Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Насiння лихих справ – хi думки.
Григорій СКОВОРОДА - Бачиш, що свiтло премудростi тодi входить у душу, коли чоловiк два єства пізнає: тлiнне та вiчне.
Григорій СКОВОРОДА - Не будь нахабний i не вважай недостатнiм те, що тобi незрозумiле.
Григорій СКОВОРОДА - Веселiсть – це здоров'я гармонiйної душi. Душа, вражена якимсь пороком, не може бути весела.
Григорій СКОВОРОДА - Дуже правильно сказано: той, хто не має ворогiв, не має також і друзiв.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- На війні дружба — все одно, що дома жінка.
- На всяку гадину знайдемо і рогатину.
- На всяку ріку є брід.
- На голові кучері, та, на жаль, мізки кручені.
- На городі лобода, зате жінка молода.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Восени день блисне, а три кисне.
- Восени і в горобця є питво.
- Восени й горобець багатий.
- Восени листопад швидко минув - чекай суворої зими.
- В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, крутить, мутить, припікає й поливає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Письменник перебуває на службі у своєї совісті.
Володимир Брюґґен. - Письменник перетворює своє полум'я на папір.
Жан Ростан. - Письменник пише не тому, що йому хочеться сказати що-небудь, а тому, що він має що сказати.
Френсис Скотт Фіцджеральд. - Письменник пописує, читач подивляється телевізор.
Аркадій Давидович. - Письменник талановитий, якщо він уміє подати нове звичним, а звичне новим.
Семюель Джонсон.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Жінка — це набагато краще, ніж ангел небесний, хоча б тому, що з нею можна випити чашечку кави.
Олександр ПЕРЛЮК - Жінка — це не те, що ти бачиш, а те, що тобі й не снилось!
Олександр ПЕРЛЮК - Жінці, яка обманює на всьому світі одного лише тебе, треба вірити.
Олександр ПЕРЛЮК - Жінці, яка обманює на всьому світі одного лише тебе, треба вірити.
Олександр ПЕРЛЮК - З бандитами є кому підписувати меморандуми, хто підпише меморандум з народом?!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І ізнов душа буяє,
І ізнов у серці літо, І ізнов там сонце сяє І цвітуть надії-квіти. Василь МОВА "До Олени Пчілки", 1886 - Вийду я в поле. Може ще вбита
Мрія воскресне! Йду над ручай. Тихо дрімає сірий лан жита, Річка так тихо шепче, спить гай. Василь Щурат "Вийду я в поле...", 1898 - Ніч. Замовкли денні речі...
Надокруг німа стіна... Тільки іноді з-під печі Чути голос цвіркуна. Михайло СТАРИЦЬКИЙ "Ніч", 1902 - Душа моя на мить,
На мить одну розквітла І стала знову, як труна. Олександр ОЛЕСЬ "Душа моя...", 1906 - Укрийте мене, укрийте:
Я — ніч, стара, Нездужаю. Одвіку в снах Мій чорний шлях. Павло ТИЧИНА "Пастелі", 1917
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|