Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не слід оволодівати розмовою, як вотчиною, з якої маєш право вижити іншого.
Цицерон - Не слово, а нещастя є вчителем дурнів.
Геракліт. - Не той бiдняк, у кого мало, а той, хто хоче бiльшого.
Сенека. - Не той розумний, хто вміє відрізняти добро від зла, а той, хто з двох бід вміє вибрати меншу.
Талмуд. - Не тому він мудрий, що багато говорить. Спокійного, вільного від ненависті, кому не відомий страх — називають "мудрим".
Дхаммапада.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Важкий камінь трісне, але з місця його не зрушиш.
- Варениця з часником іде, як мед із малосольним огірком.
- Вбиті в голову знання — подова.
- Вдався борщ у господині, що не хочуть їсти й свині.
- Вдарив, що муха крилом торкнула.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Веселе дерево весело й співає.
- Весняна земля солодша за траву.
- Вимете помазком, а вивезе повним возом.
- Виросло лоша - кобилі поміч.
- Високе дерево вітер зламає найперше.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Лише той рівний іншому, хто це доводить, і лише той гідний волі, хто вміє її завоювати.
Шарль Бодлер - Лише хто мислить — той народ, населенням всі інші звуться.
Євген Євтушенко - Лікар, який не вміє щиро брехати, вибрав не ту професію.
Джордж Бернард ШОУ - Лінощі — це дурість тіла, а дурість — це лінощі розуму.
Зейме - Ліс рубають – олігархи летять на Канари.
Віктор КОНЯХІН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хоча цифри й сухі, а скільки в них води буває!
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Хочеш бути паном — стань слугою народу.
Леонід ЗАБАРА - Хто б і з ким не зводив рахунки, потім завжди доводиться починати з нуля.
Флоріан БОДНАР - Хто б не грав у демократію, програє народ.
Юрій РИБНИКОВ - Хто вчиться на чужих помилках, переплюне своїх «учителів».
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой люлі, люлі, химерний смутку!
Шепоче вільха і верболіз.
Задума квилить, шовкові вії
Срібляться ясним брильянтом сліз.
Петро Карманський
"Ой люлі, смутку!", 1906 - Але минай людські стежки, дитино,
бо там не ходить воля, — там жура
тягар свій носить.
Леся УКРАЇНКА
"Лісова пісня", 1911 - Я ввечері цілую рожу
І кличу сум.
Чому, чому я жить не можу
Та сам, без дум?
Павло ТИЧИНА
"Гаптує дівчина...", 1914 - Гей, над дорогою стоїть верба,
Дзвінкі дощові струни ловить,
Все вітами хитає, наче сумно мовить:
Журба, журба...
Отак роки, отак без краю
На струнах Вічності перебираю
Я, одинокая верба.
Павло ТИЧИНА
"Квітчастий луг...", 1915 - Я знов один, я знов один
Ніхто питать мене не стане,
Ніхто питать мене не стане,
Ніхто у душу не загляне —
Я знов один.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Я знов один", 1917
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
