Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Життя людини подібне залізу. Якщо його пускати в діло, воно стирається; якщо не вживати, його з’їдає іржа.
Катон Старший - Життя нічого не дарує без тяжких трудів і хвилювань.
ГОРАЦІЙ - Життя прекрасне, якщо навчишся жити.
Менандр - Жінка або любить, або ненавидить: третього в неї немає.
Публій Сір - Жінку прикрашає мовчання.
Гомер
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Буду в попіл умочати, та знатиму, що сам собі господар.
- Буду господинею хоч над одним горшком.
- Будували — не дрімали: фундамент заклали та й перестали.
- Будь він тричи недален!
- Будь добрим слухачем, будеш добрим оповідачем.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Верещить, як порося в плоті.
- Вертиться, як білка.
- Вертиться, як в'юн в ополонці.
- Вертиться, як м'яло по макітрі.
- Вертиться, як на голках.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Хто не має що сказати, завжди говорить погано.
Вольтер. - Хто не може створити двох рядків — тупий, а хто створив цілих чотири — дурень.
Томас Фуллер. - Хто не розуміє вашого мовчання, навряд чи зрозуміє ваші слова.
Ельберт Габбарт. - Хто не розуміє логіки, зазвичай не розуміє й того, що він її не розуміє.
Тадеуш Котарбінський. - Хто не спроможний вигадувати нісенітниці, той має тільки один вихід — розповідати правду.
Люк де Вовенарґ.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- ...Власна маніра ліпша за чужу маніру...
Володимир ДЕРЖАВИН - Плоть людська є фактично розколота на чоловічу і жіночу стать, що вічно жадають метафізичного – в фізичному акті – новоєднання. В подібний спосіб і душа людська є розсічена на інтелект і моральність, що емпірично зовсім незалежні одно від одного.
Володимир ДЕРЖАВИН - Симулювати реальну залежність істини від добра – лицемірство релятивізму; симулювати реальну залежність добра від істини – ницість утилітаризму; симулювати реальну єдність істини й добра – бестіяльна тупість конформізму.
Володимир ДЕРЖАВИН - На відміну від української літератури, літературна Україна починається з Лесі Українки.
Володимир ДЕРЖАВИН - Легкість засвоєння мов дітьми пояснюється виключно балакучістю: мовчазні діти засвоюють мови аж ніяк не легше за дорослих.
Володимир ДЕРЖАВИН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- З прокляттям в небо устає
новий псалом залізу.
Павло ТИЧИНА
"Псалом залізу", 1920 - Та страшно, страшно жить минулим...
Будучина — сліпий туман -
Над мертвих днів глухим намулом
Ховає вогники оман.
Євген МАЛАНЮК
"Лист", 1923 - Ні, ні! Прийдешнє — не казарма,
Не цементовий коридор!
Максим Рильський
"Ні, ні! Прийдешнє — не казарма...", 1923 - Харків, Харків, де твоє обличчя?
До кого твій клич?
Угруз ти в глейке многоріччя,
темний, як ніч.
Павло ТИЧИНА
"Харків", 1923 - Братерство давніх днів! Розкішне, любе гроно!
Озвися ти хоч раз до вигнанця Насона,
Старого, кволого, забутого всіма
В краю, де цілий рік негода та зима,
Та моря тужний рев, та варвари довкола...
Микола Зеров
"Овідій", 1924
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
