Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Найгірший космополітизм є той, що ми його відкидаємо та заперечуємо – це християнський космополітизм, який визнають так звані «націоналісти»... Але ж для «націоналістів» – Рим є сіллю світу і завершенням історії на Землі. Патріархат, чи ні – Рим був для них і буде здійсненням «Царства Божого на Землі» через духову підлеглість папі Римському. А цей космополітизм заперечує Націю.
Володимир ШАЯН,
Віра Предків Наших - Наші жерці знання берегти речуть, а вони украдені від нас. І не маємо їх нині, ніби без заборола нашого, і боїмося, що так і лишимося невігласами до кінця, не знаючи звідки ми.
Велесова Книга (6-Д). - Ніде в світі (як в Україні) так жорстоко й ґрунтовно не винищено культурної і духової спадщини Старої Віри апостолами й неофітами нової віри – християнізму... Цього факту ніхто не заперечить.
Володимир ШАЯН,
Віра Предків Наших - Пиймо суру питну за славу ту п’ятикратно денно. І вогнища розпалюємо біля дубів і також Снопа вносимо і речемо хвалу йому. Ми – Дажбожі внуки і не сміємо нехтувати Славу нашу і заповіти!
Велесова Книга (24-Б) - Поучившись старому, зануримо душі наші в нього, бо то є наше, як оце Бог навертає на Коло нас. Творящу Богом силу уздріли в собі, бо це є дар Богів і не потребуємо це напраснити.
Велесова Книга (1).
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Наша Парася, на все здалася.
- Бути тобі угадьком.
- Бас гуде, скрипка грає, Іван мовчить, та все знає.
— Дудка не знає нащо грає, — Іван мовчить а все знає.
- У лісі родився, нічого не знає (прикинувся незнайком).
- Знає свиня де морква. Сова знає, де кури ночують.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Хлопець молодий, як барвінок.
- Хлопець слабкий, як дубок.
- Хлопець червоний, як кров.
- Хлопець, наче куль.
- Хлопець, як дуб.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Віддаляє від нас друзів або їх щастя, коли вони вже не мають в нас потреби, або наше нещастя, коли ми їх дуже потребуємо.
Жан Петі-Сан - У політичній дискусії гарячність обернено пропорційна знання.
Джей. Джі. Сі. Мінхін - У Росії всякий рух починається з лівої ноги, але з рівнянням направо.
Козьма Прутков - У Росії дві напасті. Внизу — влада пітьми, вгорі — тьма влади.
Володимир Гіляровський - У синьому небі тріпочуть яскраві прапори,
Ми крокуємо на вибори, як на парад.
Хто сказав, що в країні не вистачає паперу?
Поглянь — тут на кожному паркані плакат!
Олександр Тумасян
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- І чого тільки ці чиновники не виносять, аби не приносити користі.
Флоріан БОДНАР - І як народ ще може голову піднімати з такою кількістю локшини на вухах? !
Флоріан БОДНАР - Ідеалам не було б ціни, якби ними не торгували.
Володимир ШАМША - Із двох бід вибирайте молодшу й симпатичнішу.
Олександр ШЕРЕМЕТ - Ініціатива знизу розвивається завдяки непомірному тиску зверху.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Дніпро, Україну згадаєм,
Веселі селища в гаях,
Могили-гори на степах —
І веселенько заспіваєм...
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чи, не покинуть нам, небого...", 1861 - Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся. Тоді з вас будуть люди як слід, тоді з вас буде громада шановна і вже на таку громаду ніхто своєї лапи не положить.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи з хутора", 1861 - Святе слово — рідна мати;
Єсть іще святиня Вища,
Богові мийліша -
Рідная Вкраїна.
Пантелеймон КУЛІШ
"Святиня", 1861 - Поки Рось зоветься Россю,
Дніпро в море ллється,
Поти серце українське
З панським не зживеться.
Пантелеймон КУЛІШ
"Кумейки", 1862 - Ой зроди ж, велика туго,
Ярую пшеницю,
Збагати насущним хлібом
Убогу Вдовицю.
Пантелеймон КУЛІШ
"Сам собі", 1862
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
