Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Надмiрність породжує пересиченість, пересиченiсть – нудьгу, нудьга ж – душевний смуток, а хто хворіє на це, того не можна назвати здоровим.
Григорій СКОВОРОДА - Справдi всяка страва i пиття корисні і добрi є, але знати треба час, мiсце, міру i особу.
Григорій СКОВОРОДА - Я... дуже задоволений тим, що не подобаюсь... мерзотникам...похвально не подобатись поганим.
Григорій СКОВОРОДА - ...ситість тілесна не дасть бадьоростi серцю, позбавленому своєї їжі.
Григорій СКОВОРОДА - Збери всерединi себе свої думки і в собi самому шукай справжнiх благ. Копай всерединi себе криницю для тії води, яка оросить i твою оселю, і сусiдську.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- П’яному кожна дорога слизька і довга.
- П’яному на кожному кроці поворот.
- П’яному світ, як банька, а люди, як мухи.
- Пан не сіє і не косить, але вино п’є і великий живіт носить.
- Пекельне зілля доводить до свавілля.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дивиться, як вовк на теля.
- Дивиться, як жаба.
- Дивиться, як кіт на сало.
- Дивиться, як корова
- Дивиться, як сич на сову.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Є люди, які беруть у руки ціпок, коли в них кульгають докази.
Валентин Доміль - Є люди, які набагато чемніше відмовляються, ніж інші вміють давати.
Жан де Лабрюйєр - Єдина людина вашого рівня – це ви самі.
Валерій Афонченко - Єдино справжня розкіш – розкіш людського спілкування.
Антуан деСент–Екзюпері - Жити щасливо і жити згідно з природою – одне і теж.
СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Куди скажуть іти за покликом серця — туди і підемо!
Олександр ПЕРЛЮК - Купується все, навіть те, що не продається.
Олександр ПЕРЛЮК - Лауреати ж не винні, що вони нездари.
Олександр ПЕРЛЮК - Легко чоловікові, котрий носить жінку на руках
Олександр ПЕРЛЮК - Лише та людина чогось варта, яку не можна купити.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Військово-хліборобський, козацько-шляхетський аристократичний клас, що відродився був і сформувався знов за Великого Гетьмана Богдана, — потім був демократією нашою вирізаний і винищений до коріння.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - Єсть історичною неправдою міф про те, що нас на Україні знищили москалі.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - Досліджувати Україну можна з точки погляду легенди або дійсності: так, як хочеться, щоб було, або так, як в дійсності єсть.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - Одним з найбільше яскравих проявів сучасного БАЖАНня матеріально непродукуючої інтелігенції захопити в свої руки світську владу на цілім світі єсть так звана "найбільш послідовна демократія": інтернаціональний революційний і політичний соціалізм.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - І тому українська демократія по знищенні власної аристократії ніколи нічого збудувати не могла.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|