Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Наскiльки трудне все те, що непотрiбне дурне! Наскiльки легке і солодке все, що істинне і потрiбне.
Григорій СКОВОРОДА - Не знайдеш дня без темряви і свiтла, а року без зими і тепла...Не знайдеш і стану, щоб iз гiркого та солодкого не був змiшаним... Так весь світ складається... Протилежнe протилежному сприяє.
Григорій СКОВОРОДА - Видно, що життя живе тоді, коли думка наша, люблячи істину, любить висліджувати стежинки її, і, зустрівши око її, торжествує і радіє з цього незаходимого свiтла.
Григорій СКОВОРОДА - Існування означає: родитися, годуватися, рости і зменшуватися, а життя є плодопринесення, яке проросло вiд зерна істини, що царить в серці їх.
Григорій СКОВОРОДА - Правильно використав час той, хто пізнав, чого треба уникати i чого домагатися.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Що прожив то добре — що зїв то пропало.
- Їв би і більше, та грошей треба.
- Гарне, та трохи.
- Лиґай, як Мартин мило!
— Налигався, як Мартин мила.
- Допався, як дурень до мила. (Певно з побрехеньки про дурня, що хотів
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Нема цвіту, як маківочка, нема ріднішого, як матіночка.
- Неповороткий, як слон.
- Несе голову високо, як гуска.
- Несолоне, як трава.
- Нехай вони живуть, як віночки плетуть.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Незамінні жінки замінюються дівками.
Аркадій ДАВИДОВИЧ - Незважаючи на емансипацію, наші дружини все ще розумніші за нас.
Юрій Шанін - Незнайомка — жінка, з якою можна прожити все життя.
Геннадій МАЛКІН - Нема рації сперечатися з людиною настільки тупою, що навіть не бачить, що ви компетентніший.
Джон Ропер - Немає в природі явища більш різноманітного і багатоликого, ніж жіночий головний убір.
Джозеф Аддісон
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Поки є зуби, гризуть печінки, беззубі розбивають серце.
Флоріан БОДНАР - Політика — справа тонка. Тільки от політиків із тонкими таліями щось геть не видно.
Степан АБРАМІЮК - Поплутав статті Кримінального кодексу із Божими заповідями.
Юрій БЕРЕЗА - Популісти лізуть в душу, а можновладці — до кишені.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Порада: не беріть від життя всього! Не донесете!
Володимир КЛЕПАЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой доле людськая, чом ти неправдива,
Що до інших дуже щира, а до нас зрадлива?
Рекрутська пісня - Де ти бродиш, моя доле?
Не докличусь я тебе.
Степан Писаревський
"Доля". 1827 - Прощай, мій покою, пускаюсь у море!
І, може, недоля і лютеє горе
Пограються з човном моїм.
Євген ГРЕБІНКА
"Човен", 1833 - Тече вода в синє море
Та не витікає;
Шука козак свою долю,
А долі немає.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Думка" ("Тече вода в синє море..."), 1838 - Єсть на світі доля,
А хто її знає?
Єсть на світі воля,
А хто її має?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Катерина", 1838
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
