Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто не пам’ятає про колишнє щастя, той — сьогодні вже старий.
ЕПІКУР - Хто повторює старе і довідується про нове, той може бути вожаком.
КОНФУЦІЙ - Хто приймає рішення, не вислухавши протилежну сторону, чинить несправедливо, хоча б рішення це й було справедливим.
СЕНЕКА - Хто споглядає вітер, тому не сіяти, хто дивиться на хмари, тому не жати.
Екклесіаст - Хто хоче зрушити світ, нехай зрушить себе! СОКРАТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Більше разу не вмреш.
- Більше ремесла — більше злиднів.
- Більше робити, а менше — говорити.
- Більше узнаєш — щасливішим будеш.
- Більшому більше й треба.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- А вже красне сонечко
Припекло, припекло,
Яснощире золото
Розлило, розлило.
Олександр Олесь
"А вже красне сонечко...", 1910 - Арфами, арфами -
золотими, голосними обізвалися гаї
Самодзвонними:
йде весна
Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена.
Павло Тичина
"Арфами,, арфами...", 1914 - Квітчастий луг і дощик золотий.
А вдалині, мов акварелі, -
Примружились гаї, замислились оселі
Ах, серце, пий!
Повітря - мов прив'ялий трунок.
Це рання осінь шле поцілунок
Такий чудовий та сумний.
Павло Тичина
"Квітчастий луг...", 1915 - Ой не крийся, природо, не крийся,
Що ти в тузі за літом, у тузі.
Павло Тичина
"Ой не крийся, природо..." - Гаї шумлять -
Я слухаю.
Хмарки біжать -
Милуюся.
Милуюся - дивуюся,
Чого душі моїй
так весело.
Павло Тичина
"Гаї шумлять...", 1918
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Гарним сюжетом для великого поета була б нудьга Бога після сьомого дня творіння.
Ніцше - Геній, це негр, який уві сні бачить сніг.
Володимир Набоков - Говори правду, і тобі не доведеться нічого запам’ятовувати.
Марк Твен - Головне питання не в тому, чи є загробне життя насправді. Головне питання — що це вирішує?
Людвіг Вітгенштайн - Головним ворогом творчості є гарний смак.
Пабло Пікассо
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- В кому віри нема — надії нема. Надія-бог, а віра-світло.
Тарас ШЕВЧЕНКО - Вагоме слово важко зробити крилатим.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Вважався класиком. Змінилися часи, і з'ясувалося, що він графоман.
І ось знову часи змінюються…
Микола БІЛОКОПИТОВ - Великі нам здаються такими тому, що ми стоїмо перед ними на колінах.
Д. Донцов. - Вибивався в люди, як звір. І озвірів.
Михайло КОСТІВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Всі дороги в світі — це лише орбіти: якою б не ішов, все одно повернешся туди, звідки вийшов, — в яму.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Умру, а жить не перестану,
Любов'ю буду вічно тліть...
Важким я колосом устану
Із грудки рідної землі.
Михайло СИТНИК
"Умру, а жить не перестану...", 1946 - Земля, з дитинства рідна! Як її
старим покинути й піти в чужину,
а потім горювати: любий сину,
якби-то знов побачити її!
Якби побачити в секунду смертну
здаля, хоч раз один; дитячі втіхи
згадати й принести життя, як жертву,
й лягти в землі чужій, од горя тихій.
Василь Барка
"Апостоли", 1946 - Лежить земля, як книга розпростерта,
Над нею сонце, мов небес свіча...
Сухим аскетом невмолимий час
Глави читає приходу і смерти.
Теодор Курпіта
"Земля", 1947 - Можна смерть лиш смертю здолати,
Тільки в тім таємниця буття.
І зерно мусить вмерти, щоб дати
В життєдавчому житі — Життя.
Євген МАЛАНЮК
"Все забудь..." 1954
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
- Милi дами!
Менi хочеться побажати вам чотирьох звірів: норку на плечах, «ягуара» в гаражi, лева в ліжку і барана, який би за все це платив!
- Коли француз обнiмає жiнку, його пальці сходяться на її талії, але це не значить, що у французiв такi довгі пальцi – це значить, що у французьких жiнок тонка талія.
Коли англiйка сiдає на коня i виїжджає на прогулянку, її ноги дiстають до землi.
Але це не значить, що у неї такий маленький кiнь – це значить, що у англiйок такі довгі ноги.
Коли єврей, ідучи на роботу, плескає свою жiнку по сiдницi, сідниці гойдається до повернення чоловiка з роботи.
Але це не значить, що жидiвськi жінки такі товсті.
Це значить, що у жидівських чоловіків такий короткий робочий день.
То ж вип’ємо за найкращу у свiті конституцію!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
