Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Воля — цілеспрямованість, поєднана з правильним міркуванням...
Платон - Воля протилежна бажанню і являє собою розумне збудження.
Зенон - Все береться від праці.
Соломон. - Все своє життя ми тільки й робим, що берем в борг у майбутнього, щоб сплатити сучасному.
М. Сафір. - Все, колись народжене, приречене на загибель.
Салюстій, давньоримський історик (85-35 рр. до н.е.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не такий страшний чорт, як його малюють.
- Не танцюй під чужу дудку.
- Не тільки світла, що у вікні: є й за вікном.
- Не то черви, що ми їмо, а то черви, що нас з’їдять.
- Не тоді собак годують, як на охоту йдуть.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вискочив, як Кузьма з маку.
- Вискочив, як Пилип з конопель.
- Вислизнув, як піскун з сітки.
- Високий до неба, а дурний, як не треба.
- Високий та стрункий, і як дуб.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Кохання не має меж.
Сайкаку. - Немає нічого дивнішого кохання.
Сайкаку. - Хто кохає сильно, говорить мало.
Кастільоне. - Коли тебе кохають, не сумніваєшся ні в чому.
Коли кохаєш сам, сумніваєшся у всьому.
Колетт. - Непростима гордість – не бажати бути зобов'язаним коханій людині своїм щастям.
Лессінг.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Винайдення вогнегасника спровокував Прометей.
Флоріан БОДНАР - Винний завжди той, у кого менше нахабства.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Вихований чоловік не прийде в гості п’яний і неголений. Він таким із гостей піде.
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Вищі інтереси зазвичай бувають у нікчем, котрі видерлися занадто високо.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Виявляється, що не всі чоловіки, котрі б’ють, — люблять.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Україна — то народ,
А народи не вмирають,
А живуть із рода в род.
Василь МОВА
"Не пустуй, моя голубко", 1876 - Той наймит — наш народ, що поту ллє потоки.
Над нивою чужою.
Іван ФРАНКО
"Наймит", 1876 - Як я люблю безрадісно тебе,
Народе мій, убожеством прибитий,
Знеможений і темністю сповитий,
Що вже забув і поважать себе,
Потративши свої колишні сили...
Як я люблю твої сумні могили,
Україно! Як я люблю тебе!
Михайло СТАРИЦЬКИЙ
"До України", 1878 - Народе без пуття, без честі і поваги,
Без правди у завітах предків диких,
Ти, що постав з безумної одваги
Гірких п'яниць та розбишак великих!
Пантелеймон КУЛІШ
"До рідного народу", 1882 - Шекспіре, батьку наш, усім народам рідний!
Чи чуєш, як зове тебе народ незгідний,
Приблуда степовий, наслідник розбишацький,
Що й досі чествує свій путь і дух козацький?
Пантелеймон КУЛІШ
"До Шекспіра". 1882
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
