Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Найвища форма мудрості — доброта.
Талмуд - Найкращі вожді ті, існування яких народ не помічає.
Лао-ЦЗИ - Найпотрібніша наука — це наука забувати непотрібне.
Антисфен - Найстрашніше зло — смерть не має до нас ніякого стосунку, бо поки ми існуємо, смерть ще відсутня; коли ж вона приходить, ми вже не існуємо.
ЕПІКУР - Накопичене багатство може служити, але може і поневолювати.
ГОРАЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Твориться справою (думає про справу) так, як пес п'ятою лапою.
- Чортом набитий. (Лиха людина).
- Говорить на вітер. (Бреше).
- Давня казка. (Знане діло).
- Рідше од води. (Кажуть, коли брехач щось обіцяє).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бреше, як сам знає.
- Бреше, як сірко на вітер.
- Бреше, як собака на висівки.
- Бреше, як циганський ціп.
- Бреше, як шовком шиє.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Кожний твір зобов'язаний бути відкриттям за змістом і винаходом за формою.
Леонід Леонов. - Кожний фільм має бути трилером, навіть якщо це лише скромна історія кохання.
Бернардо Бертолуччі. - Кожному своє, а декому й чуже.
Еміль Кроткий. - Кожну рушницю про всяк випадок вважай зарядженою; кожний мікрофон — увімкненим.
Анджей Вишневський. - Коли багато розумних людей упродовж тривалого часу не можуть виправити одну дурнувату помилку, то обов'язково знаходиться який-небудь дурень, що усуває всі проблеми, зробивши іншу, ще дурнішу помилку.
Стас Янковський.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Вам що, виживати набридло?
Олександр ПЕРЛЮК - Великих грошей не буває багато.
Олександр ПЕРЛЮК - Великому народові — великі випробування.
Олександр ПЕРЛЮК - Весь земний шлях — це не більше, ніж злітна смуга.
Олександр ПЕРЛЮК - Ветеран безробіття.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Запахла осінь в'ялим тютюном,
Та яблуками, та тонким туманом,
І свіжі айстри над піском рум'яним
Зоріють за одчиненим вікном.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925 - Як князь ранений — день схиливсь на захід,
Одкинув свій червоний щит.
Рубіни крові бризнули на дахи,
І червінню спокійний став блищить.
Юрій Дараган
"Вечір", 1925 - Тиша. Легіт ледве віє;
птах мовчить, діброва спить,
квітка в розкошах німіє,
навіть річка не журчить.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Рrima vera", 1925 - Поклонюсь я низько житам:
"Ви простіть мене, блудного сина,
Що я вас проміняв, прогадав
На сирени, на брук, на машини..."
Дмитро Фальківський
"Та й піду ж я", 1925 - Я світ увесь сприймаю оком,
бо лінію і цвіт люблю,
бо рала промінні глибоко
урізались в мою ріллю.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"Я світ увесь сприймаю оком...", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
