Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Час — кращі ліки від суму, він сам лікує душевні рани.
Ахілл Татій - Час — найдорогоцінніший з усіх коштів.
Теофраст - Час змінюється, а разом з ним змінюємося ми.
ОВІДІЙ - Часи змінюються, і ми змінюємося разом з ними.
Квінт Горацій Флакк - Чесна і безчесна людина пізнаються не лише по тому, що вони роблять, але й по тому, чого вони бажають.
ДЕМОКРІТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Рости сину, хоч дурний, аби великий!
- Серце з перцем, а душа з часником.
- Торох — горох, змолотили — квасоля!
- Тьопай, Мартине, мати ще підкине!
- У п'яного кулаки дрова рубають, а як прокинеться, то й сокира не візьме.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вчепився, як городовий до п'яного.
- Вчепився, як злидні бондаря.
- Вчепився, як рак за берег.
- Вчепився, як рак за штани.
- Вчепився, як реп'ях до кожуха.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ліжко не терпить неправди, секс — не мелодрама.
Джуліан Барнс - Лінощі — це дурість тіла, а дурість — це лінощі розуму.
Йоганн Зейме - Лінь: звичка відпочивати перш, ніж стомишся.
Жуль Ренар - Логіка — гамівна сорочка фантазії.
Хельмар Нар - Логіка — це питання віри.
Ернест Ешманн
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Коли ранок думки такий довгий, – то сподіваємось, що сам день буде незрівнянно довший і величніший.
Іван ФРАНКО - Саме знання нікому їсти не дасть.
Іван ФРАНКО - Назад до народу!..
Іван ФРАНКО - Братерство ситих з голодними – се попросту фраза, гірка насмішка та й годі.
Іван ФРАНКО - А хто з приятеля перекинувся в ворога, той, значить, і раніше не був приятелем і не буде.
Іван ФРАНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой горе тій чайці, ой горе небозі,
Що вивела діток да при битій дорозі. Історична пісня, приписувана гетьманові Мазепі - Що на Чорному морі,
На камені біленькому, Там стояла темниця кам'яная. Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків, Бідних невольників. То вони вже тридцять літ у неволі пробувають, Божого світу, сонця праведного в вічі собі не видають. "Дума про Марусю Богуславку" - Тікало три братики рідненькі,
Три товариші сердешні. Два кінних, третій піший, піхотинець За кінними біжить-підбігає, Кров сліди заливає, За стремена хватає, Словами промовляє... "Утеча трьох братів із города Азова" (дума) - Дай же, Боже, щоб козаки пили та гуляли,
Хороші мислі мали, Од мене більшу добичу брали І неприятеля під нозі топтали! Слава не вмре, не поляже, Од нині довіку! "Дума про козака Голоту" - Так вічной пам'яті бувало
У нас в Гетьманщині колись... Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|