Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Видно, що життя оживає тодi, коли думка наша, люблячи iстину, дослiджує стежини й, а зустрiвши око її, торжествує й веселиться цим незаходимим свiтлом
Григорій СКОВОРОДА - Легенький повiтряний шум – випущене з вуст слово, але воно часто чи смертю разить, чи у веселiсть уводить i оживляє душу. Мала птиця півень лева лякає, а миша – слона
Григорій СКОВОРОДА - Коли зачинається курча, тодi псується яйце
Григорій СКОВОРОДА - Звичайно, кожного свiту машина має своє небо з пливучими в нiм планетами.
Григорій СКОВОРОДА - Здоровий та чистий смак усiм задоволений, а засмiчене горло без мiри i смаку жере.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як ся маєте? — Посередині: як вчора, так нині.
- Чи ще живі, чи душею не наложили?
- Не питай "як ся маєш!, — подивись, то пізнаєш.
- Перебиваємся, то сим, то тим боком.
— Перебиваємся то сяк, то так. - Як поживаєш? — А так собі, — то боком, то скоком.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Ноги, як ріпиця.
- Ноги, як сірники.
- Ноги, як у жаби.
- Ноги, як у журавля.
- Ноги, як у курячого злодія.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Невелике лихо – прислужити невдячному, але велике нещастя – отримати послугу від негідника.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Немає кращого засобу розпалити в комусь пристрасть, аніж самому залишатися холодним.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Немає нічого дурнішого, як бажання завжди бути розумнішим від усіх.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Ненависть і лестощі – це підводні камені, об які розбивається істина.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Неприступність жінок – це один з їхніх нарядів для збільшення своєї краси.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Підрамник був знаменитий тим, що колись злодії вирізали з нього геніальну картину.
Володимир КОЛОДІЙ - Підсобна робота завжди знайдеться, якщо маєш диплом про вищу освіту.
Юрій РИБНИКОВ - Після виборів чорти стають святими, а святі чортихаються.
Флоріан БОДНАР - Після грози дихається легко, але недовго.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Після того, як знайдуть істину у вині, шукають розсіл.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Співці, не вгадуйте, ви, вчені, не шукайте,
хто був той цар і як йому наймення: з його могили утворила доля народу пам'ятник — хай згине цар! Леся УКРАЇНКА "Напис в руїні", 1904 - Ми не іконописці, а історики. Ставимо не іконостас, а галерею типових представників нашого громадського руху, в плоті і крові, в сильних і слабих формах їх діяльності.
Михайло Грушевський "Костомаров і новітня Україна", 1910 - Тіні забутих предків.
Михайло Коцюбинський Назва повісті, 1911 - Старий московський централізм виступає тут ще раз перед нами під маскою більшовизму.
Михайло Грушевський "Очищення огнем", 1918 - З прокляттям в небо устає
новий псалом залізу. Павло ТИЧИНА "Псалом залізу", 1920
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|