Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Багатство природне – це достаток хліба і води, одежі простої, а хто зайвого бажає достатку, той душу свою мучить.
Філон - Казав, що убозтво – самонавчальна філософія, бо вона словом спрямовує, а ділом спонукає.
Ксенофонт - Коли й багатьма землями володієш за життя, а вмер – трьома ліктями володітимеш.
Філістіон - Муж, що викриває, ліпший за облесника.
Філістіон - Багато хто звичку має не князям годити, а їх маєтностям.
Клімій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Мовчи глуха, менше гріха.
- Мовчи та мак товчи: мовчанка не шкодить.
- Мовчи та годуйсь!
- Мовчи та потакуй!
- Їж зубами, а придержуй губами.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Стіл зроблено, як вилито.
- Стільки з того користі, як з чорта смальцю.
- Стільки зробить, як комар надзижчить.
- Стільки має, як голодний за зубами.
- Стільки правди, як у кози хвоста.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якщо у фразі є слово "сідниці", публіка, наскільки б вона не була вишуканою, почує тільки це слово.
Жуль Ренар. - Якщо, увімкнувши телевізор, ви бачите фільм з добрими акторами, захопливою дією й дотепним діалогом, це найпевніше реклама.
П'яте спостереження Кондрашової. - Якщо успіх оголошують поразкою, значить, це великий успіх.
Олександр Фюрстенберг. - Якщо факти суперечать моїй теорії, тим гірше для фактів.
Приписують Геґелеві. - Якщо фільм має успіх, це бізнес. Якщо фільм не має успіху, це мистецтво.
Карло Понті.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Перефарбуватися легко — аби відмитись, доводиться змитись.
Флоріан БОДНАР - Перш ніж голосувати за слона, перевірте: а чи не зроблений він з мухи?
Володимир ШАМША - Перш, ніж пропонувати своїй коханій руку та серце, ти спочатку скажи — що ти можеш запропонувати їй конкретно.
Олександр ПЕРЛЮК - Перше бажання юрби — створити кумира, друге — стягнути його з п’єдесталу.
Юрій РИБНИКОВ - Перший млинець кавалком. Другий — цілою макітрою.
Дмитро СВІНЦІЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Харків, Харків, де твоє обличчя?
До кого твій клич?
Угруз ти в глейке многоріччя,
темний, як ніч.
Павло ТИЧИНА
"Харків", 1923 - Братерство давніх днів! Розкішне, любе гроно!
Озвися ти хоч раз до вигнанця Насона,
Старого, кволого, забутого всіма
В краю, де цілий рік негода та зима,
Та моря тужний рев, та варвари довкола...
Микола Зеров
"Овідій", 1924 - Знов на Богдановій дідизні
Історії свистять вітри,
Скрегочуть місяці залізні
Неповторимої пори.
Євген МАЛАНЮК
"Вітри історії", 1924 - Необорима соняшна заглада —
Віки, віки — одна блакитна мить!
Куди ж поділа, степова Елладо,
Варязьку сталь і візантійську мідь?
Євген МАЛАНЮК
"Варязька балада", 1925 - Ви питаєте, яка Європа? Беріть яку хочете: "минулу — сучасну, буржуазну — пролетарську, вічну — мінливу". Бо і справді: Гамлети, Дон-Жуани чи то Тартюфи були в минулому, але вони є і в сучасному, були вони буржуазні, але вони є і пролетарські, можете їх уважати "вічними", але вони будуть і "мінливі".
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Думки проти течії", 1928
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
