Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Влада надає словам відбитку правди.
Соломон - Краще свої гріхи викривати, ніж чужі.
Демокріт - Ворог, який істину каже, ліпший від лицемірного друга.
Демокріт - Коли в думі він говорив не солодке, а корисне, і Дімад сказав: "Уб'є народ тебе, коли розлютиться!" – відповідав він: "А тебе уб'ють, як не розлютяться".
Фокіон - Ненависті гідне та огуди неробство, що робить людину гіршою за бджолу, адже одвіку створена і в рай введена була людина поліпшувати і зберігати його. Оце й відомо, що в людини своє призначення, бо єство надане їй, щоби про справу турбуватись, а неробство поза єством суть.
Фокіон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- І дощить, і дме, мабуть, до Різдва йде.
- І жаба — риба, бо у воді сидить.
- І за дияволом слід визнати рацію, якщо він правду каже.
- І кози будуть ситі, і сіно ціле.
- І комар кобилу загризе, коли вовк поможе.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Хата, мов заїзд.
- Хата, як загін.
- Хата, як квітка.
- Хата, як лялечка.
- Хата, як покришка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Не може бути бiльшої i природнiшої вiдрази, як вiдраза до рабства.
Кант - Не можна божеволіти всім відразу. Божевілля позбавляється етичної цінності, якщо ніхто йому не дивується.
Джойс Керол Оутс - Не спіть з тими, хто не читає.
Джон Уотерс - Не суди людину за її друзями. В Іуди вони були бездоганні.
Поль Валері - Не треба плутати свободу вибору з можливістю вибирати між coca і pepsi.
Крейг О’Хара
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Мистецтво належить народним...
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Нам вже зверху стільки наобіцяли, що ми вже не знаємо, що з усім тим робити.
Флоріан БОДНАР - Наша лiтературна молодь досягла розквiту бiологiчного згасання.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Наша самогонка – це таке пальне, що будь-який дах поїде.
Флоріан БОДНАР - Наші прописні істини виписують кренделі.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Але я знаю, що того лише ідеї переможуть, хто з ними вийде на ешафот і смерті в вічі скаже.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Всі дороги в світі — це лише орбіти: якою б не ішов, все одно повернешся туди, звідки вийшов, — в яму.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Умру, а жить не перестану,
Любов'ю буду вічно тліть... Важким я колосом устану Із грудки рідної землі. Михайло СИТНИК "Умру, а жить не перестану...", 1946 - Земля, з дитинства рідна! Як її
старим покинути й піти в чужину, а потім горювати: любий сину, якби-то знов побачити її! Якби побачити в секунду смертну здаля, хоч раз один; дитячі втіхи згадати й принести життя, як жертву, й лягти в землі чужій, од горя тихій. Василь Барка "Апостоли", 1946 - Лежить земля, як книга розпростерта,
Над нею сонце, мов небес свіча... Сухим аскетом невмолимий час Глави читає приходу і смерти. Теодор Курпіта "Земля", 1947
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|