Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Подiбне до подiбного веде Бог.
Григорій СКОВОРОДА - Вiнець хвали – старiсть.
Григорій СКОВОРОДА - Коли не можу нiчим любiй Вiтчизнi прислужитися, в усякому разi з усієї сили намагатимуся нiкому нi в чому не шкодити.
Григорій СКОВОРОДА - Всяка їжа i пиття смачнi й кориснi, але треба знати час, мiсце, мiру й особу.
Григорій СКОВОРОДА - Немає нещасливiшого, коли душа болить. Вона болить тодi, коли золять думки.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Підбічний хлопець (що ще коло боку у мами спить).
- Так, хлопя невеличке.
- Це ще бабин дурник.
- Росте, як з води.
- Росте, як каченята на воді.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Грибів уродило багато - зима буде тепла.
- Калина достигла, а листя на ній зелене - осінь буде тепла.
- Листя верби виділяє краплини вологи - перед дощем. Часом вони капають так рясно, що земля під деревом за годину до дощу мокріє.
- Ліщина вродила рясно - зима буде багата на сніги та морози.
- Рясні шишки внизу на ялині - морози будуть ранні, вгорі - зима буде коротка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Скопище людей перетворюють на націю дві речі — загальне велике минуле і спільні великі плани на майбутнє… Жюль Ренар, [Jules Renard, 1864-1910] — французький письменник
- Слуги, що не мають пана, не стають від цього вільними людьми — лакейство у них в душі.
Генріх Гейне (1797-1856), німецький поет - Спокій країни — в справедливості.
Давньоєгипетська книга «Прославлення писарів» - Справедливість без сили безпорадна, а сила без справедливості — деспотична.
Блез Паскаль (1623-1662), французький вчений і філософ - Справжні люди служать державі своєю совістю.
Г. Торо
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Сімейна драма: вона щодня готує йому їсти, він все те щодня їсть.
Василь МОМОТЮК - Скажи мені, скільки в тебе грошей, і я скажу, які в тебе політичні переконання.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Скільки б вельможних не карали, жить не можуть, щоб не крали.
Валентина БУГРІЙ - Скільки владу не хвали, а вона ще більше любить хвалитись.
Віктор ІГНАТЕНКО - Скільки людину не годуй, а чоловік хоче закушувати, жінка — гризти.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Радянська система прекрасно знає, що цілком політизована людина — це вже не людина, а раб чи робот. Цього не знає, на жаль, більшість еміграції.
- Бій під Полтавою Петрові виграли українські Кочубеї.
Юрій ШЕРЕХ
"Москва, Маросейка", 1954 - Але одне безперечно: мине радянське панування. Російські загарбники стануть спогадом, як спогадом стали німецькі.
Юрій ШЕРЕХ
"Правда почуттів...", 1954 - Звичайно, наші спільноти — це спільноти разом пережитого смутку й горя. Смуток тихіший і відлюдний, але в'яже сильніше.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954 - На перехресті доріг стоїть українська душа в латаній свитині, зшитій із поношених і потертих мислей.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
