Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Невігластво робить людей сміливими, а роздуми — нерішучими.
Фукідід - Невідоме лихо завжди вселяє більше страху.
Публій Сір - Немає нічого більшого, що тіснило б і підкоряло душу, ніж любов до багатства. Немає нічого гіднішого й шляхетнішого презирства до грошей.
ЦИЦЕРОН - Немає нічого поганого в тім, щоб зазнати змін, як немає нічого хорошого в існуванні завдяки їм.
Марк АВРЕЛІЙ - Немає нічого сильніше слова.
Менандр
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Спасибі в кишеню не вкладеш.
- Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться.
- Старість не йде з добром: як не з кашлем, то з горбом.
- Страшний, як із зайця звір.
- Стягнувся на корову, то стягнусь і на мотузку.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Мовчить, як води в рот набрав.
- Мовчить, як мумія.
- Мовчить, як німий.
- Мовчить, як сорока в гостях.
- Мовчить, як стіна.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Бути літніми людьми — вміння, притаманне небагатьом.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Бути рабом страху — найгірший вид рабства.
Бернард ШОУ - В абстрактній любові до людства любиш майже завжди одного себе.
Ф.М. Достоєвський - В дійсності нація велична не тоді, коли вона складається з великої кількості думаючих, вільних та енергійних людей, а коли думка, воля та енергія підкорені ідеалу вищому, ніж у середнього члена суспільства.
М. Арнольд - В долі немає випадковостей; людина швидше створює, аніж зустрічає свою долю.
Лев ТОЛСТОЙ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Хто не п’є з жінкою шампанського, той ризикує її втратити.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим краще політики вдягаються, тим менше вони подобаються народові.
Олександр ПЕРЛЮК - Щоб піднятися на політичний Олімп, треба дуже довго скочуватися вниз.
Олександр ПЕРЛЮК - Якби капіталісти виконали хоча б десяту частину з того, що вони обіцяли, — вже був би комунізм!
Олександр ПЕРЛЮК - Яке щастя: у супермаркетах вже до півсотні видів ковбас, щоправда, всі вони зроблені з сої.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я не нездужаю, нівроку,
А щось такеє бачить око, І серце жде чогось. Болить, Болить, і плаче, і не спить, Мов негодована дитина. Тарас ШЕВЧЕНКО "Я не нездужаю, нівроку...", 1858 - Ходжу-блуджу по городу
Великому, великому. Одкрив би я своє серце, Та нікому, та нікому. Пантелеймон КУЛІШ "Люлі-люлі", 1861 - Бистра річка — життя моє,
Широка-глибока... Плавле-тоне на тій річці Душа одинока. Пантелеймон КУЛІШ "Родина єдина", 1862 - За що, Боже, на сім світі
Я так погибаю? Ані живу, сиротина, Ані умираю. Сидір ВОРОБКЕВИЧ "Марно вік мій...", 1865 - Мряка на землю упала,
Місяця ж більш не діждати! Темно й на серденьку стало... Час мені, мабуть, до хати! Василь МОВА "На прогулянках", 1887
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|