Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо ти можеш збирати з нас податки двічі в рік, ти можеш дати нам і два рази літо та два рази осінь.
Плутарх. - Усяка жива істота прагне до задоволення. Тому, що задоволення є вище благо.Тож живіть мудро — прагніть до задоволення.
Епікур. - Знання – настiльки дорогоцiнна рiч, що їх не соромно добувати з будь-якого джерела.
Фома Аквiнський - Знання — настільки дорогоцінна річ, що її не ганебно добувати з будь-якого джерела.
Абу-ль-Фарадж. - Людина може припуститися помилки. Визнання її робить людину шляхетнішою. Але вдвічі стає вона шляхетнішою, коли виправить помилку.
Навої
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Сирота не виросте, а вистраждається, сирота не помре, а зістраждається.
Караїмське - Не лякайтесь козака приходу, не спішіть з сокирою виходить.
Караїмське - Дорога на небо починається з землі.
Караїмське - Всяке у житті буває, бо таку вже назву має.
Все ж бо з назви випливає. Караїмське - Будь дужим, вір у свою міць!
Караїмське
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Від доброго дерева - добрий і плід.
- Від доброго кореня - добрий і одкорінок.
- Від догляду і кінь слухнянішає.
- Від колеса не чути й голосу.
- Від привозного насіння врожай - часто кращий.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Чоловік займається балаканиною, якщо чи випив утомився від самітності. Жінка меле язиком просто для практики.
Макс Брандт - Чоловік і жінка — це дві ноти, без яких струни людської душі не дають правильного і повного акорду.
Д. Мадзіні - Чоловік і жінка мають бути парою один одному не лише достоїнствами, але й недоліками.
Магдалена САМОЗВАНЕЦЬ - Чоловік може бути щасливий з будь-якою жінкою, якщо тільки він не закоханий у неї.
Оскар УАЙЛЬД - Чоловік може винести всі, крім сліз жінки, причина яких — він.
Карел Чапек
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Не роки життєвою мірою – зміст.
Олег ОЛЬЖИЧ - Захочеш – і будеш!
Олег ОЛЬЖИЧ - Здорові і молоді народи не знають самообмеження.
Олег ОЛЬЖИЧ - Віднайшовши героїчний життєвий ідеал, нація не боїться вже ніяких фізичних ударів.
Олег ОЛЬЖИЧ - Дух – крига і стихія вогняна.
Олег ОЛЬЖИЧ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Передовсім бути собі ціллю, для власного духу працювати як бджола; збагачувати його, збільшати, довести до того, щоб став сяючим, прегарним, хвилюючим, зріючим у тисячних красках.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна", 1896 - Свобідний чоловік із розумом — то мій ідеал.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна". 1896 - Ніхто не відчував так глибоко зависимого нужденного положення жінки, як я.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна", 1896 - Як на силу ти багатий,
Не єднайся ти з гуртом: Буде силу він спиняти, Сам іди своїм шляхом! Борис ГРІНЧЕНКО "Зернятка", 1898 - Тоді юрба переконається, що незаміжня жінкa — то не предмет насміху й пожалування, лише істота, що розвинулася неподілено.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|