Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Легше втриматися від сварки, ніж потім з неї вийти.
СЕНЕКА - Легше зносити терпляче те, що нам не виправити.
Квінт ГОРАЦІЙ Флакк - Лише наближаючись до гармонічного звучання, ми здатні осягти таємниці, заховані у мовчанні.
ПІФАГОР - Лише навчившись коритися, довідаєшся, як панувати.
Солоній - Лише рука друга може вирвати шипи із серця.
Гельвецій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Одно минути, друге звинути.
- Він би робив, та в нього рукави болять.
- Воскові руки має.
- Тобі так хочеться робити, як старому псови в заверюху брехати.
- Як мокре горить.
– ... так помало робить.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Виграв, як Вільома на оренді.
- Виграв, як дурень на костюмі.
- Виграв, як Хома на вовні.
- Видав, як наче на заріз.
- Видно, як удень.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Друкування для рукопису те ж саме, що театр для жінки: всі чесноти й вади виставлено напоказ.
Оноре Бальзак. - Дуже відомий минулого року письменник.
Жуль Ренар. - Дуже корисно — відточувати й шліфувати свій розум об розуми інших.
Мішель Монтень. - Дуже нелегко відшукати книгу, яка б навчила нас такої самої великої кількості речей, як книга, яку написали ми самі.
Фрідріх Ніцше. - Дуже часто чоловіки свій успіх мають завдяки своїй першій дружині, а свою другу дружину мають завдяки своєму успіхові.
Джим Бакус
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Повітрям свободи інколи надувають.
Володимир КЛЕПАЦЬКИЙ - Пограбувати банк не так легко, зате банкові пограбувати вас — за іграшку.
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ - Поки є зуби, гризуть печінки, беззубі розбивають серце.
Флоріан БОДНАР - Політика — справа тонка. Тільки от політиків із тонкими таліями щось геть не видно.
Степан АБРАМІЮК - Поплутав статті Кримінального кодексу із Божими заповідями.
Юрій БЕРЕЗА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой ішов козак з Дону, да, з Дону додому,
Да й сів над водою, проклинає долю: "Доле ж моя, доле, чом ти не такая, Ой чом не такая, як доля чужая?" Бурлацька пісня - Ой доле людськая, чом ти неправдива,
Що до інших дуже щира, а до нас зрадлива? Рекрутська пісня - Де ти бродиш, моя доле?
Не докличусь я тебе. Степан Писаревський "Доля". 1827 - Прощай, мій покою, пускаюсь у море!
І, може, недоля і лютеє горе Пограються з човном моїм. Євген ГРЕБІНКА "Човен", 1833 - Тече вода в синє море
Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Тарас ШЕВЧЕНКО "Думка" ("Тече вода в синє море..."), 1838
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|