Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дурна дружина в будинку подібна злій хуртовині.
Григорій Богослов - Дурні звертають увагу лише на промахи людей і не помічають їхніх достоїнств. Вони подібні мухам, що норовлять сісти лише на запалену частину тіла.
Абу-ль-Фарадж - Душа ніколи не мислить поза образом.
Арістотель - Душа, задоволена сьогоденням, не стане думати про майбутнє.
ГОРАЦІЙ - Є деяка насолода й у сльозах.
Овідій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Спичка в ніс.
—... та пара коліс, та шматок осі, щоб крутило в носі.
- Спичка в ніс, болячка в спиняку, — поздоровляю, як скажену собаку.
- Великий рости, — щасливий будь.
- Чує щось душа, та мені не каже.
- І снується мені перед очі — як вдень, так вночі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Такий, що і в ступі не влучиш.
- Тане сніг, як воскова свічка.
- Танцює, мов сонна.
- Танцює, як корова на льоду.
- Танцює, як рак на льоду.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якби не помилки молодості, не було б кому помилятися.
Аркадій Давидович. - Якби рекламодавці витрачали на поліпшення своєї продукції ті гроші, які вони витрачають на рекламу, їхній продукції не потрібна була б реклама.
Вілл Роджерс. - Якби той стан душі артиста, який називають натхненням, тривав безперервно, не можна було б жодного дня прожити.
Петро Чайковський. - Якби я був цар, я б видав закон, що письменник, котрий ужив слово, значення якого він не може пояснити, позбавляється права писати й отримує 100 ударів різками.
Лев Толстой. - Якби я вже замолоду вмів мислити самостійно, ніхто б не зміг мене переконати мислити самостійно.
Габрієль Лауб.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Дозволив собі зайве і втратив те, що мав.
Михайло КОСТІВ - Доленосних рішень хоч відбавляй, а доля – все та ж...
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Доля української мови — то є водночас й доля української держави й нації.
Ігор Лосєв - Дорогу перед небіжчиком до самого цвинтаря хтось посипав квітами. З пропагандистською метою, напевне.
Віктор ВОВК - Думки іноді приходили і в його голову. І з жахом розбігалися.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Будь проклята, співуча мово
Сльозавих і слизьких пісень,
Бо кожен чин пожерло слово,
Бо зміст заїла передмова
І в ніч лягає кожен день.
Євген МАЛАНЮК
"Павза", 1929 - Не сховатись, дарма, під наметом краси,
в чаді п'яному строф кришталевих.
Вітре днів, мої власні слова рознеси,
на шляхах їх розвій стомилевих.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Суворий вірш", 1934 - Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.
Зникають речі, розвіваються довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Над книжкою поезій", 1934 - До дна землі
й до дна цупкого слова
вдираюся завзято і уперто
і видираю в заздрісної смерті
пісні,
п'яніння,
ночі й дні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Хліб насущний", 1936 - Література зберегла нам чисте сяйво найсвітліших українських морально-етичних традицій, але вона нічого не зрозуміла в проблемах свого часу і ніяк не ствердила українства на терезах світової історії.
Юрій ШЕРЕХ
"Наша сучасність — наше мистецтво", 1947
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
