Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Любов перемагає все.
Вергілій - Люди існують один для одного.
Марк АВРЕЛІЙ - Люди не народжуються, а стають тими, хто вони є.
Клод Гельвецій - Люди обурюються на несправедливість рівних собі більше, ніж на насильства своїх володарів.
Фукідід - Люди охоче вірять тому, чому бажають вірити.
Гай Юлій ЦЕЗАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Напиймося тут, бо в небі не дадуть.
- Пийте жили, поки живі.
— ... а як умрете, тоді ся лиха напєте. - Гуляй дитина, поки твоя година.
- Дивується, як сич на сову.
- Аж об поли вдарився.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Антонівка добре вродила - наступного року хліб уродить.
- Ой у лісі, в лісі,
В лісі на дубочку Ой схилив, схилив Голуб головочку, Та з гори в долиночку, Схилив головочку Згори в долиночку... Народна пісня - Кожна деревина хворости пускає,
А кожна пташина свою пару має. Народна пісня - - Червона калиночко, чого в лузі стоїш?
Чи сухи боїшся, чи ягід жалуєш? - Сухи не боюся, ягід не жалую, Стала та й думаю, Як зацвісти маю. Народна пісня - Ой казав же ти, кленів листочку,
Що не будеш падати,- А тепер падеш, земельку криєш, Тяжку зимоньку чуєш. Весільна пісня
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Джентльмен ніколи не вдарить жінку, не знявши капелюха.
Фред Аллен - Джентльмени віддають перевагу блондинкам, але женяться на брюнетках.
Аніта Лус - Джентльмени віддають перевагу блондинкам, особливо якщо вони одружені на брюнетках.
NN - Джентльмени не говорять про гроші: джентльмени мають гроші.
NN - Для чоловіка біблітека – щось на зразок гарему.
Ralph Waldo Emerson
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Гумор найкраще враження робить при серйозному тоні.
Леся УКРАЇНКА - Хай же промінь твоїх думок
Поміж нами сяє, – “Огню іскра великого” Повік не згасає. Леся УКРАЇНКА - Солодка хвала від ворога на полі бою, та не в полоні!
Леся УКРАЇНКА - Не в ідеї сила, а в самій крові!
Леся УКРАЇНКА - Вільна праця і є життя.
Костянтин УШИНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних!
Я хочу вам про рідний край казать... Олександр ОЛЕСЬ "Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних!", 1906 - О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх! Олександр ОЛЕСЬ "О слово рідне! Орле скутий!", 1907 - Лишу я співи про красу,
Забуду власні жалі І з гір високих понесу Народові скрижалі. Олександр ОЛЕСЬ "Лишу я співи про красу...", 1908 - Говори, говори, моя мила:
Твоя мова — співучий струмок. Павло ТИЧИНА "Десь на дні мого серця...", 1914 - А справжня муза неомузена
там десь на фронті в ніч суху лежить запльована, залузана на українському шляху. Павло ТИЧИНА "Плуг", 1920
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|