Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Для того, хто вміє добре користатися своїм життям, воно не коротке.
Луцій Анней СЕНЕКА - До волі веде лише одне: зневага до того, що не залежить від нас.
ЕПІКТЕТ - До свободи веде лише одна дорога: презирство до того, що не залежить від нас.
ЕПІКТЕТ - Доблесть миліша вдвічі, якщо доблесний тілом прекрасний.
Вергілій - Доблесть не знає непрохідних шляхів.
ОВІДІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Голодний не доварить, голий не дошиє.
- Гониться за лисицею, а стріляє зайця.
- Горе дворові, де корова розказує волові.
- Горе тобі, воле, якщо тебе корова рогом коле.
- Горе тому, в кого нема порядку в домі.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Пахучий, як м'ята.
- Перебалакує, як папуга.
- Переболить і присохне, як на собаці.
- Переливається, як Терешко сироваткою.
- Перший келишок, як по льоду, другий, як по меду, а третій не питай, лише давай.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Критик-артист обминає найслабші твори митця, а критик-публіцист — найліпші.
Володимир Державин. - Критики завжди порівнюють. Незрівнянне від них вислизає.
Жан Кокто. - Критики сплутують натхнення із захватом.
Олександр Пушкін. - Критики сповідують платну любов до літератури.
Станіслав Єжи Лец. - Критики, як і загалом усі люди, знаходять те, що шукають, а не те, що справді є перед ними.
Джордж Бернард Шоу.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Усі усіх не люблять. Це біда.
Ліна КОСТЕНКО - Усяк знає, як вони «заробили» свої мільйони, а прокурор — ні.
Олександр ПЕРЛЮК - Уява не для того, щоб себе уявляти, а щоб виражати.
Богдан ЧЕПУРКО - Фiлософiя "якось" — це нiяка не якiсть, а просто рослинне виживання.
Ростислав ДОЦЕНКО - Фiлософами стають тодi, коли перестають виголошувати фiлософеми.
Богдан ЧЕПУРКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Смерть консерватизму означає скрізь і завжди смерть нації.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926 - Динаміка — життя, рух — кожної живої нації полягає в обороні сильними консерватистами традиційної існуючої форми національної влади і в постійнім реформуванні цієї влади поступовцями.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926 - Навіть само поняття національної культури української — як чогось органічного, окремого, індивідуального — зовсім чуже більшовикам.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926 - Зрадництво стало найбільш характерним явищем нашої історії...
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926 - Богдан (Хмельницький) був єдиний державний муж в нашій новітній історії, який зумів зорганізувати українську здержуючу і кермуючу консервативну силу і при помочі цієї сили опанувати розбурхану українську стихію.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|