Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не сумуй, що люди не знають тебе, але сумуй, що ти не знаєш людей.
Конфуцій - Даремне навчання без думки, небезпечна думка без навчання.
Конфуцій - Не достойний бути вченим той, хто думає про сите і спокійне життя.
Конфуцій - В давнину вчилися, щоб удосконалити себе, зараз вчаться, щоб сподобатися іншим.
Конфуцій - Ніколи не міняється лише вища мудрість і сама велика дурість.
Конфуцій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хліб їж, а правду ріж.
- Хліб на возі — легше в дорозі.
- Хліб на хліб сіять – ні молоть, ні віять.
- Хліб святий — тато, а мудрість — мати.
- Хліб та вода — козацька їда.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ходить, мов корова.
- Ходить, мов пава.
- Ходить, мов сім днів не їв.
- Ходить, мов тінь.
- Ходить, мов три дні не їв.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Даремно говорити: "Ми робимо усе, що можемо".Треба зробити те, що необхідно!
Уінстон Черчіль - Дерзати! Ціною дерзання досягається прогрес. Усі блискучі перемоги є в більшому або меншому ступені нагородою за відвагу.
Віктор Гюго - Дії не завжди приносять щастя, але без дій щастя не буває.
Бенджамін Дезраелі - Для мене, жити заради визначеного результату — значить присудити себе до тривалого розчарування.
Моя єдина нагорода полягає в діях, а не є їхнім наслідком. - Для того щоб процвітати в бізнесі, потрібний талант надзвичайний; якщо ж ви маєте такий талант, навіщо витрачати його на бізнес.
І. Липкий
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чи потрiбне почуття лiктя тому, хто має мiцнi лiкті?
Ростислав ДОЦЕНКО - Чи потрібна правителю охорона, якщо він – улюбленець народу?
- Чи потрібна правителю охорона, якщо він – улюбленець народу?
Юрій РИБНИКОВ - Чи прикрашають життя людини красиві обіцянки?
Юрій РИБНИКОВ - Чи солідно зараз дивитися у стелю, якщо всюди є телевізор?
Василь МОМОТЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А назустріч небезпеці
Ліпше вийти, ніж в кутку
Дожидать на себе грому!
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Невже, крім пишних фраз та поривів дрібних
Нічого вже нема в найвищої істоти?
Володимир САМІЙЛЕНКО
"Людськість!", 1893 - Украдене щастя.
Іван ФРАНКО
Назва драми, 1893 - Порадьмося вічем, як правда, свободним,
Руїнні гріхи з себе змиймо,
І духом незлобним, умом благородним
Культурі спасенній служімо.
Пантелеймон КУЛІШ
"Заспів", 1893 - Живу я розумом, а серце тихо спить.
Пантелеймон КУЛІШ
"Шукання — викликання", 1893
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
