Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване.
Григорій СКОВОРОДА - У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим.
Григорій СКОВОРОДА - Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори.
Григорій СКОВОРОДА - О, коли б ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках!
Григорій СКОВОРОДА - Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Така правда, як вошь кашле.
- Так го люблять, як пси діда.
- Таке цікаве, ажь бульки з носа лізуть.
- Такий добрий, ино го до серця прикладай.
- Такий красний, якби го з воску ульяв.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- На теплого Олекси (З0 березня) щука лід хвостом розбиває.
- Пізня весна не обдурить.
- Побачив шпака у дворі - знай: весна на порі.
- Ранні ластівки - щасливий рік.
- Сині хмари - на тепло.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Друга найдавніша професія.
Роберт Сильвестр. - Друге я.
[Зенон]. - ДРУГИЙ ПОСТУЛАТ ВЕЛИКОГО ПАЛЬЦЯ:
Проста й прийнятна брехня корисніша за складну й незрозумілу істину. - Друковане слово — не горобець, а качка.
NN - Друкування для рукопису те ж саме, що театр для жінки: всі чесноти й вади виставлено напоказ.
Оноре Бальзак.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Щоб зрозуміти, хто ти, треба знати, хто інші.
Віктор ІГНАТЕНКО - Я твердо переконаний, що розумне життя у Всесвіті таки існує.
А з нами на зв’язок не виходить саме тому, що воно розумне. - Якби все стало на свої місця, скільки високих місць звільнилося б! Сергій КОЛОМІЄЦЬ
- Якби ми ламали голову над тим, чим треба, то не ламали б стільки дров.
Віктор ІГНАТЕНКО - Який мент не ловить момент...
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І над полями вітряки...
Знов невідкличність і руїна... О, казнь незримої руки! О, четвертована Вкраїно. Юрій КЛЕН "Україна", 1943 - А я мушу незморено-просто -
Смолоскипом Тобі Одній Я — кривавих шляхів апостол — В голубі невечірні дні. Євген МАЛАНЮК "Мушу випити...", 1954 - Та недаром, недаром весь степ кістками засіян
І на кожнім хресті придорожнім розіп'ято біль. Припонтійським степам породи степового Месію, Мадонно Диких Піль! Євген МАЛАНЮК "Між нарцисами...", 1954 - Так, ми тебе збираєм, бо ти розбилась,
як вітер між шпильками блудних сосон. І все-таки ти — вітер. Ти торкаєш солоні груди моря — і воно хвилює; ти падаєш прозорим подихом на мутну сіль - і оживають її таємні м'язи - і на струнких долонях приносиш свіжий місяць. Женя Васильківська "Батьківщина", 1959 - Де ти, де ти, циганська приблудо,
Де ти, ніжна моя Батьківщино?.. Михайло ОСАДЧИЙ "Де ти, де ти, циганська приблудо...", 1960
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|