Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Тiлом ми нiщо, але думкою щось, та ще й велике.
Григорій СКОВОРОДА - Облиш забобони, обмий совiсть, а потiм одежу, залиш усi свої хиби i пiдiймайся!
Григорій СКОВОРОДА - Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади.
Григорій СКОВОРОДА - Наступний, весело освiтлений день – вiд учорашнього, так само як добра старiсть – нагорода хорошої юностi.
Григорій СКОВОРОДА - Солодке пізнає пізнiше той, хто може проковтнути неприємне.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- У файного мужа жінка, як ружа.
- У хаті гульки, а в городі ані цибульки.
- У цих людей нема й мусі щось на крила взяти.
- У чорта і своїх дочорта.
- У школі плутав коло із квадратом, купив диплом — став депутатом.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Губи, як лопати.
- Губи, як мідні труби.
- Губи, як халява.
- Гуде, як бугай у болоті.
- Гуде, як вітер у порожній димар.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Перегони виграє кінь, що випередив своїх суперників на голову.
Ендрю Карнегі. - Перед виборами інформаційні потоки помітно мутнішають.
Анатолій Рас. - Перед Словом усі рівні.
Павло Мовчан. - Передавати зміст спроможні лише факти.
Людвіг Вітґенштейн. - Передмова була настільки ґрунтовною, що сам роман вирішено було не друкувати.
Цаль Меламед.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ми і гори зрушимо, як тільки покінчимо з лісами.
Флоріан БОДНАР - Мистецтво зради полягає в тому, щоб і зрадити, і одержати орден "За вірність".
Володимир ШАМША - Місцевим самоврядуванням уже натішилися. Потрібне місцеве самоврятування!
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - М'яко стелять, та тягнуть ковдру на себе.
Леонід ЗАБАРА - На жаль, країна дурнів ніколи не мала чітко визначених державних кордонів.
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Лиш боротись, значить, жить...
Vivere memento! Іван ФРАНКО "Vivere memento!", 1883 - Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Буду жити! Геть думи сумні! Леся УКРАЇНКА "Соntra spem spero!", 1890 - Не давайтеся ж у руки
Катам України, Не давайтеся на муки, Бийтесь до загину! Василь МОВА "Заповіт засланця", 1890 - Хай я загину, та хай сяє мило
Над людьми сонцем правда і надія! Леся УКРАЇНКА "Сон", 1891 - Досвітні огні, переможні, урочі,
Прорізали темряву ночі, Ще сонячні промені сплять, — досвітні огні вже горять. То світять їх люди робочі. Леся УКРАЇНКА "Досвітні огні", 1892
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|