Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мудрість простує за діянням, мов за тілом тінь.
Климент - Будь-яка істинна наука, відлучена від правди та іншої благодаті, то не наука, а лукавство.
Платон - Отак як бджолу бачимо, що по всіх садах і квітах літає та від кожного користь приймає, так і юнаки, навчаючись філософії і на вишину мудрісну воліючи піднестись, звідусіль найцінніше збирають.
Сократ - Якийсь філософ мав двох учнів, одного тупого, але книголюбця, а іншого кмітливого, але ледащого, то й каже: "Йдіть обидва під землю, бо ти хочеш вчитись, та не можеш, а ти можеш, та не хочеш". Коли спитали його, яку користь отримав він від філософії, відповів: "Як самовільно чинити те, що дехто чинить зі страху перед законом".
Сократ - Ліпше пізно навчитись, ніж ненавченим бути.
Філістіон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не копай іншому ями, бо сам упадеш.
- Не кракала ворона в гору летючи, то на низ певно не буде.
- Не купити ума, як нема.
- Не купуй зайвого, то й не зубожієш.
- Не купуй кота в мішку!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Трясеться, як осиковий лист (як осичина).
- Тупа, як ступа.
- Тупа, як товкач у ступі.
- Тупий, як липовий дривітень.
- Тупий, як обух.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Від нас самих залежить, і здобувати багатство, і пускати його в хід, не служачи при цьому порокові.
Франсуа де Ларошфуко - Влада і бізнес — це сіамські близнюки з загальними внутрішніми органами.
Валентин Доміль - Воля — думка, що переходить у справу.
С. Сегр - Вона пустила в оборот усе, навіть смерть свого батька.
О. Бальзак - Вплив на людей дорожче багатства.
Люк Вовенарг
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Подвійна праця та, що без охоти.
Степан ГОРЛАЧ - Чи варто нам приходити на світ,
Щоб чорну пляму залишить по собі?
Степан ГОРЛАЧ - Подвійна небезпека лише від страху.
Степан ГОРЛАЧ - Сліпий не той, хто зір утратив,
А той, хто бачити не хоче.
Степан ГОРЛАЧ - Закоханим і щастя заважає.
Степан ГОРЛАЧ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- За кого ж Ти розіп'явся,
Христе, сине Божий?
За нас добрих, чи за слово
Істини... чи, може,
Щоб ми з Тебе насміялись?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Кавказ", 1845 - Не нам на прю з Тобою стати!
Не нам діла Твої судить!
Нам тілько плакать, плакать, плакать
І хліб насущний замісить
Кровавим потом і сльозами.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Кавказ", 1845 - В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - Обніміте ж, брати мої,
Найменшого брата, —
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - Не дуріте самі себе,
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
