Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Я не зустрічав ще нікого, хто любив би чесноту так само сильно, як чуттєві втіхи.
Конфуцій - Хто завинить перед Небом, тому молитися буде нікому.
Конфуцій - Для того, щоб ми були щасливими, нашому щастю завжди повинно чогось не вистачати.
К. А. Гельвецій - Амбіції руйнують свого власника.
Талмуд. - Багатії та царі, віддаючи шану філософам, роблять честь і їм, і собі; та філософи, плазуючи перед багатіями, їм слави не додають, а ось себе знеславлюють.
Плутарх
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не на користь читати, коли тільки вершки хапати.
- Не навчишся плавати, поки в вуха води не набереш.
- Не нагнувшись, гриба не знайдеш.
- Не нам Бога вчить, як хліб родить.
- Не носи сміття під чужу хату.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вуха, як у слона.
- Вхопив, як шилом борщу налив.
- Вчепився, як блоха до кожуха.
- Вчепився, як вовк до ягнят.
- Вчепився, як городовий до п'яного.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Вся в милі, але тримаю себе в руках.
Майя Четвертова - Вся наша моральна філософія- не більш, ніж служниця релігії.
Френсіс БЕКОН - Вся наша мудрість просто допомагає нам вмирати болісніше, ніж вмирають тварини, котрі нічого не знають.
М. Меттерлінк - Вчений – це не той, хто дає правильні відповіді, а той, хто ставить правильні запитання.
Клод Леві-Стросс - Вчений це ледар, що вбиває час роботою.
Джордж Бернард ШОУ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Було б здоров’я, а все інше у нас все одно лише для олігархів, депутатів, злодіїв.
Олександр ПЕРЛЮК - Бурю в склянці води інколи зчиняють для того, щоб не було видно дна.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Бути далеким від народу безпечніше для фізіономії.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Бюрократи вимагають доказів, що ти — людина.
Галина КАМЕНСЬКИХ - В країні зараз практично лише одна форма власності — награбована.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Смерте, бабо-сповитухо,
Лікарю людський останній, Ти одна нам гоїш духа В нашій долі безталанній. Пантелеймон КУЛІШ "Маруся Богуславка", 1899 - Завжди терновий вінець
буде кращий, ніж царська корона. Завжди величніша путь на Голгофу, ніж хід тріумфальний. Леся УКРАЇНКА "Завжди терновий вінець...", 1900 - Краще в ріднім краї милім
Полягти кістьми, сконати, Ніж в землі чужій, ворожійВ славі й шані пробувати! Микола ВОРОНИЙ "Євшан-зілля", 1902 - Тут і кості зотліють твої
На взірець і для страху Всім, що рвуться весь вік до мети І вмирають на шляху. Іван ФРАНКО "Мойсей", 1905 - І підуть вони в безвість віків,
Повні туги і жаху, Простувать в ході духові шлях І вмирати на шляху. Іван ФРАНКО "Мойсей", 1905
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|