Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...немає смертельнiшої для суспільства виразки, як марновiрство – сховок лицемiрам, прикриття шахраям, затiнок дармоїдам, стрекало і піджога недоумкуватим.
Григорій СКОВОРОДА - Природа є першопочаткова всьому причина i саморухома пружина.
Григорій СКОВОРОДА - ...правдиве начало скрізь живе...Через те воно не частка і не складається з часток, але ціле...
Григорій СКОВОРОДА - Нi про що не турбуватися, ні за що не переживати – значить не жити, а бути мертвим, адже турбота – рух душі, а життя – це рух.
Григорій СКОВОРОДА - Наскiльки трудне все те, що непотрiбне дурне! Наскiльки легке і солодке все, що істинне і потрiбне.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Чуже чужим і пахне.
- На чужій стороні і жук мясо, і стару бабу молодицею звуть.
- На чужій стороночці, поклонишся і вороночці.
- Не вздихай! Не одному тобі чужая сторона — і нам не всім своя.
- Погана птиця, що своє гніздо паскудить.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Чуткий, як качка.
- Шануй учителя, як родителя.
- Шаровари, мов Чорне море.
- Шастає, мов миша у пастці.
- Швидка робота, як нагла смерть.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Будь-яку нову думку спершу поділяє меншість в одну особу.
Томас Карлейль. - Бути великим — значить бути незрозумілим.
Ральф Вольдо Емерсон. - Бути вільним — це ніщо; стати вільним — це все.
Карл Людвіг Берне. - Бути знаменитим негарно.
Борис Пастернак. - Бути останніми личить тільки новинам.
Цаль Меламед.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- І народжені літати починають усе-таки з повзання.
Микола БІЛОКОПИТОВ - І правильний шлях ми інколи обходимо десятою дорогою.
Флоріан БОДНАР - І прописні істини потребують, щоб їх часом нагадували.
Максим РИЛЬСЬКИЙ - Із дефіцитами у нас покінчено. Тепер можна купити будь-кого.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Із оголошення в лікарні: “Прийом хворих від 8-ми до 10-ти, прийом від хворих – цілодобово”.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Книги — морська глибина:
Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить. Іван ФРАНКО "Строфи", 1895 - Тепер, куди не глянь, усюди слов'янин
На себе самохіть кладе кайдани, І кажуть всі: варт віл свого ярма, Дивіться, як покірно тягне рало! Ні, ймення слов'янина недарма Синонімом раба між людьми стало! Леся УКРАЇНКА "Slavus-sclavus", 1895 - Ненавиджу красу, і силу,
І світло, й пісню, і життя, Ненавиджу любов, чуття, — Одно люблю лиш — забуття, Спокій, безпам'ятну могилу. Іван ФРАНКО "В алеї нічкою літною...", 1896 - В моїх очах чоловік щось дійсно божеське, хоч — як ви раз казали — він має своє коріння в землі. Він може розвинутися в прегарний цвіт, але до того треба волі, треба борби і відречення.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна", 1896 - Я не дивлюся на подружжя як на одиноку цілі женщини, т. є. не дивлюся як на головну ціль свого життя.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна", 1896
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|