Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Для громадян набагато корисніше, коли процвітає вся держава в цілому, а не коли окремі люди досягають успіху, ціле ж руйнується.
Фукідід - Для того, хто вміє добре користатися своїм життям, воно не коротке.
Луцій Анней СЕНЕКА - До волі веде лише одне: зневага до того, що не залежить від нас.
ЕПІКТЕТ - До свободи веде лише одна дорога: презирство до того, що не залежить від нас.
ЕПІКТЕТ - Доблесть миліша вдвічі, якщо доблесний тілом прекрасний.
Вергілій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Мамо! Закрий мені очі, нехай не дивлюся на того негідного Ляха.
- На одно копито дідько всіх Ляхів сотворив.
- За наші гріхи, надходять Ляхи (Нестор; так казали колись Русини предки Українців).
- Бють не Ляхи, а наші гріхи.
- Хто Ляшка рубатиме, той козацьку славу матиме.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Так пішло, як поза хмару.
- Так рівно, що чорт ногу зламає.
- Так сказав, що й глухий почув.
- Так співають, як свині в горосі.
- Так ти не хочеш, як Дід сороківки.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Рядки, викреслені цензором, з часом потрапляють у хрестоматії.
Андрій Коваль. - Рятівна ясність правди витворюється величчю духа, неупередженим дослідженням загальнолюдських традицій.
Йосип Лось. - Сама доброчинність стає пороком, коли застосовують її помилково.
Олександр Довженко. - Саме запитання чи ланцюжок взаємопов'язаних запитань є надзвичайно важливим у скеруванні мисленнєвого процесу в потрібному напрямі, оскільки не дає думці розповзтися.
Марія Яцимірська. - Саме мові належить одночасно й установлювати межі, й переступати їх.
Жиль Делез.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Будеш багато знати — забудеш, як тебе звати.
Олександр ПЕРЛЮК - Було б здоров’я, а все інше у нас все одно лише для олігархів, депутатів, злодіїв.
Олександр ПЕРЛЮК - В країні зараз практично лише одна форма власності — награбована.
Олександр ПЕРЛЮК - Вегетаріанців у нас одиниці, м’яса не їдять мільйони.
Олександр ПЕРЛЮК - Вже не треба за все платити, тепер за все треба просто переплачувати.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хто вам сказав, що я слабка,
що я корюся долі?
Хіба тремтить моя рука,
чи пісня й думка кволі?
Леся УКРАЇНКА
"Хто вам сказав, що я слабка...", 1911 - Молодий я, молодий,
Повний сили та одваги.
Гей, життя, виходь на бій, —
Пожартуєм для розваги!
Павло ТИЧИНА
"Молодий я, молодий...", 1911 - Треба негайно "одшити" — або принаймні поставити на своє місце різних писак, що, вміючи сяк-так зробити репортерську замітку, тикають свого носа в мистецтво й — більше того — намагаються керувати ним.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
- Українська інтелігенція відчуває, що в масі вона не здібна побороти в собі рабську природу, яка північну культуру завжди обожнювала і тим не давала можливості Україні виявити свій національний геній.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Україна чи Малоросія", 1926 - Оживе і встане все, що спало досі,
бо вода зцілюща сохлий корінь зросить.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"Поворот", 1927
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
