Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.
Григорій СКОВОРОДА - Звірившись на море, ти перестаєш належати сам собі.
Григорій СКОВОРОДА - Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні.
Григорій СКОВОРОДА - Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга.
Григорій СКОВОРОДА - Мудрець мусить і з гною вибирати золото.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Літо на зиму працює.
- Ловці ведмедя ще не вбили, а шкуру хвацько поділили.
- Лука п’є, в Луки є, Лука знає, де бере.
- Люби жінку, як душу, а тряси, як грушу.
- Любив, як корова кропиву весною.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Примостився, як сорока на кілку.
- Припав до води, як муха до меду.
- Припадає, як жайворонок до землі.
- Припалися, як свині до браги.
- Прип'явся, як реп'ях до кожуха.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Людина, котра насмілюється змарнувати годину часу, ще не зрозуміла ціну життю.
Чарльз Дарвін - Людина, не здатна на підлі вчинки, не підозрює в цьому й інших.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Людина, позбавлена рішучості, ніколи не може належати собі.
У. ФОСТЕР - Людина, що випила зайве, не береже таємниць і не виконує обіцянок.
СЕРВАНТЕС - Людина, що досконало не володіє своєю мовою, ніколи не володітиме іншою.
Бернард ШОУ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Хто рано встає, той потім цілий день спати хоче.
Дмитро ПОПОВИЧ - Хто сказав, що люди не вміють літати? Просто люди не вміють приземлятися.
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ - Хтозна, чи буде задекларована у штатному розкладі посада прибиральниці, якщо всі поважатимуть її працю?
Ігор БІДЮК - Це не воля, коли одного пана міняють на іншого.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Через те жінки і казкові, що у кожного чоловіка своя казка.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Як на силу ти багатий,
Не єднайся ти з гуртом: Буде силу він спиняти, Сам іди своїм шляхом! Борис ГРІНЧЕНКО "Зернятка", 1898 - Тоді юрба переконається, що незаміжня жінкa — то не предмет насміху й пожалування, лише істота, що розвинулася неподілено.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898 - Гордість... се одинока зброя жінки, якою вона справді може вдержатися на поверхні життя.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898 - Темнота печерна розум
Хмарами вкривала І про щось невідоме Серцю промовляла. Пантелеймон КУЛІШ "Маруся Богуславка", 1899 - Перехресні стежки.
Іван ФРАНКО Назва повісті, 1900
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|