Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як не є шляхетніший за всих сущих під ним, хай не володарює.
Кір - Єство людське: завжди володарює над слабшими за себе, а від сильних хорониться.
Фукідід - Князю гідно три речі пам'ятати: перше – що людьми править, друге – що закон йому від Бога доручений, третє – влада ця тимчасова і зотліє.
Агафон - Епамінд з Фів зустрів багато воїв без доброго воєводи й вигукнув: "Великий звір, а голови не має".
- Муж розумний і мудрий хай не відкине владу. Беззаконно ж бо розумного відсунути, а беззаконного наблизити. Нерозумні й ті, хто під владою є злих. Люто й гірко, як злі над добрими панують і невігласи над розумними.
Епіктет
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Нехай йому халепа!
- Хай вам лихо!
- Нахай воно їм сниться!
- Як не дівка, йди до дідька!
- Хай вона зпричиниться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Теплий, як піч.
- Тепло, як за лихим паном.
- Ти в цьому розумієш, як ведмідь на зорях.
- Ти мені набрид, як гірка редька.
- Тиняється, як злодій по ярмарку.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Немає перешкоди більш жорстокої, як неспроможність сказати те, що думаєш.
Сент–Евремон - Тільки той, хто готовий померти за неї, знає, що таке воля.
Жермена де СТАЛЬ - Воля – головний дарунок природи.
Леонардо да ВІНЧІ - Воля – подвоює мужність і сили людини.
Дюмурьє - Воля – це ціна перемоги, яку ми отримали самі над собою.
Маті
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Всі думали, що приватизація — це коли все буде їхнім, а виявилося, що приватизація - це коли все вже не їхнє.
Олександр ПЕРЛЮК - Всі жінки однакові, проте кожна жінка — неповторна!
Олександр ПЕРЛЮК - Всі жінки святі — після повернення їх чоловіків з відрядження.
Олександр ПЕРЛЮК - Всі люди — брати, поки серед них не з’явиться старший брат.
Олександр ПЕРЛЮК - Всі люди — грішники, чого не скажеш про грішниць.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я знов один, я знов один
Ніхто питать мене не стане,
Ніхто питать мене не стане,
Ніхто у душу не загляне —
Я знов один.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Я знов один", 1917 - Чорна нічко, заглуши
Всі страждання на душі.
Григорій ЧУПРИНКА
"Ніч", 1918 - Як пес голодний, кинутий і гнаний,
Блукаю я по вулицях чужих...
Олександр ОЛЕСЬ
"Як пес голодний, кинутий і гнаний...", 1926 - Такий я ніжний, такий тривожний,
моя осінняя земля.
Навколо вітер непереможний
реве й ґуля...
Володимир СОСЮРА
"Такий я ніжний, такий тривожний...", 1928 - Коли німують людські живі душі,
тоді і роси кам'яніють на зелі,
а очі в молоді, немов од суші,
мертвіють, облітають навесні.
Тодось ОСЬМАЧКА
"Сонет", 1929
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
