Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- П’яному все одно не переконати тверезого, як тверезому не вмовити п’яного.
Эпіктет - Пам’ятайте, що діти ваші будуть поводитись з вами так, як ви поводитесь зі своїми батьками.
Фалес - Перед людиною три шляхи до розуму: шлях міркування — найшляхетніший; шлях наслідування — найлегший; шлях особистого досвіду — найважчий.
КОНФУЦІЙ - Перш ніж наказувати, навчися коритися.
СОЛОН - Перш ніж сказати щось іншим, скажи це собі.
Луцій Анней СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Батьків хліб не нявчить.
- Дурному синові і батьківське богацтво не поможе.
- Свого добра та не жалувати! (як хто свою дружину не шанує, скотину нівечить і т.п.).
- Пожалься Боже, собаці білого хліба!
- Ні топити, ні варити (про жінку).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Любить, як собака редьку.
- Любить, як собака старця.
- Любить, як собака цибулю.
- Люблю свою любку, як голуб голубку.
- Люблю, як чорт суху грушу.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Занадто швидке падіння можна сприйняти як політ.
Марія Ебнер-Ешенбах. - Зануда — людина, яка говорить сама, замість того, щоб слухати вас.
Амброз Бірс. - Записник — протез пам'яті.
Володимир Солоухін. - Записуй кожну думку. Можливо, тобі вдасться записати свою власну.
Домінік Опольський. - Запитання — це тільки вияв потреби.
Жан Піаже.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Був учора в академічному театрі. Цікаво: у залі сиділи інтелігентні люди, а в гардеробі у черзі стояла суцільна хамота.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Будь-яка партія — це Партія регіонів, бо її обіцянки роблять народ голим королем.
Мирослав МИЛОРАДОВИЧ - Будь-яка сума краща від безмежної вдячності.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Бути большевиком і одночасно українцем неможливо.
Володимир Винниченко - Бути незалежними і вільними від іноземців на своїй землі і мати свого очільника держави.
Жанна Д’Aрк
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Настане час колись, ясний, благословенний,
Що наші зіроньки все небо осіяють, І жизні ідеал, свободи дар спасенний, Умом поезії і серцем привітають. Пантелеймон КУЛІШ "Маруся Богуславка", 1899 - Країно рідная! ох, ти далека мріє!
До тебе все летять мої думки. Їм страшно й радісно, якась надія мріє... Так з вирію в свій край летять пташки. Леся УКРАЇНКА "Поворіт", 1899 - Слухай, рідна Україна,
стара мати-жалібниця, голосом плачливим кличе своє любеє дитя. Іван ФРАНКО "Іван Вишенський", 1900 - Все, що йде поза рами нації, це або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування однієї нації над другою, або хоробливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими вселюдськими фразами покрити своє духове відчуження від рідної нації.
- О рідна земле, люба моя нене!
Чому, припавши до твоїх грудей, Я тільки плачу, як дитя нужденне, А сил не набираюсь, як Антей? Микола ВОРОНИЙ "Мандрівні елегії", 1902
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|