Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мовчання може бути найважчим звинуваченням.
Менандр - Мовчання не завжди доводить наявність розуму, проте доводить відсутність дурості.
Буаст - Можна уникнути покарання, але не можна уникнути страху перед ним.
Сенека. - Мудрий — хто знає потрібне, а не багато-дечого.
Есхіл. - Мудрий соромиться своїх недоліків, але не соромиться виправити їх.
Конфуцій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Побут холостяка — це танці без музики, картина без освітлення, квітка без запаху. (пол.)
- Розумний той, хто перший замовкне. (пол.)
- Розумні речі приємно слухати тільки розумному. (пол.)
- Стерегти жінку — що наливати воду в решето. (пол.)
- Тадеуш і в Америці Тадеуш. (пол.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- На голові, як у дурного на хаті.
- на нові ворота.
- На словах, як на цимбалах, а на ділі, як на бубні.
- Наберешся, як дід за козу.
- Набрав, як убогий у торбу.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Правда — це бомба, що вбиває двох: того, у кого нею кинули, і того, хто її кинув.
Франсуаза Партюр’є - Правда завжди дивна, дивніша за вимисел.
Джордж БАЙРОН - Правда завжди по різні сторони барикад.
Євген КАЩЕЄВ - Правду в очі найкраще говорити на вухо.
Лех Навроцький - Працювати не так нудно, як розважатися.
Шарль БОДЛЕР
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Неправда, що все у цьому світі купується. Стратегічно важливі підприємства дістались нашим олігархам «на шару».
Олександр ПЕРЛЮК - Неправда, що у владної верхівки нема високої мети. Є! Будь-якою ціною втриматись за владу.
Володимир ШАМША - Нерідко ключова проблема — це замкнене коло.
Леонід ЗАБАРА - Низи не можуть жити по-старому, а верхи не бажають віддавати низам награбоване.
Олександр ПЕРЛЮК - Низи не можуть так жити, а нагорі низам щиро співчувають, проте продовжують з них знущатися.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Роль мистецтва — може, єдина його справжня роль — показувати людям їх майбутнє.
Юрій ШЕРЕХ "Зустрічі з Заходом", 1950 - Українське відродження XIX сторіччя проходило під знаком літератури й слова. Осередком українськості було слово. Перші парості руху не були політичними.
Юрій ШЕРЕХ "Так було чи так мало бути", 1952 - Шукати лиш суть, лиш голе буття шукати — суть буття. Відчувати простір: літ чорних птахів далеко, відчувати час: чіткі рисунки в чорних печерах і абсолютним вітром розуміти свій день, поете.
Богдан Рубчак "Аrs роеtіса", 1956 - Мистецтво починається з чесності... Чесність — чеснота митця, але вона — тільки передумова.
Юрій ШЕРЕХ "Про чесність і про правду", 1956 - Тьмяно горять спокійні лампади,
голос хрустить наддертим крилом. Твої слова — глибока стежка, якою часом проходить Бог. Женя Васильківська "Поет", 1959
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|