Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.
Григорій СКОВОРОДА - I нiхто не може вбити в собi зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро. А не взнавши того в себе, як можна взнати й вигнати у iнших.
Григорій СКОВОРОДА - На новий путівець шукай новi ноги.
Григорій СКОВОРОДА - Що з того, коли листок зовнi зелений, та корiнь позбавлений життєвого соку.
Григорій СКОВОРОДА - Чи не дивина, що один у багатствi бiдний, а інший у бiдностi багатий?
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ждала, як Бога.
- Силуйте бо мене!
- Дайже Боже, почуте — побачити!
- Як кортить, то і Бог простить!
- На цей торг і пішки.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Волочиться, як солоний заєць.
- Вона співає, як муха в глечику.
- Вони між собою, як риба з водою.
- Вони такі милі і гарні, як голубів пара.
- Вони, як ті цигани.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Відтоді, як винайшли мову, люди не можуть домовитися одне з одним.
Генрик Ягодзинський. - Відштовхувалися від тих самих цитат у різні боки.
Аркадій Давидович. - Вікно у світ можна затулити газетою.
Станіслав Єжи Лец. - Вільна преса може бути доброю чи поганою, це правильно. Але ще більш правильним є те, що невільна преса може бути тільки поганою.
Альбер Камю. - Вільний той, хто може не брехати.
Альбер Камю.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Повітряні замки легко будувати, але в них жити неможливо.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Маса дивиться на інтелектуала, як бджола на трутня.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Без Конституції не може існувати тільки Конституційний Суд.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Хочеш удавати мудрого? Мовчи, коли мудрі говорять.
Володимир КАНІВЕЦЬ - З тисяч людей, що знають Дона Кіхота, не набереться і сотні, що знають Сервантеса.
Володимир КАНІВЕЦЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Та утіште серце моє,
Здавна наболіле, За Вкраїну нещасливу Кров'ю обкипіле... Василь МОВА "Під стріхою убогою...", 1870 - Спить Вкраїна,
І настане колись час — Її збудить знов до жизні Народовців чесний глас. Василь МОВА "Не пустуй, моя голубко...",1876 - Не пора, не пора, не пора
Москалеві й ляхові служить! Довершилась України кривда стара, — Нам пора для України жить. Іван ФРАНКО "Не пора", 1880 - І чужі ми чужениці
В рідній Україні, Як пташина без гніздечка На німій руїні. Пантелеймон КУЛІШ "Ключ розуміння", 1882 - Воскреснеш, нене, встанеш з домовини...
Тебе я словом правди привітаю, І розіллється слава України По всій вселенній, од краю до краю. Пантелеймон КУЛІШ "Слово правди", 1882
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|