Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Небуття — ніщо, буття — мука.
Аполлоній Тіанський - Невігластво робить людей сміливими, а роздуми — нерішучими.
Фукідід - Невідоме лихо завжди вселяє більше страху.
Публій Сір - Немає нічого більшого, що тіснило б і підкоряло душу, ніж любов до багатства. Немає нічого гіднішого й шляхетнішого презирства до грошей.
ЦИЦЕРОН - Немає нічого поганого в тім, щоб зазнати змін, як немає нічого хорошого в існуванні завдяки їм.
Марк АВРЕЛІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як на тобі поганий кожух, то суддя оглух.
Білорус. - Як не любиш, то в кожному огірку знайдеш по черв'яку.
В'єтнам. - Як нема вусатого, то поцілуєш і шмаркатого.
Рум. - Як позичать, то очі як у сокола, а як віддавать, то як у сови.
Білорус. - Як по-панському гавкать навчився, то й од села відбився.
Білорус.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Лепече, як той порожній млин.
- Летить літо, як крилами.
- Летить, як метелик на вогонь.
- Летить, як стріла.
- Летять, як мухи на мед.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Жінка, яка намагається бути схожою на чоловіка, так само потворна, як жінкоподібний чоловік.
Лев Толстой - Жодна людина не буває повторенням іншої і сама є неповторною.
Нексе - З усіх створінь найпрекрасніше – людина, що одержала прекрасне виховання.
Епіктет - Земна людина – це слабка душа, обтяжена трупом.
Епіктет - Змінює свій обрис піна, та незмінна глибина.
Джамп
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не забувайте батька й неньку, пам’ятайте, скільки користі вам може принести їхня пенсія.
Василь ТИТЕЧКО - Не копай яму іншому, а скористайся тією, яку викопали тобі.
Роман КРИКУН - Не має значення, скільки грошей. Головне, щоб їх вистачало.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Не обіцяй того, що через рік не зможеш пообіцяти знову.
Микола ПАСЬКО - Не один чиновник говорить: «Нам для дітей нічого не шкода».
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ Шкода, не уточнює, для чиїх.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталась тільки надія одна.
Леся УКРАЇНКА
"Надія", 1887 - Хвилі не вір ти мінливій:
Вітер де віє, туди вона й б'є,
Берег твердий незрадливий —
Він тільки певний притулок дає.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка", 1898 - В неділю рано зілля копала.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
Назва повісті, 1909 - Як спалахне серце кволе
Палом страчених надій,
Я прийду до тебе, доле,
На страшне криваве поле,
На останній смертний бій.
Григорій ЧУПРИНКА
"Перемога", 1911 - Дорого зустрічей і тиха путь прощань,
Людська дорого, — просто стелься,
Відбивши на холодних рельсах
Огні ночей і дотики світань!
Микола БАЖАН
"Дорога", 1927
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
