Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Краще запалити одну маленьку свічку, ніж клясти темряву.
Конфуцій. - Краще радитися перед дiями, анiж потiм роздумувати над ними.
Демокріт - Левова частка.
Езоп. - Легше засвітити маленьку свічку, ніж проклинати темряву.
Конфуцій. - Лихо — пробний камінь мужності.
Сенека
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Боже ти мій, за що ти мене караєш? Чи я коли в церкву ходжу, чи я коли корчму мину?
- Боже, борони мене від бридких жінок, а від гарненьких я й сам
- Божевільний Марку, ходиш по ярмарку: ні купуєш, ні торгуєш, тільки робиш.
- Боїцця, як чорт ладану.
- Боїцця, як чорт свяченої води.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Паляниця, як милеє щастя.
- Паляниця, як пір'ячко.
- Паляниця, як пух.
- Пан з паном, як Іван з Іваном.
- Пан не любить правди, як пес мила.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Досягнувши мети, зауважуєш, що ти — засіб.
Геннадій Малкін. - Досягти успіху легше, ніж його заслужити.
Альбер Камю. - Дотеп — це несподіване укладання шлюбу між двома ідеями, які до весілля навіть не були знайомі.
Марк Твен. - Дотеп конферансьє глядачі вшанували хвилиною мовчання.
Марк Віленський. - Дотепне висловлювання абсолютно нічого не доводить.
Вольтер.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо жінка мовчить, – це перша ознака того, що зараз вона щось скаже.
Олександр ПЕРЛЮК - Розумного одразу видно, дурного одразу чутно.
Олександр ПЕРЛЮК - Холостяк – це мужчина, замучений щастям.
Олександр ПЕРЛЮК - Ми б так багато не говорили, якби нас не чекало стільки справ.
Олександр ПЕРЛЮК - Щоб зрозуміти, чого людина домагається, досить дізнатися, про що вона промовчала.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Горять скрипки в весільній брамі,
на ній стобарвний прапор дня.
Іду в захопленні й нестямі,
весни розспіваної князь.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Князь", 1934 - Клюють ліщину співом коси,
дзвенить, мов мідь, широкий шлях.
Іде розсміяний і босий
хлопчина з сонцем на плечах.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"На шляху", 1934 - Весно — слов'янко синьоока,
тобі мої пісні складаю!
Вода шумить у сто потоках,
що з дна сріблистим мохом сяють.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"До весни", 1934 - На кичерах сивасті трави,
черлений камінь у ріці.
Смолиста ніч і день смуглявий,
немов циганка на лиці.
Розсміяні палкі потоки,
немов коханці до дівчат,
злітають до долин глибоких,
що в сивій мряці тихо сплять,
і куриться із квітів запах,
немов з люльок барвистих дим.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про співучі двері", 1934 - Листар носив листи зелені,
листи шуміли. Ех, весна!
Плету пісні на веретені
про молодість, що промина.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про ключі від кохання", 1934
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
