Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ідола образ прикрашає, мужа – діяння.
Дидім - Скільки до доброчесності додаси, стільки віднімеш від насолоди.
Демонакс - Належить закон твердий мати, а справи – світлі. І рівний будеш Богові, як не вчиниш нічого, його не гідного.
Демокріт - Коли лихословив його хто, що нечистими місцями ходить, відповів: "Сонце також нечисті місця освітлює, та не оскверняється".
Діоген - Сліди благих мужів час не згладжує, велич померлих осяює.
Еврипід
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- То пан хороший, як багато грошей.
- Ліпше держатись у богатого пана за клямку, як у бідного за столом сидіти.
- Пани наші, пани голоколінці: ми у вас служим, а ви у нас хліба просите.
- Пани ж наші, пани голоколінці: як ми в шинок, то й ви навздогінці.
- Пани мої — біда з вами: ми до корчми, а ви за нами.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Від догляду і кінь слухнянішає.
- Від колеса не чути й голосу.
- Від привозного насіння врожай - часто кращий.
- Від путящого господаря собака не втече.
- Віз возить хліб у дім, сани - на ринок.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Одного разу отримавши стусан, Сократ зтерпів, а коли хтось з цього подивувався, він відповів: "Якби мене брикнув осел, хіба став би я подавати на нього до суду?"
- Одну пляшку не можна випити два рази, як вірно помітив Геракліт. Але й дві пляшки не можна випити два рази.
Давид Самойлов - Одружаться двоє, а результат — два рази по пів-людини.
Уейн Дайер - Одружилися самотня із самотнім, будуть плодити самотніх.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Ознака гарної освіти: говорити про високе найпростішими словами.
Ральф Емерсон
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ми повинні пам’ятати не лише свою історію, а й кожну передвиборну обіцянку своїх політиків.
Олександр ПЕРЛЮК - Між народом та тими, хто ратує за народ, — мільйони. Ні, не кілометрів. Доларів!
Олександр ПЕРЛЮК - Міцніша за сталь лише горілка!
Олександр ПЕРЛЮК - На всякого депутата знайдеться покупець.
Олександр ПЕРЛЮК - На кого ж іще сподіватися обкраденому народові, як не на тих, хто його обікрав?!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой Богдане, Богданочку!
Якби була знала,
У колисці б задушила,
Під серцем приспала.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Розрита могила", 1843 - Це той П е р в и й, що розпинав
Нашу Україну,
А В т о р а я доконала
Вдову сиротину.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон"("У всякого своя доля..."), 1844 - За що ж боролись ми з ляхами?
За що ж ми різались з ордами?
За що скородили списами
Московські ребра?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чигирине, Чигирине...", 1844 - Бо в день радості над вами
Розпадеться кара.
І повіє огонь новий
З Холодного Яру.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Холодний Яр", 1845 - Чи я знала, ще сповита,
Що тая цариця -
Лютий ворог України,
Голодна вовчиця!..
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Великий льох", 1845
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
