Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Важко розумному довгу розмову вести з недоумком.
Але й мовчати весь час – вище за людську могуть.
Феогнід - Важко самобутньо виразити загальноприйняті речі.
Горацій - Великі обіцянки зменшують довіру.
К. Флакк. - Вести ненавчених людей на війну – означає їх занапастити.
Конфуцій - Винний боїться закону, невинний — долі.
Публій Сір.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- В тебе дурної сили багато.
- В якому вусі дзвониться?
- Важка шапка Мономаха, якщо під нею дурна голова.
- Вайлуватий.
- Василь бабі тітка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Хлюпочеться, як качка.
- Хлюпочеться, як риба.
- Ховається від роботи, наче собака від мух.
- Ховається, наче курка від дощу.
- Ховається, як мишка в нірку.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Більшість мистецтв вимагають тривалого вивчення і ретельності, але найкорисніше з усіх мистецтв — мистецтво подобатися — вимагає тільки одного — бажання.
Ф. Честерфілд - Більшість чоловіків поважніше відносилося б до жіночого розуму, якби він у них при ходьбі плавно погойдувався, або злегка підстрибував…
NN - Більшість чоловіків просять доказів любові, що, на їхню думку, розсіюють усі сумніви; для жінок, на жаль, не існує таких доказів.
Фредерік Стендаль - Біржовий курс залежить від того, кого на даний момент більше: акцій чи ідіотів.
Андре Костолані - Благодійність дурного правителя — нещастя для народу.
Люк де ВОВЕНАРГ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Нам треба голосу Тараса.
Павло ТИЧИНА - Святі Батьківщини своєї після смерті не покидають.
Данило ТУПТАЛО (Дмитро Ростовський) - Бог на преподобних насилає біди, не караючи, а випробовуючи.
Данило ТУПТАЛО (Дмитро Ростовський) - Говорити лихе, а промовчувати добре – однакове є зло.
Данило ТУПТАЛО (Дмитро Ростовський) - Голий розбою не боїться.
Данило ТУПТАЛО (Дмитро Ростовський)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хай кожен так собі співає,
Як хто зуміє і здолає, —
Усяким співам волю дай,
То й буде в нас співучий край!..
Борис ГРІНЧЕНКО
"Сорока", 1889 - До тебе, Україно, наша бездольная мати,
Струна моя перша озветься.
Леся УКРАЇНКА
"Сім струн", 1890 - Фантазіє, богиня легкокрила,
Ти світ злотистих мрій для нас одкрила
І землю з ним веселкою з'єднала.
Леся УКРАЇНКА
"Сім струн", 1890 - Кобзарю! Не дивись ні на хвалу темноти,
Ні на письменницьку огуду за пісні,
І ласки не шукай ні в дуків, ні в голоти:
Дзвони собі, співай в святій самотині.
Пантелеймон КУЛІШ
"Поетові", 1890 - Не славте кобзаря піснями голосними:
Дзвенить йому хвалу його тридцятиструнна.
Колись він заблищить між душами ясними,
І зникне вся хула ворожа, нерозумна.
І буде дух його із віку в вік сіяти,
Серця зцілющою водою покропляти,
І рани гоїти, і сльози обтирати.
Пантелеймон КУЛІШ
"Покобзарщина", 1893
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
