Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Всiх подарункiв дружніх миліше сам друг тому, хто взаємно є друг.
Григорій СКОВОРОДА - Я належу до тих, хто настiльки цінує друга, що ставить його над усе і вважає друзів... найлiпшою прикрасою життя.
Григорій СКОВОРОДА - ...як гниле дерево не склеюється з іншим гнилим деревом, так і мiж негідними людьми не виникає дружби.
Григорій СКОВОРОДА - Без ядра горiх ніщо, так само як і людина без серця.
Григорій СКОВОРОДА - ...нам треба найретельнiше дбати про те, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того – неоцiненний скарб, по недбальству не потрапити на щось пiдроблене i мниме, що називається пiдлесником.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Великая руська мати.
- Великоє дерево поволи росте.
- Взяв го дідько за старий довг.
- Власне лайно (шановавши слухи вашії) ні смердить, ні пахне.
- В ночі всі коти бурі, а всі корови сірі.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Телят боїться, а воли краде,
- Тремтить, як миша перед котом.
- Яйця курей не вчать.
- Перевага ослячих вух: можна більше навішати локшини.
Леонід ЗАБАРА. - Баранів - безліч, а дублянки - дефіцит.
Леонід ЗАБАРА.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- З хлопчиками вічне лихо. Одні ледве рухаються, так що хочеться плакати; інші настільки моторні, що ти дійсно плачеш.
NN - За все, що робить християнин, він відповідає особисто. За все, що робить єврей, відповідають усі євреї.
Ганна Франк - За гарною погодою треба відправлятися до Раю, за гарною компанією — до Пекла.
Mark Twaіn - За гроші не можна купити любов, але можна поліпшити вихідні позиції для торгу.
Лоренс Пітер - За ешелонами вищої влади тягнеться склад злочинів.
А. Нікітін
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Скільки ж бо покалічених серед тих, хто намагався взяти бика за роги! Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
- Скільки жінці не обіцяй, а вона все в ваших кишенях пор¬пається. Флоріан БОДНАР
- Скільки точок зору! А об’єкт один — державне корито. Сергій КОЛОМІЄЦЬ
- Скількох губить горілка, що люблять тільки пригубити. Віктор ІГНАТЕНКО
- Слово, яке вирвалось наперед думки, створює проблему. Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Бувай здоров, верше,
Мій зелений верше! Вже нам так не буде, Як перше, Як перше... Остап ЛУЦЬКИЙ "На верхах", 1905 - Вечірній час — чудовий час:
Рожевий світ на небі згас, А таємничий сумерк ляг На горах, борах і полях. Василь Щурат "Вечірній час", 1905 - Нехай обдурений я сном,
Нехай осміяний без жалю, Нехай замість весни і раю Осінній місяць за вікном, Нехай! Але в душі моїй Яка цвіла весна рожева! Пахтіли, дихали дерева! Олександр ОЛЕСЬ "Нехай обдурений я сном...", 1906 - Я знаю, дні мої пролинуть надо мною,
Пролинуть окликом вечірньої луни, А я все буду ждать і сумною порою Минулий кликать час колишньої весни. Микола ФІЛЯНСЬКИЙ "І знов весна...",1906 - Пеститься місячний промінь,
Лиже холодний сніг; Чорною плямою комин На білий килим ліг. Микола ВОРОНИЙ "Зоряне небо", 1907
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|