Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Будь вовк кухарем, ведмiдь м’ясником, а лошак пiд верхівцем. Це справа чесна. Коли ж вовк грає на сопілцi, ведмiдь танцює, а лошак носить поноску, не можна не сміятись. Всяка нешкiдлива непристойність смiшить. А коли вже став вовк пастухом, ведмiдь ченцем, а лошак радником, це вже не жарт, а біда.
Григорій СКОВОРОДА - ...найгірша хвороба – хворіти духом.
Григорій СКОВОРОДА - Якщо важливо лiкувати тiло, то чи не найважливiше разом з тілом зберiгати і душу людини цілою, здоровою, незiпсованою?
Григорій СКОВОРОДА - Коли хто не має нового серця, тому весь світ є старе лахмiття. Коли чия душа тужить, тому весь свiт плаче. Коли чиє серце мучиться i страждає, тому весь рiк без свята... Коли чий розум мертвий, тому весь вiк без життя.
Григорій СКОВОРОДА - Так само як боязкi люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли i великого судна пересядуть на невеличкого човна, а вiдти знову переберуться у тривесельник, але нiчого сим не досягають, бо разом i собою переносять жовч і страх,– так і життєві змiни не усувають з душі того, що завдав прикростi і непокоїть.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Живши-живши та й ідеш — завивши.
- Там ліниво працює, де пожитку не чує.
- Тяжко працювати, де нічого взяти.
- Робити то є що, а зароб ти то нігде.
- На цій роботі не забагатієш, а згорбатієш.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Він мене знає, як чоботи на своїх ногах.
- Він не любить сісти, як кобила вівса їсти.
- Він, як стовп, не гнеться.
- Вірити, як собаці.
- Влетів, як птах.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Говорять: зрештою правда восторжествує; але це неправда.
Антон Чехов. - Годі побудувати щось словом, коли те саме руйнувати ділом.
Григорій Сковорода. - Гола правда.
Квінт Горацій Флакк. - Гола правда ще огидніша, ніж голий депутат.
Дмитро Видрін. - Голі факти добрі тим, що їх можна одягнути за будь-якою модою.
Михайло Генін.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Сьогодні на кожну тисячу працюючих перепадає лише десяток тих, хто їсть.
Олександр ПЕРЛЮК - Так довго стояв на одному місці, що земля просіла до колін.
Дмитро СВІНЦІЦЬКИЙ - Так, у нас свобода слова, але в цілях безпеки краще мовчати.
Олександр ПЕРЛЮК - Таке враження, що в багатьох наших судах ще не ступала нога правосуддя.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Таке враження, що всі ковалі свого щастя страйкують.
Віктор КОНЯХІН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой, гірка була наука!
Лис відразу взявсь за бука. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Іншим сіті наставляти,
Але добре пильнувати, Щоб самим не впасти в них! Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - А назустріч небезпеці
Ліпше вийти, ніж в кутку Дожидать на себе грому! Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Невже, крім пишних фраз та поривів дрібних
Нічого вже нема в найвищої істоти? Володимир САМІЙЛЕНКО "Людськість!", 1893 - Украдене щастя.
Іван ФРАНКО Назва драми, 1893
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|