На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Вакансії для вчителів української мови та літератури

Давня мудрість / 1612
  • Найпотрібніша наука — це наука забувати непотрібне.
       Антисфен
  • Найстрашніше зло — смерть не має до нас ніякого стосунку, бо поки ми існуємо, смерть ще відсутня; коли ж вона приходить, ми вже не існуємо.
       ЕПІКУР
  • Накопичене багатство може служити, але може і поневолювати.
       ГОРАЦІЙ
  • Народ можна змусити до слухняності, але його не можна змусити до знання.
       КОНФУЦІЙ
  • Насолода тлінна, честь безсмертна.
       Менандр 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • Болотом бреде, а іншим дорогу показує.
       
  • Боржник весело бере, та сумно віддає.
       
  • Борися з труднощами працею й розумом, а з небезпекою — досвідом.
       
  • Борода велика, а дурний владика.
       
  • Борода виросла, та ума не винесла.
        
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • Пливе, як жаба.
       
  • Плигає, як коза.
       
  • Плює, як верблюд.
       
  • Плямкає, як свиня.
       
  • Пнеться, як віл на рогатці.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • Ми даємо дітям життя, щоби вони в нас його віднімали.
       Едуард Севрус
  • Ми далеко не найкраще знаємо те, що бачимо щоденно.
       Мерсьє
  • Ми достатньо релігійні, щоб ненавидіти один одного, але недостатньо релігійні, щоб любити один одного.
       Дж. Свіфт
  • Ми живемо у світі, де один дурень створює багато дурнів, а один мудрий — дуже мало мудрих.
       Георг Крістоф Ліхтенберг
  • Ми з розумінням ставимось до тих, хто не розуміє нас.
       В. Лобачевський 
Ще..
Українська афористика / 13439
  • Кожне покоління вип’є свою чашу. Але чому вони повинні пити ще й нашу?
       Ліна КОСТЕНКО
  • Од звичайного погляду скрите відкривається лиш дивакам.
       Ліна КОСТЕНКО
  • На спіритичних сеансах історії найголосніше говорять мертві.
       Ліна КОСТЕНКО
  • Не бий на сполох в невідлитий дзвін.
       Ліна КОСТЕНКО
  • Є вірші – квіти.
    Вірші – дуби.
    Є іграшки – вірші.
    Є рани.
    Є повелителі і раби.
    І вірші є – каторжани.

       Ліна КОСТЕНКО 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • Десь на дні мого серця
    Заплела дивну казку любов.

       Павло ТИЧИНА
    "Десь на дні мого серця...", 1914
  • Не дивися так привітно,
    Яблуневоцвітно.
    Стигнуть зорі, як пшениця:Буду я журиться.

       Павло ТИЧИНА
    "Не дивися так привітно...", 1918
  • Яблука доспіли, яблука червоні!
    Ми з тобою йдемо стежкою в саду.
    Ти мене, кохана, проведеш до поля,
    Я піду — і, може, більше не прийду.

       Максим РИЛЬСЬКИЙ
    "Яблука доспіли, яблука червоні!", 1918
  • На порозі гість веселий —
    Дощ блакитний, весняний...

       
  • Хто постелю нам постеле
    У світлиці запашній?

       Максим РИЛЬСЬКИЙ
    "На порозі гість веселий...", 1919
     
Ще..
Тости / 65
  • Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
    – То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!

       
  • Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
    Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!

       
  • Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
    – Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!

       
  • Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
       
  • Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ