Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги вказують нам і навчають нас, як іти шляхом покаяння, і мудрість, і стриманність здобуваємо із слів книжних. Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу – це джерела мудрості. Книга – бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємось, вони - узда для тіла і душі. Мудрість – велика.
«Повість минулих літ» - Коли старанно пошукаєш у книгах мудрості, то матимеш велику користь для душі. Бо той, хто часто читає книги, той з Богом бесідує, або зі святими мужами.
«Повість минулих літ» - Якщо будете жити в любові між собою, і Бог буде з вами, і підгорне від вас ворогів ваших, і будете мирно жити. Та коли в ненависті будете жити, в сварках і міжусобицях, то самі загинете, і землю батьків, і дідів своїх погубите, яку здобули трудом великим.
«Повість минулих літ» - Все в любові відбувається. Заради любові й гріхи розсипаються.
«Повість минулих літ» - Согрішили – і покарані, як согрішили – так і страждаємо.
«Повість минулих літ»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє.
- Сила без мети — порожні роти.
- Сила без ума — толку нема.
- Сила воляча, а ум — телячий.
- Сила закону не знає.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дитиночка, як качатко.
- Дитиночка, як линочок.
- Дівка, як верба: де посадиш, там і прийметься.
- Дівка, як верба: її не поливай, а вона росте.
- Дівка, як вівця.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Любов — найінтимніше і недоторканне почуття. Бережіть таємниці любові.
В. СУХОМЛИНСЬКИЙ - Любов — не жалібний стогін далекої скрипки, а торжествуючий скрип ліжкових пружин.
Сідні Перлмен - Любов — річ ідеальна, шлюб — реальна; змішування реального з ідеальним ніколи не проходить безкарно.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - Любов — це єдина сила, що здатна перетворити ворога в друга.
Мартін Лютер Кінг - Любов — це жадання невідомого, доведена до божевілля.
О. Петьє
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Торжество демократії: править не один, а 450! Заважаючи один одному.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Тотальна брехологія починається з маленької брехні.
Юрій РИБНИКОВ - Треба два віки жити, щоб наше сучасне поле перейти.
Олександр НОВАЧЕНКО - Тримайся за своє «я» і будеш в кінці абетки.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Тут на опікунів не вистачає асигнувань, а там щось про бездомних дітей балакають…
Віктор КОНЯХІН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- О, як не хвилюватися, як, коли оце саме "ге" увесь вік мене пекло і кар'єру поламало.
Микола КУЛІШ "Мина Мазайло", 1929 - Той не поет,
Хто не відчує спраги змагання. Хто затаїться в башті мовчання, Як анахорет. Микола ВОРОНИЙ "Ода до поетів", 1929 - Будь проклята, співуча мово
Сльозавих і слизьких пісень, Бо кожен чин пожерло слово, Бо зміст заїла передмова І в ніч лягає кожен день. Євген МАЛАНЮК "Павза", 1929 - Не сховатись, дарма, під наметом краси,
в чаді п'яному строф кришталевих. Вітре днів, мої власні слова рознеси, на шляхах їх розвій стомилевих. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Суворий вірш", 1934 - Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить. Зникають речі, розвіваються довкола стіни. Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Над книжкою поезій", 1934
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Щоб їлось і пилось,
Щоб хотілось і моглось! - Бо-зна, який вік,
Нехай вип’є чоловік! - Один: Будьмо!
Всі: Гей! Один: Жиймо! Всі: Гей! Гей! Один: Шануймося! Всі: Гей! Гей! Гей! Один: Бо ми того варті! - Хай вино зігріє наші душі
І серця згадають доброту, Вип’єм, друзі,за усе хороше, За Вкраїну рідну, золоту! - Хто п’є, той кривиться,
Кому не дають, той дивиться! А ми будем пить і Бога хвалить! І за нас, і за вас, І за нашу неньку стареньку. Вип’ємо! А хто за ці тости не вип’є, нехай тому кістка поперек горла стане!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|