Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Для того, хто вміє добре користатися своїм життям, воно не коротке.
Луцій Анней СЕНЕКА - До волі веде лише одне: зневага до того, що не залежить від нас.
ЕПІКТЕТ - До свободи веде лише одна дорога: презирство до того, що не залежить від нас.
ЕПІКТЕТ - Доблесть миліша вдвічі, якщо доблесний тілом прекрасний.
Вергілій - Доблесть не знає непрохідних шляхів.
ОВІДІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Душа міру знає: вип'є та й лежить.
- Душа рибалки — море.
- Душі волю дай — і лозу з'їсть.
- — Е, та погано ти танцюєш бабо! — Але зате довго!
- Ех, якби та якби та в роті виросли гриби.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Потрібно, як лисому гребінець.
- Потрібно, як сліпому дзеркало.
- Потяг, як Тарас лозами.
- Похмурий, як туман.
- Походжає, як пава.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Не можна ввійти в одну ріку двічі.
Геракліт - Незамінні люди – це ті, хто не дозволяє себе замінити.
Аркадій Давидович - Немає нічого безбарвнішого, ніж характер безхарактерної людини.
Жан де Лабрюйєр - Неможливо відібрати у людини те, чого їй не дано.
Ларні - Нічого не вартий той, хто вартує лише себе самого.
ВОЛЬТЕР
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Гроші не пахнуть, але скільки від них буває смороду!
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Давати і брати хабар, безперечно, однаково гидко, але брати, мабуть, все-таки приємніше.
Микола ПАСЬКО - Дають прикурити та ще й обіцяють дати жару.
Флоріан БОДНАР - Де ви бачили п’яного коня, коли його і грам нікотину вбиває?
Флоріан БОДНАР - Де видають бажане за дійсне?
Василь МОМОТЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І забудеться срамотня
Давняя година, І оживе добра слава, Слава України, І світ ясний, невечерній Тихо засіяє... Обніміться ж, брати мої, Молю вас, благаю! Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1848 - Подивіться на рай тихий,
На свою країну, Полюбіте щирим серцем Велику руїну, Розкуйтеся, братайтеся! Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...",1845 - Нема на світі України,
Немає другого Дніпра, А ви претеся на чужину Шукати доброго добра, Добра святого.
Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845 - Церков-домовина
Розвалиться... і з-під неї Встане Україна. І розвіє тьму неволі, Світ правди засвітить, І помоляться на волі Невольничі діти!.. Тарас ШЕВЧЕНКО "Стоїть в селі Суботові...", 1845 - Я в чужині загибаю,
По чужині блуджу, За своєю родиною Білим світом нуджу. Яків ГОЛОВАЦЬКИЙ "Туга за родиною", 1846
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|