Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мовчання може бути найважчим звинуваченням.
Менандр - Мовчання не завжди доводить наявність розуму, проте доводить відсутність дурості.
Буаст - Можна уникнути покарання, але не можна уникнути страху перед ним.
Сенека. - Мудрий — хто знає потрібне, а не багато-дечого.
Есхіл. - Мудрий соромиться своїх недоліків, але не соромиться виправити їх.
Конфуцій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Поки не женилися, то любилися, а поженилися — почубилися.
- Поради від усіх приймай, а думку свою май.
- Правда, як олія, — нагору вийде.
- Прийшло маком — піде з вітром.
- Прийшов некликаний, пішов непроханий.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Так мені сподобалось, як вовкові весільна пісня.
- Так місячно, хоч голки збирай.
- Так печеться, як лисиця вовка пекла.
- Так пішло, як поза хмару.
- Так рівно, що чорт ногу зламає.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Працює машина, яка замінює сто чоловік, а навколо стоять сто чоловік і дивляться, як вона працює.
Степан Чупрунов - Праця — прокляття питущого класу.
Оскар УАЙЛЬД - Прелюдія так надто затяглася, що на концерт вже не вистачило сил.
А. Іванов - Прем’єра — це вечір напередодні того дня, коли спектакль готовий.
Джордж Джин НЕЙТАН - Приватний сектор — це частина економіки, контрольована урядом, а державний сектор — частина економіки, не контрольована ніким.
Джеймс Голдсміт
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Старість – це мінне поле: поруч з тобою підриваються ровесники і кожен твій крок може стати останнім.
Володимир ЧЕРНЯК - Смерть – це пробудження від сну життя.
Володимир ЧЕРНЯК - Ти не самотній, якщо є кому забрати тебе з моргу.
Володимир ЧЕРНЯК - Покійники – випускники школи життя.
Володимир ЧЕРНЯК - Будемо насолоджуватися життям у доступних формах, але прагнути до недосяжних.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Навіщо я? Куди моя дорога?
І чи моя тривога проросла
Од сивої печалі Козерога
В глевке болото рідного села?
Іван ДРАЧ
"Ніж у сонці", 1964 - Давно відомо, що можна бути ідейним ворогом певної системи і водночас психологічно бути її частинкою.
Юрій ШЕРЕХ
"Не для дітей", 1964 - А ніч попереду й позаду...
Ми йдем. Вперед, а чи назад?..
Парадоксальна суть парадів
і замість правди — сто півправд.
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Диктатори, диктатори, диктатори,
погоничі великі: "цоб-цабе".
Диктатори, диктатори, диктатори
Щодня диктують світові себе.
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Птах подеколи так звикає до клітки, що згодом негоден прожити без неї. Ану ж випустіть його на волю — і він загине. Людина — не птах, вона творіння вищого ґатунку, проте природа увіклала в неї багато спільного з птахом: вона почасти теж не може перебувати без клітки...
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
