Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Що вподобав, на те й перетворився.
Григорій СКОВОРОДА - Не за обличчя судiть, а за серце.
Григорій СКОВОРОДА - Кожен є той, чиє серце в нiм: вовче серце – справдешнiй вовк, хоч обличчя людське; серце боброве – бобер, хоч вигляд вовчий; серце вепрове – вепр, хоч подоба бобра.
Григорій СКОВОРОДА - Чи може людина, слiпа у себе вдома, стати зрячою на базарi?
Григорій СКОВОРОДА - Пiзнаєш iстину – ввiйде тодi в кров твою сонце.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- За рижого Бога, за перістих людей (дуже давно. Рижий бог певно з ряду славянських поганських божків).
- За царя Горошка.
— ... як було людей трошка.
— ... трошки; як сніг горів, а соломою гасили, як свині з походу йшли.
— За короля Горошка, коли хліба не було ні трошка.
— За царя Гороха, як людей було троха.
- То ще тоді діялося, як шкіряні гроші на світі були.
- За царя Томка (дуже давно), як була земля тонка.
— ... пальцем пробий та й води напийсь.
- За короля Собка, як була земля тонка, що носом пробєш, та й води ся напєш. (Собко чи не Собєський).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Біда за біду чіпляється, як у ланцюзі кільце за кільце.
- Біда красить, як окріп рака.
- Біда, як дудка,— куди йде, то реве.
- Біда, як смерть,— за горло тримає.
- Бідний, аж синій.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- "Чому?" Дитяче запитання.
Габрієль Лауб. - Чому, коли ми приходимо в цей світ, ніхто нас не попереджує: "Віднині все, що ви скажете, може бути використане проти вас"?
Вєслав Брудзинський. - Чому, коли редактор хвалить, то нікого навколо нема, а коли мимрить, що поганенько, що треба доопрацювати, то навколо натовп і навіть кохана стоїть біля тебе.
Ілля Ільф. - Чому слухач засинає, а той, хто говорить, ні? Слухач більше втомлюється.
Михайло Жванецький. - Чому я все життя мовчу? Обдумую своє останнє слово.
Андрій Готовський.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Те, чим ми володіємо, владарює над нами.
Володимир ЧЕРНЯК - Ми не прощаємо тих, перед ким завинили.
Володимир ЧЕРНЯК - Ми відповідальні за тих, кому довіряємо.
Володимир ЧЕРНЯК - Ніщо так не дратує, як переконливі аргументи опонента.
Володимир ЧЕРНЯК - Я сумніваюсь, отже, мислю.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Той не поет,
Хто не відчує
спраги змагання.
Хто затаїться
в башті мовчання,
Як анахорет.
Микола ВОРОНИЙ
"Ода до поетів", 1929 - Будь проклята, співуча мово
Сльозавих і слизьких пісень,
Бо кожен чин пожерло слово,
Бо зміст заїла передмова
І в ніч лягає кожен день.
Євген МАЛАНЮК
"Павза", 1929 - Не сховатись, дарма, під наметом краси,
в чаді п'яному строф кришталевих.
Вітре днів, мої власні слова рознеси,
на шляхах їх розвій стомилевих.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Суворий вірш", 1934 - Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.
Зникають речі, розвіваються довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Над книжкою поезій", 1934 - До дна землі
й до дна цупкого слова
вдираюся завзято і уперто
і видираю в заздрісної смерті
пісні,
п'яніння,
ночі й дні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Хліб насущний", 1936
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
