На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Вакансії для вчителів української мови та літератури

Давня мудрість / 1612
  • Заговори, щоб я тебе побачив.
       Сократ
  • Багато говорити і багато сказати не є те саме.
       Софокл
  • Добра людина — та, котра пам'ятає свої гріхи і забуває свої добрі справи; зла людина — та, котра пам'ятає свої добрі справи і забуває свої гріхи.
       Талмуд
  • Я не зустрічав ще нікого, хто любив би чесноту так само сильно, як чуттєві втіхи.
       Конфуцій
  • Хто завинить перед Небом, тому молитися буде нікому.
       Конфуцій 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • Стара правда і старе вино завсе добре, але не стара дівка.
       
  • Старого лиса тяжко зловити.
       
  • Старший Галичь відо Львова.
       
  • Стереженого Бог стереже.
       
  • Стережися того, же не має нічого.
        
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • Високий, як жердина.
       
  • Високий, як лоза, а дурний, як коза.
       
  • Високий, як смерека.
       
  • Високий, як телеграфний стовп.
       
  • Високий, як тополя, а дурний, як квасоля.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • Іронія — це цнотливість людства.
       Жуль Ренар.
  • Іскра Божа.
       Фрідріх Шиллер.
  • Істина — донька дискусії, а не донька симпатії.
       Гастон Башлар.
  • Істина — забобон, якому вдалося стати аксіомою.
       Ельберт Габбарт.
  • Істина — не те, що можна довести, істина — це простота.
       Антуан де Сент-Екзюпері. 
Ще..
Українська афористика / 13439
  • У лірика на кінчикові пера — крапля меду, у сатирика — крапля отрути.
       Юрій РИБНИКОВ
  • Видав книгу тільки тому, що надокучали прихильники.
       Юрій РИБНИКОВ
  • Сучасні дуелянти віддають перевагу найнебезпечнішій зброї — слову.
       Юрій РИБНИКОВ
  • Епіграмі потрібний перець, але гіркий, а не солодкий.
       Юрій РИБНИКОВ
  • Ніхто не прийде і не скаже: "Ваш вихід — зоряна година настала!" .
       Юрій РИБНИКОВ 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • Ой рада би-м, мій синоньку,
    Листок написать,
    Насипали могилоньку,
    Не можу я встать;
    Не можу я, соколоньку,
    Глубоко на дні,
    Насипали на рученьки
    Сирої землі.

       Юрій ФЕДЬКОВИЧ
    "Рекрут", 1862
  • Пречиста Діво, радуйся, Маріє,
    Бо я не можу... Вшак я маю душу,
    І чути мушу, і дивити мушу,
    Що тут на світі, ах, тутки ся діє!
    Да як до гробу зложуть моє тіло,
    Де темно, тісно, студено, зотліло,
    Де нич не плаче, де усе німіє —
    Пречиста Діво, радуйся, Маріє!

       Юрій ФЕДЬКОВИЧ
    "Пречиста Діво", 1862
  • Чую, що смерть, потайна й ненажерная,
    В вічні обійми мене обхопила!

       Василь МОВА
    "Думи засланця", 1877
  • І щастя всіх прийде по наших аж кістках.
       Іван ФРАНКО
    "Каменярі", 1878
  • В затишному раю я води Лети п'ю,
    Та тихострунную настроюю мою.

       Пантелеймон КУЛІШ
    "Рай". 1893
     
Ще..
Тости / 65
  • Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
    – То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!

       
  • Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
    Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!

       
  • Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
    – Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!

       
  • Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
       
  • Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ