Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Немає нічого хиткішого і більш минущого, ніж чарівність могутності, яка на не спирається власну силу.
Таціт - Немає такої небезпеки, якої можна було б уникнути, не наражаючись на іншу небезпеку.
Публілій Сір - Необхідно не лише опановувати мудрість, але і вміти користуватися нею.
ЦИЦЕРОН - Нерозумно боятися того, що неминуче.
Публій Сір - Нерозумно рвати на собі волосся від горя, начебто горе зменшиться від того, що Ваша голова стане лисою.
ЦИЦЕРОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ліпше мати сто приятелів, чим одного ворога.
- Ліпше моє, ніж наше.
- Ліпше псові муха, ніж бук поза вуха.
- Ліпше свій гість, як чужих шість.
- Ліпше своє мале, ніж чуже велике.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Реве, як бугай.
- Реве, як корова.
- Ревнощі, як іржа, гублять серце.
- Рівний, як струна.
- Рідка, як вода.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Лише збіг обставин відкриває нашу сутність оточуючим і, головне, нам самим.
Франсуа де Ларошфуко - Лібералізм робить вигляд, що все що він робить на благо народу. Проте в дійсності, він усуває поняття народу, замінюючи його на одиничне “я”. Лібералізм – це прояв суспільства, що вже не є спільнотою. (…) Лібералізм не є проявом організованого суспільства, він прояв “розчиненого” суспільства. (…) Будь-яка людина, що не відчуває себе членом суспільства, є в деякій мірі лібералом.
Меллер - Слуги, що не мають пана, не стають від цього вільними людьми — лакейство у них в душі.
Генріх Гейне (1797-1856), німецький поет - Спокій країни — в справедливості.
Давньоєгипетська книга «Прославлення писарів» - Справедливість без сили безпорадна, а сила без справедливості — деспотична.
Блез Паскаль (1623-1662), французький вчений і філософ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Труд — батько всіх утіх? Ах, якби так думали і його діти!
Володимир ШАМША. - У безголових свої переваги. Принаймні, ніхто не сяде на голову.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - У вирі життя найчастіше тонуть люди з важким характером.
Роман КРИКУН - У відчинені двері ломляться ті, хто зруйнував стіни.
Флоріан БОДНАР - У всякої найвишуканішої реклами один зміст: "Не будь дурнем!"
Володимир ШАМША
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- То літньої ночі було на Дніпрі...
Чудової теплої ночі!
Горіли брильянти в небеснім шатрі,
І очі зоріли дівочі...
Микола ВОРОНИЙ
"Дніпрові спогади", 1902 - Холодні хмари залягли блакить,
Холодний вітер дме в степу потужно,
Гне очерет додолу, шелестить,
Мов звір в байраці, виє осоружне.
Микола ВОРОНИЙ
"Мандрівні елегії", 1902 - Тихо, легко і спроквола
Білий сніг паде, як з сита;
Вже ціла земля довкола
Ним прикрита.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Перший сніг", 1902 - Ой не сійтесь, сніги, ой не сійтесь, рясні,
Не губіть ви останньої слави;
Гріє здалека землю усмішка весни,
Пробиваються проліски, трави.
Олександр ОЛЕСЬ
"Ой не сійтесь сніги...", 1904 - І починається нічна
Хрестів і піль розмова,
І сповідаються поля,
А слухає діброва.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Сповідь землі", 1905
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
