Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Лiлея не знає фабрик – вона i без них красна.
Григорій СКОВОРОДА - До яких порокiв призводять здоров'я з багатством? Цiлi республiки через те пропали. Чому ж ти багатства бажаєш як щастя? Щастя нещасливим не ро6ить. Чи не бачиш i тепер, скiлькох багатство, як навiдь свiтового потопу, пожерло, а душi їхнi вiд надмiрних затiй, як млинове камiння, самi себе з'їдаючи, без зерна крутяться.
Григорій СКОВОРОДА - Бути щасливим – це значить пiзнати, знайти самого себе.
Григорій СКОВОРОДА - Збери перед собою живописцiв та архiтекторiв i пізнаєш, що живописна iстина мало де iснує, а найбiльшу юрбу їхню посiло невiгластво i немистецтво.
Григорій СКОВОРОДА - Без бажання все важке, навiть найлегше.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Кив, морг на нього, дума — дівка єго, — дума — піде за нього.
- Геть згинь пропади — і до мене не ходи.
- Ай ґвалт! сама в хаті не дам ради кошеняті!
- Коли мишей боїшся, на воротях повішся! ("Вийди до мене"! —"Боюся"!..– коли боїшся і т.д."!).
- Коли любиш, люби дуже, а не любиш не жартуй же.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дивувалась зима,
Чом так слабне вона, Де той легіт бересь, Що теплом пронима? Іван Франко "Дивувалась зима...", 1880 - Земле, моя всеплодющая мати,
Сили, що в твоїй живе глибині, Краплю, щоб в бою сильніше стояти, Дай і мені! Іван Франко "Земле, моя всеплодющая мати...", 1882 - Не забудь, не забудь
Юних днів, днів весни, Путь життя, темну путь Проясняють вони. Іван Франко "Не забудь, не забудь...", 1882 - Висне небо синє,
Синє, та не те! Світе, та не гріє Сонце золоте. Яків Щоголів "Осінь",1883 - Я нам'ятую вечір темний
Тепер далекої весни, Зелений берег, ліс таємний, Смоляні пахощі сосни. Яків Щоголів "Пляц", 1883
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Законний уряд — той, у якого перевага в артилерії.
Карел Чапек - Залишіть трьох чоловіків разом після обіду, і ви можете бути впевнені, що у розмові йтиметься про жінок і, що заведе її той з них, хто старший.
Олександр Дюма-син - Замилування — ввічлива форма визнання чиєїсь подібності з нами.
Амброз БІРС - Заміни свої почуття думками, і ти побачиш, як їх мало.
Євген КАЩЕЄВ - Заможна людина — той, хто встигне заробити більше, ніж у нього встигнуть відібрати.
Олександр Ботвинніков
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Творення нових добрих слів — ознака талановитости письменника.
Заохочуймо ж наших письменників до творення нових слів! - Кожний поет мусить пам?ятати, що його мова тільки тоді цінна, коли вона поетична, цебто коли в ній будуть небуденні й часті: метафори, персоніфікації, порівняння, епітети прикметникові й прислівникові і т. ін. Хто не пише поетичною мовою, той не поет.
Іван Огієнко - Уживання в літературі тільки говіркових мов сильно шкодить культурному об?єднанню нації.
Іван Огієнко - Для одного народу мусить бути тільки одна літературна мова й вимова, тільки один правопис.
Іван Огієнко - Стан літературної мови — то ступінь культурного розвою народу.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Як князь ранений — день схиливсь на захід,
Одкинув свій червоний щит. Рубіни крові бризнули на дахи, І червінню спокійний став блищить. Юрій Дараган "Вечір", 1925 - Тиша. Легіт ледве віє;
птах мовчить, діброва спить, квітка в розкошах німіє, навіть річка не журчить. Уляна КРАВЧЕНКО "Рrima vera", 1925 - Поклонюсь я низько житам:
"Ви простіть мене, блудного сина, Що я вас проміняв, прогадав На сирени, на брук, на машини..." Дмитро Фальківський "Та й піду ж я", 1925 - Я світ увесь сприймаю оком,
бо лінію і цвіт люблю, бо рала промінні глибоко урізались в мою ріллю. Михайло ДРАЙ-ХМАРА "Я світ увесь сприймаю оком...", 1925 - Блискучий сніг, колючий вітер,
гудуть натягнуті дроти. Шляхів нема, немов хто витер, і важко проти вітру йти. Михайло ДРАЙ-ХМАРА "В село", 1925
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип’ємо за те, що незважаючи нi на що п’ємо, що б там не сталось!
- – Ну, розум, прощавай! Зустрiнемось завтра!
- За славу предків!
- Ми тут зібралися для того, щоб випити!
Так вип'ємо ж за те що ми тут зібралися! - Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|