Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- До того, хто за тебе сильніший, не доторкайся: який вже дотик горшка до котла – сам доторкнеться, сам і розсиплеться.
Сирах - Хоробрість й зухвалість, хоча й близькі одне з одним, та різниця між ними велика: одне – твердість, інше – залякування, бо себе не жаліють там, де варто застерігатись.
Іван Богослов - Ні ухилятись від битви не можна, ні самому битви шукати. Тоді й перемога буде славнішою.
Златоуст - Могутність, що не має розуму, веде в домовину того, хто набув її.
Менандр - Коли благало його військо вночі на супостата напасти, так сказав: "Не царської мужності така перемога".
Він же, коли зустрів свого тезка, лякливого вельми, сказав: "Юначе, або ім'я, або норов переміни".
Олександр
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Жінка в розумного шукає вади, у дурного — достоїнства.
Груз. - Жінка дивиться глибше, чоловік — ширше.
Груз. - Жінка з чоловіком зв'язана одним ликом.
Іспан. - Жінка і баклажан добрі молоді.
Япон. - Жінка і міцну сім'ю розіб'є, і розбиту з'єднає.
Груз.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зробив поспіх, як на сміх.
- Зробив, що й чорт не розбере.
- Зробив, як майстер.
- Зсунувся з глузду, як пес з соломи.
- Зуби, як біла пінка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Завжди прощайте ваших ворогів. Ніщо не злить їх більше.
Оскар УАЙЛЬД - Загальна сума розуму на планеті — величина стала, а населення росте...
Артур БЛОХ - Заголовки подвоюють розмір подій.
Джон Ґолсуорсі - Задуми попадають у голову зсередини.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Заздрість — визнання себе переможеним.
Олександр Скрябін
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хто ж гадав до стародавня Русь доживе до «нових росіян»…
Віктор КОНЯХІН - Хто ж зізнається, що його дурний піп хрестив?
Олексій КАРАТЄЄВ - Хто захоче спитати з крадіїв-мільйонерів, той і буде відповідати.
Олександр ПЕРЛЮК - Хто не паразитує, той не їсть.
Олександр ПЕРЛЮК - Хто проти нас — ті вже з нами!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- З людьми на світі так буває:
Коли кого міх налякає,
То послі торба спать не дасть.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Мужича правда єсть колюча,
А панська на всі боки гнуча...
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798 - Там буде жить та поживати,
Покіль не буде цілувати
Ноги чиєїсь постола.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798 - З ледачим все біда: хоч верть-круть, хоч круть-верть,
Він найде все тобі хоч в черепочку смерть.
Петро ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ
"Пан та Собака", 1818 - Всякий, хто вище, то нижчого гне;
Дужий безсильного давить і жме.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
