Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто не проти нас, той за нас.
Євангеліє від св. Луки - Iдiть! Оце посилаю Я вас, як ягнят мiж вовки.
Євангеліє від св. Луки - Як до дому ж якого ви ввiйдете, то найперше кажiть: "Мир цьому дому".
Євангеліє від св. Луки - Просiть - i буде вам дане.
Євангеліє від св. Луки - ...Вони їх повбивали, а ви їм надгробки будуєте!
Євангеліє від св. Луки
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- П'ятами накивав — аж залопотіло.
- П'ять днів нічого не роблять, на шостий — відпочивають.
- Рад би й він косити, та нікому косу носити.
- Рад дурний, що пиріг великий.
- Радий дурний, що знайшов дурнішого од себе.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Життя, як колюча нива: не пройдеш, ніг не вколовши.
- Жінка, що торба — що покладеш, те й несе.
- Жінка, як картиночка.
- Жінки, як сороки.
- Жметься, гнеться, як кукурудзяний дідько.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Погладив по голові. І зняв скальп.
Андрій Крижанівський. - Поглянувши на деякі з творчих колективів, можеш сміливо констатувати: зірок багато, а сузір'я не видно.
Олексій Распєвін. - "Подейкують..."ось уже половина брехні.
Томас Фуллер. - Події минулого можна поділити на дві категорії: ті, що найпевніше ніколи не відбувалися, й ті, що не мають значення.
Вільям Ральф Індж. - Подорож Інтернетом нагадує день, проведений біля кіоска з газетами.
Еквівалентність Ериксона.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- З жартами – й дорога коротша.
Микола ПОЛОТАЙ - У вовчому лігві нерідко панує овечий дух.
Микола ПОЛОТАЙ - Ввічливість, як і посвідчення особи, не треба залишати вдома.
Микола ПОЛОТАЙ - Лев з мармуру, набуваючи величі, втрачає живу силу.
Микола ПОЛОТАЙ - Відповідатимеш сьогодні за те, що вчора ти мовчав!
Микола ПОЛОТАЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- На порозі гість веселий —
Дощ блакитний, весняний...
- Хто постелю нам постеле
У світлиці запашній? Максим РИЛЬСЬКИЙ "На порозі гість веселий...", 1919 - Любиш чи не любиш,
Се мені байдуже! Ввік я вірна буду, Мій сердечний друже. Уляна КРАВЧЕНКО "Любиш чи не любиш...", 1925 - Моя!.. Й немає слів — слова в полоні,
Коли душа горить, діждавшись жнива. Цілує жниці стиглі груди нива, Пестить колоссям, мов ніжні долоні. Богдан КРАВЦІВ "Три сонети", 1930 - Пишу й писатиму, бо вірю в Петрарку і в вічну любов.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|