Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Наречено філософами печаль смертю. Я ж кажу, що тінь і образ смерті все ж сон є. Бо як хто покладе тіло своє, щоби спати, отак і коли смерть: тіло з душею розлучаються і знову разом піднімуться. Сон ніщо інше, як смерть.
Філон - Уживання вина за мірою та потребою – на користь тілу. Це у відповідь сказав: "Лоза три паростки родить: перший – солодощів, другий – пияцтва, третій – божевілля".
Софокл - Влада надає словам відбитку правди.
Соломон - Краще свої гріхи викривати, ніж чужі.
Демокріт - Ворог, який істину каже, ліпший від лицемірного друга.
Демокріт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Стрічному — перехожому розкаже.
- І стрічному і перехожому.
- Скоро з воріт, а тут і рот.
- Сорока сороці, ворона вороні (і піде чутка).
- Пішло личко по ремінчику (плітки, брехня).
- Сам блудить, а других судить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пожалів, як вовк порося, від'їв ніжки та й уся.
- Поживився, як пес макогоном.
- Поживився, як пес мухою.
- Поживився, як сірко паскою.
- Позеленів, як трава.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Хороша сім’я — та, в якій чоловік і жінка вдень забувають про те, що вони коханці, а вночі — про те, що вони одружені.
Жан Ростан - Щастя — не в тих жінках, з якими хочеш спати, а в тих, з ким хочеш просинатися.
Брати Вайнери - Коли в тобі перестає спалювати любов, інші люди починають замерзати від холоду.
Св. Вінсент де Поль - Любов, що боїться перешкод, – це не любов.
Джон Ґолсуорсі - У любові немає страху, але зроблена любов виганяє страх.
"Біблія"
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Демократія завжди свавільна.
Роман КОВАЛЬ - Цінуй жінок, але не довіряй їм.
Роман КОВАЛЬ - Навіть, коли ти жінка.
Роман КОВАЛЬ - Хочеш накликати на себе підозру? Зроби людям добро.
Роман КОВАЛЬ - Хто довіряє жінкам, той їх недооцінює.
Роман КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Краще в ріднім краї милім
Полягти кістьми, сконати,
Ніж в землі чужій, ворожійВ славі й шані пробувати!
Микола ВОРОНИЙ
"Євшан-зілля", 1902 - Тут і кості зотліють твої
На взірець і для страху
Всім, що рвуться весь вік до мети
І вмирають на шляху.
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - І підуть вони в безвість віків,
Повні туги і жаху,
Простувать в ході духові шлях
І вмирати на шляху.
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - Се смерть ішла. Мавра на самоті ніби відчуває, що се так смерть лісами тиснулася, дотикала о її хату, косою зашарпувала, щоб себе пригадати.
- Смерть.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"В неділю рано зілля копала", 1909
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
