Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Людям необхідна людська мораль, заснована на природі людини, на досвіді, на розумі.
К. Гельвецій. - Май завжди більше розуму, ніж самолюбства.
Епікур. - Ми повинні бути рабами законів, щоб стати вільними.
Цицерон - Ми співчуваємо завжди іншим у бідах, яких самі позбавлені.
Гельвецій - Мова людей, які виросли під владою монарха, сповнена улесливості.
Тіт Лівій, давньоримський історик і філософ II-III ст. до н. е.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Закон – дишло: куди повернеш, туди й вийшло.
- Заморив черв’ячка.
- Зарізав без ножа.
- Зарікалась свиня г-на їсти, аж біжить, а воно свіже лежить.
- Застав дурного Богу молитися, то він і лоб поб’є.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Скаржиться другові, як собака котові.
- Скаче, як віник по кімнаті.
- Скаче, як горобець.
- Скаче, як дідько.
- Скаче, як дурна коза.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Дурень не може бути добрим: для цього в нього занадто мало мізків.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Дурень той, кого губить надлишок розуму.
Бальтасар ҐРАСІАН - Дурість – рушійна сила історії.
Станіслав ЛЕМ - Дурість і марнославство — нерозлучні друзі.
П'єр Огюстен Бомарше - Дурість стає попереду, щоб її бачили, розум стає позаду, щоб бачити.
Кармен Сільва
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чим більше подачок кидають народу, тим біднішим він стає.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим більше ти вкрадеш грошей, тим легше тобі потім буде довести, що ти їх чесно заробив.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим більше у нас прав, тим далі нас із ними посилають.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим більші у коханого кулаки, тим міцніше його кохаєш.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим ближче до народу, тим далі від насущних проблем людства.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Державна самостійність єсть головна умова існування нації...
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900 - Тільки держава одноплеменного національного змісту може дати своїм членам нічим необмежовану змогу всестороннього розвитку духовного і осягнення найліпшого гаразду...
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900 - Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказькі.
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900 - В історії української нації інтелігенція її раз у раз грала ганебну і сороміцьку роль. Зраджувала, ворохобила, інтригувала, але ніколи не служила своєму народові...
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900 - Часи вишиваних сорочок, свити та горілки минули і ніколи вже не вернуться. Третя українська інтелігенція стає до боротьби за свій народ, до боротьби кривавої, безпощадної.
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|