Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Жити правильно — доступно всім, жити довго — нікому.
СЕНЕКА - Жити, Луцилій, значить – боротись.
Луцій Анней СЕНЕКА - Жити, не розраховуючи на тисячі років. Нависає неминучість. Поки живий, поки можна — стань добрим.
Марк АВРЕЛІЙ - Життя довге, якщо воно повне… Будемо вимірювати його вчинками, а не часом.
СЕНЕКА Луцій Анней Молодший - Життя людини подібне залізу. Якщо його пускати в діло, воно стирається; якщо не вживати, його з’їдає іржа.
Катон Старший
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Допавсь, як віл до браги.
- Допався, як дурень до мила.
- Допався, як муха до меду.
- Допався, як Свирид до соєвої ковбаси.
- Допік, мов горохом об стіну.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сердита, як оса.
- Сердитий, аж у роті йому чорно.
- Сердитий, як гадюка.
- Сердитий, як звір.
- Сердитий, як змія.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Парадокс — це істина, поставлена на голову, щоб на неї звернули увагу.
Ґільберт Честертон. - Парадокси найреальніші, бо їх неможливо спростувати.
Володимир Брюґґен. - Пародист-рецидивіст.
Андрій Крижанівський. - Пародія — дуже витончена форма критики.
Андре Моруа. - Партія є організована громадська думка.
Бенджамін Дизраелі.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Коли діти гідні своїх батьків, немає поступу.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - У жодній революції молодь не бере такої активної участі, як у сексуальній.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Якщо людина – цар природи, то звірі – за республіку.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Скажи мені, який я письменник, і я скажу тобі, який ти читач.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Чим ледачіша людина, тим більше її праця схожа на подвиг.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Будь проклята, співуча мово
Сльозавих і слизьких пісень, Бо кожен чин пожерло слово, Бо зміст заїла передмова І в ніч лягає кожен день. Євген МАЛАНЮК "Павза", 1929 - Не сховатись, дарма, під наметом краси,
в чаді п'яному строф кришталевих. Вітре днів, мої власні слова рознеси, на шляхах їх розвій стомилевих. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Суворий вірш", 1934 - Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить. Зникають речі, розвіваються довкола стіни. Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Над книжкою поезій", 1934 - До дна землі
й до дна цупкого слова вдираюся завзято і уперто і видираю в заздрісної смерті пісні, п'яніння, ночі й дні. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Хліб насущний", 1936 - Література зберегла нам чисте сяйво найсвітліших українських морально-етичних традицій, але вона нічого не зрозуміла в проблемах свого часу і ніяк не ствердила українства на терезах світової історії.
Юрій ШЕРЕХ "Наша сучасність — наше мистецтво", 1947
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі! - Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки. – Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка. – Зате я випив. То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими. - – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою! - Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною. А життя – це коли навпаки. Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|