Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Здолати шкідливі звички можна тільки сьогодні, завтра — буде пізно.
КОНФУЦІЙ - Зло засіло в душі нашій, а вона не в змозі бігти від самої себе.
Квінт Горацій Фланк - Зміни ставлення до речей, що тебе турбують, і ти будеш від них у безпеці.
Марк АВРЕЛІЙ - Знання — настільки дорогоцінна річ, що її не ганебно добувати з будь-якого джерела.
Абу-ль-Фарадж - Знання деяких принципів легко компенсує незнання деяких фактів.
К. Гельвецій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як плугом оре.
- Як паршивого голити (так легко зробити).
- Чуприну нагрієш (далеко, важко).
- Пальцем не перекивати (далеко, довго).
- Бо то не грушку — вкусити Марушку.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Осінь усьому лік веде.
- Павутиння стелиться по рослинах - чекай суворої зими.
- Пищить снігур у листопаді - скоро й зимі будем раді.
- Плети влітку рукавиці - в листопаді пригодиться.
- У вересні дощ зі сходу зазирає й тікає, а південний свою справу знає.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- І все-таки вовки шляхетніші овець, їм важко уявити своє життя без останніх. А вівці?! Соромно сказати!
Станіслав Єжи ЛЕЦ - І душа інколи має бути на дієті.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - І з чим моя наївність тільки не межує!
Майя Четвертова - І кастрати духу беруть високі ноти.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - І мама і Мінздрав мене попереджали...
Майя Четвертова
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Стережіться лестощів замолоду !
Юрій РИБНИКОВ - Донкіхоти залишилися в минулому: настав час Остапів бендерів.
Юрій РИБНИКОВ - Сказав правду ? Виправдайся !
Юрій РИБНИКОВ - Добрий дядя і пів-держави віддасть — аби не із своєї кишені.
Юрій РИБНИКОВ - Хто увірвав ласий шматок, той не втратив смаку до життя.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Пахуче й густо поростають ночі,
Горять вогнем незайманим уста,
Душа, недавно дика і пуста,
Знов жити і любити хоче.
Марина ПРИХОДЬКО
"Пахуче й густо поростають ночі...", 1967 - Озиваєшся, скрипко, тіла свого повнотонням,
у пісні пристрасті шал і чистості жаль.
Раптом ця ніч, це одкровення червоне,
коли приходить кохання великий скрипаль.
Ігор КАЛИНЕЦЬ
"Музика", 1968 - Тепер уже правда у панів під ногами,
А щира неправда сидить між панами!
Тепер уже правду ногами топтають,
А щиру неправду медом-вином напувають!
Тепер уже правда у панів у недолі,
А щирая неправда у добрій волі.
Народна пісня - Ой що росте без коріння,
А що біжить без повода,
А що цвіте да без цвіту?
Камень росте без коріння,
Вода біжить без повода,
Папороть цвіте да без цвіту.
Русальна пісня - Було літо, було літо, — та й стала зима,
Насіяла чорнобривців — тепера нема.
Весільна пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
