Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Міра гирею, а істина мудрими словами перевіряються.
Плутарх - Неправда іноді на добро, якщо на користь вона глаголячим, а душі – не пакостить.
Харіклей - Істинна хула краща за лицемірну славу.
Феофілакт - Однаковий гріх – гідне хвали гудити, і ганебне вихваляти.
Георгій - Красою вважай благий розум.
Георгій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Це б то бачиш, лепта удовиці.
- Не дай і не лай.
— Дай не дай, а лаяти не лай.
- Дай не дай, а за шию не пхай.
- Дав не дав, а в груди не бий!
- Дасть, не дасть, у голову не вдарить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сльози, як горох.
- Сльози, як перли.
- Смаку, як у печеному раку.
- Смерть, як печена редька.
- Сміється, аж заливається.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Немає в світі бурі, щоб огонь Могла задути вічний та правдивий.
Іван Кочерга. - Немає ґрунту біднішого, аніж вичерпана уява.
Володимир Брюґґен. - Немає загадки таланту. Є вічна загадка любові.
Григір Тютюнник. - Немає людей, які не помиляються, є люди, які бояться визнати свої помилки.
Віктор Радіонов. - Неосвічена людина скрізь бачить лише одиничне, напівосвічена — правила, освічена — винятки.
Франц Ґрилльпарцер.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Книжки завсіди розбігаються: їхні ноги це руки читачів.
Володимир ДЕРЖАВИН - Люди менш боялися б старості, якби знали, що надзвичайне довголіття означає можливість побачити відродження мод та ідей своєї ранньої юності.
Володимир ДЕРЖАВИН - Елементарна справедливість вимагає, щоб одні здобували й раділи зі своїх набутків, а зовсім інші споживали набуте першими й тішились споживанням.
Володимир ДЕРЖАВИН - ...Наколи правда, що ризик – річ шляхетна, то сучасні нарікання на так звану спекуляцію свідчать лише про крайній занепад душевної шляхетності.
Володимир ДЕРЖАВИН - Конформістська етика гордовито відкидає гедонізм із тієї причини, що понад усі насолоди ставить задоволення особистої пустославності, іменуючи її мудрістю, або й чеснотою.
Володимир ДЕРЖАВИН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Свою Україну любіть,
Любіть її... Во время люте,
В остатню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чи ми ще зійдемося знову?", 1847 - Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Мені однаково, чи буду...", 1847 - Сонце заходить, гори чорніють.
Пташечка тихне, поле німіє,
Радіють люде, що одпочинуть,
А я дивлюся... і серцем лину
В темний садочок на Україну.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"N. N."("Сонце заходить, гори чорніють..."), 1847 - Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Садок вишневий коло хати...", 1847 - Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що проклену святого Бога,
За неї душу погублю!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон"("Гори мої високії..."), 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ходили хлопець з дівчиною. Одного чудового дня хлопець запропонував дiвчині вийти за нього заміж. Вона погодилась, але тiльки з однiєю умовою: раз на рiк вона покидатиме його.
Хлопець подумав і погодився.
Вони стали чоловіком і жінкою. Один раз на рік жiнка йшла з дому на один день.
Чоловiка охопила цiкавiсть. Вiн став слідкувати за жінкою і побачив, як вона приходить в лiс, перетворюється в змiю i починає шипіти.
Так давайте вип’ємо за те, щоб жiнки шипіли тільки раз на рік і тiльки в лісі!
- Вип’ємо за жінок і коханок! За те, щоб вони нiколи не зустрілись.
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
