Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Усе надмірне капосне.
Климент - Привчай тіло до важкого життя: хто малого потребує, велике найде.
Плутарх - Коли його спитали, кого вважати найбагатшим з усіх, сказав: "Хто малим задовольняється".
Сократ - Перше молись за спільне спасіння, а згодом за своє.
Сократ - Якби дослухався Бог молитов усіх людей і сотворив би відповідно молінню їх, то ввесь рід людський загинув би, бо багато зла одне одному вимолюють.
Епікур
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- У нас "нетреба" був, та вмер.
- Кому кого у надобі (потрібно), той того найде у кадовбі.
- Хто схоче собаку вдарити, той кия найде.
– ... вдарити пса, знайде дрюка.
- Нужда мовчати не вміє.
- Навчить біда з салом коржі їсти.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Стільки правди, як у решеті води.
- Стільки смаку, як у печеному раку.
- Стогне, як старий дід.
- Стоїть біла, як крейда.
- Стоїть висока та худа, як циганська голка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Телебачення — сфера спілкування шахраїв з простаками.
Леонід Шебаршин. - Телебачення — це багатство бідних, привілей непривілейованих, елітарний клуб для людей з натовпу.
Лі Ловінгер. - Телебачення — це демократія в найменш привабливому вигляді.
Падці Чаєвський. - Телебачення — це коли люди, яким нема чого робити, дивляться на людей, які нічого не вміють робити.
Фред Аллен. - Телебачення — це пристрій, який дає вам можливість нічого не робити, коли вам нема чого робити.
NN
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо вам не страшно, займіться політикою, якщо страшно — значить, політика зайнялася вами.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Якщо ваша дружина купує пудру, це ще не означає, що у вас є мізки.
Флоріан БОДНАР - Якщо ви ще любите життя, а воно вас уже ні — це старість.
Роман КРИКУН - Якщо від вас іде дружина, найкращим подарунком для неї буде компас.
Флоріан БОДНАР - Якщо всі на тебе гострять зуби — значить, тебе ще не з’їли.
Микола ПАСЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Мій пан лежить у лузі,
У Базалузі,
Постріляний,
Порубаний,
І на рани смертельні незмагає.
Та прошу я вас всенижающе
У луг-Базалуг прибувати,
Та тіло молодецькеє поховати,
Та звіру, птиці
На поталу не дати!
"Дума про Федора Безрідного" - Ой якби мене отцівська, материна молитва
Од смерті вборонила,
На Чорному морі не втопила,
Як буду я до отця, до матері,
До роду прибувати,
І буду отця та й матір
Штити, шанувати й поважати.
"Дума про Олексія Поповича" - Вовки-сіроманці, орли-чорнокрильці,
Гості мої милі!
Хоть мало-немного обождіте,
Поки козацька душа з тілом розлучиться.
Тоді будете мені з лоба чорні очі висмикати,
Біле тіло коло жовтої кості оббирати.
І комишами вкривати.
"Втеча трьох братів із города Азова" (дума) - Та відкіля ж вас, мій таточку, виглядать,
Та відкіля вас і визирать?
Чи вас з поля, чи вас з моря,
Чи з високої гори,
Чи з чужої чужини?
Голосіння - Мамко моя, зозулько моя!
Нащо-сте свої очі зажмурили,
Що-сте свої ніжки зложили,
Нащо-сте свої ручки навхрест склали?
Голосіння
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
