Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Нерозумно боятися того, що неминуче.
Публій Сір - Нерозумно рвати на собі волосся від горя, начебто горе зменшиться від того, що Ваша голова стане лисою.
ЦИЦЕРОН - Несправедливість не завжди пов’язана з якоюсь дією, часто вона виражається саме бездіяльностю.
Марк АВРЕЛІЙ - Нехай буде нашою вищою метою одне: говорити, що відчуваємо, і жити, як говоримо.
Луцій Анней СЕНЕКА - Ні з ким не трапляється нічого такого, що він не в силах був би винести.
Марк АВРЕЛІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Говорить направо, а дивиться наліво.
- Годиться – молиться.
- Годуй півня хоч сім літ, однак з нього буде один обід.
- Годуй півня хоч сім літ, однак буде з нього тільки один обід.
- Голова — бугая, а розум — зайця.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Мачушине серце, як осіннє сонце.
- Маюся, як голий у терну.
- Меле язиком, як лисиця хвостом.
- Меле язиком, як пес хвостом.
- Меле, як порожній млин.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Нажити багато грошей — хоробрість; зберегти них — мудрість, а уміло витрачати — мистецтво.
Б. Авербах - Найбільші справи у світі відбуваються через інші, котрі ми вважаємо незначними, через малі причини, на які ми не зважаємо, але які зрештою накопичуються.
М. Ліхтенберг - Найважливіше поняття в маркетингу — поняття бренду. Якщо ви не бренд — ви не існуєте. Хто ж ви тоді? Ви — звичайний товар.
Пилип Котлер - Народитися гордим — от найсумніше для того, хто не народився багатим.
Люк Вовенарг - Наша найбільша слава не в тім, що ми ніколи не терпіли поразки, а в тім, що ми завжди піднімалися після падіння.
Ralph Waldo Emerson
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Свій світ – мірило, критерій для інших світів.
Юрій ЛИПА - Одиниця тоді лишень чогось варта, коли висловлює хоч трохи духу своєї збірноти.
Юрій ЛИПА - Власна раса є джерелом, і мірилом, і правом.
Юрій ЛИПА - Ви чуєте ці кулі, це народ промовляє.
Юрій ЛИПА - Засади, взяті від чужинців і не достосовані до української психології й традиції, стають не засадами, а засудами.
Юрій ЛИПА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Іде по європах мара Достоєвського
І шкрябає пальцем в двоїсті серця.
Микола БАЖАН
"Смерть Гамлета", 1932 - Не той тепер Миргород,
Хорол-річка не та.
Павло ТИЧИНА
"Пісня трактористки", 1933 - І коли я чую обвинувачення за "Україну в огні" в націоналізмі, як же гірко, як тоскно робиться на душі. Боже мій, доки ти будеш боятися мене. Адже я майже смертельно хворий, у мене поламано всі сустави, з мене давно вже витекла трохи не вся кров.
Олександр ДОВЖЕНКО
"Щоденник", 1943 - Світе мій, чому любов до свого народу є націоналізм? В чім його злочин? Які нелюди придумали отсе-от знущання над життям людським?
Олександр ДОВЖЕНКО
"Щоденник", 1944 - Нехай мої часи були лихі,
та не були вони такі ще підлі,
такі до скарг і до благань глухі,
і тих пісень, які вже всім набридли,
від нас не вимагали владарі,
не їздили на людях, як на бидлі.
Юрій Клен
"Попіл імперій", 1946
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
