Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Я ще й тепер не вмiю користуватися часом, і навіть той час, який тепер у моєму розпорядженні, витрачається на дрiбниці або, що ще гiрше, на смуток...
- Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Григорій СКОВОРОДА - Немає години, непридатної для занять корисними науками, і хто помiрно, але постійно вивчає предмети, корисні як в цьому, так і в майбутньому життi, тому навчання – не труд, а втіха... Хто думав про науку, той любить її, а хто й любить, той ніколи не перестає учитись, хоча б зовні вiн i здавався бездіяльним.
Григорій СКОВОРОДА - Хворий смак твій – тим поганий і суд твій.
Григорій СКОВОРОДА - Вiрно, що більше єлею має в своїх гладеньких словах улесник, анiж батько, коли карає, що фальшива позолота блищить краще вiд самого золота... Але згадай приказку: «Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли під нею голови нема».
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Шануй учителя, як родителя.
- Швець — без чобіт, тесля — без воріт.
- Швець – знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся!
- Швець — не купець, а коза — не товар.
- Швець без чобіт, а тесля — без воріт.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Користі з тебе, як з цапа вовни.
- Корова в дорозі, як харч на столі.
- Коса, як праник.
- Коси в тебе, наче мишачі хвостики.
- Коси такі білі, наче молоко.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Є люди, яких люблять всі і яких, тим не менше, ніхто не кохає.
Кнорр. - Закоханому невідомі недоліки коханої.
Фаррохі. - Кожна людина носить в глибині свого "Я" маленьке кладовище, де поховані ті, кого вона кохала.
Ролан - Якщо знаєш за що кохаєш, то це не кохання.
Ремарк - Жінки, по суті, ближчі до ідеалу людини, аніж чоловіки.
Гумбольт.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Немає честі нападати ззаду.
Леся УКРАЇНКА - Вода боронить від огню живого,
Згорілу ж хату дарма поливати.
Леся УКРАЇНКА - Сором – хилитися і долі коритися.
Леся УКРАЇНКА - Краса – змагання до досконалості.
Леся УКРАЇНКА - Тоненька смужка брехню від правди ділить у минулім, а в прийдешньому нема вже й смужки.
Леся УКРАЇНКА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- України ще нема, але ми можемо створити її в нашій душі.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Прогаяли великі дні Скалічені й маленькі люди, Заслинили в ганьбу і бруд Велику віру — й на руїнах Отарою мандрує люд, Що мав зродити Україну.
- Росія ж самостійна держава? Самостійна! Ну, так і ми самостійна.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Апологети писаризму", 1926 - Хіба тебе не захоплює сьогодні хоч би та ж ідея відродження твоєї нації?
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Вальдшнепи", 1927 - Бо тінь журби української впала і мені на плечі...
Микола КУЛІШ
"Народний Малахій", 1928
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
