Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Людина, що думає лише про себе й шукає в усьому своєї вигоди, не може бути щасливою. Хочеш жити для себе, живи для інших.
СЕНЕКА - Людині властиво помилятися, а дурневі — наполягати на своїй помилці.
ЦИЦЕРОН - Малі знання, що діють, варті набагато більше, ніж великі знання, що перебувають у бездіяльності.
Джебран Хаміль Джебран - Ми — джерело веселощів — і скорботи рудник.
Ми вмістилище скверни — і чисте джерело.
Людина — мов у дзеркалі світ — багатолика.
Вона незначна — і вона ж безмірно велика.
Омар Хайям - Ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо задля того, щоб жити.
СОКРАТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Подай кухля! — В кухля голова опухла! Дай мені води! — Іди лише до верби! — Де вода? — А там де верба!
- Подай води! — Не води — хвіст відірвеш!
- Сороки керницю перевернули, (нема води, горівки. — Чи то проти жінок, що як вони зійдуться, то скрегочуть, як ті сороки.).
- Дай вогню! — Дай ногу загну!
- Хліб погорів! — Не журися — не будеш поїв (поїти).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Побачив, як свої вуха.
- Побачив, як свою потилицю.
- Побіг, як скажений.
- Побіг, як собака за возом.
- Побілів, як глина.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Гумор — наче сіль. Хто добре просолений, той довго зберігає свіжість.
Карел Чапек - Давно розподілені блага життя між людьми: убогому — нічого, бідному — мало, багатому — багато, а достатньо — нікому.
Фрідріх Шиллер - Два найбільші тирани — випадок і час.
Йоган Гердер - Дві речі є поганим свідченням розуму: мовчанка, коли треба говорити, і розмова, коли треба мовчати.
Шевердін - Дві речі ніколи не повинні засмучувати людину: те, в чому вона може допомогти, і те, в чому не може допомогти.
Лев ТОЛСТОЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Вихід є — йти не хочеться.
Олександр ПЕРЛЮК - Вище за кохання немає нічого, якщо, звичайно, гроші не на антресолях.
Олександр ПЕРЛЮК - Від безперспективних сіл — до неперспективної країни.
Олександр ПЕРЛЮК - Від долі не втечеш, тим більше, що вона в спідниці.
Олександр ПЕРЛЮК - Від рідного уряду ніякий соціальний захист не захистить.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Вгорнувся чумак у новий кожух,
Обернувся долів серцем, віддав Богу дух.
Чумацька пісня - Возьміть мене на топори,
Занесіть мя в Чорні Гори.
В Чорну Гору занесіть мя,
На дрібний мак посічіть мя.
Пісня про смерть Довбуша - Не плач, мамо, не журися,
Бо вже твій син оженився.
Та взяв собі паняночку,
В чистім полі земляночку.
Історична пісня - Бо як трудно-нудно,
Тяжко та важко недолугому чоловіку
Против сили важкий камінь зняти,
Так же трудно на чужій стороні
Без родини сердешної помирати.
"Дума про від'їзд козака" - Мій пан лежить у лузі,
У Базалузі,
Постріляний,
Порубаний,
І на рани смертельні незмагає.
Та прошу я вас всенижающе
У луг-Базалуг прибувати,
Та тіло молодецькеє поховати,
Та звіру, птиці
На поталу не дати!
"Дума про Федора Безрідного"
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
