Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Філософові страждання корисне: як водою залізо міцніє, загартовуючись, отак і філософ напастями укріплюється.
Іван Богослов - Коли його спитали, як риторику вчив, відповів: "Витратив олії більш, ніж вина".
Демосфен - Добрим, благим людям слід довірятись норовом і словом, а не клятвою.
Сократ - Клятву вимушену давай у двох випадках: коли собі велику провину прощаєш чи друга від великої напасті рятуєш.
Сократ - Марнославство – це, коли задля мирської слави чинить або каже.
Святий Василь
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Собака як ледачий, то його всі бють; і як злий, то всяке хто йде, то шматок хліба кине (так і доброму чоловікові доводиться часом злим бути між злими).
- Була колись правда, та позички зїли.
- Уже сім літ, як правди ніт.
- Правда на дні моря спочиває.
- Отак пак! може, чи й не правда?
— А то ж і не правда?
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Після Олени (3 червня) царствуй зелений, тобто буйнотрав'я.
- Прийде літо - все розмаїте, прийде зима - нічого нема.
- Прийшли Зелені святки - не ховайся в кутки.
- Прийшов липень до хати - нема коли спочивати.
- Серпень збирає, а зима поїдає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- "Чому ваші афоризми такі короткі?""А життя?"
Володимир Хочинський. - "Чому?" Дитяче запитання.
Габрієль Лауб. - Чому, коли ми приходимо в цей світ, ніхто нас не попереджує: "Віднині все, що ви скажете, може бути використане проти вас"?
Вєслав Брудзинський. - Чому, коли редактор хвалить, то нікого навколо нема, а коли мимрить, що поганенько, що треба доопрацювати, то навколо натовп і навіть кохана стоїть біля тебе.
Ілля Ільф. - Чому слухач засинає, а той, хто говорить, ні? Слухач більше втомлюється.
Михайло Жванецький.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чим більше турбуємося про тварин, тим вони смачніші.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - По чистій совісті кожному приємно потоптатись.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Дурневі можна дати тільки одну пораду: стати ще дурнішим.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Скромно вбраний дурень здається розумнішим.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Чесний замість багатства наживає ворогів.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Динаміка — життя, рух — кожної живої нації полягає в обороні сильними консерватистами традиційної існуючої форми національної влади і в постійнім реформуванні цієї влади поступовцями.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926 - Навіть само поняття національної культури української — як чогось органічного, окремого, індивідуального — зовсім чуже більшовикам.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926 - Зрадництво стало найбільш характерним явищем нашої історії...
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926 - Богдан (Хмельницький) був єдиний державний муж в нашій новітній історії, який зумів зорганізувати українську здержуючу і кермуючу консервативну силу і при помочі цієї сили опанувати розбурхану українську стихію.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926 - Тільки гетьманство може стати для нас органічною аркою сполучення між нашою прабабкою Русею і бабкою Малоросією, від якої родилась наша мати Україна.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|