Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Залишiть ви їх: ие слiпi поводаторi для слiпих. А коли слiпий водить слiпого, - обоє до ями впадуть.
Євангеліє від св. Матвія - I хто впаде на цей камiнь - розiб'ється, а на кого вiн сам упаде - то розчавить його.
Євангеліє від св. Матвія - Пiзнається бо дерево з плоду його.
Євангеліє від св. Матвія - Роде змiїний! Як ви можете мовити добре, бувши злi? Бо чим серце наповнене, те говорять уста.
Євангеліє від св. Матвія - ...Вони, дивлячися, не бачать, i слухаючи, не чують i не розумiють. Пророка нема без пошани - хiба тiльки в вiтчизнi своiй та в домi своїм!
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Сміх і плач люди часто в одній торбі носять. (німец.)
- Старі мури легко валяться. (німец.)
- Тяжко там красти, де сам хазяїн злодій. (німец.)
- У словах будь як черепаха, а в ділах — швидший за птаха. (німец.)
- Хоч і сонце світить, а плащ у дорогу бери. (німец.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Говорить, наче три дні не їв.
- Говорить, як вітер віє.
- Говорить, як грім гримить.
- Говорить, як з бочки.
- Говорить, як з рукава сипле.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Якщо людина залежить від природи, то і природа залежить від неї: природа зробила людину – людина її переробляє.
Анатоль ФРАНС - Якщо людина тверда, рішуча, проста й небалакуча, то вона вже близька до людяності.
КОНФУЦІЙ - Якщо людину не захоплює ніщо навколо – виходить, їй нема чим захоплюватися всередині себе.
Стас Янковський - Якщо хочеш стати Людиною – не мавпуй!
Борис Крутієp - Якщо шлях тривалий, не дивуйся: заради великої мети треба його пройти.
ПЛАТОН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- І даремна праця може бути титанічною.
Данило РУДИЙ - Якщо посіяв розумне, добре, вічне, чи ж треба його косити?
Данило РУДИЙ - Сатира – найгостріша зброя, коли під рукою немає іншої.
Данило РУДИЙ - Якщо шлюби укладаються на небесах, виходить, і розлучення оформляються там-таки.
Данило РУДИЙ - Одруження – найсерйозніша причина для розлучення.
Данило РУДИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Село! і серце одпочине.
Село на нашій Україні — Неначе писанка село, Зеленим гаєм поросло. Цвітуть сади; біліють хати, А на горі стоять палати, Неначе диво. Тарас ШЕВЧЕНКО "Княжна", 1847 - І там степи, і тут степи,
Та тут не такії, Руді, руді, аж червоні, А там голубії, Зеленії, мережані Нивами, ланами, Високими могилами, Темними лугами. Тарас ШЕВЧЕНКО "А. О. Козачковському", 1847 - Гори мої високії,
Не так і високі, Як хороші, хорошії, Блакитні здалека. Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон"("Гори мої високії..."), 1847 - І небо невмите, і заспані хвилі;
І понад берегом геть-геть Неначе п'яний очерет Без вітру гнеться. Тарас ШЕВЧЕНКО "І небо невмите, і заспані хвилі...", 1848 - За сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове У синє море: покриває Рожевою пеленою, Мов мати дитину. Очам любо. Тарас ШЕВЧЕНКО "За сонцем хмаронька пливе...", 1849
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|