Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Праця без доброчестя марна.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Світлонародженний той, що буде світлом світу.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Святі Батьківщини своєї після смерті не покидають.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Святого кореня є і гілки святі.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Хто гудить Бога, хай хвали не жадає.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- З гречки і проса — каша і паша.
- Просо вітру боїться, а дощев: кланяється.
- Між дорогами орати — так як на печі.
- Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив.
- Давай нивці, то і нивка дасть.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Коси в тебе, наче мишачі хвостики.
- Коси такі білі, наче молоко.
- Коси такі білі, наче полотно.
- Коси, наче в русалки.
- Коси, наче шовкова трава.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- ПРАВИЛА ДЕВІДА ОГІЛВІ:
Для реклами переважної більшості товарів довгі тексти ефективніші за короткі.
Рекламу з новинами читають на 22% більше людей, ніж рекламу без новин.
Заголовки читають у п'ять разів частіше, ніж самі тексти. Рекламні тексти без заголовка — це безголові потвори.
Заголовок із цитатою або просто взятий у лапки залучає ще 28% читачів.
Читачі зазвичай згадують саму знаменитість, але не товар, що вона рекламує.
Змістовна бесіда з дюжиною домогосподарок корисніша для автора рекламного тексту, ніж аналітичне дослідження, в якому він сам не брав участі.
Людині з університетською освітою не можна дозволяти писати рекламу для масового ринку.
- Правила для всіх однакові, тільки винятки різні.
Данило Рудий. - Правила дотримуйся вперто: щоб словам було тісно, думкам — просторо.
Микола Некрасов. - Правила існують, винятки живуть.
Борис Крутієр - ПРАВИЛА ПОЛІТИЧНИХ ОПИТУВАНЬ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ:
Коли підсумки опитування свідчать на вашу користь, хизуйтеся ними.
Коли підсумки опитування кардинально несприятливі для вас, то а висміюйте й заперечуйте їх або б підкреслюйте мінливість громадської думки.
Коли підсумки опитування трохи несприятливі для вас, домагайтеся симпатій публіки як жертва несправедливості, борець за правду.
Коли підсумки занадто близькі до переможних, дивуйтеся власній силі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Правду причепурили, — і вона стала красивою брех¬нею.
Юрій РИБНИКОВ - Не в грошах щастя, якщо вони лежать в Ощадбанку.
Юрій РИБНИКОВ - Хто обіцяє золоті гори, тримає дулю в кишені.
Юрій РИБНИКОВ - Скільки гарячих дискусій ні про що !
Юрій РИБНИКОВ - Гроші можна зневажати, якщо все дістається безкош¬товно.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- В зів'ялих листочках хто може вгадати
Красу всю зеленого гаю?
Хто знає, який я чуття скарб багатий
В ті вбогії вірші вкладаю?
Іван ФРАНКО
"Зів'яле листя"("Епілог"), 1896 - Пісне, моя ти підстрелена пташко,
Мусиш замовкнуть і ти.
Годі ридати і плакати тяжко,
Час нам зо сцени зійти.
Іван ФРАНКО
"Пісне, моя ти підстрелена пташко...", 1896 - Рідна мова на чужині
Ще милішою стає.
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Рідний край", 1898 - Лише ми одні піддержуємо красу в житті, ми, артисти, вибрана горстка суспільності...
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Valse melancholique", 1898 - Поезіє! сопутнице моя!
Ти — теплий, животворний промінь сонця,
Ти — тихий місяць, що в тюрмі сія
З закуреного темного віконця.
Агатангел Кримський
"Поезіє! сопутнице моя!", 1898-1901
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
