Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Пам'ятай Ісуса Христа, що встав із мертвих.
Апостол - Діти і старі однаково безпам'ятні: ті – зростаючи, ці – знемагаючи. Що є пам'ять? Утримання баченого і почутого, пригадування їх спомином називається. Тому тупі пам'ятливі, а розумні добру мають пам'ять.
Платон - Душе моя, спитаю тебе, що хочеш од чесних людей? Спитай, тільки ясно, і відповім одразу.
Іван Богослов - Душа мудрого приліпиться до Бога. Не смерть душі губить, а зле життя.
Філістіон - Де заздрість і звада, там безчинство й усіляка зла річ. Слави краса від заздрощів, як од хвороби, перемінюється. Заздрість – струп на істині.
Апостол
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- А де ви тоді були, як Ісус Христос на Йордані христився? (кажуть на вовків, як хтось самітньо здибає їх у лісі: — вовки повтікають).
- Сам Ісус Христос іде попереду, а я за Ісусом Христом позаду; що Ісусу Христу попереду, те мені позаду! (як нічною порою у лісі іде хтось сам).
- Мати казала: "Не бійся куди йдеш! скажи цю молитву, та й не бійся!
- Чорте, чорте! на тобі твоє, віддай мені моє! (як щось загублять і шукають, то так примовляють).
- "А що мати варила"? — "Борщ і полинь... сама ти згинь". (Русалки полину бояться).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Як з гілля зірвався.
- Як з гуски вода.
- Як комар наплакав (так мало).
- Як корова язиком злизала.
- Як кришталь, біла.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Геть "Хай живе!". Хай живе "Геть!"
Борис Кам'янов. - Гідна людина не йде по слідах інших людей.
Конфуцій. - Гіперболи кохання — метафори літератури.
Володимир Брюґген. - Глибина — це опущена висота.
Джангулі Ґвілава. - Глибока думка не мусить бути цікавою.
Олег Келлер.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- В людині прихований акт творчості.
Павло МОВЧАН - Мораль ніколи не старіє.
Павло МОВЧАН - Слово формує світ. Спотворене слово – спотворює його.
Павло МОВЧАН - У слові розкривається душа.
Павло МОВЧАН - Зрозуміти культуру далеких предків – значить зрозуміти себе.
Павло МОВЧАН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Кружляє світ. Мовчить, як треба крику,
і правда топиться в брехні чи не щодня...
Невже і я впаду в нього і зникну
безболісно, безлико, навмання?
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Край світу проруб. Тиша довсібіч.
Усесвіт твій німує і німіє,
і сонце, в душу світячи, не гріє:
в змертвілих лицях — відумерла ніч.
Василь СТУС
"Стань і вдивляйся...", 1977 - Я вже не можу словом. Тишина,
Мов реквієм, відлунює у скроні,
І мертвим птахом падає в долоні
Моє замерзле слово. Тишина.
Мойсей Фішбейн
"Зречення митця", 1984 - Зевес тоді кружав сивуху
І оселедцем заїдав...
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798 - Мені тринадцятий минало.
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було?
Мені так любо, любо стало,
Неначе в Бога...
Тарас ШЕВЧЕНКО
"М. N."("Мені тринадцятий минало"), 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за жінок і коханок! За те, щоб вони нiколи не зустрілись.
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
