Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- З видимого пiзнавай невидиме.
Григорій СКОВОРОДА - Щасливий, хто мав змогу знайти щасне життя. Але ще щасливiший той, хто вмiє ним користуватися.
Григорій СКОВОРОДА - Не досить, щоб сяяло свiтло денного сонця, коли свiтло голови твоєї затьмарене.
Григорій СКОВОРОДА - Сповiрившись на море, ти перестаєш належати сам собi.
Григорій СКОВОРОДА - Похибки друзiв ми повиннi вмiти виправляти або зносити, коли вони не серйознi.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Нехай мачуха і лучше доглядає, та все таки на рідну матір краще повіряють, ніж на мачуху.
- Жалує діток, як мачуха.
- Мачушине добро, як зимове тепло.
- Лучше людям робити, ніж мачусі годити.
– Лучше чужу роботу робити, ніж - мачусі годити.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Трактор без палива, як кінь без корму.
- Треба біди так, як більмо в оці.
- Треба, як до трактора погонича.
- Треба, як п'ятого колеса до воза.
- Трохи, як комар наплакав.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Не затягуй узи дружби.
Володимир Голобородько - Не може бути дружби там, де немає свободи.
Фуллер - Не можна дивитися на ворога з огидою – а раптом знадобитися його зжерти?
Станіслав Єжи Лец - Не так складно померти за друга, як знайти друга, вартого того, щоб за нього померти.
Едвард Джордж Булвер-Ліптон - Невірність прощають, але не забувають.
Лафайєт
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Тільки особистість може творити особистість, тільки характером можна утворити характер.
Костянтин УШИНСЬКИЙ - Розширювати свої знання можна тільки тоді, коли дивишся прямо в очі власному незнанню.
Костянтин УШИНСЬКИЙ - Життя людське завмерло б на одній точці, якби юність не мріяла.
Костянтин УШИНСЬКИЙ - Якщо ви вдало виберете справу і вкладете в неї всю свою душу, то щастя саме відшукає вас.
Костянтин УШИНСЬКИЙ - П’яному і на світлій вулиці темно.
Костянтин УШИНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Вікно відкрите дивиться у сад,
де від дощу піднялись буйно трави. І день, що розпочатий так, навгад, приносить спокій тихий і ласкавий. Марта Калитовська "Вечір", 1955 - Бабине літо, бабине літо...
Жовті каштани, сині світання. Паморозь вкрила ніжнії квіти — Скоро вже осінь — мокра і рання. Віталій Коротич "Бабине літо...", 1961 - Ми чуєм трав зелений крик,
Дощів задумані рефрени, Це травень, вічний єретик, — Так з-під землі бомбить зелено На рівні вічних партитур! Іван Драч "Протуберанці серця", 1964 - Лиш спогад знає про ірис,
в листах лиш ростимуть зела: дерева чорні та сірі, як влови, згадують зелень. Богдан Рубчак "Глухої осені", 1967 - Трудно грудень
холоднорукий віддає мені спогади погоди очей твоїх і брів і грудей. Богдан Рубчак "Нарікання на грудень", 1980
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|