Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Нащо ж мені докоряти,
Що в селі родила мати?
Нехай у тих мозок рветься,
Хто високо в гору дметься.
Григорій СКОВОРОДА - ...істина є безначальна.
Григорій СКОВОРОДА - ...немає смертельнiшої для суспільства виразки, як марновiрство – сховок лицемiрам, прикриття шахраям, затiнок дармоїдам, стрекало і піджога недоумкуватим.
Григорій СКОВОРОДА - Природа є першопочаткова всьому причина i саморухома пружина.
Григорій СКОВОРОДА - ...правдиве начало скрізь живе...Через те воно не частка і не складається з часток, але ціле...
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Злодія опустить сила, то прибуде ума.
- Злому женцеві кожний серп тупий.
- Злості повні кості.
- Злякався, аж сорочка на мені пополотніла.
- Змайстрував таке, що купи не тримається.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зелена, як барвінок.
- Зелена, як жаба.
- Зелена, як рута.
- Зелена, як трава.
- Зелене, як жито весною.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Рукописи не горять, коли в них є Божа іскра.
Борис Крутієр. - Рукописи не горять, не рецензуються і не повертаються.
NN - Рукописи не горять. Особливо ті, в яких багато води.
Олександр Сухомлин. - Рух у літературі — це заглиблення на місці.
Володимир Брюґґен. - Рядки, викреслені цензором, з часом потрапляють у хрестоматії.
Андрій Коваль.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Очі бачили, вуха почули, а зуби для того, щоб язик не ляпнув.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Пани — на трьох одні штани, та й ті з гуманітарки.
Володимир КУЧЕРУК - Парадокс: вживають слабші, а виживають сильніші.
Флоріан БОДНАР - Партія однодумців: один думає, решта підтакує.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Перетягувати на себе ковдру може лише той, чиї руки не зайняті затягуванням паска.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Жива українська душа прагне й вимагає нової одежі духу й життєвих форм, і живих їх здійснень у новій українській людині.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954 - Перегони в патріотизмі виявили культурне життя еміграції.
Юрій ШЕРЕХ
"Непророслі зернята", 1955 - Вітаймо ж цю добу колонізацій, добу нечуваних екстермінацій, талантів, партій, напрямків і сект, — добу, що ліквідує інтелект.
Юрій Клен
"Попіл імперій", 1967 - В зв'язку з цим історія України дістала дуже своєрідну інтерпретацію. Виходило, що на протязі багатьох століть український народ боровся головним чином..., проти власної національної незалежності. Що незалежне існування було величезним злом для нашого народу. І що, отже, всі ті, хто кликали його на боротьбу за національну незалежність, були... найлютішими ворогами українського народу.
Михайло Брайчевський
"Приєднання чи возз'єднання", 1960 - Різні бувають естафети.
Передають поетам поети
З душі в душу,
Із мови в мову
Свободу духу і правду слова,
Не промінявши на речі тлінні -
На славолюбство і на вигоду.
І не зронивши.
Бо звук падіння
Озветься болем в душі народу.
Ліна КОСТЕНКО
"Естафети", 1961
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
