Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ліпше пізно навчитись, ніж ненавченим бути.
Філістіон - Хлібороб землю м'якшить, а філософ – душу.
Філістіон - Коли зустрів юнака, що книг накупив багато, сказав він: "Не в книгосховище клади, а в груди".
Філістіон - Коли його спитали, що солодке в житті цім, сказав: "Знання і навчання і відання перших речей".
Філістіон - Цей був мегарійським філософом. Дмитро-цар захопив спадщину його і на поталу віддав. А як полонили того філософа і поставили перед царем, той спитав його: "Що забрали в тебе воїни?" Він же мовив: "Мого нічого не взяли, бо моє надбання мудрість і знання, які обоє в мене є".
Стильпон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто вродився для шибениці, той ні води, ні вогню не боїться.
- Хто прийшов за позичкою, того не вітають.
- Хто сопе та воркоче, той робити не хоче.
- Хто що везе, то те й гризе.
- Черв’яків копав, а на змію допав.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Маленький, як у чорта назимок.
- Малює, як художник.
- Манить, як горобця на полову.
- Манить, як кота мишею.
- Материне серце, як літнє сонце.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Капітал — це частина багатства, який ми жертвуємо, щоб помножити своє багатство.
Алфред Маршалл - Кидай виклик!
Джек Уелч - Коли бізнес перестає бути азартним, він перестає бути успішним.
Володимир Борисов - Коли ти досяг вершини, у тебе є відмовка — далі йти нікуди.
Станіслав Єжи Лєц - Комерція — дитя фортуни, непостійна й оманливе, як мати.
Семюел Джонсон
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- З погляду удава, демократію треба давити.
Юрій РИБНИКОВ - Хто повзає, той завжди брудний.
Юрій РИБНИКОВ - Діалог зайця з вовком закінчується монологом вовка.
Юрій РИБНИКОВ - Закон зайця: біг задля життя.
Юрій РИБНИКОВ - Закон таргана: не вилазити зі схованки без потреби.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Чекає осінь винозора,
од багру й золота ясна:
Як грона винні в неї груди,
уста ж, мов келихи вина.
Богдан Кравців
"Чекає осінь", 1933 - Горять скрипки в весільній брамі,
на ній стобарвний прапор дня.
Іду в захопленні й нестямі,
весни розспіваної князь.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Князь", 1934 - Клюють ліщину співом коси,
дзвенить, мов мідь, широкий шлях.
Іде розсміяний і босий
хлопчина з сонцем на плечах.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"На шляху", 1934 - Весно — слов'янко синьоока,
тобі мої пісні складаю!
Вода шумить у сто потоках,
що з дна сріблистим мохом сяють.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"До весни", 1934 - На кичерах сивасті трави,
черлений камінь у ріці.
Смолиста ніч і день смуглявий,
немов циганка на лиці.
Розсміяні палкі потоки,
немов коханці до дівчат,
злітають до долин глибоких,
що в сивій мряці тихо сплять,
і куриться із квітів запах,
немов з люльок барвистих дим.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про співучі двері", 1934
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
