Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як нерозумно випрощувати те, чого можеш сам досягти
Григорій СКОВОРОДА - Коли твердо йдеш шляхом, яким почав iти, то, на мою думку, ти щасливий.
Григорій СКОВОРОДА - Подiбне до подiбного веде Бог.
Григорій СКОВОРОДА - Вiнець хвали – старiсть.
Григорій СКОВОРОДА - Коли не можу нiчим любiй Вiтчизнi прислужитися, в усякому разi з усієї сили намагатимуся нiкому нi в чому не шкодити.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хто в п’ятницю скаче, той в неділю плаче.
- Хто валяється під столом, тому повік не бути хазяїном.
- Хто горілку любить, той сам себе губить.
- Хто горілку любить, у того й діти п’яниці.
- Хто горілку п’є, той найліпшу жінку б’є.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Робить, як не своїми руками.
- Робить, як скажений.
- Робить, як сліпий дивиться.
- Робить, як собі на лихо.
- Робота спільна, як пісня весільна.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Те, що прощають небіжчику, ніколи не можна простити живому.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Їсти хліб легко, але важко їсти чесний хліб.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Щастя — як морська медуза» як протоплазма, що при доторку перетворюється на кров.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - І земля, і Бог;— обоє вимагають крові від народного обранця. В цьому глибока містерія нашого перебування на тлінному світі.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Той, хто не був підмайстром, ніколи не стане майстром. Однак майстром не стане і той, хто вічно майстрам у вічі заглядає.
Константіне ҐАМСАХУРДІА
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- У вас відібрали заводи та фабрики — запропонуйте їм забрати ще й землю!
Олександр ПЕРЛЮК - У вільний від служіння народу час вони підраховують — на скільки ж мільйонів вони цей народ обібрали?!
Олександр ПЕРЛЮК - У кожному чоловікові спить поет. Завдання жінки — розбудити в ньому бізнесмена.
Олександр ПЕРЛЮК - У нас все для людей — для тих, хто при посадах та мільйонах.
Олександр ПЕРЛЮК - У нас іще немає кварталів для бідняків, але вже є райони для мільйонерів.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Лиш спогад знає про ірис,
в листах лиш ростимуть зела: дерева чорні та сірі, як влови, згадують зелень. Богдан Рубчак "Глухої осені", 1967 - Трудно грудень
холоднорукий віддає мені спогади погоди очей твоїх і брів і грудей. Богдан Рубчак "Нарікання на грудень", 1980 - Ти думаєш, дурню,
Що я тебе люблю, А я тебе, дурню, Словами голублю. Жартівлива пісня - Голосно жалібно співає.
"Дума про смерть козака-бандуриста" - Я музу кличу не такую:
Веселу, гарну, молодую. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|