Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Краще з розумом бути нещасливим, ніж без розуму — щасливим.
ЕПІКУР - Краще запалити одну маленьку свічку, ніж клясти темряву.
КОНФУЦІЙ - Краще не боятися, лежачи на соломі, ніж тривожитися на золотому ложі.
ЕПІКУР - Кращий правитель той, про якого народ лише знає, що він існує.
Лао-ЦЗИ - Куштуючи на смак, не думай про те, що вважається смачним. Лао-ЦЗИ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Якби не мерли, то і небо підперли.
- Який їхав, таку й узяв, та ще й музику найняв.
- Який не є Тиміш, а з ним веселіш.
- Який рід, такий і плід.
- Який хазяїн, таке й подвір’я.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Живе, як горобець під стріхою.
- Живе, як горох при дорозі: хто не йде, той скубне.
- Живе, як кажан у дуплі.
- Живе, як у батька на прив'язі.
- Живе, як у бога за дверима.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Телевізор — це такий ящик, в який найлегше зіграти.
Leonid S. Sukhorukov - Телевізор може замінити лише телевізор з ще більшим екраном.
Аркадій Давидович - Теле-мовлення занадто важлива річ, щоб довіряти її телемовникам.
Антоні Бенн - Телепрограми настільки отупіли, що мізки можуть зіграти в ящик.
Георгій Александров - Телешоу — узаконена, узгоджена, великомасштабна афера, заснована на обмані за заздалегідь прописаним сценарієм.
Руслан Лук'янов
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Наша безнадійна справа в надійних руках!
Олександр ПЕРЛЮК - Наша преса вже незалежна, особливо та, що служить грошовим мішкам.
Олександр ПЕРЛЮК - Наше керівництво не всесильне, щоб так швидко впоратися зі своїм народом.
Олександр ПЕРЛЮК - Наше суспільство вже відкрите, приходь та експлуатуй!
Олександр ПЕРЛЮК - Наші банкіри розуміють, які у них банки, тому свої гроші зберігають за кордоном.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Безмежнеє поле в сніжному завою,
Ох, дай мені обширу й волі!
Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною
І в серці нестерпнії болі.
Іван ФРАНКО
"Безмежнеє поле в сніжному завою..." - Блакитне небо, мов дугасте море,
Безоднею самітною стоїть.
Під сонцем степ, козацьке Дике Поле,
Огнем переливається-жахтить.
Пантелеймон КУЛІШ
"Степ опівдні", 1893 - Сипле, сипле, сипле сніг,
Килим важче налягає...
Молодий огонь в душі
Меркне, слабне, погасає.
Іван ФРАНКО
"Сипле, сипле, сипле сніг", 1896 - Тихий сон по горах ходить,
за рученьку щастя водить.
Осип Маковей
"Сон", 1899 - Природо люта, мачухо лукава,
Убійнице ненаситна, кровава,
За що тобі пісні від нас і слава?
Осип Маковей
"Природа", 1899
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
