Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Любов ніяким чином не може бути вiчною і мiцною, якщо породжується тлiнними речами, тобто багатством...
- Все минає, любов же нiколи, все тебе облишить, крiм любого, в тобi сущого.
Григорій СКОВОРОДА - ...хороша любов є та, яка є iстинною, міцною і вічною.
Григорій СКОВОРОДА - ...я буду з тобою в пам’яті, в думці, в мовчазнiй бесiді: до такого ступеня любов сильнiша самої смерті!
Григорій СКОВОРОДА - ...людська душа і друг, безсумнівно, цiннiш а все інше.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не той лях в полі, як у коморі.
- У лісі вовки виють, а на печі страшно.
- Жінка Йвася боялася, під припічок сховалася.
- Ну їй богу ж, поза кущем щось, шелесть, шелесть! (не няли віри, що він бачив сто вовків, так він зменшував-зменшував, а далі ото і каже: але я чув немов щось зашелестіло).
- Що один то один, а що два то два: два завше не один, (так казав Жид надівши собі ярмулку на коліно —побачив пеньок біля дороги і думав, що розбійник...).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Мне, як баба вовну або Семен тютюн.
- Мне, як гостець діда.
- Мне, як сліпий торбу (онучу).
- Мне, як швець шкіру.
- Мов варом обдало.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Справжній ворог людей їх не оминає.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Справжній ексгібіціонізм полягає в показуванні того, чого немає.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Справжня плітка ніколи не повинна підтверджуватися на всі сто відсотків.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Справи, що не здійснилися, нерідко викликають катастрофічну відсутність наслідків.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Сп’яніння перемогою іноді переходить у алкоголізм.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Так рвонув уперед, що втратив своє обличчя.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Таланти ростуть швидше, якщо їх частіше прополювати.
Микола ПАСЬКО - Танки грязі не бояться — страшні п’яні танкісти.
Василь ТИТЕЧКО - Телевізор і комп’ютер ніколи не зможуть замінити книгу, бо ніщо так не прикрашає інтер’єру кімнати, як спинки фоліантів.
Флоріан БОДНАР - Тепер на переправах не коней міняють, а гривні на долари.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Дивувалась зима,
Чом так слабне вона,
Де той легіт бересь,
Що теплом пронима?
Іван ФРАНКО
"Дивувалась зима...", 1880 - Земле, моя всеплодющая мати,
Сили, що в твоїй живе глибині,
Краплю, щоб в бою сильніше стояти,
Дай і мені!
Іван ФРАНКО
"Земле, моя всеплодющая мати...", 1882 - Не забудь, не забудь
Юних днів, днів весни,
Путь життя, темну путь
Проясняють вони.
Іван ФРАНКО
"Не забудь, не забудь...", 1882 - Висне небо синє,
Синє, та не те!
Світе, та не гріє
Сонце золоте.
Яків ЩОГОЛІВ
"Осінь",1883 - Я нам'ятую вечір темний
Тепер далекої весни,
Зелений берег, ліс таємний,
Смоляні пахощі сосни.
Яків ЩОГОЛІВ
"Пляц", 1883
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
