Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Збери всерединi себе свої думки і в собi самому шукай справжнiх благ. Копай всерединi себе криницю для тії води, яка оросить i твою оселю, і сусiдську.
Григорій СКОВОРОДА - Духовна зброя сильніша за тілесну...
Григорій СКОВОРОДА - Немає нiчого кращого, як хороше виховання...
Григорій СКОВОРОДА - ...Все те не наше, що нас покидає.
Григорій СКОВОРОДА - В усіх науках і мистецтвах плодом є вірна практика.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Дощ ще у Могилеві, а дрантя вже розмокло.
- Думають, як дядько з села, то ним можна і черевики зашнуровувати.
- Думками за горами, а ділом у запічку.
- Дурень і м’яло в ступі строщить.
- Дурний піп — дурна й його молитва.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Швидка, як козуля.
- Швидка, як куля.
- Швидка, як муха в окропі.
- Швидка, як стріла.
- Швидкий, як ведмідь за перепелицями.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Там, де бракує розуму, бракує всього.
Джордж Галіфакс. - Там, де всі співають в унісон, слова не мають значення.
Станіслав Єжи Лец. - Там, де газети не вільні друкувати всілякі дурниці, люди при владі вільні робити всілякі дурниці.
Луї Террнуар. - Там, де є життя й свобода, є місце й для нової творчості.
Сергій Булгаков. - Там, де нема життя, розцвітає життєствердне мистецтво.
Володимир Голобородько.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Горду людину простіше за все образити жалістю.
Юрій РИБНИКОВ - Хвалько не чує співрозмовника.
Юрій РИБНИКОВ - В будь-якій брехні головне — логічна послідовність.
Юрій РИБНИКОВ - Рентгенолог і психолог бачать людину наскрізь.
Юрій РИБНИКОВ - Нічого, що в нього висока посада.
Юрій РИБНИКОВ Була б людина гарна!
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Європа — це досвід багатьох віків. Це не та Європа, що її Шпенглер оголосив "на закаті", не та, що гниє, до якої вся наша ненависть. Це Європа грандіозної цивілізації, Європа — Гете, Дарвіна, Байрона. Ньютона, Маркса і т. д.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Камо грядеши", 1925 - Центральний Комітет партії ніде, ні разу жодним словом не говорить про те, ніби російська культура повинна стати за джерело розвиткові української культури, повинна стати насамперед передумовою для неї, маючи пріоритет, що українські письменники повинні насамперед перед усіма тягтися до досягнень російської культури як до свого рідного кубла.
Микола Скрипник "Статті", 1926 - Але ж нація — нація, а не партія.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - Побили себе ми самі.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - Військово-хліборобський, козацько-шляхетський аристократичний клас, що відродився був і сформувався знов за Великого Гетьмана Богдана, — потім був демократією нашою вирізаний і винищений до коріння.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|