Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Скажи мені, хто з вас, додому повертаючись, узяв книги християнські у руки, і прочитав, і обміркував написане? Ніхто не може цього сказати. Ось карти та шахи в багатьох з вас є, а книг ні в кого, хіба в небагатьох, та й ті такі ж, як і ті, що книг не мають. Закриють їх та кладуть у скриню.
Ось і все намагання на книжну витонченість і на грамоти красу, а про читання ж не піклуються. Не душ - Неможливо велике знання набути, мало навчаючись.
Златоуст - Мудрість простує за діянням, мов за тілом тінь.
Климент - Будь-яка істинна наука, відлучена від правди та іншої благодаті, то не наука, а лукавство.
Платон - Отак як бджолу бачимо, що по всіх садах і квітах літає та від кожного користь приймає, так і юнаки, навчаючись філософії і на вишину мудрісну воліючи піднестись, звідусіль найцінніше збирають.
Сократ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Що бабине, то не таке як людське.
- Дядько не батько, а тітка не мати.
- Дядько не батько, хай що хоче каже:
— а дядько.
– ... дай йому дулю.
- Лучше як небіж у дядька служив, а як дядько у небожа, так ого-го!
- Хто він такий? — Рідної тітки сучий син!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Жене, як вітрів батько.
- Жене, як дідько воли.
- Женеться, як вітер в полі.
- Женеться, як куля.
- Жив, як пес, загинув, як собака.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Як мені даровано багато,
скільки в мене щастя, чорт візьми!
— На землі сміятись і страждати,
Жити і любить поміж людьми!
Василь Симоненко - Який довершений витвір — людина!
Вільям Шекспір - Багато чого я навчився у своїх наставників, ще більше у своїх товаришів, та найбільше у своїх учнів.
Талмуд - Будь найкращим, набувай багатства, але залишайся скромним.
Гордон Драйден - Ваша сила — віра в себе.
Ваша свобода — відповідальність за власний розвиток.
Ваші здібності — культура самостворення.
А. Смоловик
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Тому, хто не знає, що таке щастя, треба зачекати до гірших часів.
Олександр ПЕРЛЮК - Треба так затягнути чоловіка в ліжко, щоб він відніс тебе туди на руках.
Олександр ПЕРЛЮК - У грі без правил — свої правила.
Олександр ПЕРЛЮК - У декого настільки слабка уява, що вони навіть не можуть собі уявити, наскільки гарно їм живеться.
Олександр ПЕРЛЮК - У житті — наша погибель.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я прийду до тебе, доле,
На страшне криваве поле,
На останній смертний бій.
Григорій ЧУПРИНКА
"Перемога", 1918 - І тим, що згинули в зорі весінніх літ,
Хрестів поставити в свій час ми не зуміли.
Одна вечірняя вітає їх могили,
Одна вечірняя віта їх заповіт.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Спить ряд могил", 1924 - Голодна я і жити вже не годна,
і смерть іде...
Ах, се ж душа, душа моя голодна
без корму мре.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Голодна я і жити вже не годна", 1925 - Стали чорні виночерпи,
Вино чорне ллють,
А у серці чорні верби
- Вінки смерті в'ють.
Лавро Миронюк
"Стали чорні виночерпи...",1920-1940
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
