Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не помилитися — це вже успіх.
Хун Цзичен. - Не привертайте на себе погибель діяннями рук ваших.
Біблія: Премудрість Соломона, - Не радій тому, чого ще немає.
З трактатів Давнього Єгипту. - Не робити жодних поступок життю є ознакою нерозсудливості.
ДЕМОКРІТ, давньогрецький філософ (460 р. до н. е. — 370 р. до н. е.) - Не сваріться дорогою.
Біблія: Йосип.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не бий, не печи — тільки язик намочи.
— Не бий, не волочи — у горілці язик намочи, усю правду скаже. - Ходи кумо до мене, випєм у мене.
- Буде пяна рука і нога.
- Хоч коні путай (так багато є там напитків).
- Хто має, той наливає.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Стільки з того користі, як з чорта смальцю.
- Стільки зробить, як комар надзижчить.
- Стільки має, як голодний за зубами.
- Стільки правди, як у кози хвоста.
- Стільки правди, як у решеті води.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Афоризм — це все те, що залишається від мислителя, якщо від нього що-небудь залишається
Григорій Ландау. - Афоризм — це добре відредагований роман.
Володимир Голобородько. - Афоризм — це думка в стані піднесення.
Анатолій Брейтер. - Афоризм — це думка, яка виконує пірует.
Жорис де Брюйн. - Афоризм — це думка, яку висловила сестра таланту.
Олександр Ратнер.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Людина має право на щастя, як птах на політ — то навіщо виступати проти розлучень, а папуг тримати в клітці?
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - М’яко стеле — зверху опиниться.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Маємо те, що нас мають.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Мазепи завжди зраджували тиранів і хамів.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Малорос, який хоче стати великоросом, має зменшити свій зріст на 15 см.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Все, що йде поза рами нації, це або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування однієї нації над другою, або хоробливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими вселюдськими фразами покрити своє духове відчуження від рідної нації.
- О рідна земле, люба моя нене!
Чому, припавши до твоїх грудей, Я тільки плачу, як дитя нужденне, А сил не набираюсь, як Антей? Микола ВОРОНИЙ "Мандрівні елегії", 1902 - Коли скінчиться той полон великий,
що нас зайняв в землі обітованій? І доки рідний край Єгиптом буде? Коли загине новий Вавилон?####Леся УКРАЇНКА "І ти колись боролась, мов Ізраїль...", 1904 - І ти колись боролась, мов Ізраїль,
Україно моя! Сам Бог поставив супроти тебе силу невблаганну сліпої долі. Леся УКРАЇНКА "І ти колись боролась, мов Ізраїль...", 1904 - Чи довго ще, о Господи, чи довго
ми будемо блукати і шукати рідного краю на своїй землі? Леся УКРАЇНКА "І ти колись боролась, мов Ізраїль...",1904
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|