Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Сміливим допомагає доля.
Теренцій Публій - Солодкий сон у трударя, хоч мало він з’їв, хоч багато; багатий же, перенаситившись їжею, не може заснути.
Екклесіаст - Справа розумних — передбачати лихо, поки воно не прийшло, справа хоробрих — впоратися з лихом, якщо воно прийшло.
Піттак - Справжній спосіб помститися ворогові — це не бути на нього схожим.
Марк АВРЕЛІЙ - Спробуй, можливо, тобі вдасться прожити, як людині, яка задоволена своєю долею, яка збагатила внутрішній світ любов’ю і добрими справами.
Марк АВРЕЛІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Коли грубий похудає, то худий помре.
- Копаючи яму під когось, з часом сам у неї впадеш.
- Ласкаве теля дві цицьки ссе.
- Людина мислить але Бог креслить.
- Людина спочатку повинна подумати ніж щось сказати чи зробити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бігає, як вітер у полі.
- Бігає, як вовк по степу.
- Бігає, як Ганна (як жінка) без солі.
- Бігає, як дурний мила наївся.
- Бігає, як дурний по пеклі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Без добробуту немає культури.
В. А. Збишевські - Без надії може розбитися серце.
У. КЕМДЕН - Без хронології немає історії, як без історії немає істинної науки.
Алєксандр Фєрсман - Безвихідь становища найчастіше полягає не у відсутності виходу з нього, а в нездатності його знайти.
Севрус - Безглуздо погоджуватися з думкою натовпу, неначе кількість мудрих повинна перевершувати, або дорівнювати, або хоч би наближатися до нескінченного числа дурнів...
Джордано БРУНО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Поменше ганьте ноги, як голова збивається з дороги!
Микола ПОЛОТАЙ - Настрій, річ певна, змінюється від того, чи ти йдеш ведмежим слідом, чи ведмідь – твоїм.
Микола ПОЛОТАЙ - Як воїну дав вождь меча, то побіди.
Феофан ПРОКОПОВИЧ - Сама слава кличе кожного з вас передати своє ім’я нащадкам.
Феофан ПРОКОПОВИЧ - Найвишуканіші страви стають огидними для нас, якщо ми переїлися.
Феофан ПРОКОПОВИЧ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
І орди завойовників-заброд!
Василь СИМОНЕНКО
"Де зараз ви, кати мого народу?", 1964 - Уже народ — одна суцільна рана,
Уже від крові хижіє земля,
І кожного катюгу і тирана
Уже чекає зсукана петля.
Василь СИМОНЕНКО
"Гранітні обеліски", 1964 - Над тобою
Палають німби мук і скорбот,
І подвиг твій,
Обпечений ганьбою,
Благословив розстріляний народ.
Василь СИМОНЕНКО
"Одинока матір", 1964 - Упаду я зорею,
Мій вічний народе,
На трагічний і довгий
Чумацький твій шлях.
Василь СИМОНЕНКО
"Стільки в тебе очей...", 1966 - Народе мій, до тебе я ще верну,
як в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям.
Як син, тобі доземно уклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі
і в смерті з рідним краєм поріднюсь.
Василь СТУС
"Як добре те, що смерті не боюсь я...", 1977
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
