Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...Все те не наше, що нас покидає.
Григорій СКОВОРОДА - В усіх науках і мистецтвах плодом є вірна практика.
Григорій СКОВОРОДА - Життя не те означає, щоб тільки їсти та пити, але й бути веселим та бадьорим.
Григорій СКОВОРОДА - ...хто дочекається кiнця у вічноплинному джерелі?
Григорій СКОВОРОДА - Істинна дружба, правдиве щастя і пряма юність ніколи не зiстаряться.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Мало чого не буває!...
— що пяний сказав. — не буває, що пяний співає. - Е, не всім то в тебе вдатись!
- Не кожна ж Ганна гарна.
- Не все ж теє маєм, про що гадаєм.
- Не все теє зробиться, що на думці зродиться.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Справний, як віл до корита.
- Спритна, як муха в сметані.
- Спритний, як в'юн.
- Спромігся, як убогий на кисіль.
- Став, як опарений.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- схопити з першого разу.
Сиріл Коннолі. - Література — це новини, що не старіють.
Езра Паунд. - Література є величезна незручність у житті. І скільки письменників уже загинуло, перетворюючи її на зручність!
Володимир Брюґґен. - Література тримається на чесному слові. У прямому значенні цього слова.
Юрій Івакін. - Література факту.
Микола Чужак.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Скажіть мені — що маєте ви, і я скажу — що мають вони.
Олександр ПЕРЛЮК - Скажіть мені, хто буде проводити незалежне розслідування, і я скажу, що воно покаже!
Олександр ПЕРЛЮК - Скажіть, що у нас робиться для народу, і я скажу, кому це потрібно.
Олександр ПЕРЛЮК - Скільки в магазинах найрізноманітніших делікатесів, а народ не знає, що йому їсти...
Олександр ПЕРЛЮК - Скільки вже було демократій, а демократії ще так і не було.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Тільки такі зруйновані нації можуть воскресати, а не безсило в свому гробі борсатися, які духу свого, хоч би поза межами Батьківщини, поза своїм тілом, живим зуміли заховати.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926 - Смерть консерватизму означає скрізь і завжди смерть нації.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926 - Динаміка — життя, рух — кожної живої нації полягає в обороні сильними консерватистами традиційної існуючої форми національної влади і в постійнім реформуванні цієї влади поступовцями.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926 - Навіть само поняття національної культури української — як чогось органічного, окремого, індивідуального — зовсім чуже більшовикам.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926 - Зрадництво стало найбільш характерним явищем нашої історії...
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|