Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Пам’ятайте, що діти ваші будуть поводитись з вами так, як ви поводитесь зі своїми батьками.
Фалес - Перед людиною три шляхи до розуму: шлях міркування — найшляхетніший; шлях наслідування — найлегший; шлях особистого досвіду — найважчий.
КОНФУЦІЙ - Перш ніж наказувати, навчися коритися.
СОЛОН - Перш ніж сказати щось іншим, скажи це собі.
Луцій Анней СЕНЕКА - Перший келих вина, за звичай, п’ють за здоров’я, другий — заради задоволення, третій — заради нахабства, останній — заради божевілля.
Анахарсіс
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Якби не теє, та не онеє, та ще не дещо другеє.
- Змерз, як цуцик.
- Знає кума — знає півсела.
- І комар коня загризе, коли вовк поможе.
- Його хоч до сала прив’яжи, то все одно буде, як драбина.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Бистрий, як куля.
- Бистрий, як муха в окропі.
- Бистрий, як стріла.
- Бігав, мов кручена ярка.
- Бігає, висолопивши язика, як пес.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Гарна людина завжди простодушна.
Марціал - Гідна людина не та, в якої немає недоліків, а та, в якої є чесноти.
Василь Ключевський - Давайте будемо людьми, хоча б доти, поки наука не відкриє, що ми є чимось іншим.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Давньоіндійське виречення
- Дах над головою часто не дозволяє людям рости.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Кажуть, що куріння шкідливе, але воно створило для людства перекури.
Олексій РОВЕНКО - Казка — це коли одружився з жабою, а вона виявилася царівною. А дійсність — це коли навпаки.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Кожна капустина має свою голову.
Леонід БАННІК - Кожна пустеля пишається своїми міражами.
Микола ПАСЬКО - Коза на горбку вища за корову в полі.
Леонід БАННІК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Коли прийшла пора і ти дозрів
У муках днів, у боротьбі з собою, Як образ берегів в імлі, на морі, — В одній хвилині з'явиться тобі Твоє призначення і зміст. Юрій ЛИПА "Призначення", 1938 - Ми у руці тримаєм тільки зерна;
гаїв не бачимо, що з них зростуть і зашумлять зеленим верховіттям. Юрій КЛЕН "Попіл імперій", 1946 - Всі сумніви навіки заспокоїв,
хто добре політграмоту засвоїв. Як вільно й легко жити без думок, коли нам визначено кожний крок. Юрій КЛЕН "Попіл імперій", 1946 - Фанатизм виключає мислення взагалі або — найменше — ясність мислення. Без ясності мислення всякий рух сходить на манівці і перетворюється мимоволі й несвідомо на свою протилежність.
Юрій ШЕРЕХ "Наша сучасність — наше мистецтво", 1947 - Так ось який ти, світе зелен-золот,
Давно відомий з вицвілої казки... Серця людей — неначе лід і холод, Злоба. Ненависть. Вічно жах поразки. Олекса Веретенченко "Так ось який ти, світе зелен-золот...", 1951
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|