Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не уподiбнюйся кроту, що в землю закопався. Як тiльки ненароком прориється на повiтря – ох яке воно йому противне!
Григорій СКОВОРОДА - Свiтло бачиться тодi, коли свiтло в очах є.
Григорій СКОВОРОДА - Той розумiє юнiсть, хто розумiє старiсть.
Григорій СКОВОРОДА - Нова людина має i мову нову.
Григорій СКОВОРОДА - Яка користь бачити, не маючи смаку!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не купуй лою, та купуй долю.
- Не родись богатий та вродливий, а родись при долі та щасливий.
- Не родися красна, та родися щасна.
— Не родись гарний, а родись щасливий; рости великий та будь богатий.
- Не родись в платтячку, а родись в щастячку.
- Бог дасть долю і в чистім полю.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Злазяться, як мухи після морозу.
- Злетів у небо, як сокіл.
- Злий, аж у роті чорно.
- Злий, як вовк.
- Злий, як гадюка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Кого боги хочуть покарати, того вони роблять педагогом.
Луцій Анней Сенека (4 р. до н.е.—65 р. н.е., римський філософ, поет і державний діяч) - Добре вчить говорити той, хто вчить добре робити.
Луцій Анней Сенека (4 р. до н.е.—65 р. н.е., римський філософ, поет і державний діяч) - Люди вчаться тому, чого ви їх вчите, а не тому, чому ви хочете їх навчити.
Беррес Фредерік Скіннер (1904—1990, американський вчений-психолог) - Людина завжди навчається лише у тих, кого любить. Ті, у яких ми вчимося, правильно називаються вчителями, але не всякий, хто вчить нас, заслуговує це ім’я.
Йоганн Вольфганг Гете (1749—1832, німецький поет) - Людьми не народжуються, а виховуються.
Еразм Роттердамський (1465—1536, голландський вчений і письменник)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Інтелектуально люди діляться на тих, хто від злості розумнішає, і тих, хто від злості дуріє.
В. Державин. - Інтимна поезія найкраще пишеться на коліні. Жіночому.
Юрій БЕРЕЗА - Його твори витримали десятки видань. Читачі – жодного.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - йому варто задуматися про спокійну старість.
Ігор БІДЮК - Кажуть, що зароблена копійка краща від украденого карбованця. Але ж як бути тепер, коли за цю копійку нічого не купиш, а карбованці давно вже вилучили з обігу?
Ігор БІДЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І знаю тільки те,
що треба пісню, наче тінь, нести з собою,
що треба йти, невпинно йти
назустріч мертвій тишині
за зовом вітру — за зовом ночі,
аж попіл сну засипле очі.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про перстень молодості", 1934 - Та на зорі,
В золотаву пору
Птиці зелені
Рвонулись вгору.
Тільки злетіть
Не змогли, не зуміли:
Тісно було,
Переплутались крила.
Ліна КОСТЕНКО
"Папороть", 1957 - Сонце низенько, вечір близенько —
Вийди до мене, моє серденько!
Ой вийди, вийди та не барися,
Моє серденько розвеселиться.
Лірично-побутова пісня - Ой не світи, місяченьку, не світи нікому
Тільки світи миленькому, як іде додому
Світи йому ранесенько та й розганяй хмари
А як же він іншу має, то зайди за хмари.
Лірично-побутова пісня - Жили ми з тобою, як голубів пара,
Тепер розійшлися, як чорная хмара.
Лірично-побутова пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
