Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Даремне навчання без думки, небезпечна думка без навчання.
КОНФУЦІЙ - Дві речі роблять людину богоподібною: життя для блага суспільства і правдивість.
ПІФАГОР - Де виявлявся неспроможним розум, там часто допомагав час.
СЕНЕКА - Де єднання, там і перемога.
Публій Сір - Де ми будемо після кончини? Там же, де спочивають не народжені.
Сенека Старший
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Гуляє, як сірко на ярмарку.
- Так оберетнем і хата ходить.
- Я забула, що я хора: як танцюй, так танцюй.
- Що буде, то буде, а ти бабо грай! Грай, риби дам!
— Грай, риба буде!
— ... три вози йде, а хто його знає де.
- Грай Петре, а все шумки.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пропав, як здимів.
- Пропав, як камінь у воді.
- Пропав, як руда миша.
- Пропав, як сіль у воді.
- Пропав, як сірко в базарі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якщо люди терплять розмови про свої вади — це найкраща ознака того, що вони виправляються.
Шефтсбері - Якщо людина не прогресує у розвитку, її зразу можна зараховувати до ретроградів.
Едуард Гіббон - Якщо мені скажуть, що завтра настане кінець світу, то ще сьогодні я посадив би дерево.
Мартін Лютер - Якщо мені сниться метелик, чи не може це означати його сон, в якому йому снюсь я?
Чжуан-цзи - Якщо мета релігії – нагорода, якщо патріотизм служить егоїстичним інтересам, а освіта – досягненню соціального положення, то я краще буду невіруючим, непатріотичним і неосвіченим.
Халіль Джебран
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ореол доблесті над чоловіком вабить жінок більше, ніж німб святості.
Андрій КОВАЛЬ - Сума Універсуму дорівнює нулю.
Андрій КОВАЛЬ - Спочатку подумай, а потім помовч.
Андрій КОВАЛЬ - Людина може так багато, що мусить стримуватись.
Андрій КОВАЛЬ - Мертві не вибачають, коли їх убивають забуттям.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Весна люба, ах, прийшла! Зима люта, ах, пройшла!
Уже сади розцвіли і солов'їв навели.
Григорій СКОВОРОДА
"Весна люба, ах, прийшла!", 1760-і рр. - Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться;
О, як болить моє серце, а сльози не ллються.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819 - Там колодязь студененький,
А дуб воду тягне;
Не так щастя, як той води
Моя душа багне.
Маркіян ШАШКЕВИЧ
"Підлисє". 1830 - Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Причинна", 1837 - По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Тополя", 1839
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
