Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Де добродійність там заздрість.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Добродійність ворогів у друзів перетворює.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Добродійному життю основа – праця.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Золото вуста загороджує.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - І святі грішать.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не тратьте, куме, сили, опускайтеся на дно.
- Нагадай козі смерть, то вона мекатиме, аж поки здохне.
- Везе, як утопленику.
- Баба сім літ похмелялась та з похмілля і вмерла.
- Як була я дівочкою — до мене ходили з горілочкою, а як стала молодицею, перестали ходить і з водицею.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Веселий, як горобець.
- Веселий, як сонячний день.
- Веселий, як цуцик на прив'язі.
- Весело, як собаці після ціпа.
- В'ється, наче змійка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Дурень той, кого губить надлишок розуму.
Бальтасар ҐРАСІАН - Дурість – рушійна сила історії.
Станіслав ЛЕМ - Дурість і марнославство — нерозлучні друзі.
П'єр Огюстен Бомарше - Дурість стає попереду, щоб її бачили, розум стає позаду, щоб бачити.
Кармен Сільва - Дурна та риба, що попадається двічі на одну й ту ж приманку.
Фуллер
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Мало бути на правильному шляху, треба ще й розвинути потрібну швидкість.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Мало вірити в Бога самому, треба ще, щоб і Бог тобі повірив.
Володимир ШАМША - Мало того, що дурниці в голові, то вони ще й на язик лізуть.
Флоріан БОДНАР - Мало того, що дурниці в голові, то вони ще й на язик лізуть.
Флоріан БОДНАР - Мало що обходиться так дешево і цінується так дорого, як потьомкінські села.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває,
Той у грудях не серденько, тільки камінь має.
Сидір ВОРОБКЕВИЧ
"Рідна мова", 1869 - Кобзо, моя непорочна утіхо!
Чом ти мовчиш? Задзвони мені стиха,
Голосом правди святої дзвони,
Нашу тісноту гірку спом'яни.
Пантелеймон КУЛІШ
"До кобзи", 1882 - Люде добрі! Пожалійте
Бідолашного піїту,
Що від горя, від наруги
За слізьми не бачить світу.
Володимир САМІЙЛЕНКО
"Горе поета", 1886 - Чом я не маю огнистого слова,
Палкого, чому?
Може б, та щира, гарячая мова
Зломила зиму!
Леся УКРАЇНКА
"Співець", 1886 - Смішний поет, що хтів би, окрім зла,
В тім світі правди й розуму глядіти.
Іван ФРАНКО
"Вольні сонети", 1887
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
