Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Велику владу приймати – великий належить розум мати.
Платон - Муж розумний і мудрий хай не відступить од влади. Беззаконство є розумного віддалити, а беззаконного наблизити. Нерозумні ті, що злою владою володіють. Люто є і гірко, як злі добрими володіють, а нерозумні – розумними.
Платон - Влада нерозумна – причиною зла буває.
Демосфен - Притча говорить: дітям ножа не давай; я ж речу: ні дітям багатства, ні мужам-невігласам силу і владу не можна давати.
Плутарх - Князі і судді не повинні піддаватись умовлянням про виправдання чи осудження.
Еврипід
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Сиди до сивої коси, а за ледащо не йди.
- Лягла не клята, встала не мнята (ніхто не буде лаяти, ні бити, як дівуватиме).
- З доброго коня не жаль і впасти.
– Ліпше з доброго коня впасти, ніж на поганому їхати.
– Не жаль що з коня впав: голову зломив, та з доброго.
- Не жаль утопитися та у чистій воді.
- Хоч далеко , та дихати легко.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ламається, як ячний корж.
- Ласа, як киця.
- Ласий до грошей, як кіт на сало.
- Ласий, як ведмідь до меду.
- Ласий, як кіт на ковбасу.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Але я не хочу комфорту. Я хочу Бога, я хочу поезії, я хочу справжньої небезпеки, я хочу свободи, я хочу добра. Я хочу гріха.
Хакслі - Ах, немає ностальгії сильніше, ніж ностальгія по речам, яких ніколи не існувало!
Фернандо Пессоа - Багато людей думають, що вони купують задоволення. Насправді вони продають себе йому.
Бенджамін Франклін - Багато хто говорить, що життя увійшла в людське тіло за допомогою музики, але істина полягає в тому, що цей світ — світ музики.
Хафіз - Батьківщину не дають і не отримують у подарунок, її будують у поті чола.
Бен Гурон
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Самокритика – одна з форм кокетування.
Юрій РИБНИКОВ - Кожний натяк ризикує залишитися непоміченим.
Юрій РИБНИКОВ - Що сьогодні – ваша люб’язність, завтра – ваша повинність.
Юрій РИБНИКОВ - Міліція ловить не будь-кого, а тільки тих, хто попадається.
Юрій РИБНИКОВ - Сила реклами – у знанні людських слабкостей.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Треба шукати всесвітньої правди, котра б була спільною всім національностям.
Михайло ДРАГОМАНОВ
"Чудацькі думки про українську національну справу", 1891 - Сама по собі думка про національність не може довести людей до волі й правди для всіх і навіть не може дати ради для впорядковання навіть державних справ.
Михайло ДРАГОМАНОВ
"Чудацькі думки про українську національну справу", 1891 - Думка про людськість поставлена була вище над думкою про націю та віру, з їх осібними звичаями, урядами та інтересами, і стала таким суддею посеред суперечок проміж націями й вірами та основою до волі кожної нації й віри в тих границях, поки нація чи віра не неволить других.
Михайло ДРАГОМАНОВ
"Чудацькі думки про українську національну справу", 1891 - В нашій справі, коли ми поставимо думку, що національність є перше, головне діло, то ми або поженемося за марою, або станемо слугами того, що всилюється спинити поступ людський, і поставимо на риск, коли не згубу, й саму нашу національність. Коли ж ми станемо при думці, що головне діло — поступ людини й громади, поступ політичний, соціальний і культурний, а національність є тільки ґрунт, форма та спосіб, тоді ми певні, що послужимо добробутові й просвіті нашого народу, а вкупі з тим і його національності.
Михайло ДРАГОМАНОВ
"Чудацькі думки про українську національну справу", 1891 - А тим часом дбаймо про свою словесну автономію, творімо свою автономічну будучину, знаймо добре, що ми в себе дома, серед своєї рідної сім'ї, у своїй рідній хаті, що нам ніхто її не дасть, ніхто не відійме, ніхто ж і не обогріє та й не освітить її так, як ми самі.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1892
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
