Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Бути щасливим – це значить пiзнати, знайти самого себе.
Григорій СКОВОРОДА - Збери перед собою живописцiв та архiтекторiв i пізнаєш, що живописна iстина мало де iснує, а найбiльшу юрбу їхню посiло невiгластво i немистецтво.
Григорій СКОВОРОДА - Без бажання все важке, навiть найлегше.
Григорій СКОВОРОДА - Землеробство вдесятеро лiпше всiх кручених наук, тому що воно для всiх найпотрiбнiше.
Григорій СКОВОРОДА - Що там веселощi й солодощi, коли нема свiтла? Що там мир, коли нема життя i веселощiв!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Чорна корова, біле молоко.
- Тихо ходить, та густо місить.
- Мішок, та не завязаний.
- Хоч не в лад, та широко ступає.
- Хоч смердить, — коли смак має.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Калина достигла, а листя на ній зелене - осінь буде тепла.
- Листя верби виділяє краплини вологи - перед дощем. Часом вони капають так рясно, що земля під деревом за годину до дощу мокріє.
- Ліщина вродила рясно - зима буде багата на сніги та морози.
- Рясні шишки внизу на ялині - морози будуть ранні, вгорі - зима буде коротка.
- Сухі гілки падають із дерев тихої погоди - на негоду.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ток-шоу — це спілкування, доведене до абсурду.
NN - Тому, хто має геніальність, талант, освіту і т. ін. , знадобилося б також і нахабство. Тому, хто має нахабство, такі дрібниці вже не потрібні.
Станіслав Єжи Лец. - Тому, хто пише, краще недомовити, ніж сказати зайве. Принаймні жодного базікання.
Альбер Камю. - Тому, хто танцює під чужу дудку, доводиться співати не своїм голосом.
Володимир Ломаний. - Тон важливіший за текст.
Едуард Кох.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Гола правда – це та, яку обібрали до нитки?
Флоріан БОДНАР - Гола правда рідко буває святою.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Голгофа — місце для тих, хто хотів бути вищим за інших.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Голова рибі дається не для того, щоб вона з неї починала гнити.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Голови варто берегти - буде чим горіхи бити.
Богдан ЧЕПУРКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Стій, серце, стій! не бийся так шалено.
Вгамуйся, думко, не літай так буйно! Не бий крильми в порожньому просторі. Ти, музо винозора, не сліпи Мене вогнем твоїх очей безсмертних! Леся УКРАЇНКА "То be or not to bе?..", 1896 - В зів'ялих листочках хто може вгадати
Красу всю зеленого гаю? Хто знає, який я чуття скарб багатий В ті вбогії вірші вкладаю? Іван ФРАНКО "Зів'яле листя"("Епілог"), 1896 - Пісне, моя ти підстрелена пташко,
Мусиш замовкнуть і ти. Годі ридати і плакати тяжко, Час нам зо сцени зійти. Іван ФРАНКО "Пісне, моя ти підстрелена пташко...", 1896 - Рідна мова на чужині
Ще милішою стає. Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Рідний край", 1898 - Лише ми одні піддержуємо красу в житті, ми, артисти, вибрана горстка суспільності...
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|