Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Насолода тлінна, честь безсмертна.
Менандр - Наш страх — це джерело хоробрості для наших ворогів.
Мани - Наша доля залежить від наших звичаїв.
Корнелій НЕПОТ - Наших недоліків ми не бачимо, а чужі помічаємо одразу.
Федр - Не бійтеся вбиваючих тіло, душі ж не здатних убити; а бійтеся більше тих, хто може і душу і тіло погубити в геєні.
Євангеліє від Матфея
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Бабу гріє не кожух, бабу гріє теплий дух.
- Батько — рибалка, то й діти в воду дивляться.
- Був кінь, та з'їздився.
- Буряк — не дурак: на дорозі не росте, а все на городі.
- В ноги кланяється, а за п'яти кусає.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Хлопець червоний, як кров.
- Хлопець, наче куль.
- Хлопець, як дуб.
- Хлопець, як козак.
- Хлопець, як орел.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Раніше люди вважали, що цукор можна добувати тільки з цукрової тростини. Сьогодні цукор можна зробити практично з чого завгодно. Майже те ж саме відбувається зараз і з поезією.
Флобер Рассел - Реальність нескінченно складна для нашого розуміння. Ми повинні спрощувати.
Олдос Хакслі - Релігія — це просто ще одна з численних невдач в спробі популяризації мистецтва.
Езра Паунд - Релігія була винайдена, коли перший шахрай зустрівся з першим дурнем.
Марк Твен - Релігія для людей, які бояться пекла. Духовність для людей, які там побували.
Девід Боуї
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Натовп — частина народу, котра не хоче бути громадянським суспільством.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Націоналізм — це море, поза яким подвійне громадянство і зрада.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Націоналістом можеш ти не бути, та патріотом — зобов’язаний, а патріот, як розумним відомо, — то націоналіст-початківець.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Не бійся смерті — це ж стара баба з косою, бійся життя — страшне стерво!
- Не бреши — золото можна заробляти і мовчанням.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ми всі погаснемо, і гомін наших кроків
Вбере пожадлива і чорна глибочінь. Душе, свій страх відкинь! Тобі бо, одинокій, Належать вічна рань і сонця височінь. Михайло Орест "Поблід...", 1965 - Пізно вже. Немає вороття.
Попелом присипано волосся. Віяли вітри. Пройшло життя. Все змело, й нічого не збулося. Марина Приходько "Змилуйся...", 1967 - Колеса глухо стукотять,
мов хвиля об пором. Стрічай, товаришу Хароне, і з лихом, і з добром. Василь СТУС "Пам'яті Миколи Зерова", 1977 - Хай їм грець,
тим літам, що будуть непрожиті. Тож бери собі останній шлюб, бо не зійде на камені жито, і сухий не розів'ється дуб. Василь СТУС "Наді мною синє віко неба...", 1977 - Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест, що перед вами, судді, не клонюся в передчутті недовідомих верст... Василь СТУС "Як добре те, що смерті не боюсь я...", 1977
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|