Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Найчастіше буває так: чим менше відчуваєш страх, тим менше небезпеки.
Тіт Лівій - Намагаючись уникнути одних вад, дурні потрапляють в інші.
Горацій - Народ можна змусити до слухняності, але його не можна змусити до знання.
КОНФУЦІЙ, китайський мислитель(551-479 р. до н.е.) - Народу багато, а людей мало.
Діоген. - Наша доля залежить від наших звичаїв.
Корнелій НЕПОТ, давньоримський історик (I ст. до н. е. )
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- По бороді текло, а в рот не попало.
— ...в роті не було.
— ... а в роті сухо було.
- Так доробився, як сіль на окропі.
- Щастя йому з рук вилетіло, як птиця із сіті.
- Опарився, як муха на окропі.
- Ускочив по самі вуха.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Мов мати дитину.
Очам любо.
Тарас Шевченко
"За сонцем хмаронька пливе...", 1849 - Верховино, світку ти наші
Гей, як у тебе та мило!
Як ігри вод, плине тут час,
Свобідно, шумно, весело.
Микола Устиянович
Верховинець", 1889 - Ходжу берегами,
Та й не находжуся;
Дивлюсь на сади зелені,
Та й не надивлюся.
Пантелеймон Куліш
"Lago Маggirе", 1862 - Ми сподівались, ждали, ждали,
Ждемо й тепер... Весни нема,
А перед нами і за нами
Холодна, темная зима !
Олександр Кониський
"Сподівання", 1876 - Дивувалась зима,
Чом так слабне вона,
Де той легіт бересь,
Що теплом пронима?
Іван Франко
"Дивувалась зима...", 1880
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Жирний, мов шрифт.
Венедикт Єрофєєв. - "Жити в болоті й бути вільним від нього не можна", говорила жаба.
Михайло Генін. - Жити в суспільстві й бути вільним від суспільства не можна.
Володимир Ленін. - Жити не по лжі важко. Але треба. Але марно.
Володимир Войнович. - Життєва помилка — це поганий вчинок, що не приніс задоволення.
Сидонія Габрієль Колетт.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Рівень зарплати: кіт наплакав.
Василь МОМОТЮК - Роги найкраще виростають на лисині.
Дмитро ПОПОВИЧ - Розповідаючи про себе, ми завжди говоримо, що були кимсь, і лише поодинокі вправі сказати, що завжди були людиною.
Віктор ІГНАТЕНКО - Розумний чоловік — це не той, хто багато знає, а той, хто зрозумів хоча б одну жінку.
Валентина БУГРІЙ - Син олігарха перейшов у 3 клас за 5 мільйонів доларів.
Василь ТИТЕЧКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Смерть консерватизму означає скрізь і завжди смерть нації.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Покликання варягів...", 1926 - Динаміка — життя, рух — кожної живої нації полягає в обороні сильними консерватистами традиційної існуючої форми національної влади і в постійнім реформуванні цієї влади поступовцями.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Покликання варягів...", 1926 - Навіть само поняття національної культури української — як чогось органічного, окремого, індивідуального — зовсім чуже більшовикам.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Покликання варягів...", 1926 - Зрадництво стало найбільш характерним явищем нашої історії...
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Покликання варягів...", 1926 - Богдан (Хмельницький) був єдиний державний муж в нашій новітній історії, який зумів зорганізувати українську здержуючу і кермуючу консервативну силу і при помочі цієї сили опанувати розбурхану українську стихію.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Покликання варягів...", 1926
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
