Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Наступний, весело освітлений день — плід учорашнього, так само як добра старість — нагорода гарної юності.
Григорій СКОВОРОДА - Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне.
Григорій СКОВОРОДА - Не любить серце, не бачачи краси.
Григорій СКОВОРОДА - Що вподобав, на те й перетворився.
Григорій СКОВОРОДА - Не за обличчя судіть, а за серце.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Зарікалася свиня кізяки їсти: коли біжить — аж три лежить, всі три і з’їла.
- Земля — тарілка: що покладеш, те й візьмеш.
- Злий плаче від заздрості, а добрий від радості.
- Злі діла приховаєш, а злих очей не сховаєш.
- Змія вкусила й тікає, людина ж, кусаючи, міри не знає.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дитина, як лялечка.
- Дитиночка, як качатко.
- Дитиночка, як линочок.
- Дівка, як верба: де посадиш, там і прийметься.
- Дівка, як верба: її не поливай, а вона росте.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Моя проблема полягає в тому, що мене не цікавить ніщо, крім мене самого. А з усіх форм художнього вимислу автобіографія оплачується найгірше.
Том Стоппард. - Моя склянка невелика, але я п'ю зі своєї склянки.
Альфред де Мюссе. - Моя слава зростала з кожною моєю невдачею.
Джордж Бернард Шоу. - Моя статистика — це факти, а ваші факти — всього лише статистика.
Джонатан Лінн і Ентоні Джей. - Мрії нашої юності виростають з казкових обіцянок американської реклами. Я досі вірю, що можна навчитися грати на піаніно поштою.
Зельда Фіцджеральд.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чудес не буває: правителі від лицемірства, кумівства, мільйонних дивідендів добровільно не відмовляться.
Олександр ПЕРЛЮК - Шию намилюють, аби легше було сім шкур дерти.
Флоріан БОДНАР - Шкода, що ми не в НАТО, а то б ми усю їхню техніку перепродали, розтягнули, здали на брухт.
Олександр ПЕРЛЮК - Шукаємо власний шлях, а шлагбаумами запаслись імпортними. Флоріан БОДНАР
- Шукали корінь зла. Обрізали всі гілки…
Віктор КОНЯХІН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Висне небо синє,
Синє, та не те! Світе, та не гріє Сонце золоте. Яків ЩОГОЛІВ "Осінь",1883 - Я нам'ятую вечір темний
Тепер далекої весни, Зелений берег, ліс таємний, Смоляні пахощі сосни. Яків ЩОГОЛІВ "Пляц", 1883 - Вечоріє і темніє,
По землі лягає мла, І не зійде срібний місяць: Хмара небо затягла. Яків ЩОГОЛІВ "Вечір", 1887 - Гей, ти, степ широколаний,
Мій килиме сріблотканий! Розпростерся ти широко, Що не скине й орле око Твоє займище безкрає! Іван МАНЖУРА "Степ", 1890 - Гетьте думи, ви, хмари осінні!
Тож тепера весна золота! Леся УКРАЇНКА "Соntrа sреm sреrо!", 1890
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|