Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Найстрашніше зло — смерть не має до нас ніякого стосунку, бо поки ми існуємо, смерть ще відсутня; коли ж вона приходить, ми вже не існуємо.
ЕПІКУР - Накопичене багатство може служити, але може і поневолювати.
ГОРАЦІЙ - Народ можна змусити до слухняності, але його не можна змусити до знання.
КОНФУЦІЙ - Насолода тлінна, честь безсмертна.
Менандр - Наш страх — це джерело хоробрості для наших ворогів.
Мани
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- По цьому ще діти будуть, хоч і маленькі.
- Умреться — так все минеться.
- Божа воля!
— Божа власть!
— Божа воля, Божа сила!
— ... що Бог схоче, те і зробить.
— Божа власть, — що схоче те й дасть.
— А що ж робити! на те Божа воля.
- Що Бог дасть!
— ... те і буде.
- Треба бідувати до гробової дошки.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ляпає язиком, як постолом.
- Ляпнув, як болотом в очі.
- Маленька, як горошина.
- Маленьке, як мишеня.
- Маленький, та важненький.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Не треба плутати свободу вибору з можливістю вибирати між coca і pepsi.
Крейг О’Хара - Не турбуйтеся, якщо ви побудували свої замки в повітрі. Вони знаходяться там, де мають бути. Тепер підкладіть під них підмурки.
Генрі Девід Торо - Не я, не я, а вітер, який дме через мене.
Д. Г. Лоуренс - Неважливо, наскільки погано ви малюєте, до тих пір, поки ви малюєте погано не так, як інші.
Джордж Мур - Невже настане час, коли я зможу перечитувати свою писанину, не червоніючи, тремтячи і не бажаючи сховатися?
Вірджинія Вульф
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Де плачуть, там немає вже краси!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ - Не смерть страшна, не довгий час неволі, –
Не важко буть героєм проти них;
А страшно жить, запрягшись мимоволі
В ярмо дурниць та клопотів дрібних.
Павло ГРАБОВСЬКИЙ - Нас жде невіддячений труд!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ - Багато є людей, нема людей-братів.
Борис ГРІНЧЕНКО - Кинути роботу для рідного краю і піти на роботу до його гнобителів... єсть справжньою цілковитою зрадою.
Борис ГРІНЧЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Знай же, пане, біль мій тайний!
Я не єсть Баран звичайний,
Я — овечий патріот!
Думка в мене — розбудити
І з неволі слобонити
Весь овечий наш народ.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Де Бурмило — цар народа,
Там пропала честь, свобода,
Голос правди занімів.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Тарасе! попроси там Аполлона,
Хай зупинить він легкий каюк Харона,
Щоб довго не возив на той бік Ахерона
Народу без пуття, без честі і закона,
Що з вовчого на світ приходить лона.
Пантелеймон КУЛІШ
"До Тараса", 1893 - Народ, покинутий на злидні,
Народ, плазуючий у млі,
Повинен стратить риси рідні,
Безслідно стертися з землі!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Поетам-українцям", 1894 - Дві великі творчі сили в житті кожного народу — народність і територія стрінулися саме на порозі історичного життя нашого народу й утворили пер-
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
