Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Діти і старі однаково безпам'ятні: ті – зростаючи, ці – знемагаючи. Що є пам'ять? Утримання баченого і почутого, пригадування їх спомином називається. Тому тупі пам'ятливі, а розумні добру мають пам'ять.
Платон - Душе моя, спитаю тебе, що хочеш од чесних людей? Спитай, тільки ясно, і відповім одразу.
Іван Богослов - Душа мудрого приліпиться до Бога. Не смерть душі губить, а зле життя.
Філістіон - Де заздрість і звада, там безчинство й усіляка зла річ. Слави краса від заздрощів, як од хвороби, перемінюється. Заздрість – струп на істині.
Апостол - Аби не було в людях заздрощів, то всі б рівними були.
Агатон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Діжа, діжа, треба тобі віхтя та ножа.
- Діла на копійку, а балачок — на карбованець.
- Діркою дірку латає.
- Дід побачив, що село горить, схопив торбу — й далі.
- Для дурня — ні гір, ні долів.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Поживився, як сірко паскою.
- Позеленів, як трава.
- Поїхала, наче гілка з дерева відірвалася.
- Покарали, як кота мишами.
- Покотилась сльоза, як холодна ранком роса.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Нічого не читав. Він був не читач, а письменник.
Еміль Кроткий. - Нічого поганого ми не кажемо про байдуже для нас.
Володимир Брюґґен. - Нічого понад міру.
Сократ. - Ніщо не дістається нам так дорого й не цінується так дешево, як гроші.
Борис Брайнін. - Ніщо не зашкодить мені не робити того, чого я не хочу робити.
Володимир Брюґґен.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чи ж людська ненадійність вічне щось збудує?..
Іван ОРНОВСЬКИЙ - Хотіли свободи слова? Затуляйте вуха!
Олександр ПЕРЛЮК - Оптимісти сподіваються, що багато до чого вони просто не доживуть.
Олександр ПЕРЛЮК - У справжнього чоловіка на першому плані жінка і лише потім – жінки.
Олександр ПЕРЛЮК - Той, хто відкладає все на завтра, не думає про завтрашній день.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Втішаймося розлукою,
розлукою,
котра
наші дні
перетопить у золото,
наші дні,
в ще одну зорю перекує,
бо завбоге небо
- у розлуці.
Ігор Калинець
"Приготовляння до осені", 1973 - Ой в полі могила з вітром говорила:
"Повій, вітре, ти на мене, щоб я не чорніла.
Щоб я не чорніла, щоб я не марніла,
Щоб на мені трава росла, да ще й зеленіла!"
Історична пісня - В Царіграді на риночку
Там п'є Байда мед-горілочку.
Ой п'є Байда та не день, не два,
Не одну нічку, та й не годиночку.
Історична пісня - Ой на горі та женці жнуть,
А попід горою, попід зеленою
Козаки йдуть.
А попереду Дорошенко –
Веде своє військо, веде запорозьке
Хорошенько.
Історична пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
