Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Батьківська доброчесність – для дітей чудовий приклад.
Демокріт - Хто не торкався справ лихих, не є доброчесним. Доброчесний – хто вкусив гріха й солодощів і справ лихих, та утримався від них через час певний.
Антифон - Як від рабства вільним хочеш бути, себе від рабства звільни. Позбався прагнень – вільним станеш.
Епіктет - Народженому в роду доброму – сором жити з ганьбою.
Софокл - Коли юнак один промовив: "Гарна річ, коли хто отримає все, чого прагне", – той відповів йому: "Та краще, коли не прагнеш некорисного".
Медем
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Питалася кума розума.
- Підвів під монастир.
- Піде Параска, як її ласка.
- Підковався на всі чотири ноги.
- Підняв морду так, що й кочергою носу не достанеш.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Пишна, як калина.
- Пищить, як дідько в градовій хмарі.
- Пищить, як комар.
- Пищить, як миша.
- Пищить, як порося в плоті.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Хоч якими б були блага, даровані вам долею, слід ще мати здібність відчувати їхню чарівність.
Мішель МОНТЕНЬ - Хочеш перевірити людину — дай їй владу.
Андре Моруа - Філософія легко тріумфує над стражданнями минулими і майбутніми; але страждання сьогодення тріумфують над філософією.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Філософія, яка бореться проти зажерливості, значно краща філософії, що розробляє закони про охорону власності.
Т. Маколей - Хай твоєю єдиною радістю буде служіння людям, і тобі не знадобляться інші насолоди.
М. Ганді
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Холостяк – це мужчина, замучений щастям.
Олександр ПЕРЛЮК - Ми б так багато не говорили, якби нас не чекало стільки справ.
Олександр ПЕРЛЮК - Щоб зрозуміти, чого людина домагається, досить дізнатися, про що вона промовчала.
Олександр ПЕРЛЮК - Щоб жити – мало крутитися, треба знати – навколо кого.
Олександр ПЕРЛЮК - Коли все зрозуміло – не знаєш, що й робити.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Заведу тя, мій миленький,
В тую світличеньку, Обійму тя, поцілую, Пригорну к серденьку. Іван ВАГИЛЕВИЧ "Жулин і Калина", 1837 - Із-за гори, із-за ліса
Вітрець повіває; Скажи, скажи, тихий вітре, Як ся мила має? Маркіян ШАШКЕВИЧ "Туга за милою", 1837 - Нащо мені чорні брови,
Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Тарас ШЕВЧЕНКО "Думка"("Нащо мені чорні брови..."), 1838 - Як споглянеш на дівоцьку вроду, то здасться тобі, що вже ні на землі, ні на небі нема нікого кращого.
Пантелеймон КУЛІШ "Орися", 1844 - І багата я.
І вродлива я,Та не маю собі пари, Безталанна я. Тарас ШЕВЧЕНКО "І багата я...", 1848
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|