Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Все своє життя ми тільки й робим, що берем в борг у майбутнього, щоб сплатити сучасному.
М. Сафір. - Все, колись народжене, приречене на загибель.
Салюстій, давньоримський історик (85-35 рр. до н.е.) - Всякий чує лише те, що розуміє.
Плавт. - Гарна людина завжди простодушна.
Марціал. - Гарно розмiрковувати про доброту – ще не значить бути добрим, бути справедливим у думках – ще не значить бути таким на дiлi.
Арiстотель
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хоть би’сь глядів по всій Україні, добра не знайдеш.
- Хоть голо, аби весело.
- Хоть ми собі брати, але наші кишені не сестри.
- Хоть не красне, але власне.
- Хрестять люде, хоть ся ще не уродило.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вчепився, як реп'ях до кожуха.
- Вчепився, як смола до сосни.
- Вчепився, як сова кігтями.
- Вчепився, як чорт за грішну душу.
- В'яне, як цвіт на сонці.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ніхто не буде брехати, якщо ніхто не слухає.
Джеймс Бітті - Ніхто не думає занадто багато там, де всі думають однаково.
Walter Lіppmann - Ніхто не зберігає таємниці краще того, хто її не знає.
Ф. Рохас - Ніхто ніколи не зміг би прийняти смерть за свою батьківщину без надії на безсмертя.
- Нічого не робиться саме собою, без зусиль і волі, без жертв і праці. Воля людська, воля однієї твердої людини — надзвичайно велика.
Олександр Герцен
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Про «Титаніка» Герасим і мріяти не міг.
Флоріан БОДНАР - Про гусей, які врятували Рим, здебільш писали перами із їхніх же крил.
Флоріан БОДНАР - Прокинулась совість. Егоїзм у паніці!
Роман КРИКУН - Проковтнути образу заважають слова, що застрягли у горлі.
Флоріан БОДНАР - Просто жах, скільки у нас є державних посад, розкішних, як лисячий хвіст, і з відповідальністю куцого зайця.
Зіновій ГАРТ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хоч ярмо й червоним стане, а ярмом не перестане!
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Повіє вітер з Понту. Скитський степ
Обудиться, зітхне, і буйна тирса
Зеленим морем знову проросте,
І побіжать зелені хвилі.
Євген МАЛАНЮК
"Думи мої, думи", 1931 - Іде по європах мара Достоєвського
І шкрябає пальцем в двоїсті серця.
Микола БАЖАН
"Смерть Гамлета", 1932 - Не той тепер Миргород,
Хорол-річка не та.
Павло ТИЧИНА
"Пісня трактористки", 1933 - І коли я чую обвинувачення за "Україну в огні" в націоналізмі, як же гірко, як тоскно робиться на душі. Боже мій, доки ти будеш боятися мене. Адже я майже смертельно хворий, у мене поламано всі сустави, з мене давно вже витекла трохи не вся кров.
Олександр ДОВЖЕНКО
"Щоденник", 1943
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
