Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли зерно добре, добрими насолоджуєшся плодами.
Григорій СКОВОРОДА - Фарби на картинi кожен бачить, але щоб побачити малюнок і живопис, потрiбне друге око. Хто ж його не мав, той слiпий у живописi. Гру музичного iнструменту кожне вухо чує, але щоб вiдчути смак схованої у грi гармонi, треба мати вухо таємного розумiння, а хто позбавлений того, цей нiмий у музицi.
Григорій СКОВОРОДА - Бути пророком чи фiлософом – це прозрiти над пустелю, над стихiйне бродiння щось нове, котре не cтарiє, дивне i вiчне, i вiстити про те.
Григорій СКОВОРОДА - Не тiло, а душа є людиною.
Григорій СКОВОРОДА - Глупiсть тисячi нерозумних живописцiв не може примусити нас зневажати живописне мистецтво, а научає, що ця наука многотрудна, i тiльки дехто з величезної кiлькостi любителiв її осягає.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Козак не без долі.
— ... дівка не без щастя. - Козак не без долі, риба не без луски, Бог не без милування, король не без жалування.
- Бути козі на торзі.
- Знайде сватьба сорочку.
- Тоді буде і насіння, як буде весілля.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Пливе, мов лебідка (мов лебідь).
- Пливе, як жаба.
- Плигає, як коза.
- Плює, як верблюд.
- Плямкає, як свиня.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Помиляйтеся, помиляйтеся більше, помиляйтеся краще.
Беккет - Поранені люди небезпечні. Вони знають, що можуть вижити.
Жозефіна Харт - Послідовність логічних дії не є гарантією істинності.
Девід Фостер Уоллес - Потворне може бути прекрасним. Симпатичне — ніколи.
Оскар Уайлд - Починайте там, де кінчається розум.
Рігсбі
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Самостійна Росія: вміння жити без України.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Світ, звичайно, — бардак. Але ж порядок тільки в бардаках!..
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Свобода вимагає суворих законів, тиранія — гуманних, тільки скажіть це тиранові!
- Середнього класу немає там, де бракує розуму в інших класах.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Сильний не вибачається — тільки хитрий і слабкий.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Шукай краси, добра шукай!
Вони є все, вони є всюди. Не йди в чужий за ними край, Найперш найди їх в своїй груди. Іван ФРАНКО "Шукай краси, добра шукай!", 1877 - На шляху поступу ми лиш каменярі.
Іван ФРАНКО "Каменярі", 1878 - Хіба ревуть воли, як ясла повні?
Панас Мирний, Іван Білик Назва роману, 1880 - Та що ж то — право? Право — се лиш сила.
А сила — право, се закон природи. Іван ФРАНКО "Вольні сонети", 1881 - Ні, темряво густа! Тобі нас не окрити...
Не вічно буде лжа в'язати людям руки: Почезнуть, яко дим, дияволові діти, Воскресне правди Бог у сяєві науки. Пантелеймон КУЛІШ "До пекельного наплоду", 1882
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|