Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- І не Адам спокушений, але дружина, спокусивши, впала в злочин.
Апостол Павло - І пізнаєте істину, і істина зробить вас вільними.
Євангеліє від Іоанна - І рани не болять у переможців.
Публій Сір - Іншим прощай часто, собі — ніколи.
Публій Сір - Істина підкріплюється зором і часом, а неправда поспішністю і невизначеністю.
Тацит
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Побралися молодята — вдвічі більше турбот у неньки й тата.
- Повадиться вовк до кошари, то все стадо перебере.
- Повір у світлу прикмету — і щастя тебе знайде.
- Поволі, хлопчику,— раз хліба, два рази борщику.
- Погана компанія і доброго чоловіка зіпсує.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гріє, як сонце.
- Громада, як отара овець.
- Губа, як на коловороті гуляє.
- Губи надув, як капиці.
- Губи, як лопати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Освіта як гроші: її потрібно мати багато, інакше все одно будеш виглядати бідно.
Ліна Марса - Освічена людина ніколи не читає — вона перечитує.
Жорж ЕЛГОЗІ - Основна проблема світу в тім, що дурні й фанатики завжди самовпевнені, а мудреці повні сумнівів...
Bertrand Russell - Останнім сміється той, хто стріляє першим.
генерал Олександр Лебідь - Остання ілюзія — віра в те, що ти вже втратив всі ілюзії.
Моріс Шаплен
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ситуація стабілізувалася, тепер життя погіршується стабільно.
Олександр ПЕРЛЮК - Скажи мені, скільки мільйонів на твоєму банківському рахунку, і я скажу, у скільки мільйонів це обійшлося народові.
Олександр ПЕРЛЮК - Скажи, скільки грошей ти приносиш дружині, і я скажу, що вона може за них з тебе зробити.
Олександр ПЕРЛЮК - Скажи, скільки ти мені заплатиш, і я нікому не розкажу, хто ти.
Олександр ПЕРЛЮК - Скажи, скільки у тебе грошей, і я скажу, ким тебе можуть обрати.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Чорнять мозок і ґвалтують шлунки —
Хліб глевкий, аж людський капле піт, Гадь повзе тут між людських стосунків. Тільки спільності, що погляди на дріт. Михайло ОСАДЧИЙ "Чорнять мозок...", 1970 - Сидіти за ґратами нікому не легко. Але не поважати себе — ще важче. І тому будемо битися!
Валентин МОРОЗ "Замість останнього слова", 1970 - Дуже важливо заткнути рот тому, хто перший крикнув: "Король голий!", — поки не підхопили інші. Але ж король дійсно голий. Це — істина.
Валентин МОРОЗ "Серед снігів", 1970 - Одержимість — це не художність. І не науковість. І навіть не публіцистичність.
- Одержимість — це зовсім окрема субстанція, необхідний поряд з іншими компонент для повноцінного духовного життя.
Валентин МОРОЗ "Серед снігів", 1970
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|