Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Блудниця, що оббріхує неповинного, збіситься.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Бог на преподобних насилає біди, не караючи, а випробовуючи.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Бог не забуде й не полишить дитя праведних батьків.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Говорити лихе, а промовчувати добре – однаке є зло.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Голий розбою не боїться.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Вуйку, не гайтеся, якщо не робите, то хоч хитайтеся.
- Гарній дівці гарно і в ганчірці.
- Годуй півня хоч сім літ, однак з нього буде тільки один обід.
- Горілка у роті — язик у роботі.
- Дай коневі вівса і ганяй його, як пса.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Панова ласка, як нічна пастка.
- Панщина, як гадюка, життя наше отруїла.
- Парубок, як з мотузка.
- Парубок, як звір.
- Парубок, як місяць молодий.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Людина, як птах – може співати гарні пісні й одночасно гадити.
Стас Янковський - Людина, яка дійшла до усвідомлення своєї гідності, чинить по–людськи тому, що їй так чинити природніше, легше, властивіше, приємніше, розумніше.
Олександр Герцен - Людина, якій ніхто не подобається, набагато нещасливіша від тієї, яка сама нікому не подобається.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Людині властиво мислити розумно й робити нелогічно.
Анатоль ФРАНС - Людину видає влада.
Піттак
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Послуга ХХІ століття: платна стоянка первісної людини.
Володимир ШАМША - Поясніть, коли нам треба не вірити своїм очам: коли нам показують ваші податкові декларації чи коли ми бачимо ваші розкішні лімузини та вілли?!
Олександр ПЕРЛЮК - Права особи недоторканні, особливо нардепівські.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Правителі частіше з охороною, а не з народом.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Президент, що при владі, не буває поганим.
Поганими бувають лише попередні.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ми не іконописці, а історики. Ставимо не іконостас, а галерею типових представників нашого громадського руху, в плоті і крові, в сильних і слабих формах їх діяльності.
Михайло Грушевський
"Костомаров і новітня Україна", 1910 - Тіні забутих предків.
Михайло Коцюбинський
Назва повісті, 1911 - Старий московський централізм виступає тут ще раз перед нами під маскою більшовизму.
Михайло Грушевський
"Очищення огнем", 1918 - З прокляттям в небо устає
новий псалом залізу.
Павло ТИЧИНА
"Псалом залізу", 1920 - Та страшно, страшно жить минулим...
Будучина — сліпий туман -
Над мертвих днів глухим намулом
Ховає вогники оман.
Євген МАЛАНЮК
"Лист", 1923
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
