Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Шляхетна душа ненавидить явно, не прикриваючи приязним лицем своєї нехотi, – нять так лише рабськi серця, що народилися на лицемiрство та брехню.
Григорій СКОВОРОДА - Добра слава краще м'якого пирога.
Григорій СКОВОРОДА - Коли є червiнець, навiщо бажати, щоб i гаманець був золотий.
Григорій СКОВОРОДА - Плаває нещасливо той, хто не вмiє досягти гаванi.
Григорій СКОВОРОДА - Не той дурний, хто не знає (ще такий, котрий усе знає, не народився), але той, хто знати не хоче. Зненавидь глупоту: тодi хоч i дурний, а будеш у числi блаженних.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- як січку їдять.
- Не в тую дудку грають.
- Хочеться, як голодному на вулицю.
- Як на рожен — не хочеться.
- Йти, неначе у ярмо.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Підкрадається, як вовк до овець.
- Підлазить, як чорт під монастир.
- Підлатався, як май грушами.
- Підробився, як той на качалках.
- Підростем, як скибка в руках.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Будь-який факт багатший від судження.
Володимир Здоровега. - Будь-яку нову думку спершу поділяє меншість в одну особу.
Томас Карлейль. - Бути великим — значить бути незрозумілим.
Ральф Вольдо Емерсон. - Бути вільним — це ніщо; стати вільним — це все.
Карл Людвіг Берне. - Бути знаменитим негарно.
Борис Пастернак.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Із двох зол зазвичай обирають те, яке легше запо-діяти.
Данило РУДИЙ - Якщо не в грошах щастя, то мені дуже таланить.
Данило РУДИЙ - Віра в те, що дурні не думають, – найнебезпечніша форма оптимізму.
Данило РУДИЙ - Дзеркало завжди каже правду, але робить це мовчки.
Данило РУДИЙ - Якщо людина позбавлена почуття гумору, отже, було за що.
Данило РУДИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І гнеться дерево від плоду,
І не страшний, моє дитя, Нам час останнього походу Без вороття — без вороття. Максим РИЛЬСЬКИЙ "Вже червоніють помідори...", 1918 - Як страшно!.. Людське серце
До краю обідніло! Павло ТИЧИНА "Сонячні кларнети", 1918 - Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух —
Лиш Сонячні Кларнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім — всі планети. Павло ТИЧИНА "Не Зевс, не Пан...", 1918 - Чому ж ми, прокляте покоління,
чому ж ми не можемо ніяк зійтись, не можем стати до роботи і оновити землю? Павло ТИЧИНА "В космічному оркестрі". 1921 - Я молодий і чистий,
Як вічність, молодий. Дорога колосиста Звивається, мов змій. Максим РИЛЬСЬКИЙ "Я молодий і чистий...", 1922
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|