Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вірні слова не витончені, витончені слова не вірні.
Лао-ЦЗИ - Вірую, тому що безглуздо.
Тертулліан - Вітер підтримує вогонь, але вітер його ж і гасить.
ОВІДІЙ - Влада надає словам відбиток правди.
Менандр - Власне розуміння доброчесності та вад — найголовніше. Якщо цього розуміння немає, усе стає хитким.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дай коневі вівса, та й жени як пса.
– ... а волови, дай полови, тай жени поволи.
– Коневі дай вівса, а волови соломи, та й їдь поволи.
- У попа був наймит та виїхав косити, наймичка винесла йому їсти — от він і каже: Мішок, що в тебе є? — Хліб та цибуля! — То будемо спати, а не косити! А піп післав на підслухи, і як довідався як наймит розмовляє з мішком, шле наймичкою другий: — Мішок, що у тебе є? — Хліб та цибуля! — Нумо спати! — А як сало? — То будемо робити! Хай слуга у постолах не ходить — купи чоботи.
- Наймитові хоч з коліна вилупи, а купи. Наймися наймитку в мене, а я у попа —для лучших харчів.
– .. а я піду до попа, бо в попа ліпші харчі.
- Попівський хліб, роспирає челяді бік.
- Хто везе того й підганяють.
– Коли тягне то на нього ще більше підкладають.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Доглядай, як око.
- Догоджає, як чирякові.
- Докоряє, як свекруха.
- Допався, як віл до браги.
- Допався, як віл до корита.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ті, хто найбільше вчать, найменше знають.
Бернард ШОУ - Ті, хто не відчувають морока, ніколи не шукатимуть світла.
Г. Бокль - Тільки вільна нація має національний характер.
Жермена де Сталь - Тільки дурень чує все, що він чує.
О'Мєллі - Тільки дурні можуть бути непохитними в своїй впевненості.
Мішель МОНТЕНЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Аргументи закінчилися — почалася лайка.
Юрій РИБНИКОВ - Ледар не пристосований — ні до села, ні до міста.
Юрій РИБНИКОВ - Життєва стабільність: на роботі не поважають , вдома — зневажають.
Юрій РИБНИКОВ - Гарна робота — для дурнів, погана — для розумних.
Юрій РИБНИКОВ - Можна поєднати службу і творчість, якщо до служби підходити творчо.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Співай, ненько, тихесенько,
як давно співала,
коли мене маленькою
до сну колисала!..
Уляна КРАВЧЕНКО
"Співай, ненько, тихесенько...", 1925 - Митцем треба народитися...
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925 - Азіатський ренесанс — це епоха європейського відродження плюс незрівняне, бадьоре й радісне грецько-римське мистецтво.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925 - Митцем взагалі може бути тільки виключно яскрава індивідуальність...
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925 - Що ж тоді: — Європа чи "Просвіта"? Для мистецтва — тільки — Європа.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
