Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Цей сказав: життя вимірюй малим і великим часом.
Біонт - Схоже життя це на іподром, на ньому добрі нерідко гинуть, а гірші – кращі місця посідають.
Демокріт - Коли спитали його: "Який град добре стоїть?", він відповів: "Де за законом живуть, а кривдників карають".
Сократ - Дві причини спонукають людину до страху Божого: мука безчестя і відплата благочестя.
Демокріт - Великим трудом і потом виправляється в нас норов добрий і сталий.
І все ж можливо за одну мить порушити все, що многим потом здобули.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Кіт у рукавицях не зловить птиці.
- Клаповуху хоч родзинками годуй, а все буде клаповуха.
- Клуня палає, а підкласти соломи немає.
- Книг одцурався — і дурним назвався.
- Кляча воду везе, цап бородою трясе — обоє при ділі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Злодійкуватий, мов куниця.
- Злякався, аж у п'ятах закололо.
- Змарнів, як з хреста зняли.
- Змарнів, як полова.
- Змерз, аж посинів.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- У цій країні дороги двох типів — їх або будують, або ремонтують.
NN - У чоловіків більше проблем, ніж у жінок; насамперед , їм приходиться терпіти існування жінок.
Франсуаза Саган - У чому секрет мого успіху в жінок? Зі служницею я поводжуся, як з дамою, а з дамою — як зі служницею.
Джордж Браммел - У чужій постелі завжди гірше спиш.
Колєтт - У чужому щасті є щось нудотне.
Олдос Хакслі
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Немає нічого реальнішого за ілюзію. Будьте реалістами – живіть ілюзіями.
Володимир ЧЕРНЯК - Немає честі нападати ззаду.
Леся УКРАЇНКА - Нерідко свобода слова не залишає місця свободі совісті.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Нехай виборці голосують проти, аби не заважали переможцю.
Володимир ШАМША - Нечиста сила закону.
Леонід ЗАБАРА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ми звикли традиційно ховати від себе ту правду, над якою треба було б найбільше подумати.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Ми мусимо знову навчитися називати речі своїми іменами, щоб осмислити себе у світі — щоб знайти у ньому нових друзів.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Браконьєр — це людина без легенди. Сірий реаліст, який вірить у те, що бачить, відчуває на дотик і смак. Без пам'яті про минуле, без гідності предків, без поняття про майбутнє — він жадібно накидається на ласощі й аромати навколишнього...
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Ми котимося до чуттєвого, фізіологічного матеріалізму під текучку місячних і річних виробничих планів, під шумок з репродуктора, під сите чавкання і заколисуючі розмови про футбол, балет і космос.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - ...Хама, самовдоволеного і розперезаного, обтяженого рабським комплексом зневаги до слабших і залежних, позбавленого моральних обов'язків, — не дай, Боже, наділити його силою, правами і владою пана.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
