Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Уживання вина за мірою та потребою – на користь тілу. Це у відповідь сказав: "Лоза три паростки родить: перший – солодощів, другий – пияцтва, третій – божевілля".
Софокл - Влада надає словам відбитку правди.
Соломон - Краще свої гріхи викривати, ніж чужі.
Демокріт - Ворог, який істину каже, ліпший від лицемірного друга.
Демокріт - Коли в думі він говорив не солодке, а корисне, і Дімад сказав: "Уб'є народ тебе, коли розлютиться!" – відповідав він: "А тебе уб'ють, як не розлютяться".
Фокіон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як їхав я з Перемишля, вчепилася баба дишля.
- Як настав Ілля — наробить гнилля.
- Як не бере Мартин циці, то вже йому час переходити на варениці.
- Як не бере Мартин циці, то вже йому час переходити на галушки.
- Як поганий командир, то і військо гине.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Молода, як огірочок.
- Молода, як у спасівку яглиця.
- Молодець, як печений горобець.
- Молодик, як бик.
- Молодиця, як тихеє літо.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Поганий той революціонер, який у момент гострої боротьби зупиняється перед непорушністю закону.
В. І. Ленін - Поклоніння героям найбільш розвинене там, де найменш розвинене повагу до людської свободи.
Герберт Спенсер - Політика — це невпинний вибір із двох лих.
Джон Морлі - Політика є мистецтво постійного знаходження причин для нових податків.
Гарольд Нар - Політика є продовження війни іншими засобами.
Во Нгуен Зіап
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- — Ура!!! Канікули!!! — радісно стрибаючи по кімнаті й розмахуючи щоденником, кричать батьки першокласника.
Наталія ІВАНКІВ - «Є брехня, є велика брехня і є статистика», — сказав Марк Твен. Розумний був чоловік, а у політтехнології нічого не тямив.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - «Усі ми люди», — виправдовують себе ті, хто чинить не по-людськи.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - «Хлопця моєї мрії» нерідко зустрічають у подруг.
Василь МОМОТЮК - А от чому в таблиці Менделєєва йод є, а зеленки немає?!
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой одна я, одна,
Як билиночка в полі, Та не дав мені Бог Ані щастя, ні долі. Тарас ШЕВЧЕНКО "Ой одна я, одна...", 1847 - Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою. Тарас ШЕВЧЕНКО "Доля", 1858 - Мені, моя доле,
Дай на себе подивитись, Дай і пригорнутись, Під крилом твоїм любенько В холодку заснути. Тарас ШЕВЧЕНКО "Слава", 1858 - Нема в мене роду,
Немає дружини, Ані брата-товариша На всій Україні. Пантелеймон КУЛІШ "Народна слава", 1862 - Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталась тільки надія одна. Леся УКРАЇНКА "Надія", 1887
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|