Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Деякі неписані закони твердіші усіх писаних.
Сенека. - Джерело страху — в вашому серці, а не в руках лякаючого.
Джебран - Дивіться доброзичливо на все суще, хай кожне ваше слово буде спокійне, привітне, лагідне; хай кожна ваша дія служить виправленню помилки, розвитку добра.
Будда. - Для громадян набагато корисніше, коли процвітає вся держава в цілому, а не коли окремі люди досягають успіху, ціле ж руйнується.
Фукідід, 460-400 р. до н. е. , грецький історик - До волі веде лише одне: зневага до того що не залежить від нас.
Епіктет.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Орел не ловить мух.
- П’яне серце чисте не буває.
- Перейшов на ліки — пропав навіки.
- Пий, їж і гуляй — тут і пекло, тут і рай.
- Пильнуй свого носа, а не чужого проса.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Тягне, як швець шкіру, щоб більша була.
- Тягучий, як гума.
- У вічі, як лис, а поза очі, як біс.
- У газеті, як у декреті.
- У голові, як у млині.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ліра Нерона була камертоном.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Література прогресивніша від життя: вона вдається до евтаназії щодо своїх невдалих героїв.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Любов до Батьківщини не знає кордонів.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Люди народжуються на виконання соціального замовлення й із власної ініціативи.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Люди стають щораз ближчими один до одного: світ перенаселений.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо виходити з кількості накраденого нашою елітою, то вона у нас і справді золота.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо ворог не здається, значить, йому треба заплатити.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо горшки обпалюють не боги, то хто — невже олігархи?
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо іншого шляху нема, значить, його просто не проплатили.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо короля грає свита, тоді зрозуміло, чому король у свити на побігеньках.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І там степи, і тут степи,
Та тут не такії,
Руді, руді, аж червоні,
А там голубії,
Зеленії, мережані
Нивами, ланами,
Високими могилами,
Темними лугами.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"А. О. Козачковському", 1847 - Гори мої високії,
Не так і високі,
Як хороші, хорошії,
Блакитні здалека.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон"("Гори мої високії..."), 1847 - І небо невмите, і заспані хвилі;
І понад берегом геть-геть
Неначе п'яний очерет
Без вітру гнеться.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І небо невмите, і заспані хвилі...", 1848 - За сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає
І сонце спатоньки зове
У синє море: покриває
Рожевою пеленою,
Мов мати дитину.
Очам любо.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"За сонцем хмаронька пливе...", 1849 - Верховино, світку ти наші
Гей, як у тебе та мило!
Як ігри вод, плине тут час,
Свобідно, шумно, весело.
Микола Устиянович
Верховинець", 1889
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
