Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Кожен вартий того, чого варте те, про що він клопоче.
Марк АВРЕЛІЙ - Кожен здатний добре робити лише те, до чого його надихає муза.
ПЛАТОН - Кожен нещасливий настільки, наскільки вважає себе нещасливим.
Луцій Анней СЕНЕКА - Кожній людині властиво помилятися, але нікому, крім дурня, не властиво бути впертим у своїй помилці.
Арістотель - Кожному — своє.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Редьку їсти з панами, а спати з свинями.
- Хрін та редька живіт упушили — мед та горілка все те потушили.
- Не їж хробаче цибулі, бо буде й тобі на тім світі, як осаулі.
- Горох людська примана.
- Горох, капуста — хата не пусть.
— Горох та капуста — в животі не пусто.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Очі, як вишні в росі.
- Очі, як у жаби.
- Очі, як у кроля, червоні.
- Очі, як у сови.
- Очі, як цибуля.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Жінка без чоловіка — все одно, що рибка без парасольки.
Глорія Стайнем - Жінки — більшість, яка існує на правах меншості.
Ліза Кремер - Жінки мають не менші здібності робити помилки.
Лоренс ПІТЕР - Жінки, говорячи абстрактно, мають рівні з нами права, але в їхніх інтересах не користуватися цими правами.
Шарль ТАЛЕЙРАН - Жінки, що домагаються рівності з чоловіками, недостатньо честолюбні.
Тімоті Лірі
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хоча лох і звучить гордо, але шахрай — цар на цьому і тому світі.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Хочеш позлити ворогів — похвастай своїми успіхами, зробити приємне друзям — розкажи про свої біди.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Хто йде з гостей по-англійськи, той повертається по-хамськи.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Червона книга настільки містка, що може вмістити все людство.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Чесний депутат отримує номінальну зарплату. Щоправда, депутатську. В ім’я народу.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Заблукався в коханім обличчі,
як в дивнім краю:
в краєвиді його таємничім
себе шукаю.
Богдан РУБЧАК
"Пісня для Мар'яни", 1967 - Тут грілися мандрівки нашої шляхи,
бо тіло гостем увійти хотіло,
коли до заходу топився смолоскип; —
незнаним гостем до твойого тіла.
Богдан БОЙЧУК
"Мандрівка тіл", 1967 - Пахуче й густо поростають ночі,
Горять вогнем незайманим уста,
Душа, недавно дика і пуста,
Знов жити і любити хоче.
Марина ПРИХОДЬКО
"Пахуче й густо поростають ночі...", 1967 - Озиваєшся, скрипко, тіла свого повнотонням,
у пісні пристрасті шал і чистості жаль.
Раптом ця ніч, це одкровення червоне,
коли приходить кохання великий скрипаль.
Ігор КАЛИНЕЦЬ
"Музика", 1968 - Тепер уже правда у панів під ногами,
А щира неправда сидить між панами!
Тепер уже правду ногами топтають,
А щиру неправду медом-вином напувають!
Тепер уже правда у панів у недолі,
А щирая неправда у добрій волі.
Народна пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
