраза.
Китайське прислів’я - «Служити» — девіз тих, хто воліє командувати.
Жан Жироду - Брат підтриманий братом такий же сильний, як місто твердинне.
Х. Ескріва
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Нащо говорити там, де треба діяти.
Богдан ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ - Неможливо всебічно і ґрунтовно визначити людські вчинки, не враховуючи їхніх закономірностей та од-вічної волі неба.
Богдан ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ - Справедливість цього світу так розмірена, що в одних відбирає, а другим дає владу і мудрість.
Богдан ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ - Кривда, гніт і неволя накликають сувору помсту з боку справедливості, щоб Божі постанови проявлялись у всьому на очах живих людей.
Богдан ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ - Синове воїнів хоробрих, явіть мужність свою! І вам вовіки віків славу запишуть.
Богдан ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Болить серце, як згадаєш:
Старих слов'ян діти
Впились кров'ю. А хто винен?
Ксьондзи, єзуїти.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Серце болить, а розказувать треба: нехай бачать сини і внуки, що батьки їх помилялись, нехай братаються знову з своїми ворогами. Нехай житом-пшеницею, як золотом, покрита, нерозмежованою останеться навіки од моря і до моря — слав'янськая земля.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки" ("Передмова"), 1841 - О милий Боже України!
Не дай пропасти на чужині,
В неволі вольним козакам!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гамалія", 1842 - А тим часом перевертні
Нехай підростають
Та поможуть москалеві
Господарювати,
Та з матері полатану
Сорочку знімати.
Помагайте, недолюдки,
Матір катувати.
Тарас Шевченко
"Розрита могила", 1843 - Ой Богдане, Богданочку!
Якби була знала,
У колисці б задушила,
Під серцем приспала.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Розрита могила", 1843
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
