Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мудрий —хто знає потрібне, а не багато-дечого.
ЕСХІЛ - Мудрих та здібних людей треба висовувати на посади незалежно від їх положення, а лінивих і бездарних людей негайно звільняти з посад;
головних злодіїв треба карати, не чекаючи на їх перевиховання;
звичайних середніх людей треба виховувати, не чекаючи,поки до них прийдеться застосовувати міру покарання.
Сюнь-Цзи - Мудрість перемагає долю.
Ювенал - Музика надихає увесь світ, надає душі крила, сприяє польоту уяви…
ПЛАТОН - Навіть боги не можуть змінити минуле.
Агафон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Сюди гав — туди дзяв (і нашим і вашим).
- Бач, який викрутень.
- По кривому шляху поїхав.
- Підлазить, як чорт під монастир.
- Його і в ложці не піймаєш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Цвірінчить, як горобець.
- Цвіте, як калина.
- Цвіте, як квітка.
- Цвіте, як маківка.
- Цвіте, як рожа.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Нікого так спритно не обманюємо ми, нікому так не лестимо, як собі самому.
Артур ШОПЕНГАУЕР - Ніколи нічого не пояснюйте.
Друзі розуміють і так, а вороги все одно не повірять. - Ніхто не буде брехати, якщо ніхто не слухає.
Джеймс Бітті - Ніхто не думає занадто багато там, де всі думають однаково.
Walter Lіppmann - Ніхто не зберігає таємниці краще того, хто її не знає.
Ф. Рохас
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Найбагатший той, хто володіє рідною мовою.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Мрія високопоставленої жінки: ще вище лягти.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940). - Солодка брехня позбавляє людину надії.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Комуністи! Любіть Україну, вона ще майже радянська!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Без добрих намірів дорога до пекла залишається не вимощеною.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Українське відродження XIX сторіччя проходило під знаком літератури й слова. Осередком українськості було слово. Перші парості руху не були політичними.
Юрій ШЕРЕХ
"Так було чи так мало бути", 1952 - Шукати лиш суть, лиш голе буття шукати — суть буття. Відчувати простір: літ чорних птахів далеко, відчувати час: чіткі рисунки в чорних печерах і абсолютним вітром розуміти свій день, поете.
Богдан Рубчак
"Аrs роеtіса", 1956 - Мистецтво починається з чесності... Чесність — чеснота митця, але вона — тільки передумова.
Юрій ШЕРЕХ
"Про чесність і про правду", 1956 - Тьмяно горять спокійні лампади,
голос хрустить наддертим крилом.
Твої слова — глибока стежка,
якою часом проходить Бог.
Женя Васильківська
"Поет", 1959 - Я — за чисте мистецтво,
А мистецтво чисте тоді,
Коли роблять його
І руками, й думками чистими.
Віталій Коротич
"Чисте мистецтво", 1961
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
