Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Має те, що писано, твердим бути, а справам – світлими, і рівним будеш з Богом, та не створи нічого, що його недостойно.
Демокріт - Його хтось спитав, чому без стін місто Спарта, – відповів той: "Праві ви, обгороджене добротою взаємною мешканців.
Лакон - Сліди від славних мужів не згладжує час, велич з померлими сяє.
Еврипід - Належить благочестя зберігати, і з громадянами кращими радитись, і з насолодою керувати; жодних насильств не чинити; людського ворога за свого ворога мати; служок п'яних не карати, а як сам живеш так, то набудеш слави п'янюги.
Ліодій - Чоловічій доброчинності за знак є не початок справ, а завершення.
Прокопій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Пішла баба по масло, і в печі погасло.
- Пішли по шерсть, а вернулись стрижені.
- Пішов би в рай, та гріхів через край.
- Пішов, як за вчорашнім днем, і сліди за собою забрав.
- Пішов, як хмара по небу.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сердита, як відьма.
- Сердита, як кропива.
- Сердита, як оса.
- Сердитий, аж у роті йому чорно.
- Сердитий, як гадюка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Оригінальність — це тонке мистецтво пам'ятати почуте й забувати ім'я того, хто це сказав.
Лоренс Пітер. - Оригінальність є творчість, яка дає загальники завтрашнього дня.
Григорій Ландау. - Оригінальність луни полягає в повторенні.
Влодзімеж Зчисловський. - Освіта поширилася настільки, що нині можна читати, писати й друкувати, залишаючись неписьменним.
Гуґо Штейнгаус. - Освічена людина ніколи не читає — вона перечитує.
Жорж Елгозі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хто не став власником, той став власністю.
Олександр ПЕРЛЮК - Рай там, де грішниці.
Олександр ПЕРЛЮК - Нема щастя на землі, але є щасливці, які цього не знають.
Олександр ПЕРЛЮК - Некримінальні авторитети ні для кого не авторитет.
Олександр ПЕРЛЮК - Хто не має в собі Божої іскри, той намагається освітити себе юпітерами.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- За шмат гнилої ковбаси
У вас хоч матір попроси,
То оддасте.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"П. С.", 1848 - Боже милий!
Як хочеться жити,
І любити Твою правду,
І весь світ обняти!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Ми восени таки похожі...", 1849 - Якби ви знали, паничі,
Де люде плачуть живучи,
То ви б елегій не творили
Та марне Бога б не хвалили,
На наші сльози сміючись.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Якби ви знали, паничі...", 1850 - Лічу в неволі дні і ночі,
І лік забуваю.
О Господи, як то тяжко
Тії дні минають.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Лічу в неволі дні і ночі...", 1850 - Світять зорі, як світила,
І будуть світити...
А ми, на їх надивившись,
Ляжем в землю тліти...
Микола КОСТОМАРОВ
"Зорі", 1852
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
