Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли справи твої улаштовуються, перемін очікуй, і навпаки, як обступлять тебе напасті несподівані, сподівайся на краще життя.
Нил - Несталість слави й вдачі терпи з надією.
Демонакс - Гнівливий проповідує смерть, а муж мудрий відмолить його.
Демонакс - Соромливість краще, ніж лють, помагає людині.
Еврипід - Карай судом, а не гнівом.
Демонакс
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Без нього, як без рук.
- Без одного жида базар буде.
- Безголов’я та короткий вік.
- Бере вовк, та й вовка візьмуть.
- Берег високий – море глибоке (тобто утопитись є де).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ми чуєм трав зелений крик,
Дощів задумані рефрени,
Це травень, вічний єретик, -
Так з-під землі бомбить зелено
На рівні вічних партитур!
Іван Драч
"Протуберанці серця", 1964 - Лиш спогад знає про ірис,
в листах лиш ростимуть зела:
дерева чорні та сірі,
як влови, згадують зелень.
Богдан Рубчак
"Глухої осені", 1967 - Трудно грудень
холоднорукий
віддає мені спогади
погоди
очей твоїх
і брів
і грудей.
Богдан Рубчак
"Нарікання на грудень", 1980
- Баба, як тур.
- Бавиться, як дитина.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Прекрасна Битва – це та, що ведеться в ім’я наших мрій.
Пауло Коельо - Принести себе в жертву зовсім не складно, коли тебе спалює пристрасть до великої пригоди. І немає прекраснішої та небезпечнішої пригоди ніж оновлення сучасної людини.
Алексіс Каррель, Людина – невідоме, 1935 - Природа завжди сильніша від принципів.
Девід Юм - Прихід до влади у політиці відбувається через прихід до влади у культурі.
Антоніо Грамші - Рабів до раю не пускають!
Іван Сірко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Талановиті книги вчать початківців, як треба писати, бездарні — як не треба.
Юрій РИБНИКОВ - Тільки вир життя пробуджує талант.
Юрій РИБНИКОВ - І дуристика входить до книги рекордів Гіннеса.
Юрій РИБНИКОВ - В юності читають книги про кохання, в старості — про здоров’я.
Юрій РИБНИКОВ - Краплина гумору дорожча за бочку повчань.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Озиваєшся, скрипко, тіла свого повнотонням,
у пісні пристрасті шал і чистості жаль.
Раптом ця ніч, це одкровення червоне,
коли приходить кохання великий скрипаль.
Ігор КАЛИНЕЦЬ
"Музика", 1968 - Тепер уже правда у панів під ногами,
А щира неправда сидить між панами!
Тепер уже правду ногами топтають,
А щиру неправду медом-вином напувають!
Тепер уже правда у панів у недолі,
А щирая неправда у добрій волі.
Народна пісня - Ой що росте без коріння,
А що біжить без повода,
А що цвіте да без цвіту?
Камень росте без коріння,
Вода біжить без повода,
Папороть цвіте да без цвіту.
Русальна пісня - Було літо, було літо, — та й стала зима,
Насіяла чорнобривців — тепера нема.
Весільна пісня - То як стали словами промовляти,
Отцеву і матчину молитву споминати,
Став Господь милосердний їм помагати,
Стало Чорне море утихати;
То так то утихло,
Ніби не гуляло.
"Дума про бурю на Чорному морі"
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити.
Так давайте за це і вип'ємо!
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
