Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Горе легке — говірливе, важке – безмовне.
СЕНЕКА - Гріх називати загиблими людей, що втратили життя заради прекрасної мети.
Гіперід - Давайте говорити те, що думаємо; думати те, що говоримо; нехай слова будуть у згоді з життям.
СЕНЕКА - Давати, брати, ділитися таємницею, розпитувати, пригощати, приймати частування — ось шість ознак дружби.
Дхаммапада - Даремне навчання без думки, небезпечна думка без навчання.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не в свої штани убрався.
- Не в свої сани вліз.
- В чужий монастир, зі своїм уставом не ходи.
– В чужу церкву не лізь. - В чужий черевик ноги не впихай.
- А він губу розкатав (тобто приготувавсь пригощатися на дурничку)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Кисне, мов кваша.
- Кисне, мов солоний огірок.
- Клаповухий, мов Осел.
- Клює, як дятел.
- Клятий, мов собака.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Гумор, напевно, єдиний винахід, що відрізняє людей від худоби та від інших людей.
Станіслав Єжи Лец. - Гумор подовжує життя людині. Сатира — суспільству.
Джангулі Ґвілава - Гумор, як плющ, в'ється навколо дерева. Без стовбура він ні до чого не придатний.
Генріх Гейне. - Гутенберг зробив усіх читачами. Ксерокс зробив усіх видавцями.
Маршалл Маклюен. - Гучне ім'я потребує уміння тихо його носити.
Леонід Сухоруков.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- А тим, хто купається в розкошах, шию намилюють?
Флоріан БОДНАР - А у нашої Феміди особливий крій хламиди — з величезними кишенями.
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - А хто про халяву мріє: той, кого взули, чи той, кого роззули?
Флоріан БОДНАР - А чи було б життя прекрасним, якби не смерть?!
Олександр ПЕРЛЮК - Абетка сімейного життя: завжди своє "я" ставити на визначене алфавітом місце.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Гомоніла Україна,
Довго гомоніла, Довго, довго кров степами Текла-червоніла. Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841 - Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали.
Встали, подивились на той Чигирин, Що ви будували, де ви панували! Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали Козацької слави убогих руїн. Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841 - Болить серце, як згадаєш:
Старих слов'ян діти Впились кров'ю. А хто винен? Ксьондзи, єзуїти. Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841 - Серце болить, а розказувать треба: нехай бачать сини і внуки, що батьки їх помилялись, нехай братаються знову з своїми ворогами. Нехай житом-пшеницею, як золотом, покрита, нерозмежованою останеться навіки од моря і до моря — слав'янськая земля.
Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки" ("Передмова"), 1841 - О милий Боже України!
Не дай пропасти на чужині, В неволі вольним козакам!
Тарас ШЕВЧЕНКО "Гамалія", 1842
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|