Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ніхто ні друг, ніхто ні брат: про себе кожен дбає. Та тим самим своє відкидаємо, немічні легко піддаємось і людям, і дияволу – адже не захищаємо одне одного. Адже і в бою, і в поході, як воїн лише про те мислить, якби міг один утекти, то усіх інших з собою погубить. Якщо ж ні себе, ані зброї не щадить за себе й за військо, той сам вирятується і всі друзі його.
Златоуст - Краще один праведник, ніж тисяча грішників.
Аристотель - Хто вірує в Мене, якщо й помре, живим буде, і усякий живий, хто вірує в Мене, не умре повік.
Євангеліє - Кожній людині, яка помирає, вся земля домовина: кожен-бо, хто від землі – земля є і землі повертається.
Демосфен - Коли не сумував, як його не було, то й зараз не сумуй, що однині не буде.
Амас
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не питай у того, хто їде до Мекки, а питай у того, хто повернувся.
Караїмське - Дари Бога — незліченні.
Караїмське - Нехай Бог краще душу візьме, аніж розум.
Караїмське - Хай Бог ощасливить краще на схилі, аніж на початку віку.
Караїмське - Святий із святим любить рахуватися.
Караїмське
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Довгий, як жердка.
- Довгий, як тичка.
- Довгий, як тополя.
- Довгонога, як жирафа.
- Довгонога, як та чапля.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Я правив свій вірш півдня і викреслив одну кому. Увечері я поставив її знову.
Оскар Уайльд. - Я проклинаю той день, коли взявся за перо. До цього в мене були самі друзі, а тепер тільки вороги.
Жан Жак Руссо. - Я сама себе витягла нагору за бретельки власного бюстгальтера.
Мадонна. - Я став вільнодумцем ще до того, як навчився думати.
Джордж Бернард Шоу. - Я тільки одного разу помилився, коли гадав, що я помилився.
NN
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Окрасою речення є думка.
Євген ЯЩЕНКО - Вчасна похвала творить долю.
Євген ЯЩЕНКО - Що зненавиділи у дитинстві – ненавидіти будете все життя.
Євген ЯЩЕНКО - Вміння ловити людей на брехні ще не говорить про любов до правди.
Євген ЯЩЕНКО - Земля має належати тим, хто любить її.
Євген ЯЩЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Василь СИМОНЕНКО
"Лебеді материнства", 1964 - Україно, зозульні діброви,
Україно, далеко єси...
Україно, яка ж ти чудова,
Усміхнись у серпанку краси.
Михайло ОСАДЧИЙ
"На обмерзлих...", 1966 - Національне відродження є процесом, що має практично необмежені ресурси, бо національне почуття живе в душі кожної людини, навіть тієї, яка, здавалося б, давно померла духовно.
Валентин МОРОЗ
"Замість останнього слова", 1970 - І тут на допомогу приходить інстинкт самозбереження. Він — головна підвалина опору. Того опору, яким тримається нація, і духовність взагалі.
Валентин МОРОЗ
"Хроніка опору", 1970 - На українському пустирі пасуться всі...
Валентин МОРОЗ
"Хроніка опору", 1970
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
