Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Він сказав: "Неосвічений від звірів різниться лише виглядом своїм".
Клеанф - Коли його спитали, що корисне набув від філософії, відповів: "Те самовільно творити, що інші творять від остраху перед законом".
Гієрон - Один рік чотири зміни має, а один поворот часу змінює багато речей.
Гієрон - Успіх подібен до несамовитого володаря: багато разів переможеного увінчує.
Гієрон - Зраду слави та успіху терпи з упованням.
Гієрон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Так як згоріло!
– Скоро вмерло! - Не горіло, не боліло.
– Не горів, не болів: зразу околів (про наглу смерть злого). - Либонь і до гробової дошки щастя не дочекався.
- Натерпівся досить і на сім світі.
- Обоє вмерли, мов за руки побрались.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Ходить, як неживий.
- Ходить, як овечка, а буцькає, як баран.
- Ходить, як панна.
- Ходить, як переляканий.
- Ходить, як по бритвах.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ми можемо робити все що завгодно, поки це неважливо.
Теодор Качинський - Ми не маємо права споживати щастя, не виробляючи його.
Шоу - Ми не можемо прийняти світ таким, як він є. Щоранку ми повинні прокидатися з обуренням від несправедливості.
Хьюго Клаус - Ми не створені для щастя, є речі важливіші, ніж щастя.
Андрій Тарковський - Ми не хочемо церков, тому що вони навчають нас сперечатися про бога.
Індіанська мудрість
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Прокурори не задарма їдять свій хліб, а за свою бездіяльність.
Олександр ПЕРЛЮК - Пропихають завжди те, що не лізе ні в які ворота.
Олександр ШЕРЕМЕТ - Проспавши життя, пішов на вічний спочинок.
Юрій БЕРЕЗА - Проста проблема стане складною, якщо її пустити по інстанціях.
Володимир ШАМША - Професія? Професіонал!
Віктор КОНЯХІН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Не забудь, не забудь
Юних днів, днів весни, Путь життя, темну путь Проясняють вони. Іван ФРАНКО "Не забудь, не забудь...", 1882 - Висне небо синє,
Синє, та не те! Світе, та не гріє Сонце золоте. Яків ЩОГОЛІВ "Осінь",1883 - Я нам'ятую вечір темний
Тепер далекої весни, Зелений берег, ліс таємний, Смоляні пахощі сосни. Яків ЩОГОЛІВ "Пляц", 1883 - Вечоріє і темніє,
По землі лягає мла, І не зійде срібний місяць: Хмара небо затягла. Яків ЩОГОЛІВ "Вечір", 1887 - Гей, ти, степ широколаний,
Мій килиме сріблотканий! Розпростерся ти широко, Що не скине й орле око Твоє займище безкрає! Іван МАНЖУРА "Степ", 1890
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|