Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не тiло, а душа є людиною.
Григорій СКОВОРОДА - Глупiсть тисячi нерозумних живописцiв не може примусити нас зневажати живописне мистецтво, а научає, що ця наука многотрудна, i тiльки дехто з величезної кiлькостi любителiв її осягає.
Григорій СКОВОРОДА - Серце тодi насичується, коли освiчується.
Григорій СКОВОРОДА - З лиця людину можна примiтити, а не з підошви.
Григорій СКОВОРОДА - Зовсiм мертва душа людська, позбавлена природного свого дiла, вона подiбна каламутнiй та смердючiй водi, в тiснотi умiщенiй.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Відповіла б дяді, та піч на заваді.
- Віз і коня тримає обрік, жінку, поле і стодолу — чоловік.
- Він багато робить, щоб нічого не робити.
- Він дуже розумний: решетом у воді зірки ловить.
- Він м’яко стелить, медом маже, та правди вам ніде не скаже.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Квітчастий луг і дощик золотий.
А вдалині, мов акварелі, -
Примружились гаї, замислились оселі
Ах, серце, пий!
Повітря - мов прив'ялий трунок.
Це рання осінь шле поцілунок
Такий чудовий та сумний.
Павло Тичина
"Квітчастий луг...", 1915 - Ой не крийся, природо, не крийся,
Що ти в тузі за літом, у тузі.
Павло Тичина
"Ой не крийся, природо..." - Гаї шумлять -
Я слухаю.
Хмарки біжать -
Милуюся.
Милуюся - дивуюся,
Чого душі моїй
так весело.
Павло Тичина
"Гаї шумлять...", 1918 - Я чую пісню, мов крізь сон
Далекий Черемош гуркоче;
Мені вчувається щоночі
Той шелест листя, шум сосон.
Дмитро Загул
"Я чую пісню", 1919 - Ти давню праосінь нагадуєш мені:
Берегових грабів грезет і злотоглави,
Повітря з синього і золотого скла
І благодатний дар останнього тепла...
Микола Зеров
"Праосінь", 1924
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Мій спосіб цитування відрізняється від звичайного тим, що я нехтую лапками.
Джордж Мур - Міністри стоять на такому хиткому підніжжі, що найменший поштовх перекидає їх.
Фрідріх Великий - Мінлива і непостійна завжди жінка.
Вергілій - Місто — це співтовариство людей, у якому всі мучаться від самітності разом.
Herbert Prochnow - Мова — інструмент чи не важчий від самої скрипки. Можна ще помітити, що посередність як на одному, так і на іншому інструменті – нестерпна.
Петро В’ЯЗЕМСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Над прiрвою всi знаки оклику зiщулюються в знаки запитання.
Ростислав ДОЦЕНКО - Найбільш слідкують за своїми фігурами... шахистки.
Наталія ІВАНКІВ - Найбільша сила – в найбільшій єдності й організації.
Володимир ВИННИЧЕНКО - Найбільше бажання Лужкова – купатись в калюжі сепаратизму.
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ - Найбільше вихованих серед похованих.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не плач, мамо, не журися,
Бо вже твій син оженився.
Та взяв собі паняночку,
В чистім полі земляночку.
Історична пісня - Бо як трудно-нудно,
Тяжко та важко недолугому чоловіку
Против сили важкий камінь зняти,
Так же трудно на чужій стороні
Без родини сердешної помирати.
"Дума про від'їзд козака" - Мій пан лежить у лузі,
У Базалузі,
Постріляний,
Порубаний,
І на рани смертельні незмагає.
Та прошу я вас всенижающе
У луг-Базалуг прибувати,
Та тіло молодецькеє поховати,
Та звіру, птиці
На поталу не дати!
"Дума про Федора Безрідного" - Ой якби мене отцівська, материна молитва
Од смерті вборонила,
На Чорному морі не втопила,
Як буду я до отця, до матері,
До роду прибувати,
І буду отця та й матір
Штити, шанувати й поважати.
"Дума про Олексія Поповича" - Вовки-сіроманці, орли-чорнокрильці,
Гості мої милі!
Хоть мало-немного обождіте,
Поки козацька душа з тілом розлучиться.
Тоді будете мені з лоба чорні очі висмикати,
Біле тіло коло жовтої кості оббирати.
І комишами вкривати.
"Втеча трьох братів із города Азова" (дума)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
