Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Філософських догматів сила сумирним зброєю може бути до благодіянь, а лукавим – жалом до злоби.
Еврипід - Скажи мені, хто з вас, додому повертаючись, узяв книги християнські у руки, і прочитав, і обміркував написане? Ніхто не може цього сказати. Ось карти та шахи в багатьох з вас є, а книг ні в кого, хіба в небагатьох, та й ті такі ж, як і ті, що книг не мають. Закриють їх та кладуть у скриню.
Ось і все намагання на книжну витонченість і на грамоти красу, а про читання ж не піклуються. Не душ - Неможливо велике знання набути, мало навчаючись.
Златоуст - Мудрість простує за діянням, мов за тілом тінь.
Климент - Будь-яка істинна наука, відлучена від правди та іншої благодаті, то не наука, а лукавство.
Платон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Знає кум та кума та людей пiв села.
- Знає кума — знає півсела.
- Знає, що у людей в горшках кипить.
- Знаєш — кажи, а не знаєш — мовчи.
- Знайко біжить, а незнайко лежить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Лепече, як з дуба впав.
- Лепече, як порожня машина.
- Лепече, як той порожній млин.
- Летить літо, як крилами.
- Летить, як метелик на вогонь.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- До його мовчання варто прислухатися.
Н. Тараканов. - До кіно треба ставитися не як до шматка життя, а як до шматка торта.
Альфред Хічкок. - До кумедного я ставлюся серйозно, коли уявляю його в кумедному вигляді.
Карл Маркс. - До питання про рівність. Всього лише проста прибиральниця, а як вона запросто заходить до будь-якого кабінету!
Валентин Чемерис. - До появи телебачення люди навіть не здогадувалися, який вигляд має головний біль.
Дороті Фільдс.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- У страху очі великі, коли у стін є вуха.
Роман КРИКУН - У того, хто літає, вцілити набагато легше, ніж у того, хто плазує.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Ударники праці перекваліфікувались у викидайл.
Флоріан БОДНАР - Україна — для людей? Назвіть поіменно!
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Україна: доки сонце демократії зійде, роса плутократії очі виїсть.
Борис РЕВЧУН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ніхто не відчував так глибоко зависимого нужденного положення жінки, як я.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Царівна", 1896 - Як на силу ти багатий,
Не єднайся ти з гуртом:
Буде силу він спиняти,
Сам іди своїм шляхом!
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка", 1898 - Тоді юрба переконається, що незаміжня жінкa — то не предмет насміху й пожалування, лише істота, що розвинулася неподілено.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Valse melancholique", 1898 - Гордість... се одинока зброя жінки, якою вона справді може вдержатися на поверхні життя.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Valse melancholique", 1898 - Темнота печерна розум
Хмарами вкривала
І про щось невідоме
Серцю промовляла.
Пантелеймон КУЛІШ
"Маруся Богуславка", 1899
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
