Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Красою вважай благий розум.
Георгій - Краса місту – мудрість з мужністю, а тілу – прикраса, душі – слово мудре, справі – доброчинство, слову – істина, а противник їх – безчестя.
Георгій - Годиться мужам і жонам слово й діло, гідне похвали, вихваляти й вшановувати, а все ганебне гудити.
Георгій - Не краса доброобразним робить лице того, хто дивиться, а почуття.
Сирах - Як природний образ прикрасиш норовом добрим, то вдвічі благодать його осяє.
Менандр
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чи одна сорока білобока!
- Не велика річ, що є в хаті піч.
- Хоч куй зозуле, хоч не куй: мені і удод закує.
- Куліш не каша, пять рублів не гроші.
- Швець не купець, а коза не товар.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гляне, мов окропом обіллє.
- Гляне, наче золотом обдарує.
- Глянув, мов п'ятака дав.
- Глянула —і мов сонце засвітилось.
- Гнеться, як лозина.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Нема маленьких ролей, є маленькі актори.
Костянтин Станіславський. - Нема нетактовних запитань, є тільки нетактовні відповіді.
Оскар Уайльд. - Нема нічого безглуздішого за універсальні правила.
Томас Маколей. - Нема нічого небезпечнішого за перший успіх.
Дельфіна де Жирарден. - Нема нічого поганого в тому, що літературна традиція намагається вести боротьбу з мовою, шукати щось за її межами.
Жак Деррида.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не можна знімати з депутатів-мільйонерів пільги, а то вони почнуть непристойно голосно реготати.
Олександр ПЕРЛЮК - Не можна сказати, що народ в країні абсолютно нічого не вирішує, наприклад, він постійно вирішує — як йому вижити.
Олександр ПЕРЛЮК - Не такі депутати й дурні, щоб прийняти закон про відкликання депутатів.
Олександр ПЕРЛЮК - Не хвилюйтеся, ціни під контролем — тих, хто їх постійно підвищує.
Олександр ПЕРЛЮК - Незабаром іти в Європу буде нікому — і так всі туди втечуть.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Святе слово — рідна мати;
Єсть іще святиня Вища,
Богові мийліша -
Рідная Вкраїна.
Пантелеймон КУЛІШ
"Святиня", 1861 - Поки Рось зоветься Россю,
Дніпро в море ллється,
Поти серце українське
З панським не зживеться.
Пантелеймон КУЛІШ
"Кумейки", 1862 - Ой зроди ж, велика туго,
Ярую пшеницю,
Збагати насущним хлібом
Убогу Вдовицю.
Пантелеймон КУЛІШ
"Сам собі", 1862 - Що наша Вкраїна
Стала шляхті раєм,
А ми, її рідні діти,
По степах блукаєм.
Пантелеймон КУЛІШ
"Дунайська дума", 1862 - Тихо Дунай, тихо
Жовті піски миє.
Як згадаю Україну,
Серденько заниє.
Пантелеймон КУЛІШ
"Дунайська дума", 1862
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
