Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Щоб робити добро, треба, насамперед, його мати.
Арістотель - Юнак стає чоловіком, коли не простує через калюжу, а обминає її.
ПЛАТОН - Юнацтво, що загинуло на війні, — як вилучена з року весна.
Перикл - Я людина, і ніщо людське мені не чуже.
Теренцій - Я знаю, що нічого не знаю, а інші не знають навіть цього.
СОКРАТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хочеш убити змію — бий по голові, хочеш знищити банду — лови отамана. (кит.)
- "На здоров’я!" "Пий на безголов’я!"
- "Тит, ходім молотить!"-"Голова болить".-"Ходім до корчми горілку пить!" – то він і біжить.
- "Тпру! Скрипить. Треба дьогтю купить, а чи пропить? Е, ні, дьогтю купить. Ні, хай скрипить. Краще пропить! Гей, воли!"
- А гультяй в корчмі усе п’є, прийде додому – мене б’є.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Лісок, як щітка.
- Літа пливуть, як вода.
- Літа, як орел.
- Літає, мов вихор.
- Літає, мов сокіл.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Жінка як футбольний суддя, що часто показує жовту картку, але червону — ніколи.
Марчелло Мастрояні - Жінка, нікого не любляча, ні в кому не може викликати ревнощів.
Мігель Сервантес - Жінка, що вступила в шлюб через гроші, заслуговує плати, але не любові.
Элоїза - Жінка, що говорить “Hі”, хоче поговорити.
NN - Жінка, що дуже мудро могла б керувати державою, завтра ж створить собі пана, якому і десяти курей не можна довірити для керування.
Кардинал Мазаріні
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Нинішня влада надала нам свободу пересування: ми можемо вільно йти на всі чотири сторони.
Віктор ІГНАТЕНКО - Нинішня влада працює з відкритим забралом: вмостилась у високі крісла і в народу все відкрито забрала.
Віктор ІГНАТЕНКО - Нібито й людина, а поглянеш на те, що наробив, і розумієш — еволюція для нього ще не закінчилась.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Ніхто так наполегливо не вимагає, аби цапа пустили в город, як вовки.
Флоріан БОДНАР - Ніщо так безслідно не зникає, як правда про правду.
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Що там тюрма!
То слава наша!
Ми всі тепер сидим в тюрмі!
Всі п'єм одну ми скорбну чашу,
Одна вона — тобі й мені.
Олександр КОНИСЬКИЙ
"Я не боюсь...", 1882 - Убогії ниви, убогії села,
Убогий, обшарпаний люд,
Смутнії картини, смутні-невеселі,
А інших не знайдеш ти тут.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Смутні картини", 1883 - Тепер вона звелась і мову свою шляхетську забула, і віри відцуралась — словом, як там кажуть, та ж свита, та не так зшита.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886 - В біді твоїй рідніша ти мені;
Тобі несу я сили всі, що маю;
І працю тиху, і мої пісні
На вівтар твій побожно я складаю.
Володимир САМІЙЛЕНКО
"Україні", 1888 - А все ж твоя втіха — поплакати стиха,
Згадавши веселий свій край.
Іван МАНЖУРА
"Лелії", 1889
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
