Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо сліпий веде сліпого, то обидва потраплять до канави.
Біблія. - Якщо ти можеш збирати з нас податки двічі в рік, ти можеш дати нам і два рази літо та два рази осінь.
Плутарх. - Усяка жива істота прагне до задоволення. Тому, що задоволення є вище благо.Тож живіть мудро — прагніть до задоволення.
Епікур. - Знання – настiльки дорогоцiнна рiч, що їх не соромно добувати з будь-якого джерела.
Фома Аквiнський - Знання — настільки дорогоцінна річ, що її не ганебно добувати з будь-якого джерела.
Абу-ль-Фарадж.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Пташка красна своїм пір'ям, а людина своїм знанням.
- Птицю пізнають по пір'ю, а людину по мові.
- Пугач солов'їв не переспівує.
- Пусти пса під стіл, а він дереться на стіл.
- Пустомелько, не мели – борошна не вийде!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Такий молодий, що скоро шершні їсти будуть.
- Такий хлопець, що батькові штани короткі.
- Такий щасливий, як та курка, що каченят водить.
- Такий язик, що й на припоні не втримаєш.
- Такий, що і в ступі не влучиш.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Не змінюється лише найвища мудрість та найнижча дурість.
КОНФУЦІЙ - Не можна ввійти в одну ріку двічі.
Геракліт - Незамінні люди – це ті, хто не дозволяє себе замінити.Аркадій Давидович
- Немає нічого безбарвнішого, ніж характер безхарактерної людини.Жан де Лабрюйєр
- Неможливо відібрати у людини те, чого їй не дано.Ларні.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Поступ: ми вже не чекаємо з моря погоди, але ще віримо в манну з небес.
Флоріан БОДНАР - Потрапив пiд локомотив iсторії.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Потрібно звинуватити когось, щоб позбутися комплексу неповноцінності.
Юрій РИБНИКОВ - Почати б усе спочатку, та, на жаль, я вже не такий дурний та безтурботний!
Олександр ПЕРЛЮК - Почуття до жінки, як вино: молодого б'є по голові, старого – по кишені.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Бо теє козацтво, навикши бурхать,
Не вміло свободи других шанувать.
Василь МОВА
"Козачий кістяк", 1863 - І з того козацтва,
З його старшини,
На лихо Вкраїні
Вродились пани.
Василь МОВА
"Козачий кістяк", 1863 - Повій, вітре тихесенький,
З-за синього моря,
Та принеси в Україну
Козацькую волю!
Олександр КОНИСЬКИЙ
"Вітер", 1882 - Обняти світ залізними руками
Силкуєшся, щоб людському уму
Спорудити з продажними попами
Вселенськую безвиходну тюрму.
Пантелеймон КУЛІШ
"Слов'янська ода", 1882 - Я не боюсь тюрми і ката,
Вони для мене не страшні.
Страшніш тюрма у рідній хаті,
Неволя в рідній стороні.
Олександр КОНИСЬКИЙ
"Я не боюсь", 1883
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
