Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Лід на те й родиться, аби танути.
Григорій СКОВОРОДА - Демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м'яса не їсть.
Григорій СКОВОРОДА - Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця.
Григорій СКОВОРОДА - Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний.
Григорій СКОВОРОДА - Облиш забобони, обмий совість, а потім одежу, залиш усі свої хиби і підіймайся!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не знає він козацьких жартів.
- Не знати, чи будуть наші бабуня в небі (Сумнів про якусь непевну справу)
- Не ївши — легше, поївши — лучче.
- Не їла душа часнику, не буде смердiти.
- Не йде дівка до церкви богу молиться, а йде на хлопців дивиться.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Густа, як шкіра.
- Густа, як щетина.
- Густа, як щит.
- Густий садок, як ліс.
- Дав, як кіт наплакав.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Досить вважати себе рабом, щоб бути ним.
Ален - Досить маленької надії, щоб відродити любов.
Через два-три дні надія може зникнути; проте любов вже народилася. - Досить опинитися з кимось у ліфті, щоб переконатися, як мало люди можуть сказати одне одному.
Славомир Врублевський - Досі людина мучилася запитаннями, на які не було відповідей; тепер, завдяки комп’ютерам, ми стоїмо під градом відповідей, на які немає запитань.
Пітер Устінов - Досконалість духу не можна ні взяти в борг, ні купити, а якби вона й продавалося, все одно, я думаю, не знайшлося б покупця.
СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- І наїжджена дорога може завести в болото.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Їжа стає набагато смачніша, якщо її поглинати, коли жерти хочеться.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Їжака голою сідницею не налякаєш.
Флоріан БОДНАР - Із усіх молочних продуктів я надаю перевагу молочному поросяткові.
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Інколи прожити життя набагато легше, ніж поле перейти. Особливо якщо це поле олігарха.
Василь ТИТЕЧКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Пісне, моя ти підстрелена пташко,
Мусиш замовкнуть і ти. Годі ридати і плакати тяжко, Час нам зо сцени зійти. Іван ФРАНКО "Пісне, моя ти підстрелена пташко...", 1896 - Рідна мова на чужині
Ще милішою стає. Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Рідний край", 1898 - Лише ми одні піддержуємо красу в житті, ми, артисти, вибрана горстка суспільності...
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898 - Поезіє! сопутнице моя!
Ти — теплий, животворний промінь сонця, Ти — тихий місяць, що в тюрмі сія З закуреного темного віконця. Агатангел Кримський "Поезіє! сопутнице моя!", 1898-1901 - Несказане, невимовне
Кобза промовляє І святими почуттями Серце надихає. Пантелеймон КУЛІШ "Маруся Богуславка", 1899
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|