Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не спокушай Господа Бога свого!
Євангеліє від св. Матвія - Блаженнi голоднi та спрагненi правди. Блаженнi чистим серцем.
Євангеліє від св. Матвія - Ви - сiль землi. Коли сiль iзвiтрiє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нiнащо, хiба щоб надвiр була висипана та потоптана людьми.
Євангеліє від св. Матвія - I не запалюють свiтильника, щоб поставити його пiд посудину, але на свiчник - i свiтить вiн усiм у домi.
Євангеліє від св. Матвія - Не гнiвайся на свого ближнього. Зо своїм супротивником швидко мирися.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як у вас, так і в нас не вішають надворі ковбас. (німец.)
- Як хочеш добре спати, запхай турботи в чобіт. (німец.)
- «Добре» й «швидко» бувають разом рідко. (фр.)
- Базіка не вдавиться словом. (тур.)
- Бездушна людина — порожня шкаралупа. (тур.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Біжить, як швець з чобітьми на базар.
- Біжить, як швець з чобітьми на місто.
- Біла, як береза.
- Біла, як молоко.
- Біла, як полотно.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Переможець завжди сприймає якісь риси переможеного.
Бернард ШОУ - Перш ніж зробити важливий крок у житті, чоловік замислюється: «Що сказати?», а жінка — «Що вдягати?».
В. Хаббардз - Перш ніж побудувати стіну, я хотів би знати, що саме я відгороджую і від чого я відгороджуюсь. І кого я цим скривджу.
Роберт Фрост - Перше правило журналістики: не сперечатися із забобонами читача, а спиратися на них.
Олександр Коуберн - Песиміст — це чоловік, який живе з оптимісткою.
Джордж Бернард ШОУ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Вільна людина не має права на продажність.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Вільна преса — це коли друкує талановитих і нездар, невільна — тільки бездарних і негідників.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Вільнолюбні думки небезпечні майже для будь-якої влади і дружини.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Вовк, що не зміг з’їсти вівцю, зазвичай пропонує їй дружбу і зближення.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Всім не догодиш, то догоджай хоча б чесним «меншовикам».
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І пустота безмірна, щогодинна,
вже цілий світ береться осягти.
Як жить мені, якщо я ще людина?
Якщо мені від себе не втекти?
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Кружляє світ. Мовчить, як треба крику,
і правда топиться в брехні чи не щодня...
Невже і я впаду в нього і зникну
безболісно, безлико, навмання?
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Край світу проруб. Тиша довсібіч.
Усесвіт твій німує і німіє,
і сонце, в душу світячи, не гріє:
в змертвілих лицях — відумерла ніч.
Василь СТУС
"Стань і вдивляйся...", 1977 - Я вже не можу словом. Тишина,
Мов реквієм, відлунює у скроні,
І мертвим птахом падає в долоні
Моє замерзле слово. Тишина.
Мойсей Фішбейн
"Зречення митця", 1984 - Зевес тоді кружав сивуху
І оселедцем заїдав...
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
