Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Послухайте та розумiйте. Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить iз уст, те людину сквернить... Бо з серця виходять лихi думки, душогубства, лерелюби, розпуста, крадiж, неправдивi засвiдчення, богозневага.
Євангеліє від св. Матвія - Не годиться взяти хлiб у дiтей i кинути щенятам.
Євангеліє від св. Матвія - Син Людський... вiддасть кожному згiдно з дiлами його.
Євангеліє від св. Матвія - Вiд спокус горе свiтовi, бо мусять спокуси прийти; надто горе людинi, що вiд неї приходить спокуса!
Євангеліє від св. Матвія - ...Що Бог спарував, людина нехай не розлучує.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто гаситиме свічку, яку запалив народ, бороду обсмалить. (азерб.)
- Кого народ підніс, того ніхто не скине. (азерб.)
- З милим розлучитися — сім літ плакати, батьківщину покинути — вік сльози лити. (азерб.)
- Хто часу не цінує, на своїй шкурі це відчує. (азерб.)
- Хто боїться горобців, проса не сіє. (азерб.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ганяє, як вітрів батько.
- Ганяє, як кота.
- Ганяє, як куций по череді.
- Ганяє, як чорт по болоту.
- Ганяють, як солоного зайця.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Рушієм національного є дух, а екзистенцією духу є мова.
Вільгельм Гумбольт - Спочатку переконайся, а потім вже переконуй.
Станіславський - Спочатку тричі подумай, а потiм помовчи.
Анрi Реньє - Спочатку читай кращі книги, інакше потім ти не зможеш прочитати їх взагалі.
Генрі Торо - Справа Америки — робити бізнес.
Келвін Кулідж
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- В собі самому шукай справжніх благ.
Григорій СКОВОРОДА - Ваш націоналізм мусить спиратися на любов до своїх земляків, а не ненависть до них, за те, що вони не українські націоналісти.
В’ячеслав Липинський - Великі репресії отримує той народ, який мало вимагає.
Дмитро Донцов - Виховуй у собі Людину — ось що найголовніше, інженером можна стати за п’ять років, учитись на людину треба все життя.
Василь Сухомлинський - Відкрийте душу для єдності, для дива, для радості, для таємниці.
Ви пробиваєте стіну Лабіринту, що оточив світ.
Прийміть на себе вселенську відповідальність: лише такою потугою пройдете! Олесь БЕРДНИК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- У всякого своя доля
І свій шлях широкий:
Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком —
За край світа зазирає,
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844 - Доле, де ти! Доле, де ти?
Нема ніякої!
Коли доброї жаль, Боже,
То дай злої! злої!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Минають дні, минають ночі...", 1845 - Ой одна я, одна,
Як билиночка в полі,
Та не дав мені Бог
Ані щастя, ні долі.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Ой одна я, одна...", 1847 - Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли;
у нас нема
Зерна неправди за собою.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Доля", 1858 - Мені, моя доле,
Дай на себе подивитись,
Дай і пригорнутись,
Під крилом твоїм любенько
В холодку заснути.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Слава", 1858
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
