Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Зіллємось одне з одним духовно й будемо братолюбцями більше, ніж самолюбцями.
Діоген - Ніхто ні друг, ніхто ні брат: про себе кожен дбає. Та тим самим своє відкидаємо, немічні легко піддаємось і людям, і дияволу – адже не захищаємо одне одного. Адже і в бою, і в поході, як воїн лише про те мислить, якби міг один утекти, то усіх інших з собою погубить. Якщо ж ні себе, ані зброї не щадить за себе й за військо, той сам вирятується і всі друзі його.
Златоуст - Краще один праведник, ніж тисяча грішників.
Аристотель - Хто вірує в Мене, якщо й помре, живим буде, і усякий живий, хто вірує в Мене, не умре повік.
Євангеліє - Кожній людині, яка помирає, вся земля домовина: кожен-бо, хто від землі – земля є і землі повертається.
Демосфен
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто біди не зазнав — не знає життя цінити.
- У білий день напасть настала.
- Тяже (важче) діло почати, а докінчити мусай.
- На чужій ниві все ліпша пшениця.
- Не складай свої руці ні в горю, ні в муці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Мороз - аж іскри сипляться.
- Не той сніг, що мете, а той, що зверху йде.
- Синиця пищить - зиму віщить.
- Січень не так січе, як у вуха пече.
- Сонце блищить, а мороз тріщить.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Освіта так сильно змінює людей, що освіченим людям здається, ніби вони об’єктивні.
Ноам Хомський - Основна ідея — померти молодим якомога пізніше.
Ешлі Монтегю - Основна ознака мудрості — терпимість до недоліків інших людей.
Конфуцій - Ось нова духовна практика для вас: не приймайте ваші думки занадто серйозно.
Екхарт Толле - Пам’ять про подію не є достатнім доказом того, що вона сталася насправді.
Хуан Хосе
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- На кишенькову владу олігархам і гаманцем потрусити не шкода.
Володимир ШАМША - На планеті скоро залишиться одне море — море об’єктивних причин.
Віктор КОНЯХІН - На чуже ліжко не накинеш віжки.
Дмитро СВІНЦІЦЬКИЙ - Навіть вирішальне слово жінки ніколи не стане останнім.
Василь КРАСНЮК - Навіть коштовний хомут на шиї окрасою не стане.
Володимир ДУГАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А в серці тільки ти,
Єдиний мій, коханий рідний краю!
Леся УКРАЇНКА
"Іфігенія в Тавриді", 1898 - Ще не вмерла Україна,
Але може вмерти:
Ви самі її, ледачі,
Ведете до смерти!
Борис ГРІНЧЕНКО
"Землякам", 1898 - Хоч, кажуть, нас великі міліони,
А все б'ємо своїй біді поклони.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка" 1898 - Хоч пролежав я цілий свій вік на печі,
Але завше я був патріотом, —
За Вкраїну мою чи то вдень, чи вночі
Моє серце сповнялось клопотом.
Володимир САМІЙЛЕНКО
"На печі", 1898 - Настане час колись, ясний, благословенний,
Що наші зіроньки все небо осіяють,
І жизні ідеал, свободи дар спасенний,
Умом поезії і серцем привітають.
Пантелеймон КУЛІШ
"Маруся Богуславка", 1899
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
