Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Після того, як я вмру, я зволів би, щоб люди запитували, чому мені немає пам’ятника, ніж чому він є.
Катон Старший - Піфагорійці радили вранці кидати погляд на небо, щоб згадати про те, що завжди йде до мети, залишаючись вірним своєму шляхові й засобу дій, і про порядок, чистоту і відображення. Бо світила не знають покровів.
Марк АВРЕЛІЙ - Платити добром за зло — безглуздість. Чим же тоді платити за добро? КОНФУЦІЙ
- Платон мій друг, та істина дорожча.
Арістотель - Поблажливе ставлення до дурості властиве кожній розумній людині.
Абу-ль-Фарадж
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Сім бід — один одвіт.
- Щасть, що Бог дасть.
- Спиток (попиток) не вбиток.
— Запитати (попросити) не біда.
- Знайшов не знайшов, а помацати можна.
- Піймав не піймав, а побігти можна.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Хлопець, як козак.
- Хлопець, як орел.
- Хлопець, як явір.
- Хлоп'ята, як голуб'ята.
- Хлюпочеться, як качка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Суддя, що не здатний карати, стає зрештою спільником злочину.
Йоганн Вольфганг ҐЕТЕ - Судячи з даних статистики, зі статистикою в нас все в порядку.
В. Туровський - Сумнів — це критерій віри.
Йоганн Зейме - Сумнів дає мені не менше насолоди, ніж знання.
Данте Алігьєрі - Суперечка — це коли одразу двоє намагаються сказати останнє слово першими.
NN
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Собака заритий у закритих партійних списках.
Олександр ПЕРЛЮК - Спочатку рахуємо долари, потім голоси виборців!
Олександр ПЕРЛЮК - Справжня свобода слова починається як мінімум після третьої.
Олександр ПЕРЛЮК - Старі кадри у своїх кріслах не лишаться, але багато хто з них пересяде у нові крісла.
Олександр ПЕРЛЮК - Сьогодні для того, аби мати все, треба не мати ані сорому, ані совісті.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ці поняття у нас вважаються одіозними; у всякому разі той, хто пробував би говорити нині на Україні про національне почуття, національну свідомість, національні обов'язки сучасного українця, був би одразу ж і без вагань зарахований до "українських буржуазних націоналістів".
Іван ДЗЮБА
"Інтернаціоналізм чи русифікація" - Чи існує сьогодні на Україні україноненависництво? Багатьох це питання здивує. Але не всіх. Я певен, що знайдеться чимало українців і навіть неукраїнців, які не лише ствердять, що існує, але й наведуть факти з власного досвіду.
Іван ДЗЮБА
"Інтернаціоналізм чи русифікація" - Жити можна. Тут можна, як ніде. Якщо була колись найдемократичніша держава, то це був лише (конц-)табір.
Михайло ОСАДЧИЙ
"Більмо", 1968 - Напівосвіта — це коли у людини спочатку вкрали традиції, а потім дали освіту. Напівосвіта — це коли культура не виростає органічно з власного коріння, а натовкується в людину поспіхом, за п'ятирічку — за скороченою програмою.
Валентин МОРОЗ
"Хроніка опору", 1970 - Створювати традиції так само безглуздо, як робити культурну революцію. "Культура" і "революція" — поняття несумісні, протилежні.
Валентин МОРОЗ
"Хроніка опору", 1970
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
