Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Рабів менше ніж тих, хто робить себе рабами.
Сенека. - Розум — бог для кожного.
Геракліт Ефеський. - Своєю силою закони зобов'язанi правам.
К. Гельвецiй. - Скільки людей, стільки й думок.
Теренцій. - Слово є образ діла.
Солон.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Нам як женитися, то й ніч мала.
- Нехай на монастир. (Каже, як не молиться, або молячись минає: те ж саме у всякому ділі, як щось минає).
- Відкладає, як Лях свято. (По римському законі свято можна переносити на інші дні).
- Відклад не йде у лад.
– З відкладу не буде ладу.
- Тільки сир відкладання гарний (або: добрий).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Старого вчить, як мертвого лічить.
- Старого парубка женити, як старе м'ясо варити.
- Старому і хворому горе завжди, як малому.
- Старому піч, як малому колиска.
- Старший Гриць, як Парася.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- І вся краса життя й землі.
Олександр Олесь
"Вона ішла… але здавалося мені…", 1905 - Про душу не мов мені, мила,
Подай коралеві уста,
Рам'ям обвинись щосила,
Красуне, сміхуне пуста.
Я в душу красуні не вірю,
Я вірю в красуні уста!
Василь Щурат
"Про душу не мов мені, мила. - Одну, та щиро любити, двох не голубити.
Ольга Кобилянська
"В неділю рано зілля копала", 1909 - Кохання – як вода – плавке та бистре,
рве, грає, пестить, затягає й топить.
Леся Українка
"Лісова пісня", 1911 - Я цілуватиму вустонька гожі,
щоб загорілись,
щоб зашарілись,
наче ті квітоньки з дикої рожі!
Леся Українка
"Лісова пісня", 1911
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Що то прозорість: найбільше крадуть ті, хто хапнув місце під сонцем.
Флоріан БОДНАР - Що у політика в голові — видно за його банківськими рахунками.
Олександр ПЕРЛЮК - Щоб закон став дишлом, його треба прийняти в останньому читанні.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Щоб зрозуміти, звідки взялися мільйонери, — достатньо подивитись, як живе народ.
Олександр ПЕРЛЮК - Щоб не вляпатись, треба менше ляпати.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Поезія — рідна сестра моя.
А правда людськая — наша мати.
Ліна КОСТЕНКО
"Доля", 1962 - Є вірші — квіти.
Вірші — дуби.
Є іграшки — вірші
Є рани.
Є повелителі і раби.
І вірші є —
каторжани.
Крізь мури в'язниць,
по тернях лихоліть —
ідуть, ідуть по етапу століть...
Ліна КОСТЕНКО
"Є вірші", 1962 - Поете,
вмій шукати і чекати!
Найкращий вірш не ходить на свободі.
Ліна КОСТЕНКО
"Все більше", 1962 - Перо, мій скальпелю вогненний,
Ти мій жорстокий лиходій,
Мій дикий поклик цілоденний,
Первоцвіт мій, перволюб мій!
Іван Драч
"Перо", 1965 - Митець мусить втікати з життя для того, щоб його впізнати. Мусить втікати з життя, дріб'язкового побуту, тому що він розносить митця на частки. Митець мусить, як Демокріт, виколоти собі очі, щоб нарешті заглянути в середину суті, щоб пізнати її, щоб пізнати істину життя.
Михайло ОСАДЧИЙ
"Більмо", 1968
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
