Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Буття i слава iменi нероздiльнi, як добре зерно iз гiлками, як джерело із потоками, як сонце з промiнцем. Марнославство ж, як трава, що росте на покрiвлях, передчасно мусить засохнути.
Григорій СКОВОРОДА - Роби те, до чого народжений, будь справедпивий і миролюбний громадянин, i досить iз тебе.
Григорій СКОВОРОДА - Розум гострий у багатьох, але не всi навчилися мислити
Григорій СКОВОРОДА - Життя наше – це подорож, а дружня бесiда – не вiзок, що полегшує мандрiвниковi дорогу
Григорій СКОВОРОДА - Чисте небо не боїться блискавки та грому
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як мила з'їв.
- Як міг, так допоміг.
- Як не бачить, то не болить.
- Як не дівка, йди до дідька.
- Як не чув, то й не вадить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Був колись горіх, а тепер - свистун.
- Був колись горіх, та звівся на сміх.
- Буде за худобою догляд - буде й прибуток.
- Буде земля, то й корову купите.
- Буде і на кропиву мороз.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Голос краси лунає тихо: він долітає тільки до найчутливіших вух.
Фрідріх Ніцше. - Голос народу — голос Божий.
Флакк Альбін Алькуїн. - Горобці помирають без лебединої пісні.
Віктор Коняхін. - Городник може вирішувати, що добре для моркви, але ніхто не може вирішувати за іншого, що є благо.
Жан Поль Сартр. - Господи, врятуй мене від людини, яка ніколи не помиляється, а також від людини, що двічі робить ту саму помилку.
Вільям Мейо.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Совість – це емоційний страж переконань.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Роки дитинства – це насамперед виховання серця.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Людина лише тоді по-справжньому дорожить життям, коли в неї є щось несумірно дорожче за власне життя.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Там, де є суворість і вимогливість жінки, дівчини, юнак стає справжнім чоловіком.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Той, хто по-справжньому любить Батьківщину, – з усякого погляду справжня людина.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Живу я розумом, а серце тихо спить.
Пантелеймон КУЛІШ
"Шукання — викликання", 1893 - Людина єсьм... Де взять такої вдачі,
Щоб примхи всі украй перемогти?
Нікчемних мрій ті пориви гарячі...
Як їх забуть? Куди від них втекти?
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Людина єсьм...", 1894 - Книги — морська глибина:
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
Іван ФРАНКО
"Строфи", 1895 - Тепер, куди не глянь, усюди слов'янин
На себе самохіть кладе кайдани,
І кажуть всі: варт віл свого ярма,
Дивіться, як покірно тягне рало!
Ні, ймення слов'янина недарма
Синонімом раба між людьми стало!
Леся УКРАЇНКА
"Slavus-sclavus", 1895 - Ненавиджу красу, і силу,
І світло, й пісню, і життя,
Ненавиджу любов, чуття, —
Одно люблю лиш — забуття,
Спокій, безпам'ятну могилу.
Іван ФРАНКО
"В алеї нічкою літною...", 1896
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
