Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Наша доля залежить від наших звичаїв.
Корнелій НЕПОТ - Наших недоліків ми не бачимо, а чужі помічаємо одразу.
Федр - Не бійтеся вбиваючих тіло, душі ж не здатних убити; а бійтеся більше тих, хто може і душу і тіло погубити в геєні.
Євангеліє від Матфея - Не відкривайся дружині і не ділися з нею ніякими таємницями: у подружнім житті дружина — твій супротивник, що завжди при зброї й увесь час вигадує, як би тебе підкорити.
ЕЗОП - Не говори без світла.
Піфагорійская школа
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Вийшов сухим із води Юхим.
- Викручується, як сухар у помийниці.
- Викупується, як качка.
- Вила острі, а єдин кінець мають.
- Вилаяв, як собаку.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Стоїть, як пень.
- Стоїть, як стовп.
- Стоїть, як явір над водою.
- Стоять, мов вівці.
- Страшний, як звір.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Немає негарних жiнок, є тiльки жiнки, якi не знають, як зробити себе гарними.
Жан ЛАБРЮЙЄР - Немає нічого безбарвнішого, ніж характер безхарактерної людина.
Жан ЛАБРЮЙЄР - Ніщо так не схоже на щиру переконаність, як злостива впертість.
Жан ЛАБРЮЙЄР - Одна з ознак посередності розуму є бажання постійно розповідати.
Жан ЛАБРЮЙЄР - Помилки дурнів іноді такі разючі, їх так важко передбачити, що вони заганяють мудреців у безвихідь і корисні лише тим, хто їх коїть.
Жан ЛАБРЮЙЄР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Коли ходитимуть на роботу, як на свято, зупиниться виробництво.
Юрій РИБНИКОВ - Коней на переправі не міняють, а от деяких їздових міняти необхідно.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Краще сало з цибулею, ніж дуля з маком.
Володимир ДАНЬКІВ - Кричить: «Тримай злодія!» — отже, хоче стати депутатом чи президентом.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Кріт — найкращий піонер: завжди шукає нові шляхи.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- У всякого своя доля
І свій шлях широкий:
Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком —
За край світа зазирає,
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844 - Доле, де ти! Доле, де ти?
Нема ніякої!
Коли доброї жаль, Боже,
То дай злої! злої!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Минають дні, минають ночі...", 1845 - Ой одна я, одна,
Як билиночка в полі,
Та не дав мені Бог
Ані щастя, ні долі.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Ой одна я, одна...", 1847 - Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли;
у нас нема
Зерна неправди за собою.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Доля", 1858 - Мені, моя доле,
Дай на себе подивитись,
Дай і пригорнутись,
Під крилом твоїм любенько
В холодку заснути.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Слава", 1858
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
