Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Небуття — ніщо, буття — мука.
Аполлоній Тіанський - Невігластво робить людей сміливими, а роздуми — нерішучими.
Фукідід - Невідоме лихо завжди вселяє більше страху.
Публій Сір - Немає нічого більшого, що тіснило б і підкоряло душу, ніж любов до багатства. Немає нічого гіднішого й шляхетнішого презирства до грошей.
ЦИЦЕРОН - Немає нічого поганого в тім, щоб зазнати змін, як немає нічого хорошого в існуванні завдяки їм.
Марк АВРЕЛІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ти знаєш з носа та в рот.
— Знає — з носа кап, та в губи хап.
- Ти тільки знаєш, що з миски та в рот.
- Роскажи батькові своєму лисому.
- Що ти знаєш!
— ... жука та рака, та полеву бабку, до гори плювати, та в рот хапати.
- Роскажи своїй першій!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Виляє, як собака.
- Вимащений, як порося.
- Виплуталася, як Настя з личаків.
- Виприщився, як чиряк.
- Випросталась, як семисотна верства.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Щоб передати свої думки, потрібно набагато більше розуму, ніж для того, щоб їх мати.
Гельвецій. - Щоб писати до газет, не треба ніякої кваліфікації, але щоб їх читати, треба досконало знати речі, світ і людей.
Гуго Штейнгаус. - Щоб писати добре, треба мати вроджену легкість і набуту ускладненість у писанні.
Жозеф Жубер. - Щоб писати книги, які легко продаються, треба мати мозок, який легко продається.
Олдос Гакслі. - Щоб писати, потрібна свобода, яку ніхто не може дати; яку можна тільки взяти.
Володимир Брюґґен.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Звісно, що ми йшли не туди, зате ніхто не скаже, що відступали.
Флоріан БОДНАР (Літератор; р. н. 1942) - Дурні краще користаються з дурості, ніж розумні – з розуму.
Флоріан БОДНАР (Літератор; р. н. 1942) - Нема такої правди, яку б не можна було роздягти догола.
Флоріан БОДНАР (Літератор; р. н. 1942) - На кожній гілці влади сидить мудрагель із пилкою.
Флоріан БОДНАР (Літератор; р. н. 1942) - Сіють розумне, добре, вічне, але комусь же й орати треба.
Флоріан БОДНАР (Літератор; р. н. 1942)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ну, коли не рад здихати,
Наострись гаразд брехати.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Хто ж то бачив, щоб наука
Йшла до голови без бука?
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - І на бунт, на чорну зраду,
Братобійчу, люту зваду
Всі врочисто сприсяглись.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Що нам воля?
Вовк поїсть нас серед поля,
Нам про волю думать гріх!
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Ой, гірка була наука!
Лис відразу взявсь за бука.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
