Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Люди існують один для одного.
Марк АВРЕЛІЙ - Люди не народжуються, а стають тими, хто вони є.
Клод Гельвецій - Люди обурюються на несправедливість рівних собі більше, ніж на насильства своїх володарів.
Фукідід - Люди охоче вірять тому, чому бажають вірити.
Гай Юлій ЦЕЗАР - Людина — це душа, обтяжена трупом.
ЕПІКТЕТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Біжить свинячою риссю
- Білий, як сніг (як крейда, як сметана).
- Близько лікоть та не вкусиш.
- Бог не теля – бачить й звідтіля.
- Бог посилає, де просять, а архангел, де носять.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Попав, як ворона в юшку.
- Попав, як коса на камінь.
- Попав, як лис у пастку.
- Попав, як пальцем в небо.
- Попав, як сліпий на стежку.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Розходження між белетристикою і дійсністю? Белетристика зобов’язана мати сенс.
Tom Clancy - Розчарування, посміхаючись, випливає за ентузіазмом.
Жермена де Сталь - Роки, які жінка віднімає від свого віку, не загублені: вона додає їх до віку інших жінок.
Діана де Пуатьє - Романи і комедії звичайно кінчаються весіллям; передбачається, що далі говорити вже ні про що.
Маргарита де Блессінгтон - Садисти — люди, що не байдужі до страждань своїх жертв.
Наталі Кліффорд Барні
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Сучасна жінка народжується для того, щоб одержувати аліменти?
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Сучасна жінка не боїться одного — свого чоловіка.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Сучасна сім’я — зазвичай клоачний осередок, на жаль, держави і суспільства.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Талановитим будеш — нездари не затопчуть твої сліди.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Там, де довго рахують, не платять вчасно зарплату і відстають від прогресу.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Схаменіться! будьте люди,
Бо лихо вам буде. Розкуються незабаром Заковані люде, Настане суд, заговорять І Дніпро, і гори! - На тій Україні,
На тій самій, що з тобою Ляха задавила! Байстрюки Єкатерини Сараною сіли. Тарас ШЕВЧЕНКО "Стоїть в селі Суботові...", 1845 - У нас же й світа, як на те -
Одна Сибір неісходима, А тюрм! а люду!.. Що й лічить! Од молдованина до фінна На всіх язиках все мовчить, Бо благоденствує! Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - Ой пожали б, якби були
Одностайне стали Та з фастовським полковником Гетьмана єднали. Тарас ШЕВЧЕНКО "Іржавець", 1847 - "Ой чого ти почорніло,
Зеленеє поле?" "Почорніло я од крові За вольную волю". Тарас ШЕВЧЕНКО "Ой чого ти почорніло...", 1848
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів? - Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим, Укриваймося сіном, жіночим плечем — Вороги ж наші, браття, Нехай укриваються плитами! Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|