Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Влада над вільними людьми більш прекрасна і більше відповідає доброчесності, ніж панування над рабами.
Арістотель. - Влада супроти волі народу, яка базується на свавіллі правителя, називається тиранією.
Сократ - Власне розуміння доброчесності і пороків — найголовніше. Якщо цього розуміння немає, все стає хитким.
Цицерон, давньоримський оратор і філософ (106-43 рр. до н. е.) - Вогонь, жінка і море — три лихоліття.
Езоп - Володіти собою — найбільша влада.
Сенека
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як позичає, то всі боги викладає; а як віддає, то в батька-матір лає.
- Як позичає, свого батька лає; а як віддає, то його.
- Як бере — очі дере, як віддає — батька дере.
- Хто за віру, а хто за міру.
- Відбереш в песій голос.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Грається, неначе з хлопцем.
- Грається, як кіт з мишею.
- Грається, як котик.
- Грається, як мала дитина.
- Грамотний, як попів індик.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У кого Аллах віднімає посаду, тому він повертає розум.
“Пшекруй” - У кого дві дружини, тому не потрібна собака.
Яніна ІПОХОРСЬКА - У кого немає жінки, той сирота.
Аркадій Давидович - У кожній сумнівній справі єдиний засіб не помилитися це припускатися найгіршого кінця.
Людовик XІ - У кожнім віці – свої принадності, але в молодості ще й чужі.
Геннадій Малкін
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Стаєш безпорадним, коли не знаєш, з ким боротися, що долати.
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ - Ніколи не бійся ворогів великих – остерігайся дрібних.
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ - Посередні – диявольщина ХХ-го сторіччя.
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ - Легенди бувають правдивіші за історію.
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ - В душу не вскочиш, коли тебе виселено звідти.
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І, відділившись від юрби,br> загорнемося в хутро ночі.
Хай два серця — два голуби співзвучно й тужно затріпочуть. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Два серця", 1935 - Послухай: б'є весільний бубон
і клени клоняться, мов пави. В твоє волосся, моя люба, заплівся місяць кучерявий. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Весільна", 1935 - Радосте моя синьоока,
Моя радосте мила, Як зоря, що високо Наді мною спинилась. Юрій ЛИПА "До панни...", 1938 - Пребудь в мені! Вже ближче ночі тінь
І тьма густіша. Боже, в далечінь Відходять блага й сили помічні, — Безпомічному поможи мені! Юрій ЛИПА "І прийде час", 1938 - Топчуть ноги радісно і струнко
Сонні трави на вузькій межі. В день такий — віддатись поцілункам! В день такий цілим натхненням жить!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|