Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Став собі лише досяжні цілі.
Квінт ГОРАЦІЙ Флакк - Сталість і завзятість у своєму намірі — речі такі чудові, що й завзята лінь вселяє повагу.
СЕНЕКА - Стань Людиною у помислах, у справах —
Потім мрій про ангельські крила!
М. Сааді - Старість — невиліковна хвороба.
СЕНЕКА Старший - Стату прекрасна виглядом, а людина — своїми діяннями.
ПІФАГОР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Нивко, нивко! верни мою силку.
- А то хватай куме в міх. (як прийде літо, а до сіна граблів нема).
- Дай Боже, на сіно гній, на скот лій, а хазяїну на здоров'я (приговорюють, як сіно привезуть для скоту).
– На скотину лій, а на сіно гній.
– На скотину лойок, а на нивку гнойок, а на мою спинку, верни Боже силку.
- Ляцька борода (трава, що косячи, не захоплюють косою — "грива").
- Вівсяниця, просяниця — все то товарові користь.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Скривилась, як ковальський міх.
- Скривилась, як середа на п'ятницю.
- Скупа така, що не позичить п'ятака.
- Скучає, мов собака за києм (палицею).
- Слаба стала, як риба в'яла.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- більшість програм розрахована якраз на їхній рівень.
Річард Інґрамс. - "Діти й дурні завжди говорять правду", зауважує старовинна мудрість. Висновок ясний: дорослі й мудрі люди ніколи не говорять правди.
Марк Твен. - Діти, які тепер не читають книг, сваритимуть своїх дітей, які не захочуть дивитися телевізор.
Амір Даутов. - Для визнання таланту потрібен талант визнання.
Володимир Голобородько. - Для журналіста спілкування чи не найголовніша сфера професійної діяльності.
Володимир Здоровега.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хай натовп освистує, аби Безсмертні аплодували.
Андрій КОВАЛЬ - Частіше цитуй мовчазних.
Андрій КОВАЛЬ - Лев не зобов’язаний враховувати точку зору шакалів.
Андрій КОВАЛЬ - Пам’ять – королева фальсифікацій.
Андрій КОВАЛЬ - Авантюристи завжди в авангарді історії.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Вечір горить синім полум'ям,
холодним, німим, присипляючим:
хімічна реакція одного дня,
оксидація життєвого прагнення.
Юрій Тарнавський
"Думки про мою смерть", 1956 - Час цідить пісок з долоні в долоню,
І смерть, може, стукнула легко об шибу
Гілкою чорних акацій.
Віра Вовк
"Чорні акації", 1961 - Втішаймося розлукою,
розлукою,
котра
наші дні
перетопить у золото,
наші дні,
в ще одну зорю перекує,
бо завбоге небо
- у розлуці.
Ігор Калинець
"Приготовляння до осені", 1973 - Ой в полі могила з вітром говорила:
"Повій, вітре, ти на мене, щоб я не чорніла.
Щоб я не чорніла, щоб я не марніла,
Щоб на мені трава росла, да ще й зеленіла!"
Історична пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
