Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Блудниці, що покаялися, бувають чесніше дівчат.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Блудниця сильніша ніж біс у збавленні чоловіка.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Блудниця, що оббріхує неповинного, збіситься.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Бог на преподобних насилає біди, не караючи, а випробовуючи.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Бог не забуде й не полишить дитя праведних батьків.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Вчення в щасті украшає, а в нещасті — утішає.
- Вчення — ясний світ, а не вчення — маків цвіт.
- Вченому — й книги в руки.
- Вченому — світ ясний, невченому — примарні зорі.
- Вчитися замолоду треба, якщо хочеш не мати потреби.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бадьориться, як та чапля.
- Балака, як горохом об стінку б'є.
- Балакучий, як баба.
- Барложиться, як свиня в соломі.
- Бач, тілом обросло, як кабан вгодований.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- За сімнадцятим роком відразу випливає тридцять сьомий.
Аркадій ДАВИДОВИЧ - Коли дивишся на ворота нових росіян — почуваєш себе бараном.
Євген КАЩЕЄВ - Література — російський колективний невроз.
Борис Парамонов - Ми вийшли на нульовий етап економічного росту.
Олександр ШОХІН - Ми протягаємо Заходові руку дружби. Але чомусь долонею нагору.
Микита Богословський
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ті, кому зараз погано, втішаються тим, що комусь іще гірше. А ті, кому добре, завжди переймаються тим, що комусь іще краще.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Тільки в нашій країні у поліклініках три черги: 1) звичайна; 2) «Я медпрацівник»; 3) «Я тільки запитати».
Наталія ІВАНКІВ - Тільки любов до спиртного й ділиться на трьох.
Віктор ІГНАТЕНКО - Три віки жінки: нервує батька, дратує чоловіка, бісить зятя.
Наталія ІВАНКІВ - У гонитві за доларом найчастіше занапащають совість.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- До доброго тягне Гриця, до красного, до любові, а передусім до свободи, широкої, безмежної, як крилаті ліси по верхах, як бистрі ріки там в долах.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"В неділю рано зілля копала" - І небо сковане, і скована земля...
Ні серця, ні душі не звуть небесні руна;
Ні в лузі, ні в гаю ніхто не проспіва,
Стоїть німий орган, замовкли в арфах струни.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"І небо сковане, і скована земля", 1911 - Той, що греблі рве.
Леся УКРАЇНКА
Персонаж драми "Лісова пісня" - Коні не винні.
Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ
Назва новели, 1912 - Як Одіссей, натомлений блуканням
По морю синьому, я — стомлений життям —
Приліг під тінню сокора старого,
Зарився в листя і забув про все.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Як Одіссей, натомлений блуканням...", 1918
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
