Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Оцінюючи мирські справи, шляхетний чоловік нічого не відкидає і не схвалює, а все міряє справедливістю.
КОНФУЦІЙ - П’яному все одно не переконати тверезого, як тверезому не вмовити п’яного.
Эпіктет - П’яному все одно не переконати тверезого, як тверезому не вмовити п’яного.
Эпіктет - Пам’ятайте, що діти ваші будуть поводитись з вами так, як ви поводитесь зі своїми батьками.
Фалес - Перед людиною три шляхи до розуму: шлях міркування — найшляхетніший; шлях наслідування — найлегший; шлях особистого досвіду — найважчий.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хоч близько, та слизько.
- Хоч в лоб, хоч по лобові.
- Хоч вдача гаряча, та розум дурний.
- Хоч вовки кобилу з'їли, так ми воза не дали.
- Хоч вовки кобилу з'їли, так ми воза не дали.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Спить, як заєць полоханий.
- Спить, як після маківки.
- Співає, як жаба на кладці.
- Співає, як жайворонок.
- Співає, як муха в глечику.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Любов вимагає активації нейронних ланцюгів, дезактивуючих оборонні схеми.
Семр Зекі - Любов всі про неї говорять, але мало хто її знає.
Оноре де Бальзак - Любов у всіх восьми тонах і всіх п’яти півтонах повної октави слова.
Стівен Фрай - Людей ми не вивчимо, коли вони до нас приходять; потрібно ходити до них, щоб дізнатися які вони.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - Люди бачать тільки те, що готові побачити.
Ральф Волдо Емерсон
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чим багатший внутрішній світ людини, тим вона бідніша.
Олександр ПЕРЛЮК - Такими грандіозними труднощами могла б пишатися будь-яка нація!
Олександр ПЕРЛЮК - Чим важче зітхнеш, тим легше стає.
Олександр ПЕРЛЮК - Скільки народ обіцянками не годуй – йому все мало.
Олександр ПЕРЛЮК Сьогодні кожен може мати власну думку: все одно вона нікого не цікавить. - Якщо хочеш бути щасливим – не бажай так багато!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Свобідний чоловік із розумом — то мій ідеал.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна". 1896 - Ніхто не відчував так глибоко зависимого нужденного положення жінки, як я.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна", 1896 - Як на силу ти багатий,
Не єднайся ти з гуртом: Буде силу він спиняти, Сам іди своїм шляхом! Борис ГРІНЧЕНКО "Зернятка", 1898 - Тоді юрба переконається, що незаміжня жінкa — то не предмет насміху й пожалування, лише істота, що розвинулася неподілено.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898 - Гордість... се одинока зброя жінки, якою вона справді може вдержатися на поверхні життя.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|