Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Кому душа болить, тому весь свiт плаче.
Григорій СКОВОРОДА - Тодi лише пізнається цiннiсть часу, коли вiн утрачений.
Григорій СКОВОРОДА - Хто дочекаеться кiнця у вiчноплинному джерелi!
Григорій СКОВОРОДА - Свiт напочатку тiшить, а потiм мучить i карає.
Григорій СКОВОРОДА - Все – трава i лушпиння, все – х i тiнь, все минає; серцем же людина вiчна.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хата на курячій ніжці.
- Хаточка там така, як кучочка.
- Живеш, як у решеті: відки вітер повіє, то повна хата.
- Тепло, як у вусі.
- Треба хати холодити! (гонить вітер по хаті — от як панночки, ходячи юрбою). Чолом стоїть хата.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Стар, як яр.
- Стара з глузду з'їхала, як собака з соломи.
- Стара, як котюга, а бреше, як щеня.
- Старався, як мурашка.
- Старе, як мале,— що побачить, того й просить.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- ЗАКОН МАЛИНОВОГО ДЖЕМУ:
Культура мов джем: що ширше розмажеш, то тонший шар.
Стенлі Едгар Гайман. - ЗАКОН МАРРІ:
Не можна вірити всьому тому, що ви чуєте, або хоча б одному слову з того, що говорите ви самі.
- ЗАКОН МАРШАЛЛА:
Ніколи не дозволяйте фактам ставати на шляху до ретельно продуманого поганого рішення.
- ЗАКОН МЕЛЬНИКА:
Якщо вдалося з першого разу, намагайтеся приховати здивування.
- ЗАКОН МЕРФІ:
Коли щось погане може статися, воно неодмінно станеться.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Майстер нецензурного слова.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Добро торжествує. Зло діє.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - У природі нічого не зникає, крім самої природи.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Інфузорії розмножуються діленням: я — тобі, ти — мені.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Відзначилися: пасуть задніх попереду всіх.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Часи вишиваних сорочок, свити та горілки минули і ніколи вже не вернуться. Третя українська інтелігенція стає до боротьби за свій народ, до боротьби кривавої, безпощадної.
Микола МІХНОВСЬКИЙ
"Самостійна Україна", 1900 - Ми востаннє виходимо на історичну арену і або поборемо, або вмремо.
Микола МІХНОВСЬКИЙ
"Самостійна Україна", 1900 - Як не можна спинити річку, що, зламавши кригу навесні, бурхливо несеться до моря, так не можна спинити націю, що лама свої кайдани, прокинувшись до життя.
Микола МІХНОВСЬКИЙ
"Самостійна Україна", 1900 - Через увесь час свого історичного існування нація наша з найбільшими усиллями пильнує вилитись у форму держави самостійної і незалежної.
Микола МІХНОВСЬКИЙ
"Самостійна Україна", 1900 - Консолідування вольних міжнародних союзів для осягнення вищих міжнародних цілей може статися аж тоді, коли всі національні змагання будуть сповнені і коли національні кривди та поневолення відійдуть у сферу історичних споминів.
Іван ФРАНКО
"Поза межами можливого", 1900
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
