Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ліпше од вірного друга рана, ніж поцілунок ворога.
Соломон - Кожен, хто ненавидить брата убогого, той далекий від любові. Ліпше у пітьмі перебувати, ніж без друга.
Сирах - В іншому міри дотримуйся, а в любові чим більше любиш тим боголюбивішим будеш.
Фірім - Майстерність коня у битві перевіряється, а побратимство – в біді.
Фірім - Усе нове краще: і посуд, і одежа, а дружба – стара.
Фірім
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ворона вороні ока не видовбає.
- В сім’ї не без виродка.
- Всякому овочу свій час.
- В тихому болоті чорти водяться.
- В умілого й долото рибу ловить.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вітер добрий при стозі, а злий при морозі.
- Вітер у січні зі сходу несе добру погоду.
- Грім узимку - на сильні морози, блискавка - на бурю.
- Держись, Хома, іде зима!
- До завірюхи треба кожуха.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Бідність зменшує гордість: порожньому мішку важко триматися стійма.
А. Дюма-син - Бійтеся першого поруху душі, бо він, звичайно, найблагородніший .
Шарль ТАЛЕЙРАН - Білу сорочку варто надягти два рази. Потім вона робиться сірою, і її ще довго можна носити.
Hікіта Богословський - Більше усіх ризикує той, хто не ризикує.
Іван Бунін - Більшість — той самий випадок, коли всі дурні на твоєму боці.
Еван Есар
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якби сусіди знали, що я про них думаю, то чи пустили б вони мене бодай на поріг?
Віктор ІГНАТЕНКО - Яке неприємне враження справляють нещирі люди: їм збрешеш, а вони вдають, що повірили.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Який нам біс думки в прах січе?
Григорій СКОВОРОДА - Якій жінці потрібен такий рай, де і согрішити не вдається?
Флоріан БОДНАР - Якнайдорожче продати народу свою любов до Батьківщини.
Борис РЕВЧУН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Вітай, замріяний, золотоглавий
На синіх горах! Загадався — снить... І не тобі — молодшому — бринить Червлених наших літ ясна заграва. Микола Зеров "Київ з лівого берега", 1926 - Поволі родяться слова нічних нарад -
Про мсту і смерть шляхетству на Вкраїні В холодноярській радяться святині Козак, і гречкосій, і збіглий з військ солдат. Микола БАЖАН "Залізнякова ніч", 1927 - Власне в цій елліністичності душі, в "елладності" геополітичного положення між Сходом і Заходом треба шукати причин, чому Україна, "між двома силами" існуючи, не здобулась на більше, ніж бути плацдармом для боротьби цих сил.
Євген МАЛАНЮК "Буряне поліття", 1927 - Чому ми нарешті не соромимось проїдати тут народні гроші саме в той час, коли навкруги нас люди живуть у неможливих злиднях...
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Вальдшнепи", 1927 - Ідея відродження моєї нації нічого не має спільного з національною романтикою.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Вальдшнепи", 1927
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|