Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Король повинен пам’ятати три речі: він керує людьми, він зобов’язаний керувати ними відповідно до закону, він керує не вічно.
Евріпід. - Краще боротися серед небагатьох хороших людей проти більшості поганих, ніж серед більшості поганих проти небагатьох хороших.
Антісфен. - Краще бути гідним заздрощів, аніж гідним співчуття.
Геродот - Краще думати перед тим, як діяти, аніж опісля.
Демокріт - Краще запалити одну маленьку свічку, ніж клясти темряву.
Конфуцій.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Від кохання до божевілля дорога не така вже й довга.
- Від краю до краю всім добра бажаю.
- Від лося — лосята, а від свині — поросята.
- Від Луки – ні потрохів, ні муки.
- Від людського поговору не запнешся пеленою.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Стережись тих вечорниць, як мати тебе від вогню стерегла.
- Стіл зроблено, як вилито.
- Стільки з того користі, як з чорта смальцю.
- Стільки зробить, як комар надзижчить.
- Стільки має, як голодний за зубами.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Будь-яку теорію можна погодити з будь-яким фактом, якщо прийняти деякі додаткові припущення "Теорія Томпсона"
- Буйної любові треба страшитися так само, як ненависті. Коли любов міцна, вона завжди ясна й спокійна.
М. Торо - Було б добре, аби людина оцінювала, чого вона варта для друзів, й намагався бути якнайдорожчою.
СОКРАТ - Бути добрим — шляхетно.
Але показувати іншим, як бути добрим, — ще шляхетніше, і не так клопітно. - Бути дорослим — значить бути самотнім.
Жан Ростан
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- У Кабінеті міністрів з’явилася нова мова — азаровська.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - У кого сім п’ятниць на тиждень, той працює без вихідних.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - У кролів вистачає капусти, а їх чомусь тягне на ананас.
Флоріан БОДНАР - У охочого до гострих відчуттів усе має бути гострим: і язик, і лікті, і зуби, і ніс...
Флоріан БОДНАР - У сімейному житті від кохання до ненависті один крок. Наліво.
Н. ІВАНКІВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І пощо ж весна нам,
Коли ми тихі та дозрілі станем
І вкриє мудрість голову сріблом?
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925 - Наші едеми
Тільки фантоми...
Хто скаже, хто ми?
Дмитро Загул
"Наші едеми", 1925 - Скільки літ не пройде — все на скелі сидітиме
З золотим гребінцем Лореляй
Із очима зеленими і дивно-розкритими,
Обіцяючи рай і одчай.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Скільки літ не пройде", 1926 - Аксіоматичний характер ідеалу (який він завдячує своїй "емотивності") згори виключає всякий розумовий аналіз, робить ідеал нетикальним, оточує його міцним муром "фанатизму", якого не розвалити найтяжчим гарматам переконувань, глуму або провокації.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Безсила є та ідея, яка обмежується лиш "альтруїзмом" до себе, а позбавлена "скаженої злоби" проти чужого світу.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
