Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Визначай смак не а шкаралупою, а за ядром.
Григорій СКОВОРОДА - Розум завжди любить до чогось братися, і коли вiн не матиме хорошого, то звертатиметься до поганого.
Григорій СКОВОРОДА - Воiстину, моя самотнiсть вiдкрила менi небо!
Григорій СКОВОРОДА - Одне менi тiльки близьке, вигукну я: о школо, о книги!
Григорій СКОВОРОДА - З видимого пiзнавай невидиме.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Надія у бозі, коли хліб у стозі.
- Надіявся дід на обід, та без вечері спати ліг.
- Надіявся дід на обід, та й без вечері спати ліг.
- Надоїла, як гірка редька.
- Надокучив, як парена редька.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Ворушиться, мов жук у снопі.
- Впав у біду, як курка в борщ.
- Впала, мов билина.
- Впала, мов підкошена трава.
- Впертий, як осел.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Десять тисяч поетів бачили десять тисяч місяців
Але цей місяць єдиний. Окіта Содзі - Десь щось неймовірне чекає, щоб стати відомим.
Карл Саган - Деякі люди гуляють під дощем. Інші просто мокнуть.
Боб Ділан - Деякі речі повинні бути непрозорими, щоб ви змогли їх побачити.
Дін Янг - Деякі так розхвалють свою країну, ніби мріють її продати.
Жарко Петан
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо у вас співає душа, значить, вона десь хильнула. Василь ТИТЕЧКО
- Оптимісти сподіваються, що багато до чого вони просто не доживуть.
Олександр ПЕРЛЮК - У справжнього чоловіка на першому плані жінка і лише потім — жінки.
Олександр ПЕРЛЮК - Не біда, що вас засудили, важливо, що ви ні в чому не винні.
Олександр ПЕРЛЮК - Через каяття — до нових перемог.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Звичайно, наші спільноти — це спільноти разом пережитого смутку й горя. Смуток тихіший і відлюдний, але в'яже сильніше.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ "Загублена українська людина", 1954 - На перехресті доріг стоїть українська душа в латаній свитині, зшитій із поношених і потертих мислей.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ "Загублена українська людина", 1954 - Ми вийшли в світ, щоб зберегти в нашій спільноті свободу духу й життєвих форм, що знищені там.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ "Загублена українська людина", 1954 - Золота копула духу розбита бурею війн, а нової не вдалося створити. Живемо епігонами й наше мислення мав познаки мислення епігонів.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ "Загублена українська людина", 1954 - Жива українська душа прагне й вимагає нової одежі духу й життєвих форм, і живих їх здійснень у новій українській людині.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ "Загублена українська людина", 1954
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|