Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Тому що ніколи в цьому світі ненависть не припиняється ненавистю, а відсутністю ненависті припиняється вона.
Будда - Тому, хто відважився діяти, за звичай, буває удача; і навпаки, вона рідко буває тим, хто зволікає та бариться.
Геродот - Трохи гірші ті правителі, яких народ любить і піднімає. Ще гірше ті, яких народ боїться, і найгірші за всіх всіх ті правителі, якими народ нехтує.
Лао-ЦЗИ - У великих справах вже саме бажання — достатня заслуга.
Проперцій - У гніві нічого не говори і не роби, поки не промовиш подумки всі двадцять чотири літери абетки.
Афінодор
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто город має спільний з баєм, у того кущ на спині росте. (азерб.)
- Хто з дороги збочує, того дорога карає. (азерб.)
- Хто чіпляється за два кораблі, потоне. (азерб.)
- Щасливий випадок — це перелітний птах: не випускай із рук. (азерб.)
- Що їв — залиш собі, розкажи, що бачив. (азерб.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Комар, як ворон: де сяде, там і клює.
- Комбайн пливе серед жита, як у морі човен.
- Кому, як повітка, а мені, як квітка.
- Корисно, як сліпому дзеркало.
- Користі з тебе, як з цапа вовни.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Будь-яка наша вада більш прощенна, ніж хитрощі, до яких ми вдаємося, щоб її приховати.
Франсуа де Лярошфуко. - Будь-яка помилка може стати останньою, якщо не зробити наступної.
Веселий Георгієв. - Будь-яка правда, варто її висловити, втрачає свою безперечність, наближається до брехні.
Альфонс Доде. - Будь-яка реклама є засобом відокремлення людини від її грошей.
Джон Пристлі. - Будь-яка самокритика — це прихована похвала. Ми лаємо себе для того лише, щоб показати свою неупередженість.
Семюель Джонсон.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Вони заведуть нас туди, куди ми посилаємо їх.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо консолідуються, значить незабаром щось будуть ділити.
Олександр ПЕРЛЮК - Не пити треба в міру.
Олександр ПЕРЛЮК - У кожній жінці стільки хорошого, що його вистачить не одному чоловікові.
Олександр ПЕРЛЮК - Гадаєте, тим, хто бореться з хабарництвом, гроші не потрібні?
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- На порозі гість веселий —
Дощ блакитний, весняний...
- Хто постелю нам постеле
У світлиці запашній?
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"На порозі гість веселий...", 1919 - Любиш чи не любиш,
Се мені байдуже!
Ввік я вірна буду,
Мій сердечний друже.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Любиш чи не любиш...", 1925 - Моя!.. Й немає слів — слова в полоні,
Коли душа горить, діждавшись жнива.
Цілує жниці стиглі груди нива,
Пестить колоссям, мов ніжні долоні.
Богдан КРАВЦІВ
"Три сонети", 1930 - Пишу й писатиму, бо вірю в Петрарку і в вічну любов.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
