Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Є деяка насолода й у сльозах.
Овідій - Є три види невігластва: не знати нічого, знати погано те, що знають усі, і знати не те, що слід було би знати.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Живи з людьми так, щоб твої друзі не стали недругами, а недруги стали друзями.
ПІФАГОР - Живи так, начебто ти зараз мусиш попрощатися з життям, начебто час, залишений тобі, є несподіваним подарунком.
Марк АВРЕЛІЙ - Жити правильно — доступно всім, жити довго — нікому.
СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- В мужа краду, і перед ним кладу.
– Хто у чоловіка украде, той перед чоловіком покладе.
- Післала жінка чоловіка каглу затикати, та й каглянка вбила, (такий то чоловік великий був. Так відказує жінка, як хто їй каже: чого йдеш сама – післала б чоловіка!).
- Чоловікам на лопату Бог сили наклав, та ще й притоптав, а жінкам на вила, та й то струсив.
- Чоловік і жінка збирались їхати на ярмарорк, та й сіли обідати.
- Ти чоловіче їж юшку, а я курку — аби швидше.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зуби, як у тигра.
- Зуби, як частокіл.
- Зустрівся, як з братом.
- Зустрівся, як з ворогом.
- Зустрівся, як з другом.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Люди слабохарактерні не здатні бути щирими.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Люди слабохарактерні не здатні бути щирими.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Люди сперечатимуться через релігію, писатимуть про неї книги, битимуться та вмиратимуть за неї, – але тільки не житимуть згідно з нею.
Чарлз Калеб Колтон - Люди стають щораз ближчими один до одного: світ перенаселений.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Люди схожі на монети: треба приймати їх по їхній вартості, який би відбиток на них не був.
П’єр БУАСТ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Депутати ні в чому не винуваті, адже вони там вирішують свої особисті проблеми.
Олександр ПЕРЛЮК - Дехто був вимушений перекваліфікуватися в демократа.
Олександр ПЕРЛЮК - Дехто лізе на Парнас у надії на те, що тоді не так буде видно, який він нездара.
Олександр ПЕРЛЮК - Дехто починає розуміти, чого йому бракує, лише тоді, коли у нього вже все є.
Олександр ПЕРЛЮК - Диктатуру не обирають!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли;
у нас нема
Зерна неправди за собою.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Доля", 1858 - Мені, моя доле,
Дай на себе подивитись,
Дай і пригорнутись,
Під крилом твоїм любенько
В холодку заснути.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Слава", 1858 - Нема в мене роду,
Немає дружини,
Ані брата-товариша
На всій Україні.
Пантелеймон КУЛІШ
"Народна слава", 1862 - Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталась тільки надія одна.
Леся УКРАЇНКА
"Надія", 1887 - Хвилі не вір ти мінливій:
Вітер де віє, туди вона й б'є,
Берег твердий незрадливий —
Він тільки певний притулок дає.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка", 1898
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
