Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Кожен є той, чиє серце в нiм: вовче серце – справдешнiй вовк, хоч обличчя людське; серце боброве – бобер, хоч вигляд вовчий; серце вепрове – вепр, хоч подоба бобра.
Григорій СКОВОРОДА - Чи може людина, слiпа у себе вдома, стати зрячою на базарi?
Григорій СКОВОРОДА - Пiзнаєш iстину – ввiйде тодi в кров твою сонце.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба може говорити про бiле той, котрому невiдоме, що таке чорне?
Григорій СКОВОРОДА - Свiтло вiдслонює нам те, про що ми в темрявi лише здогадувалися.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Без вірного друга велика туга.
- Куди голка, туди й нитка.
—... куди чоловік, туди й жінка.
- Чорт сім пар постолів стоптав, поки їх до купи зібрав.
– Чорт тридцять пар ходаків стоптав, поки піп таку пару підібрав.
– Хоч чорт лапті подрав, та до купи зібрав.
– Не мало чорт ходаків сходив, заки їх до купи позводив.
- Зібрав чорт пару — Карпа і Варвару.
- З ким жити, того не гнівити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Руки, як копистки.
- Руки, як у рака клешні.
- Рябий, як гороб'яче яйце.
- Рябий, як зозуля.
- Рябий, як на небі зірниця увечері.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Я можу писати краще за будь-кого, хто пише швидше від мене, і швидше за будь-кого, хто пише краще, ніж я.
А. Дж. Ліблінґ. - Я написав слово. Тепер викреслюватиму зайве.
Мечислав Шарган. - Я написав шість книг; вони зовсім непогані для людини, яка прочитала всього дві.
Джордж Берне. - Я не дивлюся телевізор, бо він згубно впливає на мистецтво розмовляти про себе.
Стівен Фрай. - Я не завжди поділяю свої погляди.
Поль Валері.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Людина він так собі, але ходить з охоронцем.
Андрій КОЦЮБИНСЬКИЙЙ - Людина потрапляє в рай чи пекло залежно від того, хто її ховає.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Людина різнобічна: розвалить будь-яку справу.
Юрій РИБНИКОВ - Людина, котра вичавила з себе раба, ні за що не проголосує за рабовласника.
Олександр ПЕРЛЮК - Людина, яка звикла дивитися телевізор, в книжках зазвичай шукає тільки картинки.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Наші едеми
Тільки фантоми...
Хто скаже, хто ми?
Дмитро Загул
"Наші едеми", 1925 - Скільки літ не пройде — все на скелі сидітиме
З золотим гребінцем Лореляй
Із очима зеленими і дивно-розкритими,
Обіцяючи рай і одчай.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Скільки літ не пройде", 1926 - Аксіоматичний характер ідеалу (який він завдячує своїй "емотивності") згори виключає всякий розумовий аналіз, робить ідеал нетикальним, оточує його міцним муром "фанатизму", якого не розвалити найтяжчим гарматам переконувань, глуму або провокації.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Безсила є та ідея, яка обмежується лиш "альтруїзмом" до себе, а позбавлена "скаженої злоби" проти чужого світу.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Лиш плекання нової волі врятує нас!
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
