Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Невігластво робить людей сміливими, а роздуми — нерішучими.
Фукідід - Невідоме лихо завжди вселяє більше страху.
Публій Сір - Немає нічого більшого, що тіснило б і підкоряло душу, ніж любов до багатства. Немає нічого гіднішого й шляхетнішого презирства до грошей.
ЦИЦЕРОН - Немає нічого поганого в тім, щоб зазнати змін, як немає нічого хорошого в існуванні завдяки їм.
Марк АВРЕЛІЙ - Немає нічого сильніше слова.
Менандр
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- йде з косовиці і ледве ноги волочить — вморився. — Кажуть, якийсь москаль,
- зайшовши в наші сторони, забажав піти на косовицю... Забажав і пішов, та ще не абияк, а дві коси взяв; аж бородою трясе, чимчикує в поле: а коси тільки "цок, цок" — у кожного одна коса на плечі. "Куди ти Москалю так поспішаєш" — питають. — "Касіть, касіть" каже. — "А нащо ж ти дві косі взяв"? — "Ет"! — дурні мов хахли. — "Одна" — каже,– вмориться, другу візьму"! — Покосив день, вертається — ледве ноги тягне, коси ззаду волоче, зачепивши одна за другу... "А де це ти Москалю був"? — питають. — "Касіл, чорт мєнє насіл"! (косив, чорт мене носив) і такий змучений, що ледве і говорить).
- Тут теши і теши, а там треба пуп напняти (рівняє теслярську роботу до косарської).
- Усякий кулик до свого озера привик.
- "Де живеш куличе"? — "В болоті" —"Там же погано"! — "Я привик"!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Широка, як море.
- Широке поле, як море.
- Широкий, як світ.
- Широкий, як степ.
- Шия, мов на мотузку.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Мало у бiдняка ворогiв, але ще менше у багатiя друзiв.
Мейданi - Марнославство змушує нас діяти всупереч нашим смакам набагато частіше, ніж того вимагає розум.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Масова культура – анальгетик, а не наркотик.
Станіслав ЛЕМ - Мати — єдине на землі божество, яке не знає атеїстів.
Е. Легуве - Мета влади — влада.
Дж. Оруел
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- У кожного застою своя настоянка.
Флоріан БОДНАР - У мене ніколи не було проблем з нашим поганим народом, а тільки з нашою хорошою владою.
Василь КРАСНЮК - У митців Божа іскра в серцях, у вождів – Божа іскра в очах.
Андрій КОВАЛЬ - У морі брехні головне — добре плавати.
Володимир ШАМША - У мудрості – невичерпний запас внутрішніх резервів.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Приступи, подивись і на путь мене справ,
Роз'ясни мені хвилі тривоги! Я втомився, охляв, серед шляху пристав І тривожно шукаю дороги. Петро Карманський "Як побачиш сліпця...", 1906 - Ой люлі, люлі, химерний смутку!
Шепоче вільха і верболіз. Задума квилить, шовкові вії Срібляться ясним брильянтом сліз. Петро Карманський "Ой люлі, смутку!", 1906 - Але минай людські стежки, дитино,
бо там не ходить воля, — там жура тягар свій носить. Леся УКРАЇНКА "Лісова пісня", 1911 - Я ввечері цілую рожу
І кличу сум. Чому, чому я жить не можу Та сам, без дум? Павло ТИЧИНА "Гаптує дівчина...", 1914 - Гей, над дорогою стоїть верба,
Дзвінкі дощові струни ловить, Все вітами хитає, наче сумно мовить: Журба, журба... Отак роки, отак без краю На струнах Вічності перебираю Я, одинокая верба. Павло ТИЧИНА "Квітчастий луг...", 1915
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Бодай вас Бог любив, а мене – молодиці!
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити. Так давайте за це і вип'ємо! - Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|