Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Скажи мені, хто з вас, додому повертаючись, узяв книги християнські у руки, і прочитав, і обміркував написане? Ніхто не може цього сказати. Ось карти та шахи в багатьох з вас є, а книг ні в кого, хіба в небагатьох, та й ті такі ж, як і ті, що книг не мають. Закриють їх та кладуть у скриню.
Ось і все намагання на книжну витонченість і на грамоти красу, а про читання ж не піклуються. Не душ - Неможливо велике знання набути, мало навчаючись.
Златоуст - Мудрість простує за діянням, мов за тілом тінь.
Климент - Будь-яка істинна наука, відлучена від правди та іншої благодаті, то не наука, а лукавство.
Платон - Отак як бджолу бачимо, що по всіх садах і квітах літає та від кожного користь приймає, так і юнаки, навчаючись філософії і на вишину мудрісну воліючи піднестись, звідусіль найцінніше збирають.
Сократ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- У жінок коси довгі, а розум короткий.
- У людей діти, як діти, а в нас одне, та й те не таке, як у людей.
- У них цього добра хоч греблю гати.
- У ногах правди немає.
- У нього в голові джмелі гудуть.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Правда, як олива, — наверх вийде.
- Править, як чорт болотом.
- Працює, як чорний віл.
- Працюй, як кіт на печі.
- Працюй, як коняка, а їж, як собака.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Розумна людина відрізняється від мудрої готовністю відповісти на будь-яке запитання.
Авессалом Підводний - Розумна людина не тільки не скаже нічого дурного, але навіть ніколи не почує нічого дурного.
Людвіг Берні - Розумний вираз обличчя у чоловіків – те ж саме, що правильність рис у жінок; це різновид краси, яку бажали б мати і наймарнолюбніші люди.
Жан де ЛАБРЮЙЄР - Розумний знає, як має бути, а мудрий – як буває.
Рахіль Баумволь - Розумний чоловік має право бути нещасливим лише через жінку, що варта того.
Марсель ПРУСТ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Вузька смужка митного кордону не засівається нічим, а який дає врожай!
Володимир ШАМША - Вулична злочинність в країні скоротилася на третину, провулкова зросла вп’ятеро.
Олександр ПЕРЛЮК - Вчитель виховує, життя перевиховує.
Юрій РИБНИКОВ - Гiднiсть — це не те, що у пляшцi виднiє на днi.
Ростислав ДОЦЕНКО - Гiдно жити треба не тiльки принагiдно.
Ростислав ДОЦЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест, що перед вами, судді, не клонюся в передчутті недовідомих верст... Василь СТУС "Як добре те, що смерті не боюсь я...", 1977 - Стороною дощі йдуть,
А долом туман. А на моїм серденьку Журба та й печаль. Народна пісня Мислі мої, мислі, Докупи ся зійшли, На серденьку стали, Спатоньки не дали. - І, здається, молодому
Нічого б журиться, А прийдеться молодому З журби утопиться.
Народна пісня - Ой згадай мене, моя стара нене,
як сядеш увечері їсти: — Десь моя дитина на чужій стороні, да нема од неї вісти. Історична пісня - Ой не шуми, луже, з дібровою дуже,
Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю. Ой я в чужім краю, як на пожарині, — Ніхто мене не пригорне при лихій годині. Бурлацька пісня
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|